Арбузов допоможе Ставицькому затвердити кошторис "Нафтогазу"

Арбузов допоможе Ставицькому затвердити кошторис "Нафтогазу"

Середа, 24 квітня 2013, 14:49 -
"Ще на початку 2013 року було зрозуміло, що допомоги компанії в бюджеті не вистачить. Можливо, сподівалися на "Газпром". Ситуація була невизначеною і через заплановану реформу НАК, але її не відбулося. Це свідчить про те, що підхід до бюджетного процесу примітивний і ручний".

Вже квітень 2013 року, а НАК "Нафтогаз України" досі без фінплану на 2012 рік. Хоча за законом цей документ слід було затвердити ще у вересні 2011 року.

Без фінплану державна компанія не має права здійснювати капітальні видатки. Отже, керівництво НАК може "сісти" лише за те, що не виконало цю формальність.

Отже, стає зрозумілим, навіщо посеред 2013 року чиновники намагаються протягнути документ, який відверто відрізняється від вже оприлюднених результатів роботи НАК "Нафтогаз". Тобто, по факту монополіст має більший на кілька мільярдів збиток, ніж записано у так званому плані роботи на 2012 рік. Це, звісно, чергова циркова вистава від екс-міністра пального та енергетики Юрія Бойка та все ще діючого голови правління НАКу Євгена Бакуліна.

Але то є інша історія. Давайте зосередимось на тому, чому чиновники з інших міністерств та відомств не хочуть допомагати Бойку та Бакуліну звільнитися від загрози розслідування.

Причиною затягування стали розбіжності у ставленні деяких відомств до певних пунктів кошторису. Зокрема, свою точку зору мали Мінекономрозвитку та Мінфін.

"Нафтогаз" кілька разів подавав на затвердження різні документи. Цифри у них не в'язалися, були численні помилки та похибки на сотні мільйонів та навіть мільярди гривень. І, звісно ж, "дірява" компанія воліла вкладати мільярди у нові проекти, хоча обґрунтування для цього знайти було важко.

Особливо після того як керівник НАК Євген Бакулін запропонував "розпиляти" бізнес компанії на користь приватних трейдерів. Серед них - фірма Ostchem Дмитра Фірташа, бізнес-патрона колишнього міністра енергетики, а нині віце-прем'єра Юрія Бойка, який залишається шефом Бакуліна.

Отже, колишнє керівництво енергетичною галуззю явно задумало щось дуже незрозуміле, і це могло стати реальним приводом для того, щоб міністерства гальмували затвердження фінплану "Нафтогазу".

Туман огортає компанію навіть зараз. Протягом двох місяців - у лютому та березні - НАК не купує у росіян газ напряму. Замість державного підприємства газ купує Фірташ. Як "Нафтогаз" йому платитиме за послуги - незрозуміло.

Що стосується документа, то треба відзначити, що позиції сторін значно зблизилися порівняно із станом, який був у четвертому кварталі 2012 року. Тоді в документі було багато інновацій та справжніх перлин.

Наприклад, пропонувалося внести до Податкового кодексу зміни, які б дозволяли "Нафтогазу" відображати в податковому та бухгалтерському обліках витрати за операціями з реалізації імпортованого газу для потреб населення за ціною газу власного видобутку з урахуванням заміщення в наступних періодах використаних ресурсів імпортованого газу ресурсами газу власного видобутку.

Клікніть для збільшення

Так в компанії розраховували зменшити від'ємний результат від реалізації газу підприємствам ТКЕ та різницю між ціною на газ для підприємств ТКЕ та ціною, запровадженою НКРЕ. На 1 серпня цей від'ємний результат становив 10,8 млрд грн в частині ТКЕ. Ще 5,9 млрд грн НАК не отримала через заборгованість.

На кінець 2012 року цей дефіцит оцінювався 21,5 млрд грн, в тому числі за рахунок різниці в тарифах - 4,8 млрд грн.

На переконання деяких експертів, такі пропозиції щодо змін у Податковому кодексі були спрямовані не стільки на виправлення складної ситуації НАК, скільки на те, щоб приховати дані про розподіл дорогого газу різного походження.

"Загальний баланс був би відомим, але питання в тому, як цей баланс розподіляється. Якщо відбудеться таке розмивання, його будуть бачити лише НАК, Міненерговугілля, Мінфін, ДПС, а офіційна статистика та громадськість - ні", - вважає директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.

За його словами, потім було б складно розібратися з точки зору оподаткування. Однак за рахунок цього кроку стало можливим показати кращу картинку для МВФ. Мовляв, "Нафтогаз" не робить великої "дірки" в бюджеті, як це було досі.

Фото ipress.ua

Також пропонувалося компенсувати "Нафтогазу" витрати на монетизацію ОВДП. В документі йшлося про те, що для компанії склалася несприятлива ситуація, коли банки здебільшого схильні купувати ОВДП за угодами репо.

Так називають угоди, коли банк купує облігацію зараз, але компанія повинна її погасити потім. У операціях задіяні гроші держбанків та НБУ. Сама оборудка з одного боку цілком законна, а з іншого - цілковитий "міжсобойчик" людей, наближених до колишніх керівників НБУ Сергія Арбузова та Юрія Колобова.

