Ресторатори платитимуть за музику людям Табачника?

Ресторатори платитимуть за музику людям Табачника?

Четвер, 21 червня 2012, 18:19 -
Спочатку визначався заклад, який не уклав угоду про сплату роялті. Представники ліги телефонували туди і повідомляли, що їх заклад - у списку порушників. Зазвичай власники не знали про таку організацію і про те, що за музику потрібно платити.

Коли в барі, ресторані, торговому центрі чи іншому публічному місці ви чуєте музику, хтось в цей час за неї платить.

Найчастіше за прослуховування музики або перегляд відео в таких умовах платить споживач. Ця плата здійснюється опосередковано - включається у вартість послуги, яку споживач купує. Наприклад, у вартість чашки кави.

Таку плату називають роялті, його власник закладу сплачує уповноваженій організації колективного управління майновими правами - ОКУ - після укладання з нею договору.

Далі, віднявши свій відсоток за послуги, а це в середньому 30%, ОКУ, які управляють авторськими правами на основі договорів з правовласниками, перераховують зібране роялті правовласникам.

Правовласники - організації, що володіють правами на авторський твір, - перераховують частину отриманих роялті авторам, якщо зірка не уклала прямий договір з ОКУ. Розмір плати встановлюється індивідуально, залежно від умов контракту між власником авторських прав та виконавцем.

Багато бізнесменів не хочуть платити за звук і картинку, бо тоді доведеться піднімати ціни на товари і послуги, але представники інтересів правовласників переконують, що публічне використання музики переслідує єдину мету: збільшення доходів закладу.

Навіть якщо власник бару придбав ліцензійний диск з музикою певного виконавця або легально купив її в інтернеті і використовує цей запис з комерційною ціллю, йому все одно потрібно заплатити роялті. Те саме стосується радіо і телебачення.

На законодавчому рівні платити роялті власникам прав на музику чи відео зобов’язує закон "Про авторське право і суміжні права" та постанови Кабміну №71 і 72 від 18 січня 2003 року.

Згідно з цими постановами розмір плати за використання музичного чи аудіотвору в комерційних цілях становить від 1% за використання об'єктів суміжних прав і 1% - за використання об'єктів авторського права від валового доходу закладу.

Однак на практиці правовласники домовляються з ОКУ про фіксовані ставки залежно від специфіки бізнесу. В середньому для ресторанів це 500-2000 гривень на місяць, торгових центрів, включаючи супермаркети, - 200-1200 гривень на місяць за тисячу квадратних метрів торгового залу.

“За суміжні права потрібно платити 1% від доходу закладу або менше, якщо є погодження від правовласників. 1% від валового доходу "Метро", наприклад, - це величезна сума, платити яку торговій мережі немає сенсу. За ці гроші можна зробити так, щоб Софія Ротару чи Алла Пугачова співали там вживу. Зазвичай пропонуються фіксовані ставки", - повідомив ЕП співрозмовник в одній з ОКУ.

Монополісти на звук та відео

Донедавна в Україні діяли дві уповноваженні організації, які мали право збирати роялті з використання аудіо та відеотворів у комерційних цілях - Українська ліга музичних прав - УЛМП, та Український музичний альянс - УМА.

Перша спеціалізується на збиранні роялті за трансляцію музики в розважальних закладах, торгових центрах і на транспорті. Друга - за трансляцію відео та музики на телеканалах, кабельному телебаченні та радіостанціях.

Обидві організації було створено правовласниками на початку 2000-х років. Статус уповноважених надала їм Держслужба інтелектуальної власності - ДІВ. Вона підпорядковується Міністерству освіти і науки, яким нині керує Дмитро Табачник.

Проте з 17 червня в Україні залишилася лише одна уповноважена ОКУ: 14 травня Державна служба інтелектуальної власності вирішила позбавити Українську лігу музичних прав свідоцтва уповноваженої організації.

Право збирати кошти за використання музики в закладах харчування чи торгових центрах УЛМП втратила з 17 червня.

Держслужба інтелектуальної власності анулювала свідоцтво уповноваженої організації УЛМП на підставі перевірки Генпрокуратури, яка виявила низку порушень з боку ОКУ при розподілі роялті.

ДІВ відмовилася надати "Економічній правді" результати перевірки, але письмово перерахувала основні аргументи на користь анулювання ліценції УЛМП.

По-перше, як повідомили в Держагентстві, в 2011 році УЛМП виплатила правовласникам менше половини зібраної винагороди. За той рік УЛМП зібрала більше 7 млн грн роялті.

