Як відроджуються СЭЗи

Як відроджуються СЭЗи

Вівторок, 4 вересня 2012, 16:29 -
Фото УП
Під формулювання "не віробляються та не мають аналогів в Україні" знаючі люди будуть завозити в Україну безмитно все, що їм заманеться. Нульовою або пільговою ставкою буде обкладатися ВЕСЬ прибуток, який одержав суб'єкт. Організує, умовно скажемо, "СКМ" інвестпроект на 3 млн грн, і забуде про необхідність платити податок на прибуток.

Вже найближчим часом в Україні можуть відродитися горезвісні вільні економічні зони (російською СЭЗи), тільки під новою назвою.

Нижче ми викладемо редакційну точку зору на процеси, що відбуваються, а потім надамо слово автору ініціативи - віце-прем'єру Сергію Тігіпку.

Як з'явилися законопроекти

СЭЗи, що діяли в країні в першій половині 2000-х, запам'яталися вже точно не тим, що стали локомотивами зростання економіки. Вони пам'ятні багатомільярдними збитками, які їх учасники завдали державі. Робилося це за допомогою освоєння колосальних податкових пільг.

Без мит і ПДВ в країну ввозилося що завгодно: від курятини до автомобілів. Окремі персоналії "намили" на цьому "клондайку" сотні мільйонів доларів.

Але для звичайного вітчизняного виробника результат був зворотним очікуваному. Він опинився в неконкурентних умовах, і йому було завдано потужного удару.

За відродження "клондайку" взявся "соціальний" віце-прем'єр Сергій Тігіпко. За останні роки цей бізнесмен і чиновник запам'ятався насамперед тим, що жодна з його податкових новацій так і не була прийнята. Наприклад, відома кампанія по боротьбі з відтоком грошей в офшори провалилася.

Зате "вдалася" пенсійна реформа. Дефіцит Пенсійного фонду не став меншим, зате величезна частина електорату Партії регіонів до кінця життя перейшла до комуністів.

Цього разу Тігіпко має як ніколи великі шанси досягти успіху. Правда, для економіки його успіх буде означати прямо протилежне.

Для кого це робиться?

Все почалося раптово. На засіданні Кабміну, яке проходило 18 липня 2012, Сергій Леонідович представив два законопроекти, підготовлених під його безпосереднім керівництвом.

Перший - "Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки України з метою створення нових робочих місць". Другий - "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення "Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки".

Незважаючи на космічні масштаби пропонованих змін та їх небувалу корупційну складову, внесені з голосу законопроекти були негайно схвалені Кабінетом міністрів.

Складалося враження, що це було добре сплановане шоу. І робилося воно аж ніяк не з подачі Тігіпка.

Під кого з них відроджуються СЭЗи? 

Як розповіло "Економічній правді" джерело, близьке до службі віце-прем'єра, одного разу Сергій Леонідович повернувся з якоїсь зустрічі. З собою він приніс ідею запровадити економічні пільги в особливо великому обсязі. Незабаром з'явилися згадані законопроекти. Можливо, це і вигадка, але джерело однозначно стверджує: пільги створюються "під когось".

Якщо орієнтуватися лише по назвах законопроектів, то може здатися, що члени уряду поступили абсолютно правильно. Проте їх зміст, по суті, дуже відрізняється від декларацій.

Слідом за спішним схваленням, законопроекти були поспіхом внесені до Верховної Ради. Причому, до двох розглянутих на засіданні уряду проектів додався ще один: "Про внесення змін до пункту 4 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення "Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки".

Так це було в 2000-х. Схема "Контракти"

На цьому ланцюг дивних збігів, що супроводжують ініціативи Тігіпка, не скінчився.

Не минуло й двох тижнів після засідання Кабміну, як народні депутати повернулися на один день з відпустки на позачергову сесію. Вони стрімко прийняли всі три запропоновані законопроекту в першому читанні.

Їх обговорення тривало навіть не хвилини, а секунди.

І ось, у вересні розпочалася нова сесія. Означені законопроекти вже включені в її порядок денний Ради, і готові до другого читання.

То ж дуже скоро у деяких наших співгромадян може трапитися свято, організоване Сергієм Тігіпком. За банкет заплатять ті, хто в цьому святі не зможе прийняти участь. А це більша частина бізнесу.