"Нафтогаз продає ОВДП вузькому колу установ. У першу чергу - держбанкам: Ощадбанку, Укргазбанку, Укрексімбанку, а також російському Промінвестбанку та кільком іншим", - говорить керівник аналітичного департаменту компанії з управління активами "ITT-менеджмент" Віталій Мурашкін.

За його словами, у цих банків при подальшій купівлі можуть бути порушені ліміти на одного позичальника. Так, заборгованість "Нафтогазу" перед Ощадбанком становить більше 40% кредитного портфелю держбанку.

Через розрахунки за такими угодами компанія накопичувала збитки, погашення яких не закладене до державного бюджету. На кінець третього кварталу вони сягнули 2,1 млрд грн, а на кінець року - 2,8 млрд. дол. Ці кошти керівники НАК просили компенсувати їм з бюджету.

Клікніть для збільшення

В останніх документах, що стосуються затвердження кошторису "Нафтогазу" на 2012 рік, частина пропозицій Мінекономрозвитку та Мінфіну все ж врахована, і з фінплану виключені менш принципові позиції.

Наприклад, необхідність внесення змін до Податкового кодексу зникла. Ці пропозиції, вочевидь, не дуже подобалися Міністерству доходів та зборів. Так само в проекті вже не простежується бажання покривати витрати від операцій репо з ОВДП. Не врахованими залишаються найбільш принципові позиції.

Тепер голова Міненерговугілля в справі узгодження розбіжностей між міністерствами розраховує на допомогу Сергія Арбузова.

Він звернувся до першого віце-прем'єра з пропозицією провести нараду за участі керівників Міненерговугілля, Мінфіну, Мінекономрозвитку, НКРЕ та Мін'юсту, щоб доопрацювати документ, який слід було прийняти ще півтора роки тому.

Клікніть для збільшення 

Стосовно чого точиться дискусія? НАК 2011 року накопичила 12,6 млрд грн збитків від реалізації газу ТКЕ. У 2012 році цей показник становив уже 21,5 млрд грн.

Тому в "Нафтогазі" наполягають на необхідності враховувати в кошторисі збитки, які виникають через різницю між ціною газу, встановленою НКРЕ, та фактичною ціною, яка покривається підприємствам комунальної енергетики.

В проекті кошторису на третій квартал ця сума справді фігурувала в розділі "Основні показники руху коштів НАК "Нафтогаз України" як окремої юридичної особи. В Мінекономрозвитку вважають, що ці кошти не мають стосунку до кошторису НАК, бо вони повинні покриватися з держбюджету підприємствам.

Клікніть для збільшення

Однак в "Нафтогазі" пішли ще далі і включили дебіторську заборгованість, яка виникла з цього приводу, до переліку статей, що повинні компенсуватися з держбюджету. Мінекономрозвитку проти. Хоча насправді компенсація цих збитків відбудеться через відомий і випробуваний спосіб - ОВДП.

"Ще на початку 2013 року було зрозуміло, що допомоги компанії в бюджеті не вистачить на цей рік. Можливо, сподівалися на "Газпром". Ситуація була невизначеною і через заплановану реформу НАК, але її не відбулося. Зараз нема часу на складні рішення, тому обрали просте", - каже Гончар.

На його думку, це свідчить про те, що підхід до бюджетного процесу та дефіциту бюджету примітивний і ручний.

Ще одним каменем спотикання є обсяги залучення довгострокових кредитів на 16,2 млрд дол та випуск власних облігацій "Нафтогазу" на 20 117,3 млн грн.

У Мінфіні та Мінекономрозвитку наполягають, що такі залучення можуть негативно позначитися на рентабельності капіталу компанії та загрожувати її стабільному функціонуванню. Однак у державній монополії вважають, що такий крок є необхідним для фінансування цілої низки проектів.

Зокрема, 5,4 млрд грн - на розробку шельфу Чорного моря, 23,3 млрд грн - на сейсмічні роботи із збільшення запасів розвіданих вуглеводнів, 1,1 млрд грн - на закордонні інвестиції і 0,82 млрд грн - на будівництво підвідних газопроводів.

Едуард Ставицький. Фото dt.ua

Кошти ж, отримані від розміщення облігацій, планується витратити на погашення кредитів Ощадбанку.

Разом з тим, документ містить чимало пунктів, за якими можливий компроміс: представницькі витрати, витрати на автотранспорт, консалтингові та інформаційні послуги і навіть благодійність.

На переконання експертів нинішній стан "Нафтогазу України" ще не критичний, і компанія може залучати кошти. "Зважаючи на обороти "Нафтогазу", це річ поки що посильна з точки зору погашення, адже мова йде не лише про погашення короткострокових кредитів", - вважає Гончар.

Впевнений в тому, що НАК залучала і буде залучати кредити, й директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич. Хоча він застерігає: кредити надають здебільшого російські банки. Втім, він вважає, що умови на інших ринках менш сприятливі. "Набагато простіше було отримати гроші з Росії", - зазначає він.

Високе боргове навантаження також стримує реформування "Нафтогазу". "Головна проблема - не тільки непрофільні активи і спротив парламенту, а наявність кредитної заборгованості", - переконаний Марунич.

Робити зміни в цій компанії, додає він, необхідно з урахуванням думки кредиторів - вони повинні мати впевненість, що їх кошти будуть повернені. Експерт вважає, що рано чи пізно уряду доведеться реформувати компанію.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!