Банки почали кредитну гонку

Банки почали кредитну гонку

Вівторок, 19 жовтня 2010, 17:41 -
"Ризик-апетит штовхає установи давати гроші підприємствам, яким їх давати не можна. Це лякає. Доходить до того, що в компанії важка фінансова ситуація, а банк пропонує їй гроші або рефінансування боргів, хоча фірма потребує реструктуризації".

Поки регулятори всього світу скаржаться, що їхні банки не кредитують, в Україні складається інша ситуація.

Фінансові установи втомилися від надлишку грошей, за які потрібно платити. Вони почали давати позики навіть тим, кому їх давати не слід.

"Стимулюючі заходи НБУ на тлі стабільного припливу коштів у банківську систему сприяли активізації кредитування. У вересні 2010 року, четвертий місяць поспіль, зафіксовано помісячний приріст загального обсягу залишків кредитних вкладень, який у цьому місяці збільшився на 1,6%", - говориться у повідомленні Нацбанку.

Завдяки цьому, каже регулятор, кумулятивний, з початку року, приріст залишків кредитних вкладень у вересні вперше за дев'ять місяців 2010 року виявився позитивним - 0,5% або 3,55 мільярда гривень.

Лише у вересні банки видали позик на 11,2 мільярда гривень, з них 8 мільярдів - у гривні. Для порівняння: у серпні банки позичили клієнтам 4,7 мільярда гривень.

Така активізація суперечить заявам самих банків. Вже другий рік поспіль вони скаржаться, що видавати кредити просто нікому.

По-перше, українські підприємства перевантажені позиками, особливо після різкого стрибка курсу долара з 5 гривень до 8 гривень. Компаній з нормальним фінансовим станом у країні майже не залишилося.

По-друге, банки юридично не захищені, і в разі неповернення коштів їм доведеться важко "вибивати" їх назад. Тому установи й сидять на мішках з грошима.

У вересні самопочуття позичальників не покращилося, а закон про захист прав кредиторів парламент ще тільки розглядатиме. Однак банки втомилися від бездіяльності і почали видавати позики тим клієнтам, які є.

"Ризик-апетит штовхає банки давати гроші підприємствам, яким їх давати не можна. Це лякає. Доходить до того, що в компанії важка фінансова ситуація, а банк пропонує їй гроші або рефінансування боргів, хоча фірма потребує реструктуризації", - каже голова ради директорів компанії "Інвестиційний капітал України" Валерія Гонтарєва.

Розмова з автовідповідачем

Опитані "Економічною правдою" банки підтвердили: кредитування почалося.

"З початку літа 2010 року банк "Форум" значно активізував кредитування українських підприємств. В основному, це пов'язано із загальною активізацією підприємницької діяльності і відчуттям закінчення кризи", - розповіла виконавчий директор з роботи з ключовими клієнтами корпоративного бізнесу банку "Форум" Ірина Михайлова.

Кредитує корпоративний бізнес й "Ерсте банк".

"Насправді, ми не переставали фінансувати постійних клієнтів, однак зараз ринок дозволяє нам кредитувати жвавіше. З'явилося досить ліквідності, і ми збільшили обсяги фінансування компаній. Ринок стабілізувався і став більш прогнозованим", - заявив директор департаменту "Ерсте банку" Патрік Пражак.

За його словами, у 2010 році установа планує наростити портфель кредитів юридичним особам всього на 5%, а в 2011 році буде діяти активніше.

У ПУМБ також не розраховують на стрімке зростання кредитного портфеля. "Банк почав пропонувати позики корпоративним клієнтам, бо це основа бізнесу", - говорить начальник управління корпоративного фінансування ПУМБ Сергій Ануфрієнко.

У банку "Хрещатик" заявили, що вони не припиняли кредитувати клієнтів протягом усієї кризи, якщо ті могли підтвердити своє стабільне фінансове становище, ритмічність роботи і сумлінне ставлення до виконання кредитних зобов'язань.

"У 2009 році ми увійшли в десятку лідерів з надання позик реальному сектору і наростили кредитний портфель на 27%. У 2010 році темпи приросту не впадуть", - обіцяє начальник управління моніторингу кредитного портфеля банку Ірина Зюзіна.

В українському ING заявили, що невдовзі установа почне фінансувати двадцять проектів за рахунок ресурсів материнського банку. Більш того, Амстердам переглянув свої плани щодо України і розширив ліміти з кредитування. "Сотні мільйонів доларів", - ухильно оцінюють в ING свої можливості.