Проект 1. Корупційна ідеологія

Перший законопроект ("Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки України з метою створення нових робочих місць") - як мовиться, практично "ні про що".

Незважаючи на свою назву, визначення пріоритетних галузей він не містить. Не можна ж серйозно сприймати ось це: "Пріоритетними галузями економіки є галузі, в яких реалізується державна політика щодо розвитку виробничого та експортного потенціалу, створення нових робочих місць".

Треба думати, "пріоритетною" може стати будь-яка галузь - при належному рівні переконання чиновників, підкріпленому правильними видами подяки. Це тільки перше, але далеко не найголовніше поле для корупції.

Щоб проект, реалізований у пріоритетній галузі, також вважався пріоритетним (для чого це потрібно, ми напишемо нижче), його необхідно затвердити в Кабінеті міністрів.

"Дверей", через які можна буде зайти до Кабінету міністрів, залишено безліч. Відповідні подання можуть передаватися і центральними органами виконавчої влади, і кримським урядом, і обласними адміністраціями, і владою Києва та Севастополя.

Конкретика в законопроекті міститься лише відносно критеріїв, яким мають відповідати проекти, щоб підпадати під дію закону. Правда, і ця конкретика сумнівна.

Критерії, яким має відповідати інвестпроект для потрапляння під дію Закону

1) загальна кошторисна вартість перевищує суму, еквівалентну:


3 мільйонам євро — для суб’єктів великого підприємництва;

1 мільйону євро — для суб’єктів середнього підприємництва;

500 тисячам євро — для суб’єктів малого підприємництва.


2) кількість створених нових робочих місць для працівників, що безпосередньо задіяні у виробничих процесах, перевищує:


150 — для суб’єктів великого підприємництва;

50 — для суб’єктів середнього підприємництва;

25 — для суб’єктів малого підприємництва.


3) середня заробітна плата працівників не менш як у 2,5 раза перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

По-перше, всі цифри явно взяті авторами зі стелі. І вже точно є досяжними для того, щоб інвестпроект потрапив до розряду пріоритетних.

По-друге, вони мають декларативний характер. Щоб потрапити в "струмінь", підприємство повинно просто заявити про свої наміри так, щоб цьому повірили в уряді. І далі йому відпускаються два роки на досягнення озвучених цілей.

Підведемо підсумки. Перший законопроект містить масу положень, які створюють підстави для величезної корупції. На розсуд чиновника залишаються як вибір пріоритетних проектів, так і критерії оцінки.

Це ідеальне прикриття для створення офшору всередині України.

Проекти 2 і 3. Два роки без податків

Навіщо потрібно правильно "заходити" в Кабмін, як зробити пріоритетними і галузь, і інвестпроект - визначають "податковий" та "митний" законопроекти.

"Митний" законопроект відповідає на питання, кого саме можна звільнити від сплати ввізного мита:

Схема "Контракти"

"До 1 січня 2018 року — устаткування (обладнання) та комплектувальні вироби до нього (крім підакцизних товарів), що не виробляються та не мають аналогів в Україні, не були у використанні і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць”, для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією таких інвестиційних проектів".

В потенціалі, це величезна діра в бюджеті. Давайте не будемо звертати уваги на всі ці дурниці, на зразок "не віробляються та не мают аналогів в Україні". Під таке формулювання знаючі люди будуть завозити в Україну безмитно все, що їм заманеться.

"Податковий" законопроект передбачає пільгову ставку податку на прибуток:

"Для суб’єктів господарювання, які застосовують правила оподаткування з урахуванням особливостей, передбачених у пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, встановити ставку податку на прибуток підприємств:

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року включно – 0 відсотків;

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно – 8 відсотків".

Зауважимо, мова йде про обкладення за нульовою або пільговою ставкою ВСЬОГО прибутку, який одержав суб'єкт, що реалізує інвестпроект. Організує, умовно скажемо, "СКМ" інвестпроект на "гігантську" для себе суму в 3 млн грн, і забуде про необхідність платити податок на прибуток.

В інших статтях проекту, щоправда, йдеться про необхідність ведення окремого обліку прибутку від реалізації інвестиційного проекту. І навіть нібіто мається на увазі, що пільги будуть поширюватись лише на прибуток від проекту. Однак прямо про це не сказано. А якщо не заборонено, то дозволяється.

