Українська альтернатива: газ витісняє бензин з АЗС

Українська альтернатива: газ витісняє бензин з АЗС

Вівторок, 12 жовтня 2010, 11:36 -
Основними "винуватцями" зростання кількості пунктів продажу скрапленого газу є гравці бензинового ринку. Газом займаються усі великі оператори. "Продавати газ на кожній АЗС", - пишуть компанії у програмах розвитку. Однак хаотичний розвиток ринку може призвести до цінових дисбалансів.

Популярність скрапленого газу як моторного пального продовжує зростати. "Бензинові" оператори поспішають встановлювати на станціях модулі для реалізації пропан-бутанової суміші, збільшується кількість АГЗП, з'явився преміальний сегмент.

Розвиток ринку зрідженого газу пов'язаний із зростанням обсягів споживання. Так, за дев'ять місяців 2010 року баланси сектора зросли на 11,3% порівняно з аналогічним періодом 2009 року. Якщо тенденція збережеться, то до кінця 2010 року можна очікувати 10-відсоткового підйому, що повторить результат 2009 року.

Характерною особливістю 2010 року стало зростання обсягів пального у третьому кварталі. У серпні-вересні баланс скрапленого газу збільшився майже удвічі порівняно з таким же періодом 2009 року.

В основному зростання відбулося через збільшення імпортних поставок пропан-бутану, обсяг яких за дев'ять місяців 2010 року виріс у 2,4 разу і перевищив імпорт за весь 2009 рік у 1,7 разу. Збільшення обсягів імпортного газу на українському ринку обумовлено насамперед скороченням виробництва вітчизняними підприємствами.

За три квартали суттєво знизили випуск скрапленого газу держкомпанії, які експлуатують вісім газопереробних заводів - ГПЗ. "Укрнафта" за дев'ять місяців втратила 12,2%, "Укргазвидобування" - 6,4%. На ГПЗ цих компаній припадає майже половина ресурсного наповнення ринку.

У 2010 році через загальне падіння видобутку нафти та блакитного палива зниження виробництва зрідженого газу було неминучим. Щоправда, у самих компаніях це розцінюють як тимчасове явище.

При цьому на НПЗ випуск пропан-бутану збільшився. Лідерами зростання за дев'ять місяців 2010 року порівняно з цим же періодом 2009 року стали Кременчуцький і Одеський НПЗ - 14% і 13% відповідно. Зниження виробництва на Лисичанському НПЗ обумовлено півторамісячним капітальним ремонтом, який проходив у травні-червні.

 

Однією з причин збільшення імпорту газу у 2010 році є непрозорість ринку. Газовики кажуть, що свого ресурсу поменшало, і він став менш доступним.

"Враховуючи труднощі при придбанні українського пропан-бутану, газовики кинулися за ресурсом у Росію, Казахстан і Білорусь", - розповіли "ЕП" в одній з компаній у східному регіоні. Там упевнені, що залежність від імпортного газу буде рости.

Справді, джерел його надходження в Україну є чимало. Приміром, "Галнафтогаз" на заправних станціях "Окко" реалізує пальне виробництва білоруських, російських, казахстанських та українських заводів. У столичній мережі "Кло" віддають перевагу білоруському газу та російському пропан-бутану групи компаній "Сибур".

"Український газ купуємо рідко через низький вміст пропану, що позначається на потужності двигуна", - розповів фінансовий директор мережі "Кло" Ігор Чернявський.

Логічно припустити, що зростання імпорту у серпні-вересні на 65 тисяч тонн викликане побоюваннями трейдерів щодо можливості повторення пропанового колапсу зразка жовтня 2009 року. Тоді оптова ціна на пальне доходила до 9 600 гривень за тонну, а роздрібна - перевищила 5 гривень за літр.

Що спричинило такий стрибок, оператори не розуміють і досі.