По-друге, УЛМП істотно знизила нарахування на користь іноземних виконавців. У 2011 році російській ОКУ Українська ліга музичних прав сплатила 1,5% від всієї зібраної нею винагороди, а іншим іноземним виконавцям не сплатила нічого.

"Законодавство передбачає, що радіостанції повинні використовувати не менше 50 відсотків українського медійного продукту, тоді як фактично використовується не більше 22 відсотків. За таких умов виплати на користь іноземних виконавців повинні бути в десятки разів вищі", - підкреслюють в Держслужбі.

По-третє, УЛМП розподіляла роялті на підставі даних плей-листів радіостанцій без отримання від бізнесу звітів про використані протягом звітного періоду фонограми. Також договори не містили посилань на конкретні радіостанції, що використовувалися в конкретному закладі.

По-четверте, Українська ліга музичних прав отримувала роялті за використання музики та кліпів в комерційній діяльності, а розподіляла кошти, виходячи з даних радіостанцій. "Такий порядок розподілу винагороди унеможливлює отримання винагороди виробниками відеограм", - вважають у Держслужбі.

“За дорученням Генпрокуратури Державна служба інтелектуальної власності намагалася перевірити діяльність Української ліги музичних прав, але посадові особи організації ухилилися від здійснення такої перевірки", - прокоментувала Держслужба.

Отже, з 17 червня в Україні нема уповноваженої організації, яка має договори з більшістю правовласників на збирання роялті за використання музики в комерційних цілях в ресторанах та торгових центрах.

У ДІВ запевняють, що позбавлення свідоцтва уповноваженої Української ліги музичних прав не призведе до припинення збору та розподілу роялті.

З 14 травня протягом двох місяців Держслужба інтелектуальної власності приймає документи від ОКУ, які претендують на статус уповноваженої. Нову уповноважену організацію чиновники визначатимуть на основі отриманих заявок.

Щоб претендувати на право уповноваженої ОКУ, потрібно працювати на ринку не менше п’яти років і мати договори з більш ніж половиною правовласників.

Працівник УЛМП, який просив не називати його ім'я, підтвердив ЕП, що зібране роялті розподілялося на основі ротацій на 27 найбільших радіостанцій країни, оскільки стежити, хто, скільки і які кліпи та музику транслював у закладі, неможливо.

"Складаємо і отримуємо, що кожна пісня на 27 радіостанціях грала певну кількість разів. За цей період було зібрано певну суму роялті, ці гроші вже розподіляються відповідно до кількості ротацій на радіостанціях", - підкреслив співрозмовник.

За його словами, розподіл роялті за плей-листами радіостанцій - світова практика, і працювати за таким методом погоджуються всі правовласники.

В Українській лізі музичних прав повідомили, що мають договори з правовласниками на 80% використовуваної в Україні музики та кліпів.

Третій ніколи не зайвий

У 2011 році з подачі першого заступника Держслужби інтелектуальної власності Олексія Янова було зареєстровано Українську лігу авторських і суміжних прав - УЛАСП. У новоствореної організації не було договорів з правовласниками, але вони були у двох зазначених вище монополістів - УЛМП та УМА.

У зв’язку з цим Янов переконав Українську лігу музичних прав та Український музичний альянс стати учасниками Української ліги авторських і суміжних прав. В результаті УЛАСП отримала право від імені своїх засновників збирати роялті з ринку, беручи за свої послуги більше 30%.

Крім угод з УЛМП та УМА про передачу УЛАСП повноважень із збирання і розподілу роялті від імені уповноважених організацій, був підписаний договір з державним підприємством "Українське агентство авторських і суміжних прав" - УААСП.

В договорі зазначалося, що в разі ліквідації однієї із сторін вся договірна база успадковується партнером. За інформацією ЗМІ, в кінці 2011 року Держслужба з інтелектуальної власності розробила план з ліквідації цього ДП, в якого було 3,5 тис. договорів з місцевими авторами і більш ніж 2 мільйони - з іноземними.

УЛАСП підійшла до справи серйозно і працювала приблизно за такою схемою.

Визначався заклад, який ще не уклав з нею договір. Далі представники організації телефонували адміністрації та повідомляли, що їх заклад - у списку порушників. Зазвичай представники УЛАСП чули, куди їм варто сходити, оскільки багато власників не знали про існування такої організації і про те, що за музику потрібно платити.

Згодом представники УЛАСП заходили в заклад і, випивши кави, вели відеозапис в ресторані, щоб зафіксувати музику і відео, які там транслюються. Далі відбувалася роз’яснювальна бесіда з адміністрацією з показом договорів з правовласниками і законодавства про сплату роялті за використання музики в комерційних цілях.

