Хто зніме Україну з нафтової голки

Хто зніме Україну з нафтової голки

Четвер, 11 листопада 2010, 17:48 -
За рахунок державної підтримки сектора потрібно досягти такої ціни на біоетанол, який був би економічно вигідним для НПЗ. Іншого виходу із ситуації, коли потужності для виробництва біоетанолу є, а товар відсутній, у держави нема.

Виробництво біологічних видів пального, зокрема, біоетанолу та біодизеля - пріоритетний напрямок у світовій нафтопереробці. Україна у цьому сегменті, на жаль, значно відстає від країн ЄС та США.

Основні причини - недосконалість вітчизняної нормативно-правової бази, її невідповідність європейським стандартам, відсутність ефективних структур, які б розвивали та координували ринок, а також непрофесійність чиновників і комерційних структур, які неспроможні адекватно оцінити цей вид бізнесу.

Протягом десяти років в Україні діє державна програма "Етанол", є закони щодо стимулювання розвитку ринку біопалива, а реальне виробництво відсутнє. Очевидно, влада не зацікавлена в розвитку галузі.

Навіщо приймати закони, якщо вони не працюють? Навіщо писати програми, котрі ніхто не збирається виконувати? Влада не втомлюється говорити про енергетичну безпеку держави, але, на відміну від багатьох країн світу, нічого не робить.

Нині ринок нафтопродуктів - це ринок нафтовиків, де працюють їх правила гри. Помилкою української влади було те, що вона весь час хотіла нав'язати тему біоетанолу НПЗ, щоб догодити групі людей із спиртової галузі.

Українські нафтопереробні заводи у 2009 році виробили 3,26 мільйона тонн бензину. Його споживання у 2009 році становило 4,24 мільйона тонн.

Для випуску високооктанових бензинів А-95 і А-98 українські виробники у 2009 році використали близько 200 тисяч тонн добавки до бензину МТВЕ. З Росії цього продукту завезли 75 тисяч тонн на 75 мільйонів доларів. Якщо цей імпорт замінити українським біоетанолом, то його знадобиться 69 тисяч тонн.

Об'єми імпорту російського МТВЕ в Україну, тонн

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

25 797

58 753

91 000

65 742

41 864

60 063

83 086

Джерело: newchemistry.ru

Однак український ринок нафтопродуктів, як і ринок спирту, живе за своїми непублічними правилами, оскільки структура собівартості їх виробництва - тема, закрита для громадськості. Це одна з небагатьох причин, які породжують домисли про справжні заробітки продавців бензину і спирту в Україні.

Вартість літра бензину, долари, 2010 рік

А-95, Україна

А-95, Росія

А-95, Азербайджан

А-95, Білорусія

А-95, Польща

Regular, США

Super 95, Німеччина

0,97

0,83

0,75

1,08

1,60

0,74

1,94

Структура ціни літра бензину в Україні* і Німеччині, 2010 рік

Україна rebco - 81,8 bbl

Німеччина brent - 83,7 bbl

Бензин А-95

0,95

Super 95

1,79

Собівартість бензину

0,55

В тому числі вартість бензину

0,51

Податок - ПДВ та акциз

0,23

Податок на нафту

0,84

Транспорт, зберігання

0,11

ПДВ

0,28

Прибуток АЗС

0,06

Внесок забезпечення

0,16

* - розрахунок автора

Ціна літра бензину А-95 у Німеччині удвічі вища за ціну українського бензину. Однак при майже рівній собівартості пального податки у Німеччині становлять 1,12 долара за літр, що становить 62,6% ціни, в Україні - 0,23 долара за літр або 24,2%.

У ФРН вигідно змішувати етанол з бензином, бо літр бензину на 1 долар дорожчий за етанол. В Україні літр бензину на 0,1 долара дорожчий за літр біоетанолу, та це не стимулює НПЗ виробляти бензин з біоетанолом. Для порівняння - калькуляція бензину Е-10 - 90% бензин і 10% біоетанол - у США і Бразилії.

Калькуляція ціни на бензин Е-10 у США і Бразилії, долара за галон, 2010 рік

Стаття затрат

США

Бразилія

Ціна виробника

1,440

1,950

Транспорт до порту

0,120

0,190

Відсоток оголошення

-

0,049

Другий тариф

-

0,540

Акциз за етанол

0,450

0,450

Проміжна ціна етанолу

1,110

2,279

Ціна бензину RBOB

2,100

2,100

Оптова ціна

2,001

2,118

Маркетинг, податки

0,700

0,700

Ціна Е-10 на АЗС

2,701

2,818

Джерело: Gasoline marketing

В Україні про виробництво біоетанолу говорять більше десяти років. Все почалося з державної програми "Етанол", прийнятої на початку 2000 року.

Спиртозаводи тоді виробляли високооктанову добавку до бензину ВКД, але це було тільки прикриттям для випуску "лівої" горілки. Реального виробництва майже не було, притому, що спиртозаводи щороку виробляли 20 тисяч тонн ВКД.

У 2009 році концерн "Укрспирт" великі надії покладав на співробітництво з компанією "Техінсервіс", яка на кількох спиртових заводах встановила імпортне обладнання для так званого абсолютування спирту.