За словами одних гравців, на ринку відбулася змова. Ресурс начебто притримали, і в результаті штучного дефіциту котирування різко пішли угору.

Інші учасники ринку упевнені, що дефіцит став наслідком зовнішніх факторів і внутрішньої кон'юнктури - вітчизняний газ продали за кордон. Тож у 2010 році оператори перестрахувалися.

 
 

Зростання популярності пропан-бутану має і зворотну сторону. Найбільше операторів турбує відсутність прозорості сегмента і зростаюча кількість гравців.

"Раніше у кожному регіоні було кілька учасників ринку, кожен мав базу зберігання і певну кількість пунктів продажу. Кожен знав приблизний баланс споживання регіону. Тепер на цій же території вчетверо більше гравців, і зорієнтуватися щодо обсягів вкрай складно", - скаржиться директор компанії "Авантаж" Іван Стойков.

За його словами, іншою проблемою є відсутність прозорого ціноутворення. "Нині неможливо точно передбачити, якою буде ціна у Кременчуці або Лисичанську, а тим більше - на аукціонах", - зазначив він. У результаті, трейдери віддають перевагу роботі з імпортним газом, ціна на який більш-менш прогнозована.

 

Судячи з усього, основними "винуватцями" зростання кількості пунктів реалізації скрапленого газу є гравці бензинового ринку. Газом активно займаються усі великі оператори. "Продавати газ на кожній АЗС", - пишуть компанії у програмах розвитку.

Проте уже сьогодні видно, що хаотичний розвиток ринку може призвести до дисбалансу: збудувавши в Україні 6 тисяч АЗС, оператори загрузли у цінових війнах.

Сьогодні на українському ринку більше 2 тисяч пунктів роздрібної реалізації пропан-бутану. Прагнення операторів збільшити свою частку може призвести до неконтрольованого зростання кількості АГЗП і, відповідно, скорочення їх маржі.

 
Проте розвиток сектора триває. Про відкриття пунктів реалізації скрапленого газу думають навіть СТО, на яких переобладнуються автомобілі під пропан-бутан. Так, до кінця 2010 року встановити газовий модуль планує столична фірма VIP-Gaz.

Крім того, стає модно встановлювати модулі прямо у гаражних комплексах - там, де концентруються споживачі. Такі пункти помічені як у спальних районах, наприклад на Оболоні, так і в центрі Києва. Досвід столиці переймають і регіони.

А ще у 2010 році побільшало газових сховищ - такі об'єкти побудували кримська ТЕС і столична компанія "БРСМ-Нафта". Крім того, в кінці 2010 року - на початку 2011 року в Україні з'явиться ще один, морський, термінал.

Разом з розвитком одного ринку спостерігається занепад іншого - метанового. Оператори відзначають, що зріджений газ у 2010 році істотно посунув конкурента, роздрібні ціни на продукцію якого зросли.

"У Криму 2010 року у метан "перевзулося" не більше десяти авто. Метан не може конкурувати із скрапленим газом через високу вартість ресурсу", - зауважує менеджер кримської ТЕС Максим Раскін. За його словами, метан суттєво втратив позиції, і автолюбителі охоче переобладнують легковики на використання скрапленого газу.

З ним погоджується його колега з вінницького "Техногазу" Андрій Коваль.

"Альтернативні види пального, до яких належить скраплений газ, потребують державних програм. На газ має перейти транспорт пошти, телекомунікаційних компаній, комунальних служб. При пробігу 300 кілометрів на добу окупність газового обладнання становить близько півроку", - розповідає він.

За словами менеджера, навіть якщо перевести на газ кілька молоковозів, то за три років компанія на зекономлені кошти зможе придбати п'ять-шість нових машин.

Загалом для подальшого розвитку ринку є всі передумови. У 2010 році сектор став свідком появи у трьох операторів брендового зрідженого газу. Уряд навіть планує ввести акциз на скраплений газ, у чому газовики не бачать великої небезпеки.

 


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!