Втім, навіть якщо наведене різночитання піде з тексту при розгляді проекту в другому читанні, "клондайк" аж ніяк не втратить своєї принади.

На додачу до того, що щасливчики зможуть ввозити на територію України всі підряд безмитно (по "митному" закону), вони також отримають можливість не сплачувати ПДВ. Замість цього вони зможуть видавати податкові векселі.

Графік depo.ua

На перший погляд, це гарна норма, яка полегшить життя бізнесу. Однак проти неї завжди боролися податківці. По-перше, якщо одні підприємства можуть випускати векселі, а інші ні, порушуються умови конкуренції. По-друге, контора, яка видала вексель, через якийсь час зможе благополучно збанкрутувати. Бюджет залишається ні з чим, а товари до того часу вже давно перепродані.

Що ж трапиться, якщо підприємство не досягне заявлених критеріїв? Яку відповідальність воно понесе? Виявляється, майже ніяку.

"Якщо протягом двох років з дня державної реєстрації інвестиційного проекту не досягнуто критеріїв, установлених цим пунктом для інвестиційного проекту у пріоритетних галузях економіки, суб’єкт господарювання втрачає право на застосування правил оподаткування з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом, та зобов’язаний сплатити податок на прибуток та податок на додану вартість на загальних підставах за весь період реалізації інвестиційного проекту".

По-перше, за два роки реалізації так званого інвестпроекту суб'єкт може попросту "випаруватися" без сліду. Або ж з'явиться маса проектів, які будуть діяти, наприклад, 1 рік та 9 місяців.

По-друге, нехай підприємство-штрафник нікуди не дінеться. Йому "загрожує" лише дворічний безвідсотковий (!) податковий кредит. Він буде зобов'язаний лише сплатити те, що не платив протягом двох років - без пені або штрафів.

За те, що цілих два роки імпортував товари дешевше за конкурентів, і не мав при цьому проблем з Митницею та Податковою, можна і заплатити.

Точка зору творця

Безумовно, автор бачить свої законопроекти в зовсім іншому світлі. Нижче ми публікуємо відповіді, які Сергій Тігіпко люб'язно надав "Економічній правді".

ПРЯМА МОВА. Віце-прем'єр міністр Сергій Тігіпко про три законопроекти:

Питання перше. За нашою інформацією, ідея створити подібні закони у вас виникла раптово. Хто надихнув вас на створення цих законів? Або ж вони є вашою особистою ініціативою?

- По-перше, президентом України  вирішення проблеми створення нових робочих місць визначено одним із стратегічних напрямів соціальних реформ  в України.

По-друге, більшість українських підприємств залишається технологічно відсталими, енергоємними, зі слабкою диверсифікацію продуктів і ринків, що безпосередньо впливає  на рівень добробуту населення.

Вирішення цієї проблеми лежить у площині модернізації державної інвестиційної політики, яка зможе забезпечити достатній рівень інвестицій в економіку та, як наслідок, залучити нові технології, створити нові виробництва та робочі місця.

Питання створення нових робочих місць та  формування сприятливого інвестклімату   не є новим напрямком роботи Уряду. Це довготривала та кропітка робота.

Пакет із трьох законопроектів має комплексний характер і формує  зрозумілу ідеологію підтримки інвестиційних процесів.  Державна підтримка буде спрямована  як на  нові виробництва, так і на діючі, що модернізуються.

Фото: YES, Сергій Іллін

Питання друге. У чому відмінність запропонованих вами механізмів від СЭЗів, які діяли в Україні в першій половині 2000-х?

- На мій погляд, невдалий досвід існування СЭЗ - це не достатня причина для відмови від найуспішніших світових моделей залучення інвестиції.

На даний час, у 135 країнах світу діє біля 3 тисяч спеціальних торгівельних зон, одним із видів яких є спеціальні економічні зони. Цей інструментарій є ефективним для залучення інвестицій, збільшення зайнятості населення та сприяння експорту.

При цьому спеціальні економічні зони  не завжди були успішними. СЭЗ и в Індії, Польщі та Росії також з початку не були такими успішними, як очікувалось. Причини цього полягали,  зокрема, у несприятливому розташуванню зон, відсутності базової інфраструктури, поганому менеджменті.

