Податковий вівторок: ігнорування опозиції та зауваження юристів

Податковий вівторок: ігнорування опозиції та зауваження юристів

Вівторок, 16 листопада 2010, 18:44 -
Текст Податкового кодексу став не комплексним проектом, направленим на реалізацію податкової реформи, а механічною сукупністю норм, написаних поганою українською мовою, які суперечать як одна одній, так і діючому українському законодавству в цілому.

Парламентський тиждень, що стартував активним обговоренням проекту Податкового кодексу до другого читання, почався більш, ніж жваво.

Масові протести підприємців і законодавча плутанина, що розгорнулася навколо процесу прийняття кодексу оголили одну з ключових проблем Партії регіонів - професійну.

У кадровому резерві нової влади виявилося недостатньо професіоналів, здатних працювати над підготовкою та впровадженням галузевих реформ, в тому числі, податкової реформи.

З усього кадрового резерву фракції Партії регіонів в парламенті після того, як депутат Микола Круглов очолив Миколаївську область залишився тільки один політик обізнаний в податкових питаннях - це новообраний голова профільного комітету парламенту Віталій Хомутиннік.

Решта "регіоналів", хіба що крім Юрія Воропаєва, Анатолія Кінаха та Андрія Клюєва, самоусунулися від роботи над кодексом. У підсумку співробітники апарату комітету ВР з питань податкової та митної політики виявилися залишені один на один з сотнями лобістів різноманітних галузей і секторів економіки та окремих підприємств.

В цілому результат роботи груп, що опрацьовували окремі розділи Податкового кодексу, виявився досить професійним. Зауваження переважної більшості лобістів були враховані, обділеними і не почутими по суті опинилися одні "спрощенці" - головні активісти майданних мітингів і протестів.

Однак обраний владою алгоритм роботи над кодексом має два суттєвих недоліки, що виповзли на поверхню у перший же день обговорення кодексу в залі парламенту. Робочі групи працювали ізольовано одна від одної, кожна над окремою главою.

У підсумку різні розділи проекту структурно, стилістично, а іноді і за змістом суперечать один одному.

По-друге, серед розробників проекту Кодексу не виявилося економічних теоретиків, людей, які змогли б чітко виписати термінологію, принципи і загальні підходи до податкової реформи і структурувати весь кодекс як цілісний документ.

В результаті "Загальні положення" проекту, а це розділ перший, який на думку більшості виявився найслабшим в усьому кодексі, виявилися нікому не цікавий.

Ситуацію погіршив поспіх і відсутність часу, що пояснюється необхідністью готувати та затверджувати проект державного бюджету на 2011 рік, в основу якого буде покладена концепція ПК.

В будь-якому випадку на ранковому засіданні було розглянуто лише 586 поправок, або 15% з загальної кількості.

Так, наприклад, один з найбільш активних депутатів, що займаються податковою тематикою - екс-глава податкового комітету, Сергій Терьохін відмовився від власних поправок, коли коаліція демонстративно відмовилася приймати правки опозиції, які стосувалися навіть граматичних помилок, або очевидних ляпів та некоректних формулювань.

Наприклад, в пункті 4.7, де перераховані засади, за якими писався "Податковий кодекс", залишилося визначення соціальної справедливості - "установлення податків і зборів відповідно до платоспроможності платників податків".

Сергій Терьохін відзначив, що термін "платоспроможність" не має відображення у податковому праві і не зрозуміло як його описати. Крім того, виникає правова колізія з приписом Конституції України, за яким не дозволяється дискримінація осіб за майновим станом.

В пункті 4.8 визначається економічна ефективність - "податки і збори не повинні перешкоджати ефективному розподілу економічних ресурсів". Тоді коли за логікою ефективність має виражатися в тому, що податки не мають впливати на збільшення або зменшення конкурентноздатності платника, а не визначати те, що неможливо порахувати.

Цей перелік можна продовжувати безкінечно, наприклад один з принципів кодексу - "рівномірність та зручність сплати податків". Жоден з юристів опитаних "Економічною правдою", не зміг пояснити що може означати цей принцип на практиці.

Після перерви продуктивність депутатів зросла - було завершено перший розділ з дев'ятнадцяти, після Терьохіна відмовився від своїх зауважень ще один автор великої частини поправок Юрій Кармазін.

Парламент також прийняв поправку до статті 75, в розділі присвяченому адмініструванню податків і зборів, яка дозволить державній податковій службі проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Ще одніє одіозною нормою став дозвіл податковій арештовувати майно підприємства без рішення суду, за яку Верховна рада проголосувала 254 голосами. Наприклад, тепер якщо у платника податків виникне податковий борг і він виїде за кордон, або відмовиться від проведення перевірки - Податкова матиме право арештовувати майно підприємства.

Також, варто відзначити, що текст проекту Податкового кодексу не пройшов навіть літературне редагування в Інституті української мови НАН. У коректорів з апарату Верховної ради не було достатньо часу, як це належить за процедурою, "вичитати" цей документ.

В результаті текст Податкового кодексу став не комплексним проектом, направленим на реалізацію податкової реформи, а механічною сукупністю норм, написаних  поганою українською мовою, які суперечать як одна одній, так і діючому українському законодавству в цілому.

Підсумком такої роботи стали безпрецедентні по жорсткості та цілком вичерпні зауваження до проекту Податкового кодексу України юридичного управління Верховної ради, що вмістилися на 29 сторінках і які публікує "Економічна правда".

Зокрема, юристи парламенту акцентують увагу на:

- протиріччях норм кодексу ряду діючих нормативно-правових актів;

- наявності в тексті кодексу цілого ряду граматичних і фактичних помилок,

- необхідності відправити кодекс на літературне редагування та техніко-юридичне доопрацювання.

У зв'язку з цим можна припустити, що народні депутати у четвер приймуть кодекс тільки в другому читанні і не будуть приймати його в цілому з тим, щоб усунути помилки під час доопрацювання кодексу в третьому читанні.

Або ж цей документ буде заветований президентом Віктором Януковичем, який після внесення виправлень та врахування побажань підприємців захоче отримати лаври "національного героя".