Гарік Корогодський: "Глобус" на Майдані був побудований під знесення наметів "Україна без Кучми"

Гарік Корогодський: "Глобус" на Майдані був побудований під знесення наметів "Україна без Кучми"

Понеділок, 21 листопада 2011, 12:08 -
Про Гаріка Корогодського ми знаємо не так уже й багато. Він брав участь в будівництві "Глобуса", володіє новим торговим центром Dream Town, фітнес-центром "Акваріум", а також ділянками землі біля стадіону "Олімпійський".

Корогодський стверджує, що все це йому нецікаво. На перший погляд, ці слова навіть схожі на правду. Сьогодні Корогодського можна частіше зустріти у світській хроніці, в таблоїдах. Для сучасної українського бізнес-спільноти він виглядає дуже екстравагантно. Але нашим завданням було поговорити з ним зовсім не про його модні окуляри або туфлі.

Всіма перерахованими вище об'єктами Корогодський володіє і керує разом зі старими друзями - Олександром Меламудом (Інтерв'ю з ним читайте тут) і Михайлом Шпільманом (Крім "Глобусу" - "ЕП").

Ми зв'язалися із Корогодським через Facebook, в якому він публікує в основному анекдоти і в основному непристойні. Він відповів на наше прохання про зустріч моментально - тут же, у Facebook. Але сказав: "Бізнес мені зовсім не цікавий. Займаюся ним лише через сувору необхідність. Дуже гроші потрібні". Він також відмовився говорити про благодійність та про свою родину.

Зустріч була призначена на наступний день в "Акваріумі". Тут Корогодський проводить багато часу, займаючись спортом, тут же зустрічається зі своїми друзями і партнерами. Вони ходять серед десятків клієнтів і не привертають до себе увагу. Сам Корогодський вийшов до нас у шортах і кросівках і закурив сигару.

У результаті ми поговорили і про бізнес, і про благодійність, і про сім'ю, і навіть про політику.

- Вас називають панібратськи Гарік. Як вас насправді звати?

- Я представляюся Гаріком, і так записано в моєму паспорті. Так що мій нік співпадає з ім'ям в паспорті.

- Ми уявляли, що вас, можливо, звати Ігор...

- Ні-ні, за радянських часів не можна ж було записувати в паспорт ім'я Гарік, це було нестандартне ім'я, а нестандартними іменами називати не можна було. Тому спочатку мене записали Григорієм, але з народження я Гарік.

- Або Гарі...

- Ні, Гарік.

- Давайте почнемо, мабуть, із торгового центру "Глобус", який розташований під Майданом Незалежності. Колись ходили чутки, що в 2001 році, коли він будувався, відсотків на 30 виросла вся будівельна галузь Україні. Це так?

- Ми не потягнули б так багато в обсязі країни. "Глобус" обійшовся в 50 мільйонів доларів. Так що це не так багато.

- Ви займалися колись невеликим бізнесом у Москві, потім ви працювали з російською "Альфа Груп", з якою займалися постачанням нафтопродуктів...

- Не зовсім постачанням. Це була нафтова компанія, яка в якийсь момент стала першою в Україні, а потім прийшли зовсім великі компанії і ми пішли. Спочатку ми створили "Альфа-Еко" спільно з московською "Альфа Груп", потім ми створили "Альфа-Нафта", а потім пішли із бізнесу.

- Але займалися постачанням?

- І постачанням, і заводами, і переробкою нафти, і була у нас частка в "Укрнафті". Адже постачання передбачають тільки імпорт...

- ...Так, ми це і маємо на увазі.

- А у нас був не лише імпорт. Ми переробляли нафту на двох заводах, і був продаж через свої заправки.

- Чому припинили?

- Ми побачили, що без своїх родовищ на цьому ринку немає місця.

- Як довго ви переключалися на інший вид бізнесу - на нерухомість?

- На це пішли місяці. Близько двох.

- Чому саме нерухомість?

- Ми посиділи, а потім надійшла пропозиція "Глобуса", і ми погодилися.

- Від кого саме?

- Нас запросив тоді наш майбутній партнер Саша Лойфенфельд.

- Який володіє банком "Синтез"?

- Так. Тільки не кажіть, що всі, з ким ми вступаємо в стосунки, хоча це буде правдою, потім благополучно помирають.

- Хіба Лойфенфельд помер?

