Чому бідні

Чому бідні

Середа, 11 червня 2014, 11:26 -
Недавно одна компанія з ЄС хотіла домовитися про купівлю в Україні 1 млн тонн металу щорічно. Не вийшло: європейців не влаштувала якість. Чому ж олігархи не інвестують у технічне переозброєння? Хай краще українські споживачі отримують низькоякісний метал за світовими цінами, а кошти ідуть в офшори.

Понад 20 років Україна розбудовує свою економіку, намагаючись рівнятися за рівнем технологій та фінансовою стійкістю на передові економіки світу.

Проте це тільки на вустах політиків, урядовців та на папері.

Старше покоління українців добре пам'ятає, як у 1990-ті роки промисловість не працювала, і замість впровадження нових підходів до економічного розвитку влада завзято руйнувала старий фундамент.

Однак вона залишила на ньому ту ж начинку - морально застарілі технології та збочені підходи, а саму державу перетворили у великий базар, на якому продавалося все, що завозилося з-за кордону.

Минуло понад 20 років. Цікаво, що змінилося? Чому у нас завжди від'ємне торговельне сальдо та негативний платіжний баланс? Чому коливання курсу гривні призводить до значних змін у ціноутворенні? Чому такі великі ризики господарювання та інфляційні очікування?

Чому "пружинна" інфляція штучно стримується, а потім вибухає і як цунамі зносить на своєму шляху попит і пропозицію, істинну вартість товарів, робіт і послуг? Для встановлення причин варто проаналізувати звіти Державної служби статистики щодо торгівлі окремими товарами у 2013 році.

Структура зовнішньої торгівлі окремими групами товарів за 2013 рік, млн дол

Експорт

Імпорт

Дисбаланс

Усього, в тому числі

11 346,8

29 063,3

17 716,5

Живі тварини

13,0

113,3

100,3

М'ясо і їстівні субпродукти

348,6

627,3

278,7

Риба і ракоподібні

20,8

863,4

842,6

Живі дерева та інші рослини

2,1

143,2

141,1

Овочі

112,6

185,2

73,0

Продукти із м'яса та риби

58,9

152,2

93,3

Алкогольні і безалкогольні напої, оцет

396,8

604,9

208,1

Кам'яне вугілля

737,0

1973,8

1 236,8

Фармацевтична продукція

251,5

3 099,9

2 848,4

Мило, поверхнево-активні вироби

150,5

457,2

306,7

Вироби із пластмаси

600,3

3 552,5

2 952,2

Вироби із соломи

0,6

5,8

5,2

Маса з деревини

1,2

122,7

121,5

Синтетичні та штапельні волокна

15,9

252,3

236,4

Нитки синтетичні

6,3

254,7

248,4

Текстильні матеріали

27,6

123,2

95,6

Трикотажні полотна

14,0

95,8

81,8

Одяг та додаткові речі до одягу

668,5

1163,9

495,4

Взуття, головні убори, парасольки

198,7

794,8

596,1

Пір'я і пух

0,4

12,4

12,0

Вироби з каменю, гіпсу, цементу

157,4

366,4

209,0

Керамічні вироби

293,5

362,4

68,9

Скло

132,3

411,9

279,6

Ножові вироби

40,7

247,4

206,7

Машини, обладнання та механізми

6975,0

12470,1

5495,1

Іграшки

96,7

311,8

215,1

Товари, придбані в портах

25,9

294,4

268,5

Як видно з наведених даних, дисбаланс - від'ємне сальдо - торгівлі за цими товарами у 2013 році становив 17,7 млрд дол.

Домашнє м'ясо

Суб'єкти господарювання поставили на експорт м'яса на 348,6 млн дол. В той же час імпортовано такої продукції на 627,3 млн дол. Дисбаланс - 278,7 млн дол.

Риби експортовано на 20,8 млн дол, імпортовано - на 863,4 млн дол. Дисбаланс становить 842,6 млн дол. Овочів ввезено на внутрішній ринок на 185,2 млн дол, поставлено на експорт - лише на 112,6 млн дол.

Ситуація з кам'яним вугіллям зовсім парадоксальна. Його ввезено на 1,97 млрд дол, вивезено - на 737 млн дол. Дисбаланс сягнув 1,24 млрд дол.