Об'єднання планувало щороку виробляти 100 тисяч тонн біоетанолу. На жаль, ці задуми не здійснилися: зараз лише два-три спиртозаводи виробляють КМПА - компонент моторного палива ароматизований, який містить 98% етанолу.

Нинішній стан українських виробників спирту тривожний. На думку аналітиків, кожен другий вітчизняний спиртозавод збитковий. Головна причина - застаріле обладнання, яке споживає удвічі більше енергії, ніж аналогічні заводи в Європі.

Питань до спиртової галузі більше, ніж відповідей. Хто сьогодні здатний оцінити ринкову вартість об'єктів, провести технічну експертизу обладнання для виробництва спирту, розрахувати ефективність біопаливного виробництва і привести українську нормативну базу до міжнародних стандартів?

Усього в Україні 70 спиртозаводів із загальною продуктивністю 60,5 мільйона декалітрів на рік, декалітр - 10 літрів. У 2009 році підприємства виробили 26,4 мільйона декалітрів продукту. Біоетанол можуть виробляти десять заводів.

При виробництві спирту на ціну найбільше впливають вартість сировини, води, пари, а також зарплата і податки. Для випуску кубометра біоетанолу спиртозаводи України споживають 9,6 тонни пари, а в США і Європі - 4,2 тонни пари.

У США працює 200 заводів сумарною потужністю 13 мільярдів галонів етанолу на рік. У 2009 році їх було 189, а потужність становила 11,9 мільярда галонів.

За останні два роки у США збанкрутувало 15 виробників етанолу. Головні причини банкрутства - технічні проблеми, перевищення банківських процентів над прибутками, помилки управління та вплив крупного капіталу.

Такий аналіз важливий для України, оскільки тут економічно вигідно будувати заводи з виробництва біоетанолу. Можливо, варто реконструювати спиртозаводи відомими інжиніринговими фірмами для зменшення використання пари.

Нарешті, потрібно приватизувати спиртозаводи, які вироблятимуть біоетанол, бо у державні підприємства ніхто вкладати кошти не буде.

За останні роки в Україні не збудовано жодного підприємства з випуску етанолу. Завод у Золотоноші планували здати в експлуатацію у 2010 році, однак він має проблеми із запуском і коли запрацює - невідомо.

Структура затрат на виробництво біоетанолу в Німеччині і Україні, євро за 100 літрів, 2010 рік

Стаття затрат

Цукровий буряк, Німеччина

Цукрова меляса, Україна

Приміщення, споруди

0,82

1,03

Обладнання

5,30

2,12

Заробітна плата

1,40

1,02

Податки, страхування

1,02

1,18

Сировина

35,10

33,16

Інші затрати

15,93

17,18

Собівартість

59,57

55,69

Субпродукти

-7,20

-

Нетто-собівартість

52,37

-

Ціна етанолу

61,15

60,70

Для виробництва 1 тонни біоетанолу потрібно 4,3 тонни меляси або 3 тонни зерна. Тонна меляси в Україні коштує 820-850 гривень або 103-107 доларів, тонна кукурудзи - 1 850 гривень або 232 долари. Вартість сировини в ціні 1 тонни біоетанолу становить 450 доларів або 53%.

Виходить, літр українського біоетанолу коштує 6,8 гривні або 0,85 долара, що практично відповідає ціні біоетанолу Т2 після сплати мита у Роттердамі. Отже, через високу ціну, що передусім пов'язано з енергетичними затратами і вартістю сировини, український біоетанол є не конкурентним у Європі.

Приріст споживання нафти у світі, на що вказують експерти ОПЕК, спричинить розширення споживання бензину, а це збільшить використання біоетанолу у світі.

Розрахунки економії нафти в результаті використання біоетанолу підтверджують його важливу роль у паливному балансі країн планети. У 2008 році біоетанол дозволив заощадити 4,1 мільярда доларів, а у 2009 році - 2,8 мільярда доларів.

Збільшення споживання біоетанолу у 2009 році на 44% у Німеччині свідчить, що світовий ринок цього продукту має прогресивну динаміку. Економія нафти у світі від споживання біоетанолу становить 45 мільйонів тонн щорічно.

Тому енергетично залежній Україні, яка у 2009 році спожила 12 мільйонів тонн нафти, потрібно якнайшвидше почати розвивати вітчизняне виробництво біоетанолу. Для цього слід розробити реальну програму стимулювання виробництва і використання біоетанолу з конкретними термінами і виконавцями.

У програмі потрібно передбачити урядову підтримку виробникам біоетанолу у розмірі 0,5 гривні за літр. На першому етапі слід визначити квоту на біоетанол для бензинів, який матиме таку урядову підтримку.

Також держава повинна сприяти в отриманні заводами пільгових кредитів для проведення реконструкції із зменшення споживання пари і запровадити диференційовану ставку акцизного збору на бензини, що містять біоетанол.

За рахунок державної підтримки сектора потрібно досягти такої ціни на біоетанол, який був би економічно вигідним для НПЗ. Іншого виходу із ситуації, коли потужності для виробництва біоетанолу є, а товар відсутній, у держави нема.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!