"Нафтогаз" проти РУЕ: шансів майже нема

"Нафтогаз" проти РУЕ: шансів майже нема

Понеділок, 29 листопада 2010, 10:57 -
Генпрокуратура ще й зараз могла би вплинути на процес передачі газу. Якби вона порушила кримінальну справу за підозрою у змові, це можна було би вважати нововиявленою обставиною, що стало би аргументом для поновлення провадження у справі щодо легалізації рішення Стокгольмського трибуналу.

Газовий трейдер компанія "РосУкрЕнерго", яка належить Дмитру Фірташу та російському "Газпрому", завершила судові формальності із стягнення на свою користь 12,1 мільярда кубометрів блакитного палива з "Нафтогазу України".

24 листопада Верховний суд України прийняв остаточне рішення: відібраний колись урядом Юлії Тимошенко газ слід повернути.

11 мільярдів кубометрів газу було відібрано у трейдера на початку 2009 року під виглядом стягнення з нього боргу, переуступленого "Нафтогазові" "Газпромом".

Українські суди мали "освятити" рішення Стокгольмського арбітражного трибуналу, який у червні 2010 року виніс рішення на користь РУЕ. Як стверджують експерти - не без сприяння юристів НАК, які не захищали свою компанію належним чином.

Зокрема, так зване шосте подання НАК до арбітражу, оформлене навесні 2010 року, кардинально змінило позицію "Нафтогазу" у цьому процесі.

До того часу "Нафтогаз" переконував, що його рішення про експропріацію палива укладалися відповідно до українського законодавства. У шостому ж поданні НАК визнала, що ці договори були підписані всупереч чинному законодавству.

"РосУкрЕнерго" - посередник у листуванні

"Економічна правда" з'ясувала, як НАК пояснює таку зміну позиції.

"Нафтогаз" пояснив мені, що тоді, навесні, отримав лист від "РосУкрЕнерго", у якому була копія листа, надісланого трейдеру "Газпромом". У тому листі "Газпром" повідомляв, що переуступка боргу може бути проведена тільки у грошовій формі", - оповідає голова тимчасової слідчої комісії щодо рішення Стокгольмського арбітражу та розслідування фактів діяльності "РосУкрЕнерго" Роман Зварич.

Важливо, що самому "Нафтогазові" такого листа "Газпром" не надсилав. "Принаймні, нам його не показали", - запевнив депутат.

За його словами, у цій історії є елементи змови. "Я не знаю, хто з ким змовлявся. Я не маю доказів, але сам факт її наявності і факт такої єхидної позиції "Газпрому" є очевидним", - стверджує політик.

Водночас, експерт Богдан Соколовський, не заперечуючи можливості описаних вище зловживань, сумнівається у їх значущості.

"Я абсолютно не впевнений, що, якби "Нафтогаз" не надсилав того шостого подання і не змінював позиції, не змінював своїх юристів після зміни влади, це би якось вплинуло на остаточне рішення Стокгольмського трибуналу. Занадто вже грубими були дії уряду Юлії Тимошенко з відбирання цього газу", - каже він.

Схвалення у судах

Як з'ясувалося, так само діяли представники "Нафтогазу" і в українських судах. Аргументи, якими вони намагалися довести необов'язковість виконання рішення Стокгольмського суду, були абсолютно надуманими.

Ці аргументи перераховано в ухвалі попередньої інстанції - Апеляційного суду міста Києва, яку, на відміну від рішення Верховного суду України, вже опубліковано.

"Нафтогаз" посилався на заздалегідь хибні твердження. Мовляв, рішення Стокгольмського трибуналу неостаточні та необов'язкові для сторін, можуть бути оскаржені відповідачем, вони не набрали законної сили і не заслуговують на увагу.

Також НАК вважала, що визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду суперечить публічному порядку держави Україна, і що "РосУкрЕнерго" не був наданий документ про набрання рішеннями законної сили.

Втім, довести необов'язковість виконання рішення іноземного суду було справді непросто. "Якби я сидів у юридичному відділі НАК, я би не мав зеленого поняття, як сформулювати такий позов", - зізнається Зварич.

"Нафтогаз" платитиме двічі

Голова слідчої комісії каже, що викладав свої підозри Адміністрації президента і Мінпаливенерго. Ті, мовляв, погодилися, що ситуація дуже непевна, і направили до Генпрокуратури прохання порушити кримінальну справу за підозрою у змові.

Однак Генпрокуратура міркуваннями Зварича не зацікавилася і допомагати не стала. Навпаки - подала позов щодо розірвання і визнання недійсним договору про переуступку "Нафтогазові" боргу "РосУкрЕнерго" перед "Газпромом".

За словами Соколовського, таке рішення українського суду може тільки посприяти трейдеру. Якщо переуступку буде скасовано, то борг РУЕ перед "Нафтогазом" зникне: трейдер залишиться винним "Газпрому".

Тоді "Нафтогазу" доведеться віддавати всі призначені судом 12,1 мільярда кубометрів палива. В іншому ж випадку НАК міг би домовитися про передачу тільки частини цього обсягу, а решту залишити собі в рахунок списання згаданого боргу.

Така схема вигідна "Газпрому".

"Потім "Газпром" в рахунок згаданого боргу забере у РУЕ" відібраний газ, і знову продасть його "Нафтогазу". НАКу доведеться повторно купувати паливо, яке і так знаходиться у його сховищах. Тільки вже не за 250 доларів за тисячу кубометрів, а за 350, бо він, таким чином, перевищить обсяги закупівлі, на які Росія, згідно з харківськими домовленостями, надає знижку", - прогнозує експерт.

Змова як панацея

За словами Зварича, Генпрокуратура ще й зараз могла би вплинути на процес передачі газу. Якби вона порушила кримінальну справу за підозрою у змові, це можна було би вважати нововиявленою обставиною, що стало би аргументом для поновлення провадження у справі щодо легалізації рішення трибуналу.

Однак Соколовський сумнівається, що такі дії здатні щось змінити.

"Такі провадження відповідно до внутрішнього права могли би змінити тільки рішення українських судів. На рішення міжнародного суду вони б не вплинули. Від того, чи визнана тут, в Україні, змова, не залежить вирок Стокгольму. І не факт, що через це трибунал погодиться переглядати своє рішення", - міркує експерт.

Інша річ, що після доведення факту змови можна було би добитися відмови у виконанні рішення міжнародного суду. Закон дозволяє робити це у кількох випадках. Зокрема, коли сторони при укладанні спірної угоди були у якійсь мірі недієздатними або сторона, проти якої ухвалене рішення, не могла надати пояснення під час арбітражного розгляду.

Вочевидь, суд міг би вирішити, що змова і, як наслідок, упереджена позиція НАК не дали змогу компанії надати всі пояснення у Стокгольмі, а значить, рішення трибуналу необ'єктивне і виконувати його не треба.