Харчові стандарти Присяжнюка

Харчові стандарти Присяжнюка

П'ятниця, 26 квітня 2013, 11:12 -
Аграрне міністерство під гаслом дерегуляції хоче зосередити в своїх руках усі важелі контролю у сфері якості харчів. Хто ж стане власником підприємства, яке буде нести "золоті яйця"?

Виявляється, Мінагропрод уміє не тільки нерозважливо освоювати бюджетні кошти за профільними програмами та "зливати" держустанови "бізнес-партнерам".

Воно ще й активно продукує ідеї із створення власних прибуткових проектів на базі дослідних наукових держпідприємств.

Зокрема, подібний бізнес-проект відомство хоче реалізувати в харчовій галузі, а точніше - в системі контролю за безпекою харчових продуктів.

Так, у міністерстві вирішили, що держава повинна взяти участь у впровадженні на підприємствах харчопрому Системи управління безпекою харчових продуктів НАССР - Hazard Analysis and Critical Control Points, яка давно діє у світі.

Ідея не нова. Плани щодо обов'язкового впровадження системи безпеки усіма харчовими виробниками в Україні виношувалися ще в попередньому уряді.

Проте, як і тоді, сьогодні чиновники намагаються витиснути з цього процесу максимум для себе, наділяючи функціями з впровадження і сертифікації системи ті установи, для яких подібна роль невластива.

Одинадцять отруйників українців

Що таке НАССР? Це система аналізу ризиків і контролю критичних точок в процесі виробництва продукції. Вона передбачає аналіз усіх можливих факторів впливу на продукт - від сировини постачальників до умов гігієни на виробництві.

Розробляти цю концепцію почали у США в 1960-ті роки. Основними її авторами були компанія Pillsbury, Лабораторія збройних сил США і Національне управління з аеронавтики і космонавтики - NASA.

Ідея створення такої системи виникла під час роботи над американською космічною програмою. Основною ціллю розробників НАССР було створення безпечної їжі для астронавтів.

Зокрема, NASA поставила за мету виключити утворення токсинів у продукції, яку споживають астронавти у космосі і, як наслідок, попередити захворювання, зумовлені недоброякісними продуктами харчування.

У середині 1980 років Національна академія наук США запропонувала поставити цю систему на службу харчовій індустрії. В країнах Європейського союзу вона стала обов'язковою з 14 грудня 1995 року. Тепер вона успішно використовується на всіх підприємствах країн ЄС, які працюють з харчовими продуктами.

Фото УП

В Україні НАССР застосовують переважно експортери, які працюють з ринком ЄС. Однак більшість підприємств, орієнтованих на внутрішній ринок, про це лише чули.

Звісно, подібний досвід не завадив би і вітчизняному харчопрому, імідж якого, м'яко кажучи, неоднозначний. Так, за даними Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров'я, 2012 року на стаціонарному лікуванні знаходилось 10 477 пацієнтів з діагнозом "отруєння".

Між тим, за словами лікарів, приблизно 80% людей з харчовими отруєннями лікуються самостійно. Іншими словами, за неофіційною статистикою щодня в середньому 12 осіб труяться неякісними продуктами або напоями.

Не є таємницею, що вітчизняний виробник найменше думає про вітчизняного споживача, змушуючи українців купувати масло з Фінляндії, сири з Голландії або ковбаси з Іспанії та Німеччини.

Доходить до абсурду. Деякі українці, серед яких чимало представників середнього класу, готові купувати навіть заморожений імпортний хліб. Усе як в радянські часи, тільки замість уявного дефіциту виник реальний дефіцит якісних продуктів.

При цьому в Україні щонайменше чотири міністерства та сім комітетів і служб здійснюють державний контроль і нагляд на споживчому ринку.

Міністерства

Міністерство аграрної політики та продовольства

Міністерство економічного розвитку і торгівлі

Міністерство екології та природних ресурсів

Міністерство охорони здоров'я

Служби

Державна санітарно-епідеміологічна служба

Державна служба з карантину рослин

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба

Державна інспекція з питань захисту прав споживачів

Державна митна служба

Державна екологічна інспекція

Національне агентство з акредитації

Чим вони займаються? Час від часу "підстригають купони" у бізнесу. Хоча в деяких сегментах чиновники таки працюють, наприклад, у сегменті дитячого харчування.

З іншого боку, "безпечний продукт" не означає "корисний продукт". Отруїтися численними виробами мистецтва у кольорових баночках важко, але це часто продукти, перенасичені "нешкідливою" хімією.

Тимчасом виявляється, що система якості продуктів та система перевірок існують у різних площинах. Система з багатьма контролюючими органами у сфері безпечності харчових продуктів генерує дублюючі перевірки, що призводить до надмірного втручання держави у бізнес та значних бюджетних витрат.