Особливо вирізняється експорт-імпорт виробів із пластмас. Таких товарів придбано на 3,55 млрд дол, продано - на 600,3 млн дол. Від'ємний баланс становить 2,95 млрд дол. Таке ж становище і з іншими товарами.

Держава витратила на імпорт товарів понад 232,5 млрд грн валютних коштів, що становить більше 15% ВВП. Втрачено мільйон робочих місць. Яку економічну політику повинен проводити уряд, щоб так витрачати валюту?

Україна віками славилася виробництвом зерна та продукції тваринництва. Однак в останні роки тваринництво за обсягами та якістю виробництва знаходиться на низькому рівні.

У 1944 році поголів'я великої рогатої худоби становило 8 520,3 тис голів, у 1990 році - 25 194,8 тис. голів, у 2013 році - 4 645,9 тис голів. Якщо у 1990 році всі категорії господарств виробили 4 357,8 тис тонн м'яса і 24 506,3 тис тонн молока, то у 2013 році вироблено лише 2 209,6 тис тонн м'яса і 11 577,6 тис тонн молока.

Отже, резерви для нарощування виробництва - суттєві.

Фото УП

У 2013 році в одному особистому господарстві в середньому утримувалося лише 0,3 корови і 0,7 свині. Основна причина - відсутність кормів.

Для нарощування обсягів виробництва держава повинна здійснити заходи, які не потребують значних коштів, але які протягом кількох років створять передумови для доведення поголів'я свиней та обсягів виробництва м’яса до рівня 1990 року.

Слід прийняти і реалізувати державну програму розвитку тваринництва в особистих господарствах на 2014-2020 роки. Передбачити створення при Мінагропроді уповноваженого органа з цих питань, наділити його повноваженнями.

Цей орган спільно з місцевою територіальною громадою укладатиме договір з господарством. Передбачається, що держава забезпечить господарство молодняком свиней та якісними кормами з високотехнологічними добавками.

При продажі понад десяти свиней вагою більше 100 кг селянину компенсуються витрати на їх вирощування за вирахуванням вартості молодняку та кормів. Для стимулювання такої роботи необхідно також передбачити зарахування до страхового стажу роботи особи, зайнятої вирощуванням свиней.

Враховуючи, що в Україні більше 4 млн особистих господарств, така політика сприятиме нарощуванню обсягів поголів'я свиней уже найближчим часом.

Через мультиплікатор такої політики кластерно будуть розвиватися кормова база і маточне поголів'я, зростатимуть потужності м'ясопереробних підприємств.

Паралельно Україна впровадить вимоги Євросоюзу щодо децентралізованого функціонування забійних підприємств.

В подальшому при нарощуванні виробничого і фінансового потенціалу шляхом створення кооперативів на селі можна буде перейти до створення умов для впровадження високотехнологічних виробництв високоякісного м'яса.

Аналогічно можна підійти до вирішення питань нарощування виробництва яловичини, молока, індиків, гусей та гусячої печінки.

Фото УП 

Реалізація цієї програми дозволить забезпечити населення продуктами, наростити експорт, створити робочі місця, розвивати інфраструктуру у селах. Завдяки комплексному відродженню тваринництва суспільство вже в найближчому майбутньому заощаджуватиме значні валютні кошти, пов'язані з імпортом м'яса.

Через розвиток тваринництва вирішуються і питання створення високоефективних технологій, інженерних та наукових рішень, селекції, кормів, формування аграрного менталітету, дотримання санітарно-гігієнічних умов.

Те саме стосується рибного господарства. Понад 70% ставків країни у занедбаному стані або використовуються не за цільовим призначенням. Чи раціонально використовуються великі та малі річки? Крім браконьєрства та несанкціонованого вилову риби, без оновлення її запасів, нічого не здійснюється.

Чому б не запровадити програму вирощування лососевих порід риби у спеціально створених водоймах? Інші країни, наприклад, Ізраїль, можуть.

Зелена альтернатива

Невдовзі на ринку енергоносіїв України може скластися критична ситуація.

Основним видом палива у комунальній сфері є газ. Видобуток вітчизняного газу не покриває потреб країни. Велика залежність від Росії, стрімке зростання ціни на газ спричинить подорожчання комунальних послуг. Можливий дефіцит блакитного палива може призвести до колапсу опалювального сезону 2014-2015 років.

Використання альтернативних видів палива в Україні розвинене слабо. Його незручно перевозити, воно залишає по собі відходи і забруднює атмосферу.

