СОТ оштрафує уряд за блокування експорту зерна?

СОТ оштрафує уряд за блокування експорту зерна?

Четвер, 12 серпня 2010, 15:04 -
Митниця, яка фактично заблокувала вивезення пшениці, може наразитися на санкції. Існує ризик, що члени СОТ, чиї інтереси постраждають від заборон, можуть вимагати не тільки скасування обмежень, але й грошової компенсації від України.

Дії України з обмеження експорту зерна і можливе введення квотування експорту збіжжя можуть призвести до штрафних санкцій з боку Світової організації торгівлі.

Саме ці заходи, на думку чиновників і учасників ринку, мають знизити ціни на зерно на внутрішньому ринку і створити державний запас пшениці.

Введення повної заборони на експорт владі, як не дивно, запропонували найбільші українські зерноторгові компанії. За словами президента Української зернової асоціації Володимира Клименка, заборона дозволить зупинити різке зростання цін на пшеницю і уникнути можливого подорожчання хліба.

У липні-серпні пшениця значно подорожчала. Її середня закупівельна ціна в Україні зросла з 124 доларів до 177 доларів за тонну пшениці третього класу.

При цьому світові ф'ючерси підвищилися з 186 доларів до 266 доларів за тонну, а ціни на пшеницю з поставкою у грудні 2010 року на Чиказькій товарній біржі досягали 319 доларів. Сьогодні ціни на міжнародних ринках вже суттєво "охололи".

За такої ситуації зернотрейдери готові тимчасово вийти з перегрітого ринку пшениці, щоб дозволити уряду сформувати достатні запаси у держрезерві. Утім, такі щедрі пропозиції з боку ринкових гравців навряд чи пов'язані з їх турботою про наповнення Аграрного фонду. У трейдерів є важливіші підстави, щоб погодитися на це.

Так, досі невирішеним залишається питання щодо експорту уже закупленого у господарствах зерна - ці партії зараз ретельно перевіряє Держмитниця.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначив, що в портах заблоковано 80% зернових і тільки 20% "незрозуміло як вивезені".

За його словами, митниця звинувачує всі компанії у завищенні параметрів якості зерна для збільшення обсягу відшкодування ПДВ. Це, у свою чергу, змушує великих гравців зупинити купівлю збіжжя у селян.

Ще більше засмучує експортерів перспектива отримання невеликих доходів або навіть збитків. У червні багато учасників ринку уклали контракти з міжнародними клієнтами за низькими цінами, і тепер вони не можуть виконати свої зобов'язання.

На думку експертів, введення заборони дозволить трейдерам розраховувати на автоматичне анулювання договорів через форс-мажорні обставини. Мовляв, тоді вони зможуть укласти угоди за новими цінами.

Проте Мінагрополітики не підтримало ідею повної заборони експорту. "Я вважаю такі заходи неефективними і тому запропонував трейдерам розглянути варіант квотування експорту", - заявив керівник відомства Микола Присяжнюк.

На його думку, це дозволить зберегти присутність України на світовому ринку зерна і одночасно допоможе уникнути подорожчання хліба.

Ініціативу міністра в середу розглянув уряд, але рішення з цього приводу прийняти не встиг. Про це, зокрема, свідчать заяви віце-прем'єр-міністра Сергія Тігіпка.

"Якби ми могли обійтися без квотування, було б дуже добре. Це показало б, що в нас добре розвинутий ринок. Але відразу можу сказати: якщо нам потрібно буде ввести квотування, ми про це скажемо відкрито", - наголосив Тігіпко.

За його словами, квотування може бути введене не за всіма зерновими позиціями. "Можливо, туди потрапить пшениця. Можливо, ячмінь", - припустив урядовець.

Утім, за словами фахівців юридичної фірми "Василь Кісіль і партнери", у будь-якому випадку Україна може наразитися на санкції з боку СОТ.

Юристи нагадали: Україна взяла на себе зобов'язання, що всі експортні заборони чи обмеження, у тому числі квоти, будуть встановлюватися відповідно до вимог організації. Тобто, застосовуватися такі заходи взагалі не будуть.

Проте, зазначають експерти, завжди можливі винятки, наприклад, у випадку критичної нестачі продуктів. "Обмеження повинні вводитися з дотриманням принципів і правил СОТ", - попередив старший юрист Наталія Микольська.

За її словами, Україні необхідно "за правилами" обґрунтувати наявність підстав для застосування обмежувальних заходів. Список таких обов'язкових вимог досить великий, і вже сьогодні деякі з них не виконуються.

Так, Київ має завчасно попередити про свої наміри Комітет із сільського господарства СОТ і надати йому інформацію про заборону і терміни її застосування.

Додатково організація може вимагати провести консультації з членами СОТ, чиї інтереси будуть порушені через введення обмежень. Наразі уряд ігнорує ці норми.

При цьому, враховуючи міжнародні приписи, найбільш неймовірним варіантом є повна заборона експорту зерна. Проти цього Світовий банк. До того ж, це суперечить положенням конвенції про торгівлю зерном, до якої нещодавно приєдналася Україна.

Утім, чітке виконання одних вимог провокує міжнародні суперечки на іншому фронті. Зокрема, відмовою від повної заборони експорту Кабмін ускладнює життя трейдерам.

"Торговці не можуть виконати контракти з незалежних від них причин і не можуть їх розірвати, бо де-факто форс-мажору немає", - зазначив керуючий партнер юридичної компанії Astapov Lawyers Андрій Астапов.

За його словами, у цій ситуації торговцям буде складно уникнути санкцій з боку їх контрагентів на світовому ринку. Митні органи, які фактично заблокували експорт зерна, на думку юристів, теж можуть наразитися на штрафи.

"Існує ризик, що члени СОТ, чиї інтереси постраждають від застосування експортних заборон і обмежень, можуть ініціювати процедуру розгляду спору в рамках СОТ і вимагати не тільки скасування обмежувальних заходів, але й грошової компенсації", - наголосила партнер юрфірми "Василь Кісіль і партнери" Тетяна Сліпачук.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!