- Ні! Що ви?! Дай бог Саші здоров'я! Банк "Синтез" помер.

- Отже, Лойфенфельд запросив вас і Олександра Меламуда. Чому вас?

- У нас були на той момент відносини. Ми могли працювати.

- Ви були співінвесторами?

- Партнерами. Ми могли працювати разом. Могли прийти і покласти гроші.

- Зараз у вас залишилася частка в "Глобусі"?

- Ні, ми його повністю продали.

- Кому?

- Англійцям. London & Regional Properties.

ВСІ РІШЕННЯ ПРИЙМАЮТЬ КІНЦЕВІ ЛЮДИ. НАЙЧАСТІШЕ ВОНИ СІМЕЙНІ. СІМ'Ї ХОЧУТЬ ЖЕРТИ.

- Чи правда, що ви говорили, що з приходом до влади Леоніда Черновецького стало набагато легше вирішувати питання?

- Так, це правда. Тому що до його приходу було ще гірше. Тобто при Черновецькому стало легше, ніж раніше, а раніше питання не вирішувалися взагалі. Ніяк.

- Але ж вам вдалося побудувати "Глобус"...

- Так, вдалося, але не завдяки, а всупереч.

- І як ви змогли отримати це місце?

- Це місце отримав не Лойфенфельд, його отримали не ми - на це місце був проведений тендер міською адміністрацією, ми в ньому брали участь. Питання в тому, що це місце спочатку отримали намети "України без Кучми", а потім потрібно було зайняти його чимось більш суспільно корисним, щоб можна було красиво знести намети. Спочатку викопали яму, потім придумали, що в цій ямі зробити, а потім провели тендер.

- Ви жартуєте?

- Ні. Завезли техніку і почали копати, а потім, коли визначилися, що копати, дали глибину. Тобто спочатку не було питання глибини.

- Була реконструкція Майдану...

- Так, був просто обгороджений будівельний майданчик. Так що все це було точно під знесення наметів.

- А ви пам'ятаєте старий Майдан? Пам'ятаєте, яким красивим він був?

- Звичайно, я запам'ятав його назавжди.

- Чи маєте ви відношення до того, що з'явилося на Майдані тепер - стели, "бройлери", арки, козаки?

- Це все побудовано на наші гроші.

- Це був ваш проект?

- Проект робили "всім світом". Хтось телефонував Кучмі і говорив, що потрібно поставити такий-то пам'ятник, хтось дзвонив прем'єр-міністру... Тобто кожен пам'ятник менеджував свій член уряду. Єдине, що ми могли - боротися із цими пам'ятниками. Деякі з них не побачили світ завдяки нам. А якісь ми не змогли перемогти. Є офіційний лист, в якому написано, що замість цієї "україночки на х.ю", яку ми оплачували, ми пропонували за додатковий мільйон доларів побудувати фонтан як у Барселоні. Не змогли пробити. Хтось повинен був поставити підпис, що він відмовляється від свого пам'ятника, який "допомагає нам із самоідентифікацією" або ще із чимось, і замість цього зробити буржуазний фонтан.

- Хто пролобіював "україночку"?

- Не пам'ятаю. Але на ній точно скількись наших грошей вкрали, тут до ворожки не ходи.

- Як ви ставитеся до того, що в історичному центрі Києва виростають нові висотки?

- Мені це може подобатися або не подобатися, а мені, скоріше, це не подобається, тому що частина цих висоток десь і мої, але питання не в цьому - це неминуче. Це неминуче в усьому світі. Інша справа, хотілося б, щоб все це вписувалося, але не всім це потрібно.

- Як вирішується питання про таке будівництво? Чому раптом у царській забудові з'являється "свічка"? Наскільки легко домогтися позитивного рішення?

- Усі рішення приймають кінцеві люди. Найчастіше вони сімейні. Сім'ї хочуть жерти. Людина, не маючи права підпису, займає гарну громадянську позицію, а коли вона завдяки красивій громадянській позиції отримала право підпису і так як це дуже ненадовго, вона повинна це використовувати.

- Можете прояснити історію із землею, яка нібито належить вам десь в районі стадіону "Олімпійський"?

- Вона не нібито належить. Там було дві ділянки.

- Які саме? Можете зорієнтувати?