Натомість в Україні є значний обсяг промислових відходів, з яких можна отримувати паливо, рівноцінне вугіллю, і ефективно його використовувати. Це відходи пилорам і вирубок лісу, солома, використаний пакувальний матеріал, тара.

Зараз ці відходи не використовуються, гниють, викидаються на звалища. Їх спалюють на смітниках і полях, забруднюючи навколишнє середовище. Тимчасом чимало країн давно виробляють з таких відходів паливо - так звані пелети.

Фото УП

В Україні щорічні запаси деревини, яка не може бути використана як товарна сировина, перевищують 30 млн тонн. Тільки у карпатському регіоні через природні аномалії втратили сировинну цінність 70 тис га лісу - це 5 млн тонн деревини.

Сировина для виробництва пелет є в необхідній кількості. Крім того, на них є великий попит: країни ЄС украй зацікавлені у їх придбанні. Ринок пелет країн єврозони найближчим часом може досягти 20 млн тонн на рік. Наразі Україна виробляє близько 200 тис тонн пелет, експортує - 100 тис тонн.

Впровадження технологічних ліній з виробництва пелет, нарощування обсягів такого виробництва дасть можливість суттєво збільшити експортний потенціал України та отримувати значні валютні надходження.

Реалізація продукції з однієї лінії - 8,4 тонни на рік - дає 1,2 млн євро виручки на рік. Окупність лінії - два-три роки. Рентабельність виробництва сягає 70%.

Уряд повинен якомога швидше затвердити програму із забезпечення комунального господарства та населення альтернативними джерелами енергоносіїв, переобладнання котелень на тверді види палива.

У 2014 році слід придбати і ввести в експлуатацію не менше ста ліній з виробництва пелет. Це дасть можливість виробити 880 тис тонн гранул, що дорівнює спалюванню 400 млн кубометрів газу на рік.

У 2015-2016 роках обсяг виробництва пелет потрібно довести до 3 млн тонн. Це дозволить заощадити близько 1,4 млрд кубометрів газу на рік або 600 млн дол.

Політика використання альтернативних джерел енергії дозволить зменшити залежність держави від зовнішніх факторів та ризиків, вирішити питання раціонального використання лісових ресурсів, глибини переробки сировини, відтворення лісових запасів та джерел поповнення енергоносіїв.

Чорна валюта

У вугільній промисловості слід рішуче згорнути тіньові схеми. У стислі терміни необхідно замінити газ вугільним паливом. Надати можливість вітчизняним та іноземним інвесторам реалізовувати проекти виробництва газу з вугілля.

Особливу увагу потрібно приділити коксівному вугіллю. В Україні воно є, нема тільки волі у бізнесменів - власників збагачувальних фабрик та коксокомбінатів. У нові технології кошти не вкладаються, працюють технології 1960-х років.

Фото УП

Реалізація програми "Вугілля України" дає змогу не тільки звести імпорт "чорного золота" до мінімуму, наростити обсяги його видобування, зберегти робочі місця і зменшити споживання газу, а й вивільнити 3 млрд дол на рік.

Не все добре у металургійному комплексі. Недавно західноєвропейська компанія запропонувала шановному українському холдингу постачати до єврозони 1 млн тонн металопродукції щорічно. Товар не потребував додаткових витрат.

Тривали довгі переговори, листування, делегація їздила до Західної Європи. У підсумку холдинг не зміг укласти контракт на експорт арматури і сортової заготовки. Причина банальна: європейців не влаштувала якість продукції.

За підрахунками спеціалістів, у технологічне та технічне переоснащення виробництва такого металу за стандартами ЄС необхідно вкласти кошти, в десятки разів менші за обсяги постачання продукції на європейський ринок.

Де ж тоді стратегічне мислення бізнесменів? Чому вони не інвестують у технічне та технологічне переозброєння? Хай краще українські споживачі отримують низькоякісний метал за світовими цінами, а кошти ідуть в офшори.

Така картина на більшості підприємств машинобудування, хімічної та легкої промисловості, які дісталися вітчизняним бізнесменам за копійки. Де ж та віддача? Як виконуються приватизаційні умови та зобов'язання?

Вітчизняна бізнес-спільнота боїться європейських інвесторів та умов ведення бізнесу за міжнародними стандартами. Не ставиться питання модернізації активів, створення ефективних виробництв та запровадження передових технологій.

