Корупційні держзакупівлі переведуть в інтернет?

Корупційні держзакупівлі переведуть в інтернет?

П'ятниця, 30 вересня 2011, 15:17 -
Документ передбачає проведення держзакупівель на електронних майданчиках в інтернеті в режимі реального часу з використанням електронного документообігу і цифрового підпису. Обидві сторони угоди процесу контактуватимуть лише через електронну платформу, яка забезпечуватиме їх анонімність.

Чиновників можуть позбавити можливості наживатися на держзакупівлях. У жовтні парламент планує вперше розглянути законопроект, який передбачає введення електронної системи державних закупок.

Відповідний проект змін до закону "Про здійснення державних закупівель" потрапив до парламенту на початку червня. Однак тоді документ залишився поза увагою громадськості, хоча суперечливих нюансів, які можуть бути новим підмостям для корупції, у ньому вистачає.

Насправді, в багатьох європейських країнах системою електронних держзакупівель користуються уже десятки років, а в Україні до необхідності її впровадження на законодавчому рівні прийшли тільки зараз.

Втім, це питання ще довго могло гальмуватися, якби на введенні такого механізму не наполягали міжнародні інституції, зокрема, Світовий банк.

Президент теж сприяв старту цих процесів. Так, у програмі економічних реформ на 2010-2014 роки Віктора Януковича є пункт щодо прийняття законів про державні закупівлі згідно з директивами ЄС, які містять відповідні рекомендації.

Тож не дивно, що автором запланованого до розгляду документа і виконавцем обітниці Януковича стала його соратниця - депутат Партії Регіонів Ірина Горіна.

Однак це не перша така ініціатива. У квітні в парламенті уже був зареєстрований законопроект з аналогічними пропозиціями іншого представника провладної партії - Олексія Білого, проте з невідомих причин автор відкликав свій документ.

Внести свою лепту в електронні держзакупівлі намагався і Антимонопольний комітет, утім його напрацювання в Кабміні не затвердили. Таким чином, творіння Горіної - єдиний законопроект, який можуть розглянути депутати.

Документ передбачає проведення держзакупівель на електронних майданчиках в інтернеті в режимі реального часу з використанням електронного документообігу і цифрового підпису. Обидві сторони угоди - замовник і учасник - контактуватимуть лише через електронну платформу, яка забезпечуватиме їх анонімність.

Згідно з проектом, операторів електронних майданчиків відбирає "уповноважений орган", яким сьогодні є Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Цьому відомству відводиться центральне місце у новій системі торгів. Воно затверджує регламент роботи електронної площадки, розробляє документацію і забезпечує діяльність порталу з усією інформацією щодо держзакупівель.

При цьому документ не обмежує кількість операторів, які можуть здійснювати електронні торги. Він навіть дозволяє це робити фізичним особам-підприємцям. Враховуючи це, автори вважають, що замовник держзакупівель може на власний розсуд обирати майданчик з тих, яким надасть дозвіл Мінекономрозвитку.

Крім цього, в законопроекті вказується, що заявки на участь в торгах будуть прийматися тільки від тих підприємств, яких зареєструє оператор. Оскаржувати рішення учасники аукціонів зможуть, як і раніше, в Антимонопольному комітеті.

Після прийняття нормативного акта очікується, що на перехідному етапі, який буде тривати два-три роки, ще буде використовуватися і стара система держзакупівель.

За словами Горіної, запровадження електронної системи мінімізує можливість змови фігурантів аукціону і скоротить тривалість процедури з 75 до 28 днів. Поряд з цим вона наголосила, що завдяки використанню електронних засобів значно розшириться коло замовників та учасників, їх географія.

Однак найбільшою перевагою свого дітища Горіна  вважає суттєву економію для бюджету. "Візьмемо для прикладу бюджет 2012 року, який становить 400 мільярдів гривень. Половина цих коштів буде проходити через держзакупівлі, тут можлива економія 40 мільярдів гривень", - запевняє вона.

У своїх розрахунках депутат опирається на досвід європейських країн, які після введення електронної системи виявили економію у держзакупівлях в середньому на 20%. Аналогічний показник в Росії становив близько 15%.

Зарубіжна практика електронних аукціонів

США

Франція

Італія

Великобританія

Економія - 15%

Економія - 31% або 10 мільярдів євро

Економія - 36% або 1,5 мільярда євро

Економія - 20-25%

Джерело: ММВБ

За даними Держстату, сума держзакупівель в Україні 2010 року становила 335,3 мільярда гривень. Якщо прив'язати ці цифри до російської практики, Україна може заощадити 50 мільярдів гривень - три річних кошториси для армії.

Наявність великих грошових потоків у сфері державних закупівель і наміри влади запровадити електронну систему привернули увагу вітчизняних фондових майданчиків, які мають усю необхідну інфраструктуру для проведення торгів.

Акціонер ФБ "Перспектива" Сергій Антонов стверджує, що фондові біржі в інформаційному і технологічному аспектах більш підготовлені, ніж товарні площадки, яких в Україні більше 500. Так, з п'яти майданчиків, які займаються держзакупівлями в РФ, дві - ММВБ і РТС - представляють ринки цінних паперів.

"В цивілізованих країнах електронна система держзакупівель існує не один рік. У Росії вона працює з 2009 року. ММВБ (акціонер української біржі ПФТС. - ЕП) може поділитися досвідом щодо створення такої інфраструктури", - відзначає голова правління ФБ ПФТС Олександр Скляров.

На питання ЕП, наскільки цей сегмент може бути цікавим для бірж, керівник ПФТС відповів так: "Бізнес з точки зору економічної ефективності цікавий".

У цьому не доводиться сумніватися.

По-перше, за законопроектом оператори електронних майданчиків отримують від учасників торгів забезпечення заявок у розмірі 1-5% від початкової вартості предмета закупівлі. Біржі, звісно, повертають ці кошти, але не одразу.

По-друге, у тому ж документі йдеться, що площадки одержують від переможця аукціону 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень. За даними Мінекономрозвитку, у 2010 році було здійснено більше 70 тисяч угод. Таким чином, сума винагород за рік може становити 60 мільйонів гривень.

Експерти припускають, що цей ласий шматок можуть віддати якійсь державній біржі або новоствореній установі.

За словами президента Асоціації підприємців та промисловців - постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб Володимира Доброскока, проект не прописує, як уповноважений орган буде обирати електронні майданчики.

"Слід на законодавчому рівні одразу визначити вимогу до оператора майданчиків, а то ми в одному місці корупцію усуваємо, а в іншому - закладаємо", - каже він.

Суперечливі враження залишив документ і в представників Євросоюзу.

"В європейському досвіді вибору площадок не існує. Є два майданчики максимум, а традиційно - один. Він розглядається не як біржа, а як технологія. Система в законопроекті, очевидно, побудована на російській моделі, європейський досвід трохи інший", - каже заступник керівника проекту "Гармонізація систем конкуренції та державних закупівель в Україні із стандартами ЄС" Валентин Дерев'янкін.

Експерт також сумнівається, чи зможуть замовники справитися із завданнями, які вони на себе беруть, "якщо в Україні нема електронного уряду".

У той же час інший нардеп з "Партії регіонів" Юлія Льовочкіна підтримує колегу Горіну і попереджає, що її документ блокуватимуть. "Буде неабиякий опір. Він може виявлятися у вищих ешелонах влади і на рівні преси", - заявляє вона.

Як стало відомо ЕП, парламент розгляне законопроект через тиждень-два, а друге читання відбудеться вже у 2012 році.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!