"Сумихімпром": черговий державний банкрут?

"Сумихімпром": черговий державний банкрут?

Середа, 15 червня 2011, 14:45 -
Другий, примарний, варіант - бюджет виділить 1 мільярд гривень і розрахується з боржниками. Але що далі? Все одно підприємство треба модернізувати. Для цього воно візьме нові кредити, які теж зникнуть. Уряду простіше роздати 1 мільярд робітникам - по 200 тисяч гривень кожному - і закрити завод.

Ситуація навколо провідного хімічного виробника України є парадоксальною.

Свого часу "Сумихімпром", що належить державі, отримав півмільярда гривень банківських кредитів. Підприємство досі не модернізоване, а коштів вже нема. На старому обладнанні виробник добрив і титану повертатиме борги роками.

Кабінет міністрів навряд чи надасть мільярд на погашення боргів. Зараз питання полягає в тому, чи готові п'ятнадцять банків-кредиторів чекати свої кошти ще років з десять.

На початку 2009 року виробник добрив та титану "Сумихімпром" став одним з підприємств, які відмовилися обслуговувати свої борги. Вони становлять 1,2 мільярда гривень, з яких близько 500 мільйонів - сума кредитів та лізингові платежі.

Кредиторська заборгованість ПАТ "Сумихімпром", 1 січня 2011 року

 

мільйони гривень

% від загальної суми

Кредити банкам з відсотками, борг за лізингом

560,4

52,0

- в тому числі відсотки за кредитами

122,3

-

- в тому числі відсотки за лізингом

7,7

-

Заборгованість за облігаціями

12,2

1,1

Заборгованість за енергоносії та перед бюджетом

243,4

22,6

Інші кредитори

260,9

24,2

Разом

1 077,0

100,0

Джерело: Мінпромполітики

Підприємство відрізнялося від класичних відмовників на зразок "Каравану", "Великої кишені" чи "Союз-віктану". Ті взагалі припинили будь-яке спілкування з банками І вивели активи в інші структури. "Сумихімпром" ніхто не намагався банкротувати. Це було б важко, бо це державне підприємство.

Ще у 2008 року із заводом працювали приватні трейдери, які "вимивали" його прибуток. У 2010 році обсяги реалізації "Сумихімпрому" зростали, проте його прибуток перетворився на глибокі збитки.

Банкіри заплющували на це очі, хоча було зрозуміло: кредити живлять доведення "Сумихімпрому" до неплатоспроможного стану. Банкіри вперто видавали позики не трейдерам, а державному підприємству. Ймовірно, вони розраховували, що в найгіршому разі уряд не кине напризволяще 5 тисяч робітників.

Свого часу "Сумихімпромом" цікавилися два "титанові" олігархи - українець Дмитро Фірташ та росіянин Віктор Вексельберг.

Зокрема, 2006 року преса не раз писала, що уряд сформує на користь групи "Ренова" Вексельберга ДАК "Титан України", до якої увійдуть "Сумихімпром", Запорізький титаномагнієвий комбінат та розташовані в Україні Іршанський і Вільногорський ГЗК, що належать державі, але були орендовані Фірташем.

Пізніше ж структури Вексельберга лобіювали приватизацію "Сумихімпрому" разом із ЗТМК.

Проте вже 2011 року публічно про свою зацікавленість у купівлі "Сумихімпрому" говорив лише Фірташ. Він оцінив сумарну заборгованість цього підприємства та ЗТМК 2 мільярдами гривень, а потреби у модернізації - у 2-2,5 мільярда доларів.

Представники держави погодилися зустрітися з представниками Українського кредитно-банківського союзу, організації, яка відстоює інтереси фінансових установ, і пообіцяли, що допоможуть повернути гроші.

У квітні 2011 року чільники УКБС зустрілися з керівництвом Мінпромполітики та першим віце-прем'єром Андрієм Клюєвим. Однак останній лише доручив підвищити ефективність діяльності ПАТ "Державна холдингова компанія "Титан України", якій передане управління "Сумихімпромом".

Задля цього Мінпромполітики навіть розробило план діяльності "Сумихімпрому", яким передбачено впровадження заходів інвестиційної програми технічного розвитку підприємства на 2010-2015 роки. Погашення боргів перед комерційними установами цей план не передбачає.

У травні "Сумихімпромом" зацікавилася також Адміністрація президента. Установа звернулася до Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном з проханням врегулювати проблемну заборгованість "Сумихімпрому" перед банками.

Адміністрація президента також відкинула ідею банкрутства підприємства, яке є базовим у хімічної галузі. Однак і про бюджетне фінансування мова не йшла.

АП пообіцяла "приділити особливу увагу стабілізації роботи цього підприємства та оновленню його виробничих потужностей".

Проте, за даними джерел "ЕП", навколо заводу продовжують працювати приватні фірми, через які вимивається прибуток "Сумихімпрому". Зараз, за даними співрозмовника "ЕП" у Мінпромполітики, п'ять трейдерів обслуговують реалізацію продукції на внутрішньому ринку, і ще п'ять - на зовнішніх.

Банки знали про цих посередників ще у 2008 році. Однак на тлі зростаючого ринку вони сподівалися, що це не зашкодить бізнесу комбінату. Проте з початком кризи обсяги збуту різко впали, і це таки стало проблемою.

Фінансистів не турбувало ні те, що підприємство нарощувало борги навіть на тлі зростання обсягів реалізації товару, ні те, що збільшення позик супроводжувалося зростанням зношеності основних фондів "Сумихімпрому". Банкіри залюбки надавали кошти, які йшли у невідомому напрямку.

На питання про мотиви такої поведінки дає відповідь наведена нижче таблиця. Високі ставки пробачали все. Кредитна піраміда живила недолугий менеджмент державного підприємства.

Відсоткові ставки за кредитами, які отримав "Сумихімпром", 1 січня 2011 року

У гривні

22-26

У валюті

11-18

Банки, які надали найбільші суми кредитів "Сумихімпрому", 1 січня 2011 року

Назва

мільйони гривень

VAB банк

155

Індустріал банк

87

Укрексімбанк

43

Укрсиббанк

27

Укрсоцбанк

24

Джерело: Мінпромполітики

Труднощі на підприємстві почалися у вересні 2008 року, коли ціни на фосфатні добрива значно знизилися. На початку 2009 року вони досягли дуже низьких рівнів - 270 доларів за тонну, тоді як на піку добрива коштували 1 200-1 300 доларів за тонну.

Однак "Сумихімпром" отримував сировину з відстрочкою платежу на 60-90 днів. Сировину довелося оплачувати за цінами літа 2008 року.

Крім того, фосфатні добрива не потрібно вносити кожного сезону, на відміну, наприклад, від азотних, які швидко вимиваються з ґрунту. Тому обсяги збуту значно впали, передусім саме добрив.

Обсяги реалізації продукції "Сумихімпрому"

Продукція

2008

2009

2010

мільйони гривень

%

мільйони гривень

%

мільйони гривень

%

Мінеральні добрива

903,4

65,1

99,7

24,5

344,3

40,8

Двоокис титану

314,3

22,7

234,2

57,7

406,6

48,1

Сірчанокислотна продукція

60,2

4,3

23,4

5,7

47,9

5,7

Інша продукція та послуги

109,6

7,9

48,9

12,1

46

5,4

Загалом продукції

1 387,5

100,0

406,2

100,0

844,8

100,0

Джерело: Мінпромполітики

Валова реалізація "Сумихімпрому", мільйони гривень

2006

621,1

2007

971,7

2008

1 432,8

2009

513,3

2010

868,8

Джерело: Мінпромполітики

Також зменшувалася кількість країн, у які підприємство постачало продукцію.

Географія збуту "Сумихімпрому"

2008

2009

2010

Азербайджан

-

-

Албанія

Албанія

-

Болгарія

-

Болгарія

Бразилія

-

-

Угорщина

Угорщина

Угорщина

Греція

Греція

-

-

Гана

Гана

Грузія

Грузія

-

-

Замбія

-

Італія

Італія

Італія

Конго

-

-

-

-

Ліван

Литва

-

-

-

-

Молдова

Нігерія

Нігерія

Нігерія

-

-

Парагвай

Польща

-

-

Румунія

Румунія

Румунія

Сербія

Сербія

-

Словаччина

-

-

-

-

Оман

-

-

Того

Туреччина

Туреччина

-

Чехія

Чехія

-

Кіпр

-

-

РАЗОМ

18

12

11

Джерело: Мінпромполітики

Згодом відбулося ще кілька подій. Юлія Тимошенко, очоливши уряд у 2008 році, не дала "Сумихімпрому" ні гривні держзамовлення, хоча до цього воно щорічно становило 300-400 мільйонів гривень.

Натомість подорожчала російська сировина для виготовлення добрив, а в Росії з'явилися вертикально інтегровані хімічні компанії-конкуренти заводу. Через них експортний ринок скоротився, і підприємству стало важче продавати продукцію.

Схоже, що питання повернення боргів та модернізації блокуються на рівні керівництва комбінату.

Цікавою є позиція Мінпромполітики та Агентства держмайна, які не втручаються у цей процес. Зокрема, з відповіді міністерства - публікується внизу - можна зрозуміти, що воно не вивчало або не хоче вивчати діяльність трейдерів.

Отже, банки навряд можуть розраховувати, що їх борги будуть повернуті навіть у 2015 році. Мабуть, це справедливо, бо з позиції держави навряд чи їх інтереси важливіші за інтереси держбюджету та п'яти тисяч працівників.

Проте, що робити з "Сумихімпромом"? На це поки нема відповіді.

Перший варіант - банкрутство. Як це зробити, незрозуміло.

З одного боку, за організаційною формою це публічне акціонерне товариство, отже, банкрутство можливе.

З іншого - "Сумихімпром" належить державі, а досі державні компанії доводили до банкрутства лише для рейдерського захоплення. Проте навряд чи уряд дозволить зупинити завод з п'ятьма тисячами працівників.

Банкрутство ж залишить банки ні з чим. Ще у 2007 році зношеність основних фондів підприємства оцінювалася 80-90%. Яким є цей показник зараз, невідомо.

"ЕП" звернулася за коментарями до керівництва комбінату, але служба голови правління спрямувала видання до директора з персоналу та соціальних питань Олег Тетьоркіна, який виявився недосяжним.

Крім того, які кошти будуть отримані за підсумками банкрутства? Якщо зношеність основних фондів становить 80-90%, то продавати можна лише землю.

Другий, примарний, варіант - бюджет виділить 1 мільярд гривень і розрахується з боржниками. Але що далі? Все одно підприємство треба модернізувати. Для цього воно візьме нові кредити, які зникнуть так само, як свого часу зникли півмільярда.

Уряду простіше роздати 1 мільярд робітникам - це понад 200 тисяч гривень кожному працюючому - і закрити завод, аби він не створював нові проблеми.

Третій варіант - знайти інвестора і продати йому борги заводу з дисконтом. Це, звісно, певний вихід для банків. Однак знайти інвестора непросто, адже уряд не планує приватизувати "Сумихімпром".

Четвертий варіант - приватизація. Тут же постають питання. За скільки продавати, враховуючи мільярдний борг? Який хазяїн захоче отримати борг і вимогу держави зберегти 4 700 робочих місць?

Він буде вимагати від держави погасити борги і надати пільги або вимагатиме від банків надати відстрочку років на десять. Або і те, і інше. Зрозуміло одне: самі банки про це з державою не домовляться, та й керувати заводом банки не здатні.

У травні 2011 року голова ФДМ Олександр Рябченко запропонував наступний варіант. "Запорізький титаномагнієвий комбінат, "Сумихімпром" і все пов'язане з титаном з часом буде об'єднано в одне ціле. Можливо, ще з якимось іноземним виробником. Окремо у них нема перспектив", - сказав він.

Прихід приватних інвесторів підтримує колишній топ-менеджер Фірташа Олександр Нечаєв, який очолює державну холдингову компанію "Титан України".

Жоден з банків, перед якими "Сумихімпром" має заборгованість, не відповів на запит "Економічної правди". Вони, мабуть, сподіваються, що держава таки сплатить мільярд з бюджету. Це дивна позиція. Дива трапляються, але з державним менеджментом - навряд.

Відповідь Мінпромполітики на запит "Економічної правди"

- Чи справді з "Сумихімпромом" працюють посередники, які виводять прибуток підприємства? Назвіть ці компанії. Які суми вони вивели? Чи планує держава відмовлятися від послуг цих посередників?

- До компетенції Міністерства промислової політики не входить втручання в оперативно-господарську діяльність підприємства. Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського кодексу України Мінпромполітики здійснює контроль за використанням та збереженням державного майна.

Співпраця з посередницькими структурами при реалізації продукції є загальноприйнятою у ринкових умовах. Підприємство має право формувати свою систему дистрибуції та реалізації продукції, в тому числі, за участі посередників.

Але у разі, якщо вам відомі факти щодо нецільового використання коштів підприємства або про інші обставини, що можуть зашкодити інтересам держави, просимо надати таку інформацію до міністерства.

У разі надання відповідних фактів Міністерством промислової політики буде ініційована перевірка діяльності підприємства правоохоронними органами, скликано оперативну нараду за участі керівництва Міністерства промислової політики, Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном та ПАТ "Сумихімпром".

У випадку підтвердження наведених вами фактів будуть прийняті відповідні рішення, в тому числі, кадрового характеру.

- Коли, за розрахунками держави, "Сумихімпром" поверне борги банкам?

- Борги ПАТ "Сумихімпром" виникли у 2008-2009 роках внаслідок підвищення цін на газ та погіршення кон'юнктури ринку, спричинене світовою фінансовою кризою.

Зусилля нинішнього керівництва Мінпромполітики, призначеного на початку 2010 року, спрямовані на нейтралізацію негативних факторів, що призвели до появи зазначених заборгованостей, а також підвищення рентабельності підприємства. Сподіваємося, що це дозволить розрахуватися за кредитами.

Водночас зазначимо, що схеми домовленостей ПАТ "Сумихімпром" щодо кредитування узгоджувалися окремо з кожним з банків-кредиторів, тому кінцева дата повернення є індивідуальною для кожного кредиту.

Довідка

ПАТ "Сумихімпром" є одним з провідних підприємств хімічної галузі України.

Спеціалізується на випуску двоокису титану, сірчаної кислоти, жовтих і червоних залізоокисних пігментів, складних мінеральних добрив і коагулянту для очищення води. У державній власності знаходиться 100% акцій. "Сумихімпром" контролює Міністерство промислової політики.

Завод посідає перше місце за обсягами виробництва добрив NPK, NPS та суперфосфату, за оцінками підприємства - близько 35% ринку, а також друге місце - за рівнем виробництва двоокису титану - більше 40 тисяч тонн на рік.

На підприємстві зосереджено 60% потужностей з виробництва фосфорних міндобрив в Україні. У 2007 році продукція заводу постачалася у 40 країн світу.

У 2010 році підприємство скоротило чистий збиток на 51,9% порівняно з 2009 роком до 150,9 мільйона гривень, при цьому чистий дохід зріс на 70,7% до 830 мільйонів гривень.

У січні-березні 2011 року "Сумихімпром" скоротив чистий збиток в 2,1 разу порівняно з аналогічним періодом 2010 року до 25,7 мільйона гривень. Його чистий дохід за перший квартал 2011 року зріс у п'ять разів до 525,7 мільйона гривень.

Валовий прибуток "Сумихімпрому" у першому кварталі 2011 року становив 76 мільйонів гривень, аналогічний період 2010 року підприємство завершило з валовим збитком 11,3 мільйона гривень.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!