- Це між "Олімпійським" і Федерацією футболу України. Там було дві ділянки: одна на 4 з гаком гектара, друга ділянка - 3 га. Ми повинні були там будувати деякі будівельні об'єкти. Наприклад, легкоатлетичний критий манеж. Дуже дорога штука. Це те, що ми віддали стадіону, державі безоплатно.

- З власної волі?

- У нас не було вибору, бо можна було віддати з власної волі або зайняти жорстку позицію і в цій позиції піти на х.й. Ми не витримали б, і довелося б заморожувати стадіон.

- А ви були власниками цієї землі?

- Ні, ми орендарі. Якби я був власником, все було б по-іншому.

- Тобто вам достроково припинили оренду?

- Мені не можна достроково припинити оренду, тому що це закон не передбачає. Тобто я міг тільки або погодитися, або не погодитися.

- І ви погодилися.

- Так.

- А коли ви говорили про безплатність, це було не перебільшення?

- Абсолютно.

- Що залишилося із цих ділянок?

- Залишилися три гектари поруч із Федерацією футболу, на яких буде побудований, в тому числі, олімпійський басейн із можливістю проведення чемпіонатів світу. Черга України давно вже підійшла, завдяки спортивним заслугах спортсменів, а плавати ніде.

- Чому у вас переважає спортивна тематика?

- У цьому місці чи взагалі?

- І в цьому місці, і взагалі.

- Взагалі я дуже люблю спорт. І в міру своїх скромних можливостей я його підтримую.

- А які можливості басейну як джерела орендної плати для вас? Хто його буде орендувати?

- Басейн буде з великим гарним фітнес-клубом. Керувати фітнес-клубами ми вміємо і знаємо, що це таке. Басейн буде в рамках цього клубу, там буде багато доріжок, частину яких ми залишимо клубу, а частину віддамо збірній команді. Це бізнес-проект. Але він не має права на життя без будівель навколо - без них басейн не покриє навіть поточні витрати, не те що повернення інвестицій.

- Ви створюєте ці об'єкти і бізнеси під продаж? От ви продали "Глобус", а могли б отримувати з нього прибуток постійно.

- Усі бізнеси в кінці коли-небудь продаються. Це стратегія бізнесу.

- "Акваріум" теж продасте?

- Зараз у мене немає об'єктів під продаж. Але якщо прийдуть і скажуть, що вони пропонують ось стільки-то, то я, оскільки ставлюся до "Акваріум" як до бізнес-дитини, додам дещо додатково до розрахунків.

 

БРАТ ЯКОГОСЬ ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄРА МЕНІ СКАЗАВ, ЩО Я ПОВИНЕН НЕ ЗАБУВАТИ, ЩО Я ТУТ У ГОСТЯХ

- Багато бізнесменів ідуть у спорт - купують спортивні клуби. Навіщо їм це?

- Це хороша суспільно-корисна робота. Це і красива благодійність, і гарна іграшка для себе. І дає дуже великий фан в житті. Якби я міг собі дозволити не те, що я роблю, а Chelsea, то більше нічого і не потрібно.

- На публіці ви епатажний, а який ви у бізнесі?

- У бізнесі я не епатажний. Не знаю...

- Тиран?

- З ким? З підлеглими? Ні.

- З партнерами?

- Теж ні. Мої партнери - Шпільман і Меламуд. Звичайно, з роками у нас накопичилося почуття ненависті один до одного, але точно не недовіра. Ми довіряємо один одному сліпо. Ми найближчі друзі. І вже навчилися берегти нерви один одного. А зі сторонніми партнерами я нормальний, комфортабельний, мені здається.

- Ви якимось чином належите до єврейської бізнес-громади?

- Так, належу, але насправді є єврейська громада, до якої входять бізнесмени. Я донедавна був головою опікунської ради київської синагоги.

- Що це за спільнота? Єврейські бізнесмени дуже згуртовані і один за одного горою?

- Я такого не відчуваю.

- Антисемітизм в бізнесі процвітає?

- У бізнесі - ні, і сьогодні у владі немає. А при Ющенку, на жаль, був.

- Як це проявлялося?

- Наприклад, брат якогось віце-прем'єра мені сказав, що я повинен не забувати, що я тут в гостях.

- Може, він мав на увазі, що ви громадянин Росії та Ізраїлю?

- Я не знаю. Я теж натякнув йому, що він представник сексменшин у гіршому сенсі цього слова, а ось що я мав на увазі, він нехай теж тепер думає.