У вересні банк анонсував "особливу схему роботи з клієнтами". Їм пропонується зателефонувати заступнику голови ING, який курує кредитування. Правда, дзвінки приймає автовідповідач. Голосом менеджера він просить назвати галузь і залишити контакти. Далі клієнту передзвонює експерт для обговорення деталей.

Раптовий вихід з кризи

Слова Гонтаревої про бездумне кредитування виявилися правдою. Кілька банків у неформальній бесіді підтвердили, що готові позичити гроші навіть підприємствам-банкрутам. Втім, підписатися під такою заявою не захотів майже ніхто.

"Є виробництва, де неможливо обійтися без поповнення обігових коштів. Такі підприємства користуються нашими короткостроковими кредитами. Крім того, ми дотримуємося принципів зваженого ризик-менеджменту та індивідуального підходу. Ми не доводимо клієнта до крайньої точки", - відзначили у "Хрещатику".

За словами більшості банкірів, вони працюють лише з підприємствами, які мають хороші показники і готові розкривати звітність. Виглядає так, ніби в Україні раптом знайшлося багато компаній, які миттю видужали після фінансової кризи.

"Це твердження не стосується ПУМБ. Для нас не є істиною твердження "головне, щоб відсотки платив, а про повернення "тіла" потім подумаємо", - каже Ануфрієнко.

У Михайлової з банку "Форум" свої аргументи. "Давній клієнт може отримати у нас кредит значно швидше і простіше, ніж деінде, адже нам відомі його бізнес, історія обслуговування старих позик. Та й вимоги до таких клієнтів м'якші", - говорить вона.

Разом з тим, додає менеджер, банк налаштований "динамічно розширювати" клієнтську базу. "Ми зацікавлені кредитувати стабільні підприємства з хорошими фінансовими результатами і високою капіталізацією", - заявила Михайлова.

"Працююче підприємство з боргом може отримати у нас рефінансування і нове фінансування, якщо це потрібно для розвитку, і воно здатне обслуговувати позику. Фірми з великими боргами, власний капітал яких нижчий за 25-30%, і вони не можуть обслуговувати існуючі кредити, нічого не отримають", - запевнив Пражак.

Банки назвали класичні параметри, за якими відбирають гідних позичальників.

Перший - здатність обслуговувати існуючі і нові кредити. Другий - адекватна структура фінансування - власний капітал має перевищувати 25%. Третій - прозорість бізнесу, управління і структури власності.

Четвертий - зрозумілість джерел погашення кредиту. П'ятий - цільове використання. Шостий - забезпечення. Сьомий - хороші перспективи галузі, у якій працює клієнт.

Склавши ці критерії, можна одержати українське підприємство, якого нема в природі. Версія про те, що кредити отримують "важкі" клієнти, мимоволі підтверджується.

Кого люблять фінансисти

Зараз з боку підприємств є попит на кілька банківських продуктів, пов'язаних з кредитами. Це позики на поповнення обігового капіталу, документарні операції - акредитиви та гарантії, а також позики на купівлю обладнання.

Від галузі, у якій працює компанія, залежить і типовий набір продуктів. Наприклад, зернотрейдери віддають перевагу торговому фінансуванню, коротким кредитам на поповнення обігових коштів і страхуванню на випадок затримки відшкодування ПДВ.

Крім роботи з підприємствами, банки активізували кредитування за зарплатними картками для працівників підприємств, які вони обслуговують. "Більше віддачі з кожного клієнта" - така негласна ідеологія у дрібному кредитуванні.

"Найбільшим попитом користуються "короткі", до року, позики на поповнення обігових коштів. Саме таких кредитів найбільше потребує економіка. Якщо фірма працювала стабільно під час кризи, має хороші канали реалізації, не постраждала від валютних ризиків, ми готові фінансувати й інвестиційні проекти", - говорить Михайлова.

Ануфрієнко додає, що серед улюблених банками галузей - харчопром, енергетика, транспорт і АПК. Серед аутсайдерів - житлове будівництво і легка промисловість.

Його слова підтверджують інші експерти. Пражак зазначає, що зараз кредити більш доступні для підприємств, які пережили кризу з мінімальними втратами.

"Це галузі, пов'язані з щоденними потребами людей: харчова промисловість, агробізнес, фармацевтика. Ми бачимо також потенціал розвитку сектора альтернативних джерел енергії та енергозберігаючих проектів", - зазначив він.

Зюзіна додала до цього переліку галузі, з якими традиційно працює її банк: муніципальні і комунальні підприємства, транспорт, а також "ланцюжок від виробництва і переробки до реалізації продукції".