При цьому вона не заважає виробляти напівсинтетичний сурогат під назвою "ковбасні вироби" чи "молочні продукти".

Отже, "масштабність" не гарантує безпечності. Оцінити рівень компетентності наведених у таблиці органів Україна могла 2011 року, коли в Києві сталося масове отруєння неякісними продуктами, які продавалися в одному з супермаркетів.

Хіба може бути ефективною система з величезним штатом контролерів, яка не здатна навіть у разі виявлення небезпечної продукції вилучити її з ринку? При цьому на утримання системи харчової безпеки державний бюджет щорічно витрачає близько 800 млн грн.

Все це призводить до того, що розвинені країни не визнають українську систему контролю у сфері безпечності харчових продуктів і не дають "зелене світло" українським харчам на свій ринок. Водночас більшість представників галузі, які працюють на внутрішньому ринку, цим питанням не переймаються.

Ціна "космічного" стандарту

Однак хвилюватися не варто - країна уже фактично врятована. За справу взявся Мінагропрод, який обіцяє НАССР у кожний дім.

"Впровадження системи стане вхідним квитком для вітчизняних експортерів на міжнародний ринок. Але найголовніше, що ми зможемо забезпечити внутрішній ринок високоякісною харчовою продукцією", - запевняє начальник управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Ольга Семенчук.

При цьому голова Мінагропроду Микола Присяжнюк впевнений, що впровадження НАССР в Україні окремими підприємствами уже дозволило збільшити обсяги виробництва і наростити експорт на 18% у 2012 році.

У будь-якому разі впровадження заморської "диковинки" в Україні - це, скоріше, епізод, який пояснюється гонитвою агрохолдингів за європейським покупцем. Проте, судячи із заяв агарних чиновників, скоро стандарти НАССР буде впроваджено на кожній виробничій лінії.

Так, з 3 травня набуває чинності наказ Мінагропроду, який визначає вимоги щодо розробки, впровадження та застосування НАССР на всіх харчових підприємствах.

Крім цього, найближчим часом чиновники збираються внести зміни до законодавства, які зобов'яжуть всіх учасників ринку впровадити відповідні стандарти на виробничих потужностях і пройти сертифікацію.

Фото УП

Зокрема, відповідні пропозиції є в законопроекті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів", розробленому  Держветфітослужбою. Саме цей акт, який зараз перебуває на "реставрації" після відкликання, встановлює обов'язковість системи НАССР.

Як зазначають у Держветфітослужбі, законопроект визначає перехідний період для впровадження системи - три роки. Протягом цього періоду контролюючі органи начебто не будуть штрафувати бізнес за відсутність системи НАССР, яка передбачає тимчасове або постійне закриття підприємств.

Хоча трирічний термін надто короткий. У Великобританії, де підприємства харчової промисловості мали кращий рівень оснащеності, ніж в Україні, повсюдне впровадження НАССР тривало близько 15 років.

Що ще передбачає реформа стандартів? Підприємства будуть також сертифіковані відповідно до "космічних" стандартів. Передбачається, що компанія, яка впровадила НАССР і довела його спроможність, не зобов'язана мати інші сертифікати, що підтверджують якість продукції.

Доводити виконання процедур НАССР на виробництві доведеться щорічно протягом трьох років, після чого треба буде пройти процедуру ресертифікації.

За словами заступника генерального директора державного підприємства "Харківстандартметрологія" Валерія Твердохліба, для великої компанії сертифікат НАССР коштуватиме приблизно 10 тис грн, а навчання персоналу з видачею свідоцтва про компетентність і аналізом ризиків - 20 тис грн.

Це суми без урахування витрат на модернізацію виробництва. Наприклад, на старих підприємствах в більшості випадків необхідно оновити асфальтове покриття на всій території, провести реконструкцію санітарного обладнання, стін, підлог і стель, оскільки вони абсолютно не відповідають сучасним вимогам.

Це, залежно від розмірів фабрики, коштуватиме від 2 млн грн до 150 млн грн.

За даними Мінагропроду, на 1 квітня 2013 року НАССР або аналогічні системи впровадили на 446 підприємствах України. Водночас, в країні не менше 14 тис суб'єктів господарювання потребують впровадження нової системи. За найскромнішими підрахунками їм доведеться втратити на це 500 млн грн.

Напевно, це невелика сума, коли мова йде про задоров'я нації.

"У питаннях безпечності харчової продукції не може бути компромісів, оскільки мова іде про життя та здоров’я людей. Про витратність запровадження системи НАССР говорять підприємства, які нічого не хочуть змінювати. Але чому вони мають заробляти на нашому з вами здоров’ї?  Чомусь ніхто не буде обговорювати можливість зекономити на навчанні та покращенні технічного парку авіакомпанії, бо від цього залежить життя пасажирів", - наголошують спеціалісти проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) "Безпека харчової продукції в Україні". 

