"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

"Брендове" пальне поза законом?

"Брендове" пальне поза законом?

Четвер, 24 травня 2012, 15:06 -
Накази Мінекономрозвитку не досягли мети - підвищення якості пального. Двома документами неможливо замінити виконання обов’язків відомства, адже ситуація з контролем якості не змінилася. Заборонені фракції на ринку досі присутні.

Якщо ви полюбляєте заливати у бак своєї автівки преміум-бензини з гучними назвами, то вже з березня Мінекономіки могло позбавити вас такого щастя.

Юридично ці види якісного пального опинилися під забороною після того, як були анульовані технічні умови - дозволи, за якими змішувалося таке пальне.

Проте, незважаючи на заборону, оператори і далі продають Ventus, Pulls 95, Super 95, Mustang, Pulsar-95, Formula та інші "гучні" види бензину і дизпального.

Щоб торгувати особливими сортами пального, які приносять особливий прибуток, власники АЗС зуміли скористатися юридичними лазівками.

Реклама:

Скасування низки технічних умов на виготовлення так званих брендових видів пального ринок сприйняв з певною долею скепсису та незадоволення.

Вже зараз очевидно, що проблему якості пального два урядові накази не вирішили. І хоча окремі нафтотрейдери вже відчувають тиск з приводу невиконання вимог наказів, гравці ринку цілком можуть уникнути покарання.

Березневі накази Мінекономрозвитку №327 від 15 березня 2012 року та №397 від 23 березня 2012 року, якими було скасовано 66 технічних умов на виробництво пального, спричинив бурхливу хвилю обговорення. Звісно ж, ніхто не поспішав виконувати урядові вимоги, і торгівля "брендовими" нафтопродуктами тривала.

Річ у тім, що трейдери сумнівалися в легітимності таких рішень міністерства. Зокрема, щодо наявності у Мінекономрозвитку достатніх підстав для анулювання технічних умов. Відповідну заяву поширила прес-служба "ТНК-ВР Коммерс".

Відомство ж про всяк випадок прикрило собі спину.

Зокрема, наказом Мінекономрозвитку №324 від 14 березня 2012 року у державні стандарти були внесені зміни. Ними передбачено, що анулювання ТУ може здійснювати як ДП "Український науково-дослідницький та учбовий центр проблем стандартизації, сертифікації та якості", так і Мінекономрозвитку.

"В результаті, наказ Мінекономрозвитку №327 від 15 березня 2012 року, який вимагає від ДП "Укметртестстандарт" анулювати ТУ на так звані брендові види пального, має всі легітимні підстави і є обов’язковим до виконання", - вважає, юрист юридичної фірми "Місечко та партнери" Дмитро Жуков.

Завдяки цим змінам Мінекономрозвитку отримало право скасовувати ТУ в разі їх не відповідності законодавству, технічним регламентам, національним стандартам, потребам споживачів, обороноздатності та рівню розвитку науки та техніки. Такі розмиті формулювання розв’язують руки чиновникам.

"Перелік невідповідностей виглядає дивно, даючи можливість Мінекономрозвитку скасовувати будь-які техумови без пояснень", - говорить адвокат адвокатської контори "Скляренко та партнери" Олена Перцова.

За її словами, з 14 березня 2012 року технічні умови можуть анулюватися миттєво - датою скасування їх реєстрації вважається дата прийняття відповідного наказу.

"Міністерство не хвилює, чи проінформований про це виробник. Зробити це має підприємство, яке видавало ці технічні умови", - додає адвокат.

Можливо, цією логікою керувалася й інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області. Як повідомляє OilNews, контролери перевірили дві АЗС Shell та "Лукойл" і заборонили реалізацію виявлених партій "брендового" пального.

Причиною заборони стало те, що персонал не зміг надати документи на "брендове" пальне, яке продавалося на станціях і вироблялося відповідно до ТУ. Прес-служба компанії Shell не змогла прокоментувати ситуацію.

