Представник України у НАТО: справа Тимошенко не зупинила євроінтеграцію

Представник України у НАТО: справа Тимошенко не зупинила євроінтеграцію

П'ятниця, 12 жовтня 2012, 11:08 -
"Що стосується Росії: нарешті набула чинності угода про зону вільної торгівлі з СНД". "Вона діяла вже багато років". "На жаль, вона не працювала, хоча була підписана досить давно".

Днями прем'єр-міністр Микола Азаров фактично анонсував приєднання України до Митного союзу з Росією.

Можна було б поставитися до цього з великим скепсисом - мовляв, це тільки його особиста точка зору або ж точка зору окремої частини чиновників.

Однак за останні півроку це далеко не перший сигнал того, що нинішня влада зробила вибір на користь зближення з Росією.

Як відомо, при Вікторі Ющенку Україна демонструвала ​​прихильність до ЄС, НАТО та інтеграції у західний світ. Розвороту на користь Росії від нової влади чекали відразу після приходу Віктора Януковича на посаду президента.

Однак цього не сталося. Більш того, російський бізнес просто витиснули з різних галузей. Очікуваних преференцій, природно, східні сусіди не отримали.

Проте приблизно рік тому все почало змінюватися. Спочатку Україна стала дивним чином синхронізувати своє законодавство з російським.

Фахівці стверджують, що це не так - мовляв, копіюються не тільки російські, але й західні нормативні акти. І все ж закон про наклеп - лише найгучніший приклад того, як в Україні з'являлися точно такі ж норми, які діють в РФ.

Крім того, за останній рік змінилася риторика української влади. Перестали звучати бравурні заяви в дусі "два братні народи", якими раніше прикривалися утиски російського бізнесу. Замість цього запанувала відносна тиша, але на її тлі почали відбуватися активні консультації, зустрічі, конференції.

Складається враження, що в Україні з'явилася спеціальна лобістська група. Її інтереси - просування російського інтересу. І що примітно - група досягла певного успіху.

Безумовно, все це - просто відчуття, яке складається при спостереженні за поточними новинами. Ніяких фактичних доказів цієї гіпотези нема.

На цьому тлі вкрай цікаво звучать слова посла України в Бельгії Ігоря Долгова. За сумісництвом він є представником держави при військовому блоці НАТО.

Долгов стверджує, що Україна залишається прихильною курсу на інтеграцію з ЄС. Більш того, кроки в цьому напрямку ніколи не припинялися, а Віктор Янукович орієнтує послів саме на зближення із Заходом.

- Як розмежовані повноваження між місією України в Євросоюзі та вами як уповноваженим послом України в Бельгії?

- Насправді в України є три дипломатичні установи в Брюсселі. Посольство України в Королівстві Бельгія відповідає за розвиток двосторонніх відносин із Бельгією і, за сумісництвом, із Люксембургом.

Друга - місія України при НАТО. Третя - постійне представництво України при Євросоюзі, яке очолює мій колега посол Костянтин Єлисєєв.

Звичайно, за кожним напрямком є свої завдання. Але всі вони відповідають магістральній лінії України на інтеграцію з Європейським союзом, і всі доповнюють різні аспекти зовнішньої політики України.

- Складається враження, що магістральна лінія останнім часом змінилася у бік Росії. Посилення співпраці щодо Митного союзу, утилізаційного збору, впровадження законодавства, яке повторює російське. Як це виглядає з Європи?

- Постійно працюючи в Брюсселі, я би сказав, що в мене складається протилежне враження: європейський напрямок і рух до Європи, європейського бізнесу охопив і дедалі більше охоплює не тільки Київ, не тільки визнані бізнес-центри України, а й регіони, які раніше ми рідко бачили на теренах Західної Європи.

Зокрема, 8-10 жовтня у Брюсселі пройшов великий бізнес-форум,організований торговельною палатою Миколаївської області та Бельгійсько-українською торговельною палатою. Зареєстровано понад 50 представників малого і середнього бізнесу з Миколаївської області та Бельгії.

З 9 по 11 жовтня у Бельгії працюватиме делегація на чолі з головою адміністрації Донецької області Шишацьким. У ці ж дні в Брюсселі перебуватиме делегація Вінничини. У планах до кінця року у нас Луганська і Житомирська області. Тому я не бачу такої проблеми, про яку ви кажете.

Сказав би більше: я дуже радий, що в Європі цей рух вітається і сприймається як взаємний. Це результат тривалої попередньої роботи.

- Ви кажете про багаторічні напрацювання, а я маю на увазі стратегічну лінію, яку просувають президент і уряд. З'явилися чіткі ознаки, що уряд посилив роботу з Росією.

З іншого боку, Європа дала зрозуміти, що ніякої угоди про асоціацію не може бути, доки не буде вирішене питання з правами людини в Україні.

- Дозвольте не погодитись та повернутися до першоджерел. У Києві 2-4 жовтня відбулася Одинадцята нарада керівників закордонних установ України.

У рамках наради президент зустрівся з керівниками усіх дипломатичних установ. У виступі Віктор Янукович наголосив, що європейська інтеграція була і буде пріоритетом, і що посли повинні все робити, аби Україна просувалася до Європи. Думаю, на цю тему міг би більше сказати мій колега Костянтин Єлисєєв.

