Гроші від приватизації зникають і будуть зникати?

Гроші від приватизації зникають і будуть зникати?

Середа, 13 жовтня 2010, 14:06 -
За кошти від продажу "Криворіжсталі" у дитячій лікарні побудували і обладнали діагностичний центр, за чеською технологією відремонтували трамвайні шляхи, для швидкої допомоги придбали 22 автомобілі і купили для міста чотири тролейбуси.

На початку 1990-х років українців годували казками про міфічне золото гетьмана Полуботка, яке мало привести державу до економічного процвітання.

Мандруючи думками до туманного Альбіону, де жадібні англійські банкіри ховали прадавній скарб, українці не помічали, що більш реальними скарбами багатий чи не кожний квадратний кілометр України - землі, ліси, заводи, фабрики.

Але ці надбання соціалістичної батьківщини швидко зникали з державної власності. Майна було багато, а грошей від його продажу у бюджет потрапляло мало.

Прозріння настало випадково, в епоху помаранчевої революції, коли мільйонери вирішили "покарати" мільярдерів і провели повторний продаж меткомбінату "Криворіжсталь", отримавши рекордні 24 мільярди гривень або 4,8 мільярда доларів.

Сьогодні, на тлі скандалу щодо можливої другої реприватизації "Криворіжсталі", доцільно пригадати, як були витрачені кошти від реприватизації першої.

Це питання набуло політичного забарвлення ще у 2006 році, коли у парламенті було створено тимчасову слідчу комісію з питань розслідування витрат коштів, отриманих від приватизації підприємства.

З'ясувати долю цих коштів допоможе так і не затверджений проект звіту комісії, лист Мінфіну на адресу Верховної ради та відкриті джерела.

Перша приватизація "Криворіжсталі" на користь зятя президента Леоніда Кучми Віктора Пінчука принесла у державну скарбничку 4,26 мільярда гривень.

На чисельні порушення закону, допущені при першій приватизації комбінату, держава не образилася і чесно повернула меценату заплачені за підприємство кошти, чесно зароблені ним у період первісного накопичення капіталу. Отже, у підсумку держава отримала 19,94 мільярда гривень.

З них, за версією парламентської комісії, різними траншами до загального фонду держбюджету надійшло 19,7 мільярда гривень, до спеціального фонду - 199,4 мільйона гривень. Згідно з листом Мінфіну, кошти розподілилися інакше - 19,9 мільярда гривень - до загального фонду і 42 мільйони гривень - до спеціального.

Далі була розіграна класична ситуація, проілюстрована радянським мультфільмом про золоту антилопу: гроші потрапляють в казну султана, перемішуються і вже не відомо, де монети султана, а де - обдуреного слуги. Так і гроші "Криворіжсталі": за версією посадовців, вони потрапили до держбюджету і там "розчинилися".

Мовою Мінфіну це звучить так: відповідно до бюджетного законодавства, надходження коштів за загальним фондом є знеособленим, і оцінку фактичного використання тих чи інших коштів загального фонду можна здійснити умовно.

У свою чергу, Рахункова палата зазначила: незважаючи на наявність на той час численних пропозицій народних депутатів щодо використання цих коштів на цільові соціально-економічні програми, жодна з них реалізована не була.

Оскільки відповідного закону парламент не прийняв, напрямки використання цих коштів не були визначені. Втім, дещо з'ясувати можна.

Так, у 2005 році з отриманих від приватизації "Криворіжсталі" грошей на фінансування загального фонду держбюджету, зокрема, на покриття дефіциту, було витрачено 9,7 мільярда гривень. З них, як з'ясувала тимчасова комісія, 3,3 мільярда гривень було направлено на фінансування дефіциту Пенсійного фонду.

Отже, на 1 січня 2006 року у держави залишалося ще близько 10,2 мільярда гривень. Ці кошти теж було спрямовано у чорну діру "знеособленого" державного бюджету.

Правда, з панського столу влада підкинула грошей Дніпропетровській області і місту Кривий Ріг - 1% від отриманих за приватизацію комбінату коштів.

