У пошуках кредитного дива

У пошуках кредитного дива

Середа, 5 грудня 2012, 16:46 -
Без активізації кредитування українська економіка в 2013 році буде приречена на стагнацію. Однак розігрівання кредитного ринку не повинне бути самоціллю. Важливо, як саме його забезпечити.

Згідно із затвердженими Кабміном макроекономічних показників, у 2013 році український ВВП повинен збільшитися на 3,4%. Експерти вважають урядові очікування завищеними.

За оцінками члена Ради НБУ, старшого радника "Альфа-банку Україна" Романа Шпека, промисловість і агросектор можуть забезпечити зростання економіки лише на 0,8%, а значить, сфера послуг повинна дати +2% ВВП.

"Де ж ми ті послуги такі знайшли, що вони будуть підтримувати таке зростання?" - запитує фінансист.

За словами Шпека, саме нереалістичні макропрогнози уряду та низька якість підготовки держбюджету генерує значні ризики для фінансового ринку. Банки не готові брати їх на себе, а тому демонструють доволі стриману кредитну активність.

"На жаль, вся банківська система і НБУ стали заручником діяльності уряду і неякісної роботи неякісного бюджету. Десять місяців ми виконуємо доходи бюджету на 100 і більше відсотків, дефіцит бюджету був 1,7%. І тут настає день прозріння. Урядовці кажуть, що бюджет не буде виконаний, ВВП буде значно нижчим, а дефіцит бюджету, з урахуванням потреб "Нафтогазу" і Пенсійного фонду буде 5%. Які розумні люди будуть вкладати в економіку такої держави?" - риторично зауважує фінансист.

Недавно прем'єр Микола Азаров зазначав, що "добре буде", коли за підсумками 2012 року показник зростання ВВП України вийде в "плюс".

У цьому контексті колишній заступник глави НБУ та міністра фінансів, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко вказує на прямий зв'язок між динамікою економіки та кредитування, адже за даними НБУ, за десять місяців обсяг позик в економіку збільшився лише на 1,9%.

"Якщо ми хочемо мати близько 4% росту ВВП (у держбюджеті закладений прогноз 3,9%. - авт.), то банківська система повинна збільшити обсяг кредитування економіки мінімум на 12-15%", - зауважує експерт.

Дороговизна кредитів: як вирватися з валютної пастки

Одним з ключових гальм для кредитного ринку є висока вартість ресурсів. Вона сформувалася у тому числі через девальваційні очікування та стриману монетарну політику центробанку, спрямовану на обмеження пропозиції гривні та утримання її від надмірної курсової волатильності.

На думку аналітиків, девальвація національної грошової одиниці допомогла б населенню та бізнесу "випустити пару", завдяки чому, зокрема, пришвидшився би приплив гривневого ресурсу в банківську систему, а отже, він би подешевшав.

Однак чи варто ставити віз перед конем і боротися з симптомами хвороби, не лікуючи її? Більше того, чи потрібно стрибати ще раз на ті ж граблі, які недавно набили країні не одну гулю?

Фото ЕП

Виходячи з досвіду 2008-2009 років, девальвація стратегічної користі не принесе ні кредитному ринку, ні економіці. І це не кажучи про шкоду, яку вона може завдати. Якщо за останні кілька років імпортозаміщення так і не розвинулося попри голосні заяви уряду, то з якого дива буде по-іншому в недалекому майбутньому?

І невже за короткочасне надання цінових переваг на міжнародних ринках експортерам, які втрачають стимули модернізувати виробництво і створювати продукцію з більш високою доданою вартістю, мусить платити вся країна?

Населення - зниженням рівня життя, банки - мільярдним збитками, уряд - переплатою за зовнішніми боргами та за критичний імпорт. А що буде потім?

Знову розростання дірки в платіжному балансі, розігрівання панічних настроїв населення та чергова девальвація? Оскільки культ долара за такого сценарію лише посилюватиметься, наступні девальваційні кризи ставатимуть тільки сильнішими.

За словами колишнього віце-прем'єра, радника голови правління "Дочірнього банку "Сбербанку Росії" Василя Рогового, економічна політика уряду не сприяє усуненню структурних диспропорцій в економіці, створюючи умови для надмірної концентрації населення та бізнесу на питанні валютного курсу.

"Ми чотири роки будуємо девальваційний навіс, розбиваємо об нього лоб і робимо його ключовим показником. Треба змінювати валютну політику, але вона опирається на макрополітику. Якщо забули ази економічної політики, це біда", - каже він.

Старший банкір ЄБРР Олександр Павлов переконаний, що Україна і далі повинна йти шляхом дедоларизації економіки. І навіть для активізації кредитування не потрібно повертатися до практики масового кредитування у валюті.

"Практика східноєвропейських країн показує: там, де була велика частка валютного кредитування приватних осіб, там скрізь проблеми. Слід рухатися в бік нормалізації місцевої валюти, аби ставки були нижчі і більш передбачувані", - наголошує експерт.

Але як активізувати кредитування, не вдаючись до девальвації?

У стратегічному вимірі рецепти зниження кредитних ставок відомі. Так, завдяки пенсійній реформі сектор міг би отримати не просто дешевий, а й "довгий" гривневий ресурс. Однак у найближчі рік-два банкам сподіватися на це не варто.

Високий потенціал мають політика інфляційного таргетування та підвищення ролі облікової ставки, через яку центробанк міг би впливати на вартість ресурсів. Але це непростий шлях, враховуючи низьку культуру управління державними фінансами.