Європейський бізнес дедалі частіше починає говорити: давайте переходити до роботи за цією угодою, як тільки вона буде підписана, не чекаючи ратифікації. Це треба нам, і це треба їм.

Що стосується Росії, то хотів би також привернути увагу до того, що нарешті набула чинності угода про зону вільної торгівлі з СНД.

- Вона діяла вже багато років.

- На жаль, вона фактично не працювала, хоча була підписана досить давно.

Нам потрібні усі ринки, тому не треба все змальовувати в чорно-білих кольорах. Ми маємо хороші торгівельні економічні відносини з Російською федерацією, Казахстаном, іншими країнами СНД.

Багато моїх колег скажуть, що після кризи відновлені, а в деяких випадках значно збільшені обсяги двосторонньої торгівлі з окремими країнами-членами Євросоюзу.

- Як тоді розуміти численні висловлювання щодо процесів Тимошенко і Луценка, які доходять в Україну? Це окремі заяви, а процес євроінтеграції відбувається окремо?

- Я не хотів би, щоб складалося спрощене уявлення, що сьогодні ми займаємося євроінтеграцією, завтра робимо перерву, а потім знову займаємось. Так не буває.

Євроінтеграція - це велика робота, яка займає роки. Роки! Тому не можна сказати, що в цьому році більше інтеграції, в тому - менше. Це процес, який позначається етапними документами. Такий документ - це "Угода про асоціацію".

- Вона ж підписана ще в липні цього року.

- Парафована. У тому числі та частина, що стосується зони вільної торгівлі.

Те, що є політичні сили і є заяви Європейського парламенту чи Парламентської асамблеї Ради Європи щодо деяких політичних подій в Україні - це загальновідомий факт. Але я би не ставив тут однозначну відповідність, що "є заяви про Тимошенко і Луценка - нема євроінтеграції". Це неправильно.

- Наскільки я знаю, підписання угоди мало відбутися ще наприкінці минулого року, під час саміту "Україна - ЄС". Що тоді стало на заваді?

- Саміт "Україна - ЄС" відбувся, як і планувалося. А угода не була тоді готова до підписання, вона не була навіть парафована. В липні 2012 року цю угоду парафували. Тепер європейська комісія проводить технічні роботи.

Текст парафований англійською мовою. Його обсяг - близько 1,5 тисячі сторінок. В Європейському союзі 24 офіційні мови. На ці 24 офіційні мови 1,5 тисячі сторінок треба перекласти. Тому нема поки що готового документа для підписання.

- Тобто заяви про Тимошенко і Луценка жодним чином не позначилися на цьому процесі?

- На процесі роботи над угодою - ні, тому що експерти продовжували наполегливо працювати і довели цю роботу до кінця, тобто до парафування.

Те, що кажуть представники ЄС, у тому числі єврокомісар Фюле, це теж факт, який ви чули. Недавно у Ялті він сказав, що час підписання угоди буде визначатися залежно від того, як пройдуть вибори, і як будуть виглядати ті чи інші справи.

Але почути від мене, що це все європейську інтеграцію зупинило - це ви не почуєте.

- Але відстрочка з підписанням документа відбувається у зв'язку з цими подіями?

- Я повертаюсь до технічних проблем... Ще не готовий сам документ.

- Останнім часом Києвом почали ходити чутки, що США запропонували Україні розмістити на її території військову базу. Начебто у зв'язку з тим, що з різних країн Європи їх просять прибрати бази. Ви щось про це чули?

- Це для мене несподівана інформація. Я дуже нею зацікавився, обов'язково перевірю. Але як експерт, який працює в Брюсселі та стикається з НАТО, за два роки роботи я жодного разу не чув, щоб країни-члени НАТО ставили питання, що їм робити з американською присутністю.

Перевірте ваші джерела інформації - а я перевірю таку теоретичну можливість.

- Щодо світового ринку озброєння: чи змінилися останнім часом умови роботи для України?

- Думаю, ви не зовсім правильно оцінюєте мою роль як керівника Місії України в НАТО. Слово "НАТО" не означає, що торгівля озброєнням є компетенцією Місії України при НАТО.

Що стосується ембарго, обмежень чи санкцій, я не пригадую, щоб вводилися нові санкції проти тих чи інших країн. Продовжують діяти ті, які були.

Україна, як ви знаєте, є помітним партнером і гравцем на ринку озброєння. Свої зобов'язання за контрактом, наскільки я знаю, Україна сумлінно виконує.

Всі посли працюють над тим, щоб шукати нові ринки для українського оборонно-промислового комплексу. Це не є таємницею, це завдання, яким постійно займаються всі закордонні установи. Більш детально я не готовий говорити на цю тему, оскільки це не є моя компетенція.

Хочу додати, що видатки на оборону в усіх країнах скорочуються, і це змушує НАТО шукати нові інструменти. В рамках НАТО прийнято до імплементації нову доктрину "Розумна оборона". Це поєднання зусиль оборонних сил альянсу, в тому числі і в галузі виробництва та розробки озброєнь, щоб мінімізувати витрати.

Частково ця програма буде відкрита для партнерів. Україна є партнером НАТО, тому ми сподіваємося, що в деяких проектах ми також знайдемо додаткову роботу для українських фахівців у галузі оборонної промисловості.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!