- Ви гомофоб?

- Я не гомофоб. Я розрізняю сексуальну орієнтацію і коли її насаджують в життя, бізнес і в усе інше.

ЯКЩО БІЗНЕС НЕ ВИТРИМУЄ КРЕДИТУ, ТО ТАКИЙ БІЗНЕС НЕ ПОТРІБЕН ВЗАГАЛІ

- Можливо, ми вам полестимо...  

- Нічого страшного! Це всі люблять!

- ...Так от як вам вдалося зробити з Dream Town улюблене місце для відпочинку і покупок, чого не стало, наприклад, з тим же "Глобусом"?

- Цю любов ми банально купили.

- Як?

- Тим, що зробили дуже багато речей економічно недоцільними.

- Ви маєте на увазі красу інтер'єру?

- Ні-ні-ні. Оздоблення - воно дорого коштувало, звичайно. Але розважальна зона не дає такий прибуток, як торговельна. Наприклад, поставити великий книжковий магазин, в який всі з радістю ходять, але який не може платити нормальну оренду, це коштує грошей. Поставити трьохтисячні магазини - вони не можуть платити нормальну оренду.

- Що таке трьохтисячний магазини?

- Наприклад, "Спортмастер", який займає 3000 квадратних метрів. Це втрати в грошах. Але йде виграш за рахунок відвідуваності. Вся розважальна зона, аквапарк, це економічно, якщо дивитися на кожен проект окремо, незрозуміле рішення. Але вони дають потік людей. Тим не менше, я думаю, ми могли б зробити торговий центр трохи менш привабливим і більш прибутковим.

- Але ж це не єдиний подібний торгівельний центр, де є, наприклад, каток, кінотеатри.

- Це як раз той випадок, коли розмір має значення. Подібних розмірів ні у кого і близько немає, такого формату немає.

- Хто номер два по площі?

- Я не знаю площу Sky Mall... Думаю, що "Караван" другий.

- Ви добре орієнтуєтеся в психології споживача? Ви його відчуваєте?

- А мені не потрібно його відчувати. Це Меламуд відчуває.

- Це його ідея створити великий книжковий магазин та й весь Dream Town?

- Я взагалі не стосувався концепції. Це все Меламуд робив.

- Як ви поділяєте обов'язки?

- Меламуд здійснює весь проект. Я займаюся в основному фінансами та юридичними питаннями.

- Наскільки простіше стало вирішувати питання з нинішньою київською адміністрацією?

- А не складніше стало, стало простіше. Одне вікно - воно працює.

- Та годі...

- На великих проектах працює.

- Єдине вікно?

- Так.

- У скільки обійшлося будівництво Dream Town і чи довелося вам залучати партнерські або кредитні гроші?

- Кредитні - обов'язково. Будівництво обійшлося більше ніж в 200 мільйонів, точно більше двохсот, я думаю, ближче десь до 250. Наш партнер по життю це Ощадбанк. Ми вже 10 років в ньому кредитуємося і жодного разу допустили збоїв платежів.

- Чекайте, але ж до президентських виборів 2004 року Ощадбанк підписав меморандум зі Світовим банком про припинення кредитування як такого...

- Справа в тому, що ми тоді вже прокредитували "Глобус" і ще не треба було кредитувати Dream Town. А революцію ми прожили нормально.

- Навіщо вам знадобилося кредитування - через брак своїх коштів?

- У нашому розумінні бізнес потрібно будувати на кредитних грошах.

- Чому?

- Так бізнес влаштований. Навіщо мені класти свої гроші? Якщо бізнес не витримує кредиту, то такий бізнес не потрібен взагалі.

- А ви зараз витримуєте?

- Звичайно.

- Ви знайомі з Левом Парцхаладзе?

- Так.

- Ви брали участь з ним у спільних проектах?

- Ні, у нас просто хороші відносини.

- Чому він займався тим же, чим займаєтеся ви, але у нього були проблеми, а у вас немає?

- І у нас були проблеми. У нас були дні, місяці, коли ми просто заводили свої гроші і розплачувалися з Ощадбанком.

- Так чому у Парцхаладзе були проблеми?

- Зателефонуйте Льву, запитайте. Я не знаю.

- Ви, до речі, не хочете, як і він, провести IPO?

