В часи правління "Сім`ї" за реалізацію газу та нафтопродуктів в державній компанії "Укргазвидобуванні" (УГВ) відповідав "золотий хлопчик" Сергій Курченко.  Саме аукціони із продажу скрапленого  газу за заниженою вартістю були основною для формування його стартового  капіталу.

Після втечі Курченка  з країни політичні угрупування розпочали боротьбу за контроль над ринком енергоресурсів. Навіщо вигадувати щось нове, якщо є працююча схема, в якій можна просто змінити бенефіціара.

У  березні 2014 року державне підприємство очолив Сергій Костюк, який за даними ЗМІ  був наближеним до одного з співвласників компанії МПП "Феон". Останнє, в свою чергу, пов'язували з народним депутатом, членом  депутатської групи групи "Воля народу" Ярославом Москаленко.  

Співрозмовники  "Економічної правди" на нафтовому ринку розповідали, що  за призначенням Костюка на посаду стояв покійний Ігор Єремєєв – нова влада  після перемоги Майдану була змушена домовлятися про спільні голосування  із групою бізнесмена в сесійній  залі.

Отже, "зелене світло" на аукціонах із продажу  скрапленого газу та нафтопродуктів отримали  структури Єремєєва. Правда, ціна вже не була такою низькою як за часів Курченка, коли  младоолігарх заробляв на одній тоні  скрапленого газу до 8 тисяч гривень. У будь-якому разі його компанії отримували  цінову перевагу над конкурентами.

Вже в грудні минулого року Костюка затримали під час спільної операції ГПУ та СБУ у підозрі в зловживанні службовим становищем. Костюка підозрювали у тому, що він завдав державі збитків на 23 млн гривень.

Справу у підсумку зам'яли, тому що голоси "Волі народу" знадобилися новій коаліції. Група, наприклад, у лютому цього року підтримувала голосування за призначення Віктора Шокіна  генеральним прокурором, коли "Самопоміч" та  "Батьківщина" влаштували  президенту показовий демарш.

Тому Костюка звільнили під залог у розмірі 1,1 млн гривень. Після звинувачань у  багатомільйонних оборудках  він зміг залишитися на посаді до червня 2015 року.

Систему реалізації палива УГВ за керівницта Костюка лихоманило майже рік.

Проте, в лютому  "Укргазвидобування" для реалізації власної продукції визначило єдину платформу - товарну біржу "Українська міжрегіональна спеціалізована".  І здавалося, це дозволить позбутися схем.

Державний гігант відразу прозвітував перед суспільством про заплановані електронні аукціони без корупції. Втім, інші учасники біржового ринку притаїлися, так як "УМС" обрали без конкурсу, на їх думку - кулуарно. 

Вже наприкінці червня "Укргазвидобування" спіткали чергові зміни. Після конкурсного відбору новим головою правління компанії був призначений партнер консалтингової компанії McKinsey Ukraine Олег Прохоренко.   

Співрозмовники у Адміністрації президента та на нафтовому ринку тоді запевняли журналіста ЕП, що за  призначенням стоїть особисто президент Петро Порошенко. Схоже,  що аукціони держкомпанії повинні були отримати нових бенефеціарів із кола наближених до президента бізнесменів.

Зрештою, зміна керівництва підштовхнули інші біржі до активних дій. Прохоренку відразу направили кілька листів з повідомленнями, що "УМС" не має необхідного досвіду для обслуговування такого гіганта, як "Укргазвидобування". 

Щодо біржі варто зосередитися на кількох важливих моментах.  

Перший – співвласник  "УМС" Антон Караговнік нещодавно був кандидатом на довиборах у 205-му окрузі, де перемогу здобув представник БПП Сергій Березенко.

В мережі можна знайти згадки про очолювання Караговніком ряду компаній та представництво інтересів Всеукраїнської профспілки інвалідів "Працівник" при формуванні Громадської ради КМДА.

Також Караговнік керує компанією "Ефективні інвестиції та технології", засновником якої значиться британська "Вайт Парк Трейд" зі статутним капіталом в 300 млн грн. Дуже схоже, що дана особа не є самостійною, а представляє чиїсь інтереси.

Інший засновник – Олександр Олексієнко – взагалі невідомий широкому загалу.

В червні директором біржі "УМС" став Костянтин Шевченко. Людина з аналогічним ім’ям була членом Наглядової ради "Укртранслізингу", яку контролює Рінат Ахметов через компанію "Лемтранс".

Кілька років тому Шевченко працював на посаді начальника відділу структурних перетворень та договірної роботи Департаменту держвласності Міністерства інфраструктури, а також першим заступником гендиректора "Універсальної товарно-сировинної біржі".

Cеред засновників останньої фігурують Михайло Тараторін, Олена Бевза, "Об’єднання Юг" та "Фондова компанія "Фаворит". Вони, за даними ЗМІ, представляли групу Льовочкіна під час приватизації 25% "Закарпаттяобленерго" наприкінці минулого року.