Проте, постає інше питання: хто буде цим займатися і освоювати ці кошти?

Хто всі ці люди

Раніше сертифікати НАССР в Україні видавали деякі міжнародні компанії і структури Держспоживстандарту, зокрема, "Укрметртестстандарт". З визнанням за кордоном сертифікатів, які надавали міжнародні компанії, у виробників не було проблем, чого не скажеш про висновки державних агентів.

Фото УП

Однак, схоже, час Держспоживстандарту сплив. У Мінагропроді намагаються перерозподілити ринок державного нагляду у сфері безпечності та якості харчових продуктів таким чином, щоб Мінекономрозвитку взагалі було усунуте від цього процесу, а від підвідомчої йому Держспоживінспекції залишилася одна вивіска.

Принаймні у відкликаному законопроекті щодо безпечності продуктів пропонувалося відсторонити Держспоживінспекцію від перевірок підприємств торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства. Так само пропонувалося обмежити функції Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Тобто аграрне міністерство під гаслом дерегуляції хоче зосередити в своїх руках усі важелі контролю у сфері безпечності і якості харчових продуктів. Передбачається, що усі контрольні функції отримає Держветфітослужба, яка буде ходити з перевірками на підприємства і збирати "врожаї".

Цікаво, що дана установа споріднена з Мінагропродом не лише в частині її підпорядкування, а ще й за допомогою родинних зв'язків міністра.

Посаду першого заступника голови Держветфітослужби називають "брат міністра", бо її отримав Вадим Симонов - чоловік рідної сестри Присяжнюка. "Українська правда" недавно писала про 19-річного сина Симонова, якому "пробачили" ДТП.

Втім, ще незрозуміло, чи отримає Присяжнюк такий карт-бланш від гаранта у вигляді контролю за харчопромом. Мінагропрод домагається, щоб впровадженням і сертифікацією НАССР займався Центр контролю якості продукції Українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнологій продовольчих продуктів.

В агарному міністерстві стверджують, що цей центр акредитовано як незалежну лабораторію для контролю якості харчової продукції, сільськогосподарської сировини, хімічної та медичної продукції, предметів побуту. Саме він, за задумом чиновників, буде займатися авторизацією НАССР.

Тільки от самі співробітники "УкрНДІспиртбіопроду" не в захваті від ініціатив міністерства. За словами завідуючої лабораторією технологій лікеро-горілчаного виробництва Зої Кравчук, зараз фінансування установи заблоковане.

"Інститут знаходиться на самофінансуванні за рахунок надходжень від стержневої направленості. Рахунки заблоковані (начебто через відсутність затвердженого в міністерстві кошторису. - ЕП) , а співробітники з грудня 2012 року не отримують зарплату. Все робиться на голому ентузіазмі. У нас навіть нема коштів, щоб купити зразки для контролю якості лікеро-горілчаних виробів", - каже вона.

Отже, наголошує Кравчук, коштів нема і на проведення робіт, пов'язаних з НАССР.

Ситуацію ускладнює і відсутність професійного менеджменту. Співробітники "УкрНДІспиртбіопроду" кажуть, що за останній рік змінилося шість директорів.

"Були вже і ботаніки, і дерматовенерологи, зараз географи. Вони ж взагалі не розуміються на нашій справі. А в Мінагропроді кажуть, що то ефективний менеджмент", - обурюється один із співробітників інституту.

Через це представники закладу у січні 2013 року навіть пікетували Кабмін.

За словами співбесідника, нема також повного розуміння, чи може взагалі інститут займатися системою НАССР. НДІ має досвід проведення відповідних процедур лише на підприємствах з виробництва спирту та лікеро-горілчаних виробів.

"Цими питаннями повинні займатися не просто метрологи, а технологи. І не одні лише фахівці із стандартизації з ДП "Укрметртестстандарт". Вони не технологи і не аналітики. Тут необхідно вивчати, з якого матеріалу виготовлено обладнання, чи не буде міграції токсичних елементів у харчову продукцію. Потрібно задіяти Міністерство охорони здоров'я та інші відомства. Якщо не буде якісного підходу, кому ця сертифікація буде потрібна? Точно не споживачеві", - пояснює він.

Утім, хіба це аргумент? Характерна риса аграрного міністерства "епохи Присяжнюка" - несамовите експериментаторство з наявними активами. Іноді навіть із забутого і недієздатного державного підприємства можна зробити прибуткову установу, яка за два роки вийде на мільярдну прибутковість.

Хто стане її фактичним власником уже тоді, коли вона буде нести "золоті яйця", не важливо. Головне - витягнути підприємство з ями, надати йому державну підтримку і впустити туди "стратегічного інвестора".

Принаймні, так було з "Хліб Інвестбудом".


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!