Згідно із змінами до бюджету-2006, регіону перерахували 199,4 мільйона гривень на вирішення екологічних та соціально-економічних проблем. Кривий Ріг отримав 139,5 мільйона гривень, Дніпропетровщина - 59,8 мільйона гривень.

За даними міськадміністрації Кривого Рогу, за ці кошти у Міській дитячій лікарні №1 побудували і обладнали діагностичний центр, за чеською технологією відремонтували трамвайні шляхи, що на 50% знизило рівень шуму, для швидкої допомоги придбали 22 автомобілі, а також купили чотири тролейбуси.

Дніпропетровська область у 2008-2009 роках витратила виділені кошти на розвиток Апостолівського, Криворізького, Софіївського та Широківського районів.

У підсумку, на 1 січня 2007 року залишалося 1,13 мільярда "криворізьких" гривень. Їх доля невідома, але, очевидно, вони теж "розчинилися" у державному бюджеті.

У 2006 році парламент намагався виділити частину грошей на компенсацію заощаджень Ощадбанку колишнього СРСР, прийнявши відповідну постанову.

Оскільки кошти на таку компенсацію справді виділялися - у 2006 році 265,4 мільйона гривень, у 2007 році 506 мільйонів гривень, у 2008 році 679,1 мільйона гривень та у 2009 році 19,7 мільйона гривень, то, можливо, якась частина коштів від продажу "Криворіжсталі" пішла на таку компенсацію. Однак прямого зв'язку нема.

Отримавши великий інвестиційний ресурс, влада не придумала нічого кращого, як кинути їх на покриття дефіциту державного бюджету та Пенсійного фонду. Як зазначив голова Рахункової палати Валентин Симоненко, багатомільярдні суми зникли, не залишаючи ніякого позитивного сліду в економіці держави.

Якщо не брати до уваги крихти, отримані Кривим Рогом і Дніпропетровщиною, гроші за курку, що несла золоті яйця, були проїдені.

За словами голови контрольної комісії парламенту з питань приватизації комуніста Євгена Мармазова, "Криворіжсталь" 2006 року заробила 12 мільярдів гривень. Чи варто було продавати завод за кошти, які можна було заробити за два роки?

До речі, до приватизації комбінату держава вклала понад 10 мільйонів гривень у профільні наукові розробки та дослідження, у результаті одержано майже 200 патентів на винаходи і корисні моделі.

На думку експертів, майже всі розробки не були реально оцінені під час приватизації, тож нові господарі одержали їх як подарунок від держави і ще довго будуть згадувати її щедрість, бо інтелектуальна власність має довгострокову перспективу.

Незалежно від партійного кольору українські можновладці перетворюють бюджет у фінансову діру. Вони перерозподіляють фінансові потоки на свою користь, прикриваючи махінації "знеособленими" формулюваннями. А, як свідчить новий закон про Кабмін, Верховна рада і Рахункова палата втрачають важелі контролю.

І головне: скільки таких "Криворіжсталей" було в Україні? Скільки грошей за них отримала держава і куди вони поділися? Це питання без відповідей.

Довідка "ЕП"

Виробничі потужності "Криворіжсталі" розраховані на щорічний випуск 6 мільйонів тонн прокату, 7 мільйонів тонн сталі і 7,8 мільйонів тонн чавуну.

У 2004 році підприємство експортувало 6,2 мільйона тонн металу у 100 країн світу.

Прибуток заводу у 2003 році становив 870,9 мільйона гривень, у 2004 році - 2 мільярда гривень, у першому півріччі 2005 року - 790,3 мільйона гривень.

Рентабельність підприємства за 2004 рік - 29%, за перший квартал 2005 року - 45%.

Кількість персоналу на 1 липня 2005 року - 57 тисяч працівників.

За оцінками колишньої голови парламентської контрольної комісії з питань приватизації Валентини Семенюк, об'єкт давав державі 1,25 мільярда гривень прибутку за рік, а також 800 мільйонів гривень податку для міста Кривий Ріг.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!