- Ні, нам консультанти радять, що наші об'єкти краще продавати, коли приходить час продажу, але не через IPO.

- Чи правда, що підрядником в Dream Town був "Київміськбуд" і у вас з ним були серйозні конфлікти?

- "Київміськбуд" був не тільки підрядником, а і якийсь час його власник був нашим партнером, і він був забудовником - це той, який над підрядником. І тертя у нас виникли після того, як він заднім числом підробив рішення судів про право на будівлю.

- Про кого ви говорите?

- Ісак Валентин. Він не має до євреїв жодного відношення, крім поганого.

- Його компанія називається "Столиця"?

- Так, і от з нею у нас війна з величезною кількістю судів. Ісак зараз у розшуку. Стаття йому - від 7 до 12 років.

- То про яку будівлю ідеться?

- Будівля Dream Town.

- Всю?

- Блок Б.

- І ви не повернули собі гроші, які заплатили, але на які не були виконані роботи?

- Це зараз предмет нашого позову, ми його виграли, пройшли всі інстанції, позов більш ніж на 600 мільйонів. Виконавча служба зараз цим займається, вся власність Ісака заарештована.

- Ви покрили свої збитки?

- Які? А як же віра в людство?

- Ну, цю віру вже ніколи не відродити...

- Відродити - ні, а оцінити - можна.

 

Я Б ІЗ РАДІСТЮ НЕ БІЗНЕСУВАВ УЗАГАЛІ, А ПИСАВ БИ

- Навіщо вам знадобилося стати публічною людиною?

- Не було такої мети. Так склалося, я навіть не знаю, що послужило поштовхом.

- Може, програма "Акули бізнесу"?

- Так, до них я не з'являвся, а після воно якось закрутилося і...

- ...І вам сподобалося.

- Ну, у мене немає ніякого відторгнення.

- Ви дуже активні у Facebook.

- Я б із радістю не бізнесував узагалі, а писав би. Але писати ліньки. А тут написав два рядки о другій години ночі, і тут вже є хтось, хто не спить, і у нього вже автоматично з'являється на моніторі те, що я написав, і він вже нічого не може зробити.

- Ваші френди чогось від вас хочуть? Щось просять?

- Пишуть багато, так, але я намагаюся ввічливо відповідати до якогось моменту. Пропонують участь у якихось проектах. Якщо мені цікаво, я беру участь. Ось у Слави Фролової був цікавий проект. З'ясувалося, наприклад, що в останній рік правління Ющенка спочатку мудро вирішили київських ветеранів не вітати, тому що немає грошей на 9 травня, на пайки і концерти, а потім знайшовся хтось, хто взяв на себе привітання воїнів УПА. У мене дуже неоднозначне ставлення до всієї цієї історії. По-перше, я вважаю, що не потрібно було витягувати її на світло боже, так більшість, по-моєму, вважає сьогодні. А по-друге, історія говорить про те, що хтось із воїнів УПА розстрілював моїх родичів. Вони вели розстріли - це доведений факт. А моїх родичів вбили в Бабиному Яру - це мені відомий факт. Тому, коли я дізнався, що воїнів УПА вітають, а ветеранів - ні, а дізнався я про це від Слави Фролової, то ми зібралися з друзями, Слава була генератором всього цього, і привітали.

- Як?

- Нічого незвичайного - пайки, концерти. Діти наші - мої, моїх друзів - обходили ветеранів, їздили, поздоровляли.

- Ви ж на початку розмови сказали, що тема благодійності для вас - табу...

- Це не зовсім благодійність.

- Громадянська позиція?

- Я готовий говорити про це, оскільки це масова публічна акція, але я не готовий говорити про свої особисті справи.

- У своєму Facebook ви, в основному, пишете кумедні історії та анекдоти, і лише іноді щось про Dream Town. Але ж ви могли б стати для Dream Town однією з потужних піар-підтримок. Чому ви не використовуєте цю можливість?

- Мені це не потрібно. Він працює і нехай собі працює. Якщо там буде якась вечірка, я вважаю для себе можливим повідомити про це. Якщо вона мені подобається. До того ж Dream Town не робить нічого поганого і мені все подобається.

- До речі, про погане. Ви підтвердили у своєму Facebook чутки про те, що басейн тече, а під ним - метро...