Фото bankist.ru

Не менш дієвим є зростання безготівкових розрахунків, що допомогло б наповнити банки гривневою ліквідністю. Однак цей процес теж нешвидкий, враховуючи в тому числі соціальну делікатність питання.

Тобто це неблизькі перспективи. А як щодо найближчого майбутнього? Тут у нагоді може стати, наприклад, забезпечення банків цільовим рефінансуванням з боку НБУ. Щоправда, одне з ключових у цьому контексті питань - як запобігти потраплянню отриманих фінансовими установами коштів на валютний ринок.

Виконавчий директор НАБУ, голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов вважає, що для цього потрібно встановити чіткі правила використання ресурсів та їх надходження до пріоритетних для держави галузей економіки. "Ми готові брати участь в переговорах і з Кабміном, і з Нацбанком", - підкреслює він.

Щоправда, в Нацбанку доволі неоднозначне ставлення до рефінансування як інструменту активізації кредитування. З одного боку, голова ради НБУ Ігор Прасолов наголошує, що НБУ не може стати постачальником "довгого" ресурсу для банківської системи, оскільки "це взагалі не завдання центробанку, не його функція".

Традиційно представники НБУ вказують, що рефінансування є, передусім, інструментом підтримки короткострокової ліквідності учасників ринку. З іншого боку, у жовтні глава НБУ Сергій Арбузов зауважував, що НБУ таки готовий надавати рефінансування банкам, які знизять відсотки за кредитами реальному сектору.

"Ми постараємося робити це майже автоматично. Установи, які прислухаються до цього, отримають досить значний прибуток", - зазначав керівник центробанку.

На думку ж голови правління банку "Хрещатик" Дмитра Гриджука, найефективнішим для держави способом здешевлення, зокрема, іпотечних кредитів у 2013 році було б нарощування бюджетних видатків на компенсацію частини відсотків за позиками.

"Не треба з бюджету виділяти десятки мільярдів для прямого фінансування проектів. Дайте пару мільярдів, а все інше зробить банківський сектор", - констатує він.

Експерт же Незалежної асоціації банків України, директор департаменту розвитку методології "Українського кредитно-рейтингового агентства" - UCRA - Діляра Мустафаєва уточнює, що збільшення державного фінансування на компенсацію частини відсотків за кредитами сприяло б зниженню вартості позик: якщо і не для всього ринку, то, принаймні, для конкретних категорій позичальників.

Генеральний директор Platinum Bank Грег Краснов констатує, що поточна стабілізація валютного ринку повинна ослабити девальваційні очікування і знизити депозитні ставки у січні 2013 року.

Фото info-kredit.ru

А керівник проектів українського представництва консалтингової компанії zeb/ Тарас Тищенко звертає увагу, що нинішня дорожнеча кредитів обумовлена накопиченням ліквідності гравцями споживчого кредитування перед новорічним сплеском кредитної активності. "Цей чинник перестане діяти вже на початку 2013 року", - каже експерт.

Кредитування-2013: яким воно буде

Віце-президент компанії SP Advisors Олена Зуйкова очікує, що 2013 року портфель корпоративних позик у банківській системі збільшиться на 5-6%, а обсяг кредитів, виданих фізичним особам, стабілізується.

"Співвідношення кредитного портфеля до ВВП знизиться з 55% у 2012 році до 50% у 2013 році. В будь-якому разі це ще буде одним з найвищих показників для країн Центральної і Східної Європи. Саме тому ми не вважаємо, що в найближчі роки варто очікувати значного прискорення темпів росту кредитування", - додає експерт.

За словами керівника аналітичного департаменту ІГ "Таск" Андрія Шевчишина, ситуація з проблемними боргами у 2013-му не повинна погіршитися. Інший варіант можливий лише в разі "значного погіршення економічної ситуації і росту безробіття".

Старший аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова прогнозує, що банки активізуються на кредитному ринку в другій половині 2013 року.

"Драйверами кредитування будуть локальні і російські банки, тоді як європейські установи, швидше за все, трохи скоротять портфель", - вважає експерт. На думку Туюкової, в реальному секторі фінустанови сконцентруються на фінансуванні експортерів, агросектора, харчової промисловості, окремих державних проектів.

На думку голови правління банку "Фінанси та кредит" Володимира Хливнюка, у 2013 році банки намагатимуться утримати частку на кредитному ринку, а якщо і збільшуватимуть активність, то хіба що у роздрібному сегменті.

"На збільшення активів можна розраховувати в сегментах автокредитування і карткових позик. Іпотека - знову у списку гіпотетичних послуг", - прогнозує фінансист.

Говорячи про перспективи вкладання банками коштів у державні цінні папери, начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен банку аваль" Дмитро Сологуб вважає: "Якщо йдеться про ринкові операції, а не про непряме фінансування держбюджету і "Нафтогазу", то навряд попит банків дуже вже значним".

Фото vk.com

Швидше за все, додає він, обсяг вкладень у державні папери продовжить планомірно знижуватися після піку, досягнутого у 2010 році.

При цьому старший аналітик ІК "Тройка діалог Україна" Євген Гребенюк прогнозує, що ОВДП і далі буде основним інструментом для вкладень банків. "У 2013 році ставки за державними цінними паперами залишаться високими, зважаючи на зростаюче боргове навантаження на державу", - констатує він.

Мустафаєва ж з НАБУ зауважує: привабливість ОВДП підвищує можливість отримання рефінансування в НБУ під їх заставу.

Василь Пасочник, Ліга фінансового розвитку


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!