Якщо це не спрацьовувало, наступна зустріч була з міліцією або в суді. Заклади харчування і торгові центри постали перед вибором: приймати клієнтів без музики або включити витрати на роялті в чек. В більшості випадків бізнес, хоч і неохоче, йшов на підписання договорів з УЛАСП.

Фото "Портер паб"

 "УЛАСП звернулася до правовласників і сказала: ми можемо брати для вас більше. І ми почали працювати з УЛАСП", - сказав ЕП представник однієї з ОКУ.

Проте співпраця Української ліги авторських прав з УЛАСП тривала не більше року. Наприкінці лютого УЛМП розірвала з УЛАСП договір.

"УЛАСП не подала УЛМП звіти за 2011 рік. За договором вони повинні були звітувати, з ким уклали угоди і на яку суму. Це ж гроші правовласників. Тобто через відсутність звітів УЛМП не знала, кому і скільки роялті належить. Там "зависло" більше мільйона гривень. Вони будуть перераховані в УМА. Я не знаю, що з ними робитиме УМА", - повідомило ЕП джерело, знайоме із ситуацією.

Конфлікт між УЛМП і УЛАСП почався наприкінці 2011 року і тривав до березня 2012 року - до розірвання угоди. В цей час УЛМП перевіряла Генпрокуратура і податкова.

“В лізі, я так думаю, була перевірка Генпрокуратури. Вона виявила низку порушень. Одним з цих порушень вона вважала підписання договору про співпрацю з нами. Такі речі оскаржуються в судовому порядку, але ліга цього не довела. Вона просто розірвала договір", - повідомив ЕП гендиректор УЛАСП Станіслав Калініченко.

Генпрокуратура повідомила виданню іншу версію. Зокрема, відомство, залучаючи Держслужбу інтелектуальної власності та податкову, перевіряло УЛМП у зв’язку із зверненнями певних юросіб. Хто саме звертався до Генпрокуратури, не повідомляється. Результатів перевірки відомство Віктора Пшонки теж не надало.

Переділ зіркового роялті

 Олексій Янов

Будучи уповноваженою організацією Українська ліга музичних прав покрила угодами про сплату роялті за використання музики в комерційних цілях лише 10% ринку.

Залишається 90% ресторанів та торгових закладів, які ще не платять. Фактично ніша не зайнята, а в таких випадках завжди з'являються бажаючі взяти сектор під себе.

За даними джерела ЕП, ринок хочуть взяти під контроль чиновники Дмитра Табачника.

Як уже зазначалося, співзасновниками УЛАСП стали дві уповноважені організації - УЛМП та УМА. Іншими співзасновниками були чотири ТОВ, які не мали ніякого відношення до управління інтелектуальною власність: "Технолоджіс інвестменс груп", "Проінвест-консалтинг", "Комершл інновейшинз груп" і "Бізнес-груп".

Засновниками УЛМП та УМА є відомі музичні компанії: "Український звукозапис", "Лавина мюзік", "Українська музична видавнича група" і "Комп мюзік".

Засновниками чотирьох ТОВ були невідомі в зіркових колах особи. Зокрема, це Наталя Нікіна, Анастасія Кіктєєва, та Тетяна Кузьмич.

При цьому УЛМП та УМА в УЛАСПі отримали два голоси, а ТОВ - чотири.

Відразу кілька співрозмовників видання підтвердили, що УЛАСП працює в інтересах Янова, якого, за інформацією "Ділової столиці", вважають близьким до Михайла Табачника - брата міністра освіти.

Одним з фактів, який свідчить про причетність Янова до УЛАСП, є ім'я однієї із засновниць згаданих ТОВ - Наталі Нікіної. Вона є родичкою Олександра Нікіна, який разом з Яновим закінчував Запорізький державний університет. Про це ЕП повідомив один з учасників ринку, що побажав залишитися неназваним.

У розпорядженні ЕП опинилося фото випускників Запорізького державного університету. На фото двоє з них схожі на Олексія Янова та Олександра Нікіна

Нікін відомий тим, що восени 2009 року, перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки начальника харківської філії "Центру державного земельного кадастру", був затриманий на отриманні хабара в розмірі 5 тисяч доларів і доставлений до Київського СІЗО.

ЕП звернулася до Янова через прес-службу Держслужби інтелектуальної власності з проханням підтвердити або спростувати його причетність до УЛАСП та її засновників. Редакції пообіцяли відповісти після Дня Конституції. Запит до міністерства Табачника залишається без відповіді.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!