- Так, я підтвердив. Я перевірив - він реально тік. Я підтверджую це. З нього витікало кожен день 15 літрів води. З будь-якого басейну вода тече. 15 літрів - це ніщо. Це десь є дірочка в гідроізоляції, через яку сочиться вода. А загроза метро... Ну от уявіть собі, що на метро розлили 15 пакетів молока. Це загроза?

- Архітектурна складність Dream Town полягає в тому, що він розташований над тунелями метро...

- Це не так складно, як дорого.

- Чому не можна було вибрати іншу ділянку?

- Якщо б ви нам її показали і вона була би біля метро...

- Бульвар Лесі Українки.

- І що - будувати на п'яти гектарах землі?

- Поставте вісім поверхів.

- Не можна. Другий поверх працює для торгівлі, третій - для розваг, четвертий не працює взагалі.

- Але складається таке враження, що ви спеціально будуєте проекти складної конструкції, починаючи з того ж "Глобуса".

- До речі, дякую за підказку: я ніколи не думав над цим, але моєю спеціалізацією можуть стати торгові центри над метро. "Глобус" теж над метро.

- Ви плануєте інше грандіозне будівництво?

- Нє-а. Окрім стадіону, нічого.

- Вам не пропонували поділитися частиною бізнесу?

- Чутки множаться дуже швидко. З одного боку, кажуть, що таке відбувається. І це створює негативний імідж влади. З іншого боку, мені перерахували моїх знайомих, яким надійшла така пропозиція. Я перевірив. Такого немає. Нам ніхто нічого не пропонує.

- Може, ви зробили це раніше?

- Ми? З ким ми поділилися?

- Але ж як-то "непристойно" в похмурому 2011 випромінювати радість, як це робите ви...

- Та й чорт би з ним. Ну непристойно...

- Хочеться запитати, чому ви такі щасливі, в чому справа? Давайте сядемо і обговоримо... Що відбувається? А якщо серйозно, що вам дає таку впевненість?

- Я не знаю. Ми не інтегровані у владу. У нас є ще один партнер в Dream Town - Олег Крапівін. І він не інтегрований до влади.

- Кліп, який ви зняли на Lady GaGa музику до дня народження Меламуда, - це ваша ідея? Як вам вдалося змусити друзів, серед яких був і колишній керівник ТНК-Україна Олександр Городецький, взяти участь у зйомках?

- Так, це моя ідея. Я не примушував нікого, ми добре повеселилися. Я не хочу про це говорити, є свої причини. Але у нас було все кошерно.

МИ ЗАВЖДИ ПРАЦЮЄМО З РОЗРАХУНКУ ТОГО, ЩО МОЖЕ БУТИ КРИЗА

- А ви дотримуєтеся кошерності в бізнесі як концепції?

- Намагаємося.

- У чому це проявляється? Може, є список табу?

- Для мене, наприклад, табу брати відсотки за гроші. Коли я позичаю, я не можу брати відсотки. Для мене табу - це порушення партнерських угод.

- А як же банківський бізнес?

- Він абсолютно кошерний! Банк має право брати відсоток, а я як приватна особа - ні.

- Може, все залежить від суми?

- Ви маєте на увазі, що кошерно "спрацювати" до 5000 доларів?

- Типу того.

- В руки чи взагалі?

- Ну, як-небудь.

(Сміється)

- Як ви ставитеся до усних домовленостей?

- Намагаюся від цього йти. Краще, коли все оформлено на папері і стоять підписи. Це може бути не юридичний папір, але папір, який нагадує те, про що ми домовилися, і якщо хтось неправильно зрозумів нашу домовленість, то можна запитати у когось третього, як він бачить написаний текст.

- Равини зараз беруть участь у вирішенні таких спорів?

- Намагаються.

- Навіть у великому бізнесі?

- Так.

- А якщо я не єврей, але уклав з вами угоду?

- Якщо ви погодитеся піти на раввінатський суд, то, думаю, це припустимо.

- Тобто, якщо Віктор Пінчук та Ігор Коломойський піде на спільний бізнес, то рабин є для них великим авторитетом? Чи є межа впливу рабинів?

- Може, дійсно на цих цифрах це не працює, як ви правильно сказали (сміється).

- В який момент настає окупність нерухомості - в момент продажу або, можливо, раніше?

