Лобісти Кремля консервують сланцевий газ?

Лобісти Кремля консервують сланцевий газ?

Четвер, 2 вересня 2010, 16:30 -
Якби держава хотіла збільшити видобуток власного газу, вона б запровадила для інвесторів пільги. Однак провести їх через паливний комітет нереально. Там зосередилося потужне газове лобі, зацікавлене у тому, щоб обсяги продажу російського газу в Україні не зменшувалися.

На перспективи видобутку сланцевого газу в Україні існує два поширених погляди: оптимістичний вітчизняний та реалістичний міжнародний.

Українські експерти впевнені, що Україна за кілька років заллє дешевим нетрадиційним газом і своїх споживачів, і європейських. Варто тільки прибрати деякі законодавчі перепони.

Натомість транснаціональні корпорації наголошують, що видобувати сланцевий газ, який завжди дорожчий за звичайний, починають не знічев'я, а через те, що не вистачає традиційного. В Україні всі дешеві газові родовища вже "розійшлися".

Нетрадиційна газова орієнтація

Іноземні компанії зазвичай воліють говорити не тільки про сланцевий газ, а про так званий нетрадиційний газ у цілому.

Мова йде про метан, що не зібрався докупи у якійсь порожнині, а розосереджений у породі: сланцях, вугільних пластах, пісковиках. Ще є так званий гідратний газ, який збирається у придонних кригоподібних утвореннях, зокрема у Чорному морі.

Але якщо шахтний метан в Україні уже видобувають деякі вугільники, то щодо сланцевого газу очікування туманні. За оцінками науковців, його обсяги становлять 2-32 трильйони кубометрів. Для порівняння: запаси Катару - 18 трильйонів.

На відміну від багатьох європейських держав, сланці в Україні є більш-менш дослідженими. Ще з 1950-х років у Карпатах працювали дослідні підприємства, які хотіли видобувати сланці для спалювання на місцевих теплоелектростанціях. На початку 1990-х років ТЕС позакривалися, але дані у науковців залишилися.

Як свідчить дослідження Dixi group щодо перспектив видобутку сланцевого газу в Україні, ці відомості треба уточнити, оскільки за радянських часів увага зверталася не на ті параметри, які важливі при американському способі видобування.

Однак навіть дані старих розвідок свідчать, що об'єм і собівартість видобутку сланцевого газу в Україні є конкурентоспроможними, кажуть автори дослідження.

Сланцеві гори у Карпатах

За даними Dixi group, сланці в Україні залягають у двох місцях.

Перше - так звані менілітові сланці українських Карпат. Вони простягаються потужними шарами достатньо широкою смугою - до півтори тисячі метрів - уздовж північно-східного схилу Карпат на рівнинах, що безпосередньо прилягають до гірського масиву від кордону з Польщею на півночі і до Румунії на півдні.

Другий розвіданий сланцевий масив знаходиться на території Кіровоградської і Черкаської областей, але там сланці естонського, а не американського типу: їх простіше палити або видобувати з них нафтоподібну рідину, а не газ.

Відповідні технології ще з радянських часів широко застосовуються у Прибалтиці, тож розробка цих сланців - також дуже перспективна справа.

Однак наявні в Україні геологічні дані про сланці поки що не зацікавили жодну комерційну структуру.

Наприклад, голова компаній Shell в Україні Патрік Ван Дале досить категорично зазначив у коментарі "Економічній правді", що "про розробку сланців у Карпатах говорити передчасно". Хоча раніше його компанія неодноразово заявляла, що вивчає можливість інвестування у нетрадиційний газ в Україні.

Вчений секретар Інституту геології і геохімії Андрій Побережський розповів "ЕП", що до його установи зверталися тільки представники Кабміну та "Нафтогазу". Вони уточнювали, чи має інститут дані щодо залягання сланців у Карпатах.

"Зверталися також з Львівської облдержадміністрації, але щойно почули, що то за гроші, то більше й не з'являлися. Але ми готові надати інформацію усім, хто у ній зацікавлений. У нас підраховано запаси. Ми мали навіть дослідну установку з видобутку газу у Синьовидному, хоча тепер вона закрита", - зазначає науковець.

Приходь і бури?

За даними Побережського, в Україні, у Коломийському районі, сланцевий газ за американською технологією уже видобуває одна приватна фірма.

"Вони не давали нам детальної інформації, бо це приватна фірма. Скоріш за все, вони там шукали нафту і газ, а потім випадково натрапили на значні поклади сланців і вирішили застосувати американський досвід", - припускає Побережський.

Але це - поодинокий випадок. В цілому ж, результати старих досліджень можна застосовувати лише як попередні дані.

"Враховуючи наявну інформацію про сланцеві родовища, їх дослідження можна обмежити бурінням одного-двох десятків свердловин у місцях найбільшої і найменшої товщини залягання сланців", - стверджують фахівці Dixi group.