Компанія "Фаворит" була зберігачем акцій "Нафтогазвидобування", що з 2013 року контролюється мільярдером Рінатом Ахметовим. Майно та рахунки "Нафтогазвидобування" останнім часом неодноразово арештовували. 

Тож, за цією людиною – Костянтином Шевченком - нависає тінь відразу двох великих політичних гравців – мільярдера Ріната Ахметова та впливового нардепа Сергія Льовочкіна.

Цілком можливо, що він є самостійною персоною і просто "допомогає", проте в українських реаліях важко увірувати в щось подібне. Просто так не стають керівником біржі, з якою без конкурсу підписує прямий контракт "Укргазвидобування".

Крім цього, раніше директор Союзу бірж України Борис Бернштейн у своєму листі до аукціонного комітету зауважував, що біржа "УМС" є невідомою експертам біржового ринку. Також, він зауважив, що біржа афілійована до одного з топ-менеджерів державної компанії, а також застерігав "Укргазвидобування" від минулорічних схем Курченка з Першою незалежною біржею.

Обсяги реалізованої продукції на аукціонах вражають. "Укргазвидобування" ревниво ховає від громадськості назви компаній, які купують державні енергопродукти.

Втім, у розпорядженні "ЕП" опинився перелік компаній, які перемогли на біржових торгах. В документі є структури Ставицького,  Єремеєва та інших "паливних королів" України.

Перелік різношерстий, тож біржа прямо не підігрує якомусь бізнес угрупуванню. Такої ж думки директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн, який оцінив список переможців.

"Виходячи із списку, важко стверджувати, що хтось використовує біржу. В ньому присутні різні структури, які підконтрольні різним власникам", -  зазначає Куюн. 

Натиснути для збільшення

Учасники українського аукціонного ринку натякають, що УМС підігрують і біржа не має реального досвіду для обслуговування УГВ. У розпорядженні "ЕП" опинилися копії податкових декларацій компанії з податку на прибуток за 2012-13 роки, в яких зазначені "нулі". 

ЕП звернулась за поясненням до "УМС". Від біржі на зв'язок вийшов помічник директора Ігор Кучеренко, який обґрунтував "пусті" податкові декларації компанії за попередні роки просто – за його словам, компанія не вела діяльності.

Ще один важливий нюанс - "Укргазвидобування" підписало з "УМС" прямий договір без проведення конкурсного відбору. Втім, такий формат роботи допускає урядова постанова.

Цей документ, заявляє Кучеренко, пролобіювала група "Приват" в інтересах співпраці "Української міжбанківської валютної біржі" з "Укрнафтою". Обидві компанії були повністю підконтрольні Ігорю Коломойському. Проте дія розповсюдилася на інші структури, в тому числі "Укргазвидобування", чим і скористався менеджмент компанії.

На питання, чому саме біржу "УМС" було обрано контрагентом "УГВ", Кучеренко відповів, що репутація та досвід попередньої співпраці зіграла ключову роль.

Між тим, нинішнє керівництво "Укргазвидобування" всю відповідальність за вибір біржі "УМС" перекладає на "попередників".

За повідомленням прес-служби державного підприємства, конкурс на відбір біржі не проводився, тому питання про критерії відбору треба задавати екс-керівництву – Сергію Костюку та Вадиму Шленчаку.

Нещодавно на сторінках профільного видання oilnews.com.ua Шленчак пояснив причини обрання УМС.  

За його словами,  "ТБ "УМС" запустила систему електронної подачі заявок на торги і змінила систему гарантійних внесків. Це дозволило значно спростити доступ до аукціонів для невеликих компаній".

Разом з тим, нинішнє керівництво УГВ завіряє, що шукає нові підходи реалізації власних нафтопродуктів. Не виключений пошук нових бірж.

"Ми відкриті для надання пропозицій з належним обгрунтуванням", - підкреслили в прес-службі державного підприємства. 

Ідея електронних аукціонів є дійсно прогресивною, яка зможе зменшити корупційні ризики. Однак, аби зняти будь-які підозри зі сторони біржової спільноти, нове керівництво УГВ має провести відкритий публічний відбір електронних платформ із залученням всіх зацікавлених сторін.

За інформацією ЕП, конкурс з відбору відповідних майданчиків компанія анонсувала три тижні тому. Уже відбулися публічні слухання щодо критеріїв відбору і є консенсус з приводу самої процедури конкурсу. Незабаром в УГВ повинні оголосити про дату проведення.

"Безперечно електронні аукціоні – корисна річ. Однак треба зачекати, коли будуть проведені три-чотири аукціони. Тоді можна оцінити їх наслідки", - наголошує Сергій Куюн.

Загалом же, не зважаючи на постійну зміни керівників та нібито прозорі механізми  реалізації, аукціони "Укргазвидобування" досі залишаються золотою жилою для  багатьох вітчизняних бізнес –груп.

Змінюються прізвища бенефеціарів, але не методи.