Чи подорожчає їжа. Інфографіка

Чи подорожчає їжа. Інфографіка

П'ятниця, 14 лютого 2014, 18:51 -
Незважаючи на заявлені рекордні 63 млн тонн зерна, зібрані селянами у 2013 році, ціни на продукти харчування в Україні ростуть. У зоні особливого ризику - олія та крупи.

В агросекторі триває "покращення".

З одного боку, Україна демонструє рекордні темпи збирання та експорту зерна.

З іншого - влада тут ні до чого.

Так, незважаючи на заявлені рекордні 63 млн тонн зерна у заліковій вазі, зібрані селянами у 2013 році, ціни на продукти харчування в Україні ростуть.

З огляду на девальвацію гривні, що пришвидшує негативну цінову динаміку, аграрний міністр Микола Присяжнюк пояснює такий стан речей високим експортним потенціалом країни.

Ніби то через те, що країна більшу частину врожаю експортує - прогноз на цей сезон становить 33 млн тонн, - Україні нема куди дітися від високих світових цін на продовольство. Вони, мовляв, тиснуть на внутрішні ціни.

Однак ця логіка хибна - механізм працює не так. Наприклад, в українських селян купують зерно за значно нижчими цінами, ніж ціни експорту. Розцінки ж на продовольство ростуть здебільшого у торгівлі, а не в агросекторі. Тож причини зростання внутрішніх цін на продовольство треба досліджувати окремо.

Дивним також є твердження урядовців про недоцільність стримування цін на "борщовий набір" овочів. Мовляв, неправильно, якщо олігархи та багатії будуть платити за моркву та буряк стільки ж, скільки бідні. "Нехай платять більше, а бідним ми дамо дотацію", - кажуть чиновники. Виникає купа запитань.

По-перше, як Присяжнюк уявляє собі дотації на суповий набір? По-друге, чому в такому випадку повинні більше платити ті, хто посередині в соціальній піраміді?

Тривожно виглядають факти, озвучені Присяжнюком 11 лютого: 98% засобів захисту Україна імпортує. Возить вона і насіння пшениці та кукурудзи.

Микола Присяжнюк (попереду) інспектує поля. Фото agrodep.kh.gov.ua

Пальне, ціни на яке знову зростають, та дорогі кредити штовхатимуть ціни на їжу вгору, незважаючи на "рекордні" врожаї. Висновок - державна політика в агросекторі відсутня. Є лише Мінагропрод з його незрозумілою активністю.

Головний поштовх до розвитку галузі дають приватні господарства. Свіжі дані про структуру посівів в Україні свідчать зовсім не на користь внутрішнього ринку. Крупні аграрні холдинги все більше і більше орієнтуються на експорт. Вони переважно збільшують площі технологічно та економічно привабливих культур.

На 4% менше площ відведено у 2014 році під озимі культури на зерно, на 8% менше - під озимий ріпак. В особливій зоні ризику озиме жито - мінус 44% посівних площ. Міністерство називає такі об'єми посіву "критично низькими".

Зате "в плюсі" ярові зернові та зернобобові, на 6% збільшилися кукурудзяні поля. Натомість круп'яна група - гречка, просо, рис - під моніторингом, бо в разі пересіву площі можуть бути меншими, ніж у 2013 році. Відтак, меншим може бути і врожай.

Ріпаку посіяно на 8% менше, оскільки Міненерго пропонує удвічі скоротити обов'язкові об'єми біоетанолу у пальному. На 15% впали посіви соняшника, але на  27,5% зросли посіви цукрових буряків. Площі під картоплею розширилися на 9%, під овочами і баштанними культурами - на 8,3%.

Натисніть для збільшення

Можливо, у міністерстві сподіваються, що "прорахунки" аграріїв зрівноважить урожай, зібраний населенням. Однак такі надії можуть не справдитися: об'єми тут суттєво нижчі, а зернова група більше зорієнтована на кормовий сектор.

До того ж, обсяги посіву круп'яної групи в господарствах населення у 2014 році теж нижчі, ніж у 2013 році. Незначне зростання - лише щодо соняшника, кукурудзи та вівса, мінімальне - стосовно картоплі та овочів. Отже, олія та крупи - у групі ризику. Картопля, цукор та овочі трохи додають порівняно з 2013 роком.

До того ж, статистика Мінагропроду може не мати жодного стосунку до реальності. Вже багато років розповідають легенди, у який спосіб чиновники облдержадміністрацій збирають статистику щодо сільського господарства. Відмовити чиновникам не можна, тож на місцях їм буквально "малюють" цифри.

Особливо абсурдною практика збирання даних стала після утворення аграрних холдингів. Невідомо, чому вони повинні звітувати перед чиновниками, але роблять це. Головний принцип - аби не було "провалу" у показниках.

Отже, коли статистика доходить до Києва, вона вже більше нагадує щоденник аграрного мрійника, ніж реальні оперативні дані.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!