Відтак, на ринку склалася ситуація, коли інспекція з питань захисту прав споживачів має можливість "контролювати якість", проводячи лише документарні перевірки. І хоча дії територіального органа є справедливими щодо окремих мереж АЗС, нафтотрейдери мають принаймні кілька варіантів виходу з ситуації.

Перший - посилатися на ДСТУ 4839:2007, згідно з яким передбачена можливість додавати присадки у пальне. Можливо, це хороший варіант, але юристи все ж радять використовувати "брендові" найменування лише за наявності зареєстрованої торговельної марки. Що, власне, є другим варіантом дій.

"Виходячи з норм закону "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", будь-яка особа-власник такого знаку має виняткове право на його застосування, маркування ним своїх товарів та виняткове право забороняти використовувати даний знак третім особам", - говорить Жуков.

Таким чином, додає він, в разі реєстрації найменування пального у вигляді "торгової марки", мережа АЗС, що його зареєструвала, має повне право використовувати його і в рекламній діяльності, і при продажі пального.

Тепер мережам АЗС, які мали лише технічні умови на виготовлення пального, доведеться реєструвати торговельні марки. Однак цей процес може тривати довго - до року. До того ж невідомо, як будуть ставитись до цього контролери.

Існує також третій варіант поведінки: скористатися прогалинами в регулюванні ринку, наприклад, відсутністю технічного регламенту для моторного пального. Відповідний документ Міненерговугілля пропонує обговорити лише зараз.

Отже, нафтотрейдери можуть посилатися на закон "Про стандартизацію". Юристи звертають увагу на те, що технічні умови видаються за бажанням виробника, а також коли не затверджено національний стандарт. Як відомо, наразі в Україні діють одразу два стандарти - ДСТУ4063:2001 та ДСТУ 4839:2007.

"Закон "Про стандартизацію" зобов’язує виробника дотримуватися стандартів лише тоді, коли цього вимагають технічні регламенти. В інших випадках стандарти застосовуються добровільно", - говорить Перцова.

Оскільки технічний регламент для бензину та дизпального не розроблений, каже вона, виробники можуть реалізовувати пальне, в тому числі і "брендове", з посиланням на закон про стандартизацію.

Поки що очевидно, що накази Мінекономрозвитку не досягли мети - підвищення якості пального. Двома документами неможливо замінити виконання обов’язків профільного міністерства, адже ситуація з контролем якості не змінилася. За словами учасників ринку, заборонені документом фракції на ринку досі присутні.

На думку радника юридичного бюро "Єгоров, Пугінський, Афанасьєва і партнери" Олега Бойчука, такі зловживання можливі через заплутане законодавство і брак контролю. Боротися з цією проблемою, впевнений він, треба інакше.

Своєрідним прикладом для ринку нафтопродуктів став сектор альтернативного пального. Там ТУ не були скасовані, але учасникам ринку вдалося розпочати конструктивний процес разом з профільним відомством та інститутом.

"Ми ініціювали розробку стандарту на рідке альтернативне пальне. Очікуємо розпорядження Міненерговугілля для інституту УкрНДІНП "МАСМА" зайнятися розробкою стандарту. Далі буде готуватися технічне завдання та обґрунтування, щоб отримати дозвіл Мінекономрозвитку на початок розробки цих документів", - розповідає директор ТОВ "Азовська нафтова компанія" Андрій Чередніков.

Вочевидь, два накази міністерства були поспішними, бо вони призвели до часткового припинення торгівлі пальним.

З іншого боку, підґрунтя для скасування "добросовісних" ТУ досі не з’ясовані. Навіщо було анулювати їх разом з "порушниками", - незрозуміло.

Тепер, коли оператори поспіхом будуть вирішувати власні проблеми з контролюючими органами, наприклад, реєструючи ТМ, ринок може отримати ще одну "хворобу росту", яка спливатиме на порядку денному знову і знову.

 

Реклама: