Вітчизняні IT вибилися в люди наперекір владі?

Вітчизняні IT вибилися в люди наперекір владі?

Вівторок, 9 листопада 2010, 18:18 -
Уряд не створить підприємців навіть за гроші. Можна створити тільки умови для їх розвитку, починаючи із спрощення реєстрації малого бізнесу. Саме за таким принципом працює відома Силіконова долина у США, а також її клон в Ізраїлі.

Єдина велика експортна галузь, яку ще не "обсіли" політики та олігархи, - це розробка інформаційних технологій. Однак ця сфера останніми роками так швидко прогресує, що на неї дедалі частіше звертають увагу грошовиті українці.

За даними консалтингової фірми Gartner, 2009 року експорт програмного забезпечення з України досяг 1 мільярда доларів.

Для порівняння: прибутки від експорту сталі за 2009 рік становлять 13 мільярдів доларів. Експорт залізної руди приніс майже стільки ж, скільки й програмне забезпечення - 1,2 мільярда доларів.

Росія продає за кордон інформаційного продукту на 2,5 мільярда доларів, а Індія - лідер світового ринку - на 34 мільярди доларів. Отже, Україні є куди зростати.

Достобіса проектів

Донедавна більшість цього експорту припадало на так звані аутсорсингові програмістські компанії, які лише виконували певну роботу на замовлення іноземних розробників, податки з яких платилися далеко не завжди. Зокрема, поширеним замовленням для українських програмістів є створення програм для мобільних телефонів.

В останні роки українські спеціалісти запустили чимало самостійних проектів. Деякі з них купили світові гіганти індустрії, інші отримали значні інвестиції з-за кордону. Інвестиції у так звані старт-апи - високотехнологічні проекти - вважаються доволі ризикованими, але й високоприбутковими.

"Нам довелося їхати аж до Каліфорнії, щоб знайти гроші на проект. Де ви, українські венчурні інвестори, були чотири роки тому, коли ми намагалися отримати кошти?" - питає Лоран Жиль, західний менеджер, який допоміг залучити кошти українській за походженням компанії Viewdle - розробнику програми, що аналізує відео.

За його словами, технологію, розроблену киянином Єгором Анчішкіним в Інституті кібернетики, він пропонував спершу українським, а потім лондонським інвесторам.

"Лондонці сказали, що Київ - це дуже далеко: чотири години летіти літаком. Тоді я поїхав до Каліфорнії, за 10 тисяч кілометрів, і там проектом зацікавилися. У цьому й різниця між венчурним інвестуванням і традиційними інвесторами. Перші не бояться кілька разів втратити, щоб потім один раз по-справжньому виграти", - каже Жиль.

Діючи стихійно, українські програмісти навчилися заробляти непогані гроші. Хоча єдиної ніші у них нема - займаються усім.

Принаймні, так кажуть менеджери проекту ThickButtons - програми, яка збільшує на екранах смартфонів потрібні кнопки. Ця компанія названа найбільш привабливим проектом 2010 року в Україні за висновком експертів форуму IDCEE-2010.

Водночас, інші джерела твердять, що найчастіше самостійні українські проекти стосуються соціальних мереж та комп'ютерних ігор.

Серед найвідоміших програм, окрім згаданої Viewdle, - система електронних платежів PayPal, яку ще 1998 року створив колишній киянин, а нині - віце-президент Google з інженерії, і продав 2002 року eBay Inc. за 1,5 мільярда доларів.

Кількома десятками мільйонів доларів оцінюються угоди з продажу світовим гігантам програмування таких українських "контор", як харківська DB Best або українська за походженням Bonus Technology.

Вкладаються стратегічні інвестори і у локальні українські проекти. Антон Рудич и Марія Терехова створили український портал rabota.ua, а потім продали його польській групі "Працуй", за оцінками експертів, за 3-5 мільйонів доларів.

Московський силікон

Держава не допомагала, хоча й не заважала програмістам розвиватися. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко, виступаючи перед програмістами на форумі IDCEE-2010, визнав, що Україна неспроможна провадити грамотну політику у сфері інформаційних технологій.

Чиновники не зацікавлені створити прибутковий проект, і під час поділу державного фінансування корупція неймовірно висока. З інноваційними проектами відбувається те саме, що і з енергозберігаючими, у яких гроші рідко отримують справді корисні ідеї.

Україна тут не унікальна: спроби Росії координувати прогрес, перетворивши Сколково на центр російського програмування, безуспішні, кажуть підприємці.

"Я з Москви, тому знаю, як наш уряд "допомагає" програмістам. Він не розуміє, які проекти обирати. Уряд не повинен конкурувати з бізнесом, інакше це створює умови для корупції", - говорить Ігор Табер, представник венчурного інвестора Intel Capital, який вкладає кошти і в українські проекти, зокрема, у WiMax-оператора FreshTel.

За словами експерта, створити підприємців, як це роблять у Росії, не можна навіть за гроші. Можна створити тільки умови для їх розвитку, починаючи із спрощення реєстрації малого бізнесу. Саме за таким принципом - створення умов, а не стимулювання - працює відома Силіконова долина у США, а також її клон в Ізраїлі.

Інвестиції за знайомством

Зрештою, інвестиції програмістам потрібні не завжди. Наприклад, Дмитро Лисицький не надто зацікавлений ділитися з кимось прибутками від проекту ThickButtons. "Десять років тому на розробку програми необхідні були великі кошти. Зараз все інакше: технології йдуть уперед, і тепер для цього потрібно менше зусиль", - каже він.

За словами підприємця, бета-версію їх програми встановили багато користувачів на свої смартфони, і цим він сподівається переконати своїх потенційних клієнтів - великих виробників мобільних телефонів - купити у нього цю програму. "Нас може зацікавити інвестор, який має зв'язки з виробниками телефонів", - пояснює він.

Однак менш досвідчені IT-спеціалісти таки потребують і фінансування, і досвіду інвесторів із Силіконової долини. Недарма вони масово з'їжджаються на конференції, на яких ці інвестори бувають. Хоча останні - достатньо перебірливі.

"Ми ніколи не фінансували невідомі компанії. Зазвичай нас хтось знайомить. Ми дивимося на команду, бізнес-план. Потрібні не прогнози прибутків, а план розвитку. Коли це є - можна укладати угоду", - описує процес Алдас Кірватіс з фонду Forticom.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!