Міноритаріїв звільнять від кріпацтва чи заберуть останнє?

Міноритаріїв звільнять від кріпацтва чи заберуть останнє?

Середа, 29 травня 2013, 15:08 -
Урядовий законопроект розширює права великих власників. Той, хто володіє 95% компанії, зможе примусово викупити акції дрібних власників, зокрема, робітників заводів. Фондовий ринок в захопленні, але з чим залишаться міноритарії?

Україна планує застосовувати нові механізми корпоративного контролю.

Автори та інші прихильники новацій переконують, що завдяки їм вплив маленьких - міноритарних - акціонерів на життя акціонерного товариства повинен посилитися.

Серед таких механізмів - запровадження "похідних позовів" та обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу власника 95% акцій товариства - так званий сквіз-аут, від англійського squeeze out - витіснення, видавлювання.

Похідний позов - це правила, згідно з якими будь-який акціонер отримає право звертатися до суду з позовом до члена наглядової ради в інтересах свого акціонерного товариства про відшкодування збитку, заподіяного через порушення правил укладення великих угод та угод із зацікавленістю.

Таку норму передбачає проект закону №2903 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів". Він ухвалений на засіданні Кабміну 22 квітня і спрямований на захист прав інвесторів.

Документ запроваджує механізм похідного позову, передбачений низкою доручень президента та уряду. В Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку сподіваються, що депутати приймуть законопроект до кінця 2013 року.

Проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера - власника 95% акцій товариства", за прогнозами фахівців НКЦПФР, у травні буде поданий на розгляд у Кабмін, а потім - у парламент.

Йдеться про право великого акціонера, які володіє 95% акцій компанії, витіснити дрібних акціонерів, заплативши їм за папери за ринковою ціною. Нині даний документ знаходиться в Міністерстві юстиції на експертизі.

"Я знаю компанію, в якій один акціонер володіє 99% акцій, а ще 1% розпорошений серед 13 тис акціонерів. Це проблема. Він повинен мати право "витіснити" міноритаріїв, заплативши справедливу ціну. Інша річ, що є багато "сирих" питань, пов'язаних з механізмом його реалізації", - підкреслює голова правління Професійної асоціації корпоративного управління Олександр Окунєв.

Заручники мажоритарія

Запровадження в Україні відомого у світі з 19 століття інструменту врегулювання корпоративних конфліктів - похідного позову - експерти оцінюють позитивно.

За словами директора департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максима Лібанова, інститут похідних позовів виник в американському законодавстві. Наразі це стандартна практика притягнення менеджменту до відповідальності за збитки, які він завдав акціонерному товариству своїми діями.

У 1930-х роках під час реформ президента Рузвельта багато позовів у США, що стосувалися зупинки федерального оподаткування, подавалися саме у вигляді похідних позовів. Серед яскравих випадків їх застосування - відома справа Foss v. Harbottle, яку англійський суд вирішив ще 25 березня 1843 року.

З позовом до інших учасників та директорів компанії звернулися два учасники корпорації The Victoria Park Company. Вони стверджували, що директори продали компанії власну землю за дуже високими цінами, тобто завдали їй збитків.

Фото УП

"В моїй практиці був випадок, коли акціонер з однією акцією подав позов до суду з неясним формулюванням - "порушення моїх прав з управління АТ". На його підставі на активи компанії наклали арешт", - зазначає директор з корпоративного управління компанії SigmaBleyzer Діана Смахтіна.

Основна проблема в реалізації цієї норми пов'язана з вадами судової системи, вважає голова ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов.

"Підвищення рівня відповідальності і матеріальних наслідків для несумлінних членів наглядової ради або правління є позитивом і механізмом врегулювання "агентського конфлікту". Однак він повинен врівноважуватися механізмом запобігання використання "похідних позовів" як важелів шантажу та рейдерства щодо посадових осіб АТ", - застерігає він.

На думку експерта, доцільно було б запровадити дворівневий механізм розгляду таких претензій акціонерів, щоб мати можливість надавати їм професійну оцінку та не загромаджувати судову систему безпідставними позовами.

На першому етапі можна було б розглядати скаргу акціонера на рівні державного регуляторного органа ринку цінних паперів. На другому - в разі виявлення порушення з боку посадових осіб АТ або наполяганні акціонерів на власній думці такі претензії можна було б вирішувати "похідним позовом" в суді.

При цьому професійна позиція НКЦПФР, висловлена в її рішенні за скаргою, могла б долучатися до судового розгляду на боці відповідної сторони.

"У світі існує так званий standing. Ця перевірка акціонера, який звернувся з "похідним позовом", на відповідність певним вимогам та оцінка доцільності позову до юридичної особи. Цю практику слід запровадити і в Україні", - каже член правління Професійної асоціації корпоративного управління Оксана Параскева.

Саме від позиції посадових осіб залежить можливість вирішення корпоративного конфлікту. Однак, враховуючи недосконалість судової влади в Україні та можливість маніпулювання інструментом "похідного позову" мажоритарними або міноритарними акціонерами, може виникнути ситуація, коли саме посадові особи стануть заручниками конфлікту між групами акціонерів, пояснює експерт.

Відтак, при запровадженні інституту "похідного позову" слід внести зміни до законодавчих норм, що регулюють трудові відносини. Це дозволить знизити ризик незахищеності посадових осіб - членів виконавчого органа або наглядової ради.