- Немає такого, це розхожий штамп, що нерухомість окупається. На створену нерухомість скількись витрачено і вона в кожен момент часу от скільки коштує. Може бути окупність з першого дня. От ви витратили на "Глобус" 50 мільйонів, і він з першого дня коштує мінімум 100.

- А як генератор потоків?

- А він і є генератор. Бізнес продається як генератор потоків.

- Як поведуть себе ціни на нерухомість в найближчий рік?

- Я не знаю. Якби я міг передбачити...

- Кризу 2008 року ви теж не передбачали?

- Ми завжди працюємо з розрахунку того, що може бути криза. Ми не йдемо в проекти без запасу і такі, що не зможуть витримати коливання ринку.

- Яка рентабельність нерухомості як об'єкта оренди?

- Можна порахувати рентабельність конкретної угоди, а рентабельність об'єкта нерухомості - як її порахувати? От якщо ви скажете мені формулу, я підставлю в неї цифри. Якщо ви будуєте квартири і відразу їх продаєте, то ви можете вирахувати рентабельність. Ви можете порахувати як рентабельність угоди, так і вкладених коштів. Якщо ви заробляєте на своїх грошах 18%, а на банківських - 5%, але банківських уп'ятеро більше, ніж ваших, виходить рентабельність чого ми рахуємо? Вкладень? Все залежить від того, є залучені кошти чи ні. Залучені кошти збільшують рентабельність власних вкладень.

- Чому ви не виходите за межі Києва?

- Там гірше із грошима.

- Але не обов'язково будувати Dream Town. Можна щось і трохи менше.

- Мені вистачає. Не хочу.

- Власники однієї з мереж АЗС теж говорили, що не підуть далі Києва, а потім розширилися за його межі.

- Рентабельність проданого літра бензину однакова у Києві і не в Києві. Це я вам кажу як колишній нафтовик і як товариш нинішніх інших нафтовиків, у тому числі тих, про які ви говорите.

- Тобто ви хочете сказати, що вкладення в будівництво нерухомості скрізь однакові...

- ...А віддача принципово різна. Наприклад, орендні ставки в Києві і не в Києві відрізняються в рази. А витрати однакові, точніше, у Києві витрати вищі, але не в рази, а на відсотки.

- Ви трохи раніше сказали, що серед висоток у Києві можуть бути і ваші. Так вони у вас є?

- Ні, нема, звичайно. Я просто хотів сказати, що і до нас були претензії, що Dream Town спотворює обличчя Оболоні, мовляв, раніше це був зелений проспект. Та не був він зеленим! Це було засмічене звалище між будинками. На ньому найкрасивіше було собаче лайно, інше було набагато менш красиво. Я-то це пам'ятаю, це був пустир, справжній пустир. А кажуть, що там було місто-сад, а ми його порушили. Ось на Майдані було місто-сад. Колись. Я каштани пам'ятаю ще.

- І ви все це...

- Не я!

- ...Оплатили.

- Каштани були ще попередньою культурною революцією знесені. Каштани були на площі Калініна, а на Майдані Незалежності їх уже не було.

- Ваш друг Меламуд - поет. А ви?

- Режисер Ігор Тихомиров зняв фільм "День 7305", сьогодні буде прем'єра. Його постановки досить відомі, вони скандальні і на них завжди жваво реагують. Кіно, яке він зняв, це арт-хауз. 30 хвилин. Історія взагалі не політизована. Тихомиров не афішує сюжетну лінію, але ця історія дуже сильно перегукується з історією Одіссея та Пенелопи...

- І ви знялися в цьому фільмі?

- Так. Я граю Одіссея. Сьогодні прем'єра.

- Це характерна роль? Або "кушать подано"?

- Ні, це не "кушать подано" (сміється).

- Це Тихомиров вас запросив або ви самі напросилися?

- Він запросив. І я не давав грошей на фільм. Він взагалі майже без грошей знятий. Всі учасники фільму працювали на суботниках. Зйомки відбувалися ночами.

- Ви просили не ставити питання про сім'ю. Але все ж - ваш старший син зайнятий з вами в бізнесі?

- Ні, він вчиться.

- У Лондоні?

- Так.

- Чому б вам не жити там?

- Я не розглядаю іншого місця проживання, окрім Києва.

- У вас є будинок в Англії?

- Ні.

- У Москві?

- Ні.

- В Ізраїлі?

- Ні.

- У Києві?

- Ні. Я орендую будинок за містом.