"Шкідлива" Рада. Чому в Україні не працює екологічна демократія

"Шкідлива" Рада. Чому в Україні не працює екологічна демократія

П'ятниця, 30 жовтня 2015, 16:00 -
Фото 0629.com.ua
Мінприроди розробило два законопроекти: про стратегічну екологічну оцінку та про оцінку впливу на довкілля. Їх треба було прийняти ще влітку, та віз і нині там. Рух країни до Європи гальмується, здоров'я українців погіршується.

Коли в країні будуються чи реконструюються заводи або атомні станції, останнім питанням, яке при цьому виникає, є оцінка впливу цих дій на довкілля.

Такий підхід загострює екологічні проблеми та не дозволяє місцевим громадам контролювати ситуацію із забрудненням.

Ця ситуація може змінитися, якщо парламент прийме два законопроекти, покликані запровадити так звані екологічну оцінку та екологічну демократію.

Довга законодавча прелюдія

Запровадження в Україні інституту екологічної оцінки європейського зразка  експерти та екологи обговорюють щонайменше десять років. Необхідність цього кроку зумовлена міжнародними зобов'язаннями держави, остання та ключова з яких - угода про асоціацію України з ЄС, підписана в 2014 році.

На жаль, усі попередні спроби розробити та прийняти у Верховній Раді якісні екологічні законопроекти були марними. Для цього попереднім урядам та складам парламенту бракувало політичної волі. Відповідні нормативно-правові акти треба було ухвалити ще у 2013 році, але до питань довкілля руки не дійшли.

Нарешті навесні 2015 року Мінприроди розробило два ґрунтовні законопроекти: про стратегічну екологічну оцінку - СЕО - та про оцінку впливу на довкілля - ОВД.

Основна ідея екологічної оцінки полягає у тому, що в процесі узгодження державою певної діяльності, що може спричинити негативний вплив на довкілля, відповідний орган отримує повну інформацію про такий вплив і має можливість врахувати екологічні інтереси поряд з економічними та соціальними.

Відтак держава зможе прийняти збалансоване і відповідальне рішення.

Запропоновані проекти дозволять запобігти негативному впливу на довкілля і мінімізувати його. В основному йдеться про будівництво та реконструкцію стратегічних містобудівних інфраструктурних та промислових об'єктів.

Закони дадуть можливість державі коригувати такі проекти на етапі узгодження. Наприклад, зменшувати проектну кількість шкідливих викидів при будівництві заводів або поголів'я худоби, якщо йдеться про будівництво великої ферми.

Регулювання цієї сфери поліпшить міжнародний імідж України і, як наслідок, інвестиційний клімат. Компанії, які виходять на закордонні ринки, знають про необхідність проведення екологічної оцінки. Їм буде значно легше отримувати закордонні фінансові запозичення, коли така процедура запрацює і в Україні.

Дати голос громадськості

Прийняття законопроектів також дозволить створити механізми для народження в Україні екологічної демократії. Це означатиме, що участь у прийняті стратегічних рішень зможуть брати не лише проектанти та чиновники, а й громадськість.

Активісти зможуть знайомитися з усією інформацією щодо проектів та висловлювати щодо них зауваження та пропозиції. Орган, що узгоджуватиме проект, буде зобов'язаний їх належним чином врахувати.

Зараз громадськість бере мінімальну участь в екологічному плануванні. Якщо в якомусь регіоні планується масштабне вирубування лісів чи реконструкція промислового об'єкта, то місцева громада повинна узгоджувати такі плани.

Навіть за радянських часів екологічне узгодження було більш виваженим, норми захищали здоров'я людей. За останні десятиріччя процедура суттєво спростилася.

Ситуація у будівельній сфері непроста: є чимало проблем з громадським обговоренням навіть житлового будівництва, яке сильно не впливає на довкілля. Що вже говорити про участь громадян в обговореннях проектів промислових об'єктів? Тут громаду не підпускають на відстань гарматного пострілу.

Системне відкладання

На жаль, прийняття цих важливих законопроектів за нової влади досі не відбулося. Хоча згідно з договором про приєднання України до Енергетичного співтовариства імплементувати ці норми потрібно було до 2013 року. Саме європейці постійно наголошують на тому, що Україні треба швидко рухатися в цьому напрямку.

Згідно з планом прийняття нормативних актів Кабміну на виконання угоди про асоціацію, дані проекти треба було схвалити ще в червні 2015 року. Мінприроди підтримує ці документи, але депутати не квапляться їх приймати. Аргументи - війна, вибори, необхідність працювати над скасуванням візового режиму з ЄС.

Профільний комітет рекомендував розглянути проект щодо ОВД, але він так і не пробився до сесійної зали. Екологія - знову за залишковим принципом.

Прозора чітка процедура

Нова процедура ОВД виписана чітко: який чиновник за що відповідає, скільки часу триває кожна процедура. Щоб мінімізувати корупційні ризики, планується максимально використовувати відкриті реєстри.

Також буде мінімізований суб'єктивний вплив чиновників на прийняття рішень. При їх ухвалені вони будуть чітко дотримуватися затверджених у законі норм. Це унеможливить виникнення екологічних проблем та надзвичайних ситуацій.

Зараз екологічні перевірки знаходяться під мораторієм, що розв'язує руки промисловості. Стара процедура корумпована, але це не означає, що потрібно взагалі відмовитися від екологічного контролю за великими виробництвами.

Також у законі будуть прописані запобіжні заходи, які унеможливлять повторення таких надзвичайних пригод, як червнева пожежа на нафтобазі БРСМ.

Сподівання на зиму

Опубліковані Мінприроди законопроекти, на думку експертів РПР, узгоджуються між собою. Вони здатні забезпечити впровадження процедури екологічної оцінки, яка ефективно працює у цивілізованому світі вже понад тридцять років.

В екологів є надія, що вони переконають депутатів прийняти проекти. Вони сподіваються, що ці акти включать у порядок денний Верховної Ради у грудні.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!