За їх прогнозами, перші результати сучасних досліджень науковці отримають протягом кількох наступних місяців. Більш докладні відомості будуть представлені через два-три роки. Комплексний аналіз родовищ можна провести за п'ять-сім років, і після цього можна буде розпочинати їх промислову розробку.

Бізнес-план із сланцевого газу

Американська технологія видобутку сланцевого газу полягає у тому, що буриться багато свердловин, і тільки у деяких з них, що виявляються придатними для рентабельного газовидобутку, здійснюється так званий гідравлічний розрив.

Під землю закачується велика кількість водного розчину хімічних реагентів, зокрема, соляної кислоти. У результаті, на глибині утворюються порожнини, у яких накопичується сланцевий газ.

За оцінками Dixi group, вартість буріння однієї свердловини в українських Карпатах становить 2,6-4 мільйони доларів. Вартість усіх пробурених свердловин і техніки орієнтовно може становити 52-80 мільйонів доларів.

Така сума має швидко окупитися завдяки високому початковому дебету - близько 500 тисяч кубометрів на добу, але потік газу швидко скорочується.

"Якщо ми у жовтні зробили свердловину, з березня вона почне давати газ. У кращому разі, його потік триматиметься до наступного жовтня, потім доведеться робити наступну свердловину", - каже енергетичний експерт Богдан Соколовський.

Вартість буріння та експлуатації однієї свердловини критична для успіху проекту в цілому, а отже, логічним є перехід на залучення місцевих підрядників.

"Розробка нетрадиційних газових ресурсів могла б стати передумовою для бурхливого розвитку українських сервісних компаній, особливо у сфері надання послуг з буріння, гідророзриву і супутніх робіт", - стверджує Ван Дале.

А законодавство - проти

Протягом останнього року видобутком нетрадиційного газу в Україні цікавилися транснаціональні корпорації Shell, ExxonMobil і Total. Однак, прозондувавши ґрунт, вони трохи призупинили сланцеві проекти. Ван Дале пояснює, що в країні існує кілька законодавчих перепон для такої діяльності.

"Освоєння запасів нетрадиційного газу ніколи не буває короткочасним і дешевим. Отже, інвесторові необхідна впевненість, що після інвестицій у пошуково-розвідувальні роботи він зможе почати видобуток на цих же площах без проходження тривалих бюрократичних процедур", - пояснює він.

В Україні термін користування родовищами обмежений двадцятьма роками, тоді як Shell хотіла б отримати ділянки на п'ятдесят років. І це ще не все.

"Нетрадиційний газ зазвичай присутній на великих територіях, але тільки на деяких ділянках його розробка може бути комерційно вигідною. Це так звані місця з підвищеною продуктивністю. Інвесторові необхідно спочатку отримати доступ до великої ділянки надр, щоб знайти такі галявини", - додає Ван Дале.

Тимчасом, за українським законодавством, розмір ліцензійної ділянки не повинен перевищувати 500 квадратних кілометрів на суші і 1 000 квадратних кілометрів на морі. Такі площі, на думку Shell, занадто малі для сланцевих проектів.

Для порівняння: розмір ліцензійної ділянки "Фушунь" для видобутку сланцевого газу у Китаї, на якій працює компанія, становить 3 300 квадратних кілометрів.

Зрештою, якби держава хотіла збільшити видобуток власного газу, вона б запровадила для інвесторів пільги. Так, у Польщі діє ставка рентної плати за сланцевий газ менше 1% його вартості, є суттєві преференції з податку на прибуток. У США успіх нетрадиційному газу теж забезпечили урядові стимули.

За словами Соколовського, депутати, які могли б внести у парламент потрібний законопроект, є. Однак провести його через комітет з питань палива та енергетики нереально, оскільки там зосередилося надто потужне газове лобі, зацікавлене у тому, щоб обсяги продажу російського газу в Україні не зменшувалися.

Польща не мріє, а видобуває

Тимчасом технології видобутку сланцевого газу активно розвиваються у Польщі.

Щоправда, представник посольства Польщі в Україні Аркад'юш Сарна зазначає, що внутрішні оцінки запасів цього палива складають лише 150 мільярдів кубометрів. Це набагато менше, ніж оцінки американських компаній, які говорять про 1,3 трильйона кубометрів підтверджених запасів.

Та й собівартість видобутку, вважає поляк, у його державі складе не 70 доларів за тисячу кубометрів, як у США, а більше 150 доларів.

Дипломат нагадав, що поклади сланців у Польщі і західній Україні є частинами одного великого родовища, а отже, наведені ним цифри можуть бути актуальними і для України. Проте і вони свідчать про значну ліквідність видобутку.

Загалом поляки ставляться до своїх сланцевих перспектив набагато спокійніше, ніж українці. Так, тема енергетичної незалежності не відігравала майже ніякої ролі під час виборів президента у липні 2010 року.

Польща може собі дозволити таке ставлення. Поруч - європейські спотові ринки, де завжди можна придбати газ у випадку проблем із постачанням зі сходу. А от залежність України від російського газу - значно вища, проте Київ не робить жодних кроків з послаблення газової монополії Росії у своїй економіці.