Не дивно, що під час підготовки до "Євро-2012" під гаслом "не встигаємо" мільярди державних доларів витрачено на придбання поїздів Hundai. Без корупції за ці кошти можна було виробити не гірші вітчизняні. Скільки було б створено робочих місць? Які були б надходження до бюджетів? Як це сприяло б розвитку регіонів?

Ще одна проблема - утилізація автомобільних покришок та гумових запчастин. За даними Мінекології ринок автопокришок в Україні становить 4-6 млн штук на рік, в результаті чого утворюється більше 180 тис тонн відпрацьованих покришок. За застарілими технологіями щороку переробляється лише 14 тис тонн або 10%.

Фото УП

За підрахунками спеціалістів на звалищах та у лісосмугах зберігається 450-500 тис тонн автопокришок. До слова, під час Майдану їх було спалено близько 5 тис тонн. Необхідно використати досвід європейських країн, які застосовують чисті та енергозберігаючі технології з переробки покришок та інших гумових виробів.

Основою цієї технології є принцип, який дозволяє використовувати гумовий порошок для повторного виробництва автопокришок та інших виробів без додаткової обробки. Від впровадження такої програми Україна може отримати велику екологічну вигоду і закріпити свої позиції в галузі інноваційних технологій.

Ця технологія виключає спалення або хімічний вплив на автопокришки та не допускає забруднення навколишнього середовища. Вона побудована на електромеханічній обробці. В результаті переробки отримується гумовий порошок, який можна використовувати як вторинну сировину, що містить 59% каучуку.

За дослідженнями Європейського банку реконструкції та розвитку для вирішення цієї проблеми в Україні необхідно збудувати п'ять-шість таких підприємств. Реалізація програми дозволить створити робочі місця, збільшити валютні надходження до державної скарбниці за рахунок експортної продукції.

Готова продукція може бути використана у виробництві гумових виробів, в тому числі нових автомобільних покришок, а також у шляхобудівній галузі як добавка для асфальтного покриття доріг. Дорога, заасфальтована з домішками гумового бітуму, стає безпечною, безшумною та довговічною - 12 років гарантії.

Перші три заводи з переробки покришок можна побудувати у Києві чи області, Кривому Розі та Харкові. Потужність - 30 тис тонн на рік кожен, термін окупності залежно від умов інвестування - від трьох до п'яти років. У підсумку Україна може значно скоротити імпорт виробів із пластмас та хімічних волокон.

Розрахунки показують, що впровадження новітніх виробництв на малих підприємствах дозволяють відмовитися від імпорту пластмасових відер, тарілок, вазонів, ложок, виделок, стаканів, композитних та склопластикових виробів.

Необхідно відновлювати легку промисловість, виробництво дитячих іграшок, мила, скла, побутових виробів з металу, розширювати виробництво льону, вовни і шкіри.

Молоко від корови

Створення сучасної держави неможливе без еволюції політичної системи, децентралізації повноважень, спеціалізації економічних ролей і кластерів економічної діяльності - виробництва, споживання і розподілу.

Потрібно нарешті відділити економічну та політичну діяльність держави від олігархічного оточення, впровадити промисловий протекціонізм та концепцію функціонування ринку національного капіталу.

Фото УП

Слід прийняти закони щодо інноваційної привабливості економічних процесів, ліквідувати регуляторні перешкоди при веденні бізнесу, локалізувати корупцію. Також треба зменшити вплив політичних ризиків, розробити рекомендації щодо податкового стимулювання, фінансової, промислової та технічної безпеки.

Пора створити рівні можливості для економічних суб'єктів, запровадити механізм ранньої діагностики криз, адекватно реагувати на перекоси у формуванні ВВП. Крім того, слід ввести в дію закон "Про трансфертне ціноутворення".

Насамкінець - якість. Молоко повинно бути від корови, ковбаса вироблятися з м'яса, пластмасові вироби - з пластмаси. Метал повинен бути металом, вугілля - вугіллям, бензин - бензином. Техніка та обладнання повинні працювати. Ціни на товари і послуги мусять бути економічно обґрунтованими і справедливими.

Тільки так Україна зможе показати світові, що її народ - інтелектуальна, кваліфікована, освічена і працездатна нація, товари якої заслуговують на увагу.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!