Але, на помилках потрібно вчитися. Ми передбачаємо   надійну систему захисту та фільтрації від проникнення спекулятивного або короткотермінового капіталу та реалізації схем мінімізації податків.

Зокрема, перед реєстрацією буде проводитися державна експертиза інвестиційного проекту. Якщо протягом двох років з дня державної реєстрації інвестпроект не  відповідатиме критеріям щодо кількості нових робочих місць, обсягу інвестиції або розміру зарплати, то  такий інвестор втратить право на отримання податкових преференцій та зобов’язаний буде сплатити всі податки на загальних підставах за весь період реалізації проекту. Крім того, інвестор не зможе отримати податкові пільги у розмірі більшому від обсягу інвестиції.

Вперше в Україні надаються чіткі повноваження місцевим органам влади щодо відбору інвестиційних проектів, які вони вважають необхідними для реалізації на території регіону. Такі інвестиційні пропозиції будуть особисто вноситися головами регіонів для схвалення Урядом.

Органи влади будуть зацікавлені у тому, щоб створити максимально сприятливі умови для роботи  інвесторів,здійснювати повноцінне супроводження реалізації інвестиційних проектів.

Питання третє. Які галузі, на ваш погляд, є пріоритетними для України, і мають шанси отримати особливого роду державну підтримку?

- Структура економіки України є неоднорідною, а розвиток окремих регіонів України є нерівномірним. Концентрація промислових підприємств із складними технологічними процесами виробництва на сході та центрі країни, сільськогосподарське спрямування економіки на заході та півдні країни, особливості економіки Києва та Севастополя – є основними факторами різної інвестиційної привабливості регіонів країни.

Пріоритетними для України є високотехнологічні галузі, у яких створюються висока додана вартість та високооплачувані робочі місця. Запропонований проектом механізм дозволяє Кабінету Міністрів України оперативно приймати рішення, у які галузі та на якій території потрібно першочергове залучення інвестицій.

Фото lustration.org.ua

Питання четверте. Чи припускаєте ви, що в результаті прийняття цих законопроектів знайдуться ті, хто спробують використати їх для оптимізації податків і зборів? Як ви пропонуєте з цим боротися?

- Звичайно, такі спроби будуть. Але законопроектами передбачено перелік відповідних захисних норм. Зокрема: 

- визначення  чітких вимог до інвесторів щодо кількості нових робочих місць, обсягу інвестицій або розміру зарплати;

- передбачено  також відповідальність за порушення умов отримання державної підтримки - - сплата всіх несплачених податків до бюджету на загальних підставах плюс пеня за весь період реалізації проекту; .

- неможливість отримати преференції від держави на суму більшу, ніж внесено у вигляді інвестицій;

- суми податку на прибуток, які б мали бути сплачені до бюджету, зараховуються на спецрахунок у казначействі та використовуються  виключно на придбання нового обладнання та технологій.

Переконаний, що сукупність зазначених норм забезпечить достатній рівень захисту від спроб ухиляння від сплати податків чи відмивання коштів під виглядом інвестицій, створить дієвий рівень державного контролю за інвестиційними процесами.

Питання п'яте. Чому не доведена до логічного закінчення ваша ініціатива з офшорами? Коли можна чекати завершення цієї ініціативи? Чи потрапить Кіпр до переліку офшорів, які Україна вважатиме інструментом оптимізації, зі всіма витікаючими наслідками?

- Міністерство соціальної політики ще у листопаді минулого року підготувало законопроект про впровадження 12-відсоткового податку на операції з так званими «класичними» офшорними зонами та розширення їх переліку до 70. Однак для бізнесу, який не бажає повною мірою сплачувати податки, залишається шпарина у вигляді країн, які не увійшли до цього переліку, але мають офшорні ознаки.

З цією проблемою стикаються майже всі країни світу, у тому числі, і з розвинутими економіками  . Вирішення цієї проблеми світовою спільнотою було знайдено у площині контролю за ціноутворенням при проведенні окремих видів операцій у вигляді рекомендацій Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР). З метою впровадження в Україні цих рекомендацій Мінсоцполітики торік оприлюднило своє бачення  вирішення цієї проблеми  - законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України".

Оптимальним є одночасне  прийняття обох проектів - щодо офшорного збору та контролю за трансфертним ціноутворенням.