Для України, де акціонерні стосунки тільки розвиваються, розробка ефективних засобів захисту прав їх учасників набуває важливого значення, переконаний віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В'ячеслав Бутко.

Фото УП

"В нашій країні управління корпораціями неефективне. Керуючі стурбовані переважно одержанням прибутку для акціонерного товариства і для себе. Завдяки змінам акціонери зможуть подавати позови від імені інших акціонерів до загального відповідача з однаковими вимогами", - розповідає він.

Буває, що інтереси топ-менеджерів збігаються з інтересами великих акціонерів, і тоді заява "похідного позову" - єдина можливість звернення до суду.

Залишиться лише один

Ще один засіб захисту міноритарії отримають у разі прийняття законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера - власника 95% акцій товариства".

Хоча процедура примусового викупу цінних паперів власником великого пакета у світі розповсюджена, в Україні перша спроба запровадження документа була невдалою через критику з боку фондового ринку та вето президента.

За оцінками НКЦПФР, після приватизації 1990-х років акціонерами стала третина населення країни, але їхня участь в корпоративному управлінні зводиться до нуля.

Нині практично всі утворені в період масової приватизації товариства мають стратегічного інвестора, що сконцентрував більше 95% акцій, тоді як 1-2% найчастіше розпорошені між кількома тисячами акціонерів.

"Законопроект щодо "сквіз-ауту" вкрай необхідний для України. Одним з наслідків його запровадження буде скорочення акцій, що вільно обертаються на фондовому ринку. Однак правило "сквіз-ауту" потрібно реалізувати так, щоб мав місце винятково дружній викуп, тобто за справедливою ціною", - констатує Параскева.

В тому, що з ринку цінних паперів піде велика кількість акціонерних товариств, вона бачить скоріше позитив, ніж негатив. Мовляв, на ньому повинні залишитися тільки ті товариства, для яких він є джерелом залучення інвестицій.

"Норма про "сквіз-аут" потрібна після гримас масової приватизації. Перепоною для компаній може стати питання "мертвих душ", - зазначає Смахтіна.

Серед українських прикладів напружених стосунків між дрібними і крупними власниками, для яких запровадження правила обов'язкового продажу акцій могло стати справедливим виходом з конфлікту, експерти називають ситуацію навколо Миколаївського глиноземного заводу після його придбання російським інвестором.

Відсутність закону про акціонерні товариства та механізму викупу акцій призвело до використання мажоритарним акціонером сумнівної схеми реорганізації підприємства. Волюнтаризм при визначенні мажоритарієм "ціни виведення" акціонерів зашкодив дрібним власникам.

Фото УП

Запропонована законопроектом норма для таких випадків захистила би майнові інтереси міноритарних акціонерів.

Наразі у більшості акціонерних товариств відбулася стадія консолідації акціонерного капіталу та корпоративної структури за моделлю "мажоритарій плюс міноритарій". Враховуючи, що деякі з них мають корпоративні конфлікти, запровадження правила "сквіз-аута" дозволить їх розв'язати і попередити.

Директор з корпоративного управління та цінних паперів ПрАТ "Смарт-холдинг" Володимир Нусинов.

- Чи справедливо вводити правило "сквіз-аута"? Поняття "справедливість" - дуже абстрактне. Мені доводилося вести загальні збори, де кількість акціонерів 15-20 тис, а приходить на збори максимум 50 осіб. Так от: якщо від 15 тис відняти 50, то для 14 950 "сквіз-аут" - це справедливо.

З решти 50 половина хоче продати свої акції, але не знає, як це зробити, влаштовує різні скандали, щоб звернути на себе увагу.

І несправедливо для невеликої кількості людей, для яких бути акціонером - це як клуб: прийти на збори, поговорити про справи рідного підприємства.

Якщо якось обумовити права ось таких нечисленних "ветеранів-акціонерів", то, напевно, введення правила "сквіз-аут" буде справедливим на 99,99%. Це вже давно назріло і це потрібно робити.

Голова ради УАІБ Дмитро Леонов.

- "Сквіз-аут" може розв’язати проблему "корпоративного кріпацтва" для міноритаріїв, майнові вимоги та інтереси яких стають нецікавими та обтяжливими для власника 95% акцій. З огляду на це належні їм акції втрачають ринкову ціну.

Слабким місцем цього механізму є процедура визначення "справедливої ціни" примусового викупу акцій. Щоб уникнути утиску прав міноритарія, цей механізм повинен бути внормованим і підкріпленим контролем з боку регулятора.

Інакше норма про обов'язковий викуп міноритарних пакетів акцій перетвориться на законну форму "депортації" міноритаріїв з АТ з мінімальною формальною компенсацією за вилучену у них власність у вигляді акцій.

Віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В'ячеслав Бутко.

- Міноритарні акціонери деколи зловживають формальними корпоративними правами, використовуючи своє становище для залучення АТ у нескінченні судові позови і нацьковування на нього контролюючих органів. На жаль, права міноритаріїв нерідко використовуються не для захисту власних інтересів.

У таких випадках "сквіз-аут" дозволяє акціонерному товариству протистояти таким несумлінним акціонерам. Загалом "сквіз-аут" є завершальним етапом у процесі консолідації акцій товариства в руках одного великого акціонера.

Фото progon.com.ua