Продаж ММК Ілліча: провокація чи тенденція?

Продаж ММК Ілліча: провокація чи тенденція?

Четвер, 27 травня 2010, 12:51 -
Якщо заява про придбання комбінату правдива, а виправдання Бойка - ні, то завод чекає класичне рейдерське захоплення, характерне для випадків, коли старий керівник не бажає поступитися місцем менеджеру, призначеному новими власниками.

В середу, 26 травня двоє українських спеціалістів з корпоративних конфліктів, представившись представниками анонімного профільного російського інвестора, заявили про купівлю ним Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча.

У той же час голова правління підприємства Володимир Бойко, який фактично контролює більшість акцій підприємства, заперечує продаж активу.

ММК імені Ілліча була однією з трьох великих українських металургійних компаній, які не мали власної сировинної бази, а тому аналітики передрікали її швидкий продаж російським інвесторам або компанії "Метінвест" Ріната Ахметова, що забезпечена рудою.

Протягом останнього року оприлюднювалася вкрай суперечлива інформація про начебто продаж трьох груп - "Індустріальний союз Донбасу", "Запоріжсталь" та ММК ім. Ілліча. Однак офіційної інформації про їхніх нових власників досі нема.

Купівля останнього з цих підприємств виглядає найбільш неймовірно.

Заяву про це зробили Борис Подольський та Ілля Горн, які раніше представляли інтереси "Смарт-холдингу" Вадима Новинського у конфліктах довкола Чорноморського суднобудівного заводу та Херсонського морського торгівельного порту, але потім із своїм роботодавцем посварилися.

Досі вони не показали жодних документів, які б засвідчили продаж комбінату. Мовляв, зроблять це за кілька тижнів. Причин конспірації вони пояснити теж не змогли.

За їхньою версією, кілька кіпрських компаній, серед яких - "Формігос Холдинг ЛТД" та "Рівейн ЛТД", купили 100% ЗАТ "Ілліч-сталь" у травні 2009 року. Як відомо, цій компанії належить 90,4% самого металургійного комбінату.

Оголошення про продаж акцій було підкріплено встановленням контролю над реєстратором підприємства, про яке заявив Володимир Бойко.

За версією представників покупця, сам Бойко ніби-то домовився з новими власниками протягом року не розголошувати інформацію про оборудку. Мовляв, він обіцяв роздати частину акцій працівникам комбінату і виконати інші соціальні зобов'язання, тож цей рік був потрібний для вирішення відповідних питань.

Експерти металургійного ринку обговорюють три версії, які покликані пояснити, від чийого імені діяли Подольський та Горн.

Знову "Приват"

Групу "Приват" Ігоря Коломойського вважають причетною до кількох судових розглядів, що протягом останнього року псували життя Володимиру Бойку. Зокрема, у березні "приватівські" вироки завадили комбінату провести збори акціонерів, які довелося перенести на 1 червня 2010 року.

Непрямим чином цю версію підтримав і сам Бойко. У коментарі "Економічній правді" він зазначив, що нинішня інформаційна кампанія щодо начебто продажу комбінату - це продовження низки провокацій, які тривають від квітня 2009 року.

Однак Подольський, відповідаючи на запитання "Економічної правди", заперечив причетність своїх керівників до згаданих судових позовів.

Він також зазначив, що його керівники не мають наміру брати участь у зборах акціонерів 1 червня, адже "не вони їх призначали". Після встановлення контролю над комбінатом вони, мовляв, проведуть нові збори.

Якщо оголошення про купівлю - це справді чергова інформаційна витівка "Привату", то наслідків майже ніяких не буде, і завод продовжить працювати, як і раніше.

Однак навряд чи це так: кампанії Коломойського мають чимало характерних деталей, які були відсутні у виступі Подольського та Горна. Зокрема, їх прес-конференція відбулася в агентстві "Інтерфакс", а не "Уніан", де завжди виступають "приватівці".

Крім того, метою тиску дніпропетровської ФПГ на ММК Ілліча могло бути прагнення отримати певні кошти або укласти вигідні контракти на реалізацію феросплавів, як це було у випадках з "Арселор Міттал Кривий Ріг" та українськими заводами групи Evraz. А інформація про продаж комбінату навряд чи могла б допомогти у цьому прагненні.

Справді велика російська металургія

Борис Подольський туманно зазначив, що він представляє бізнес-групу, що вже має металургійні активи в Україні, у тому числі куплені протягом останнього року. Таким чином, він натякає на бізнесменів, що придбали групу "Індустріальний Союз Донбасу".

До цього контракту, як вважається, причетні акціонери російської групи Evraz, які, втім, оформили угоду на іншу, маловідому структуру.

Evraz справді зацікавлена у купівлі металургійних активів в Україні, однак протягом останніх років експерти відзначали у неї брак коштів.

Отож, якщо заява про придбання комбінату правдива, а виправдання Бойка - ні, то на ММК Ілліча чекає класичне рейдерське захоплення, характерне для випадків, коли старий керівник підприємства не бажає поступитися місцем менеджеру, призначеному новими власниками.

У такому разі мета заперечень Бойка - зробити вигляд, що він не винен у продажі заводу. Мовляв, рейдери не дали йому виконати обіцянки, дані працівникам.

"Існує ймовірність, що протягом найближчих двох-трьох місяців неназвана на конференції металургійна група спробує втрутитися у бізнес MMKI і змінити менеджмент компанії. Боротьба за контроль негативно вплине на вартість її акцій у короткостроковій перспективі", - вважає аналітик інвесткомпанії Astrum Юрій Рижков.

Біржові спекулянти

Нарешті, третя версія полягає у тому, що інформація про продаж комбінату з'явилася з подачі біржових спекулянтів, які скупили акції заводу за низькими цінами. За словами провідного спеціаліста компанії Foyil Securities Ольги Мальцевої, падіння акцій ММК було обумовлене загальним спадом українського фондового ринку.

"Після виходу новини про продаж комбінату при відкритті ринку 26 травня акції MMKI подорожчали на 30%, і трейдери викупили усі заявки. До 12 години зростання сягнуло 41%, а в кінці торгівельної сесії - знизилося до 25%. Тобто, мав місце масовий продаж акцій на піку", - констатувала аналітик.

Однак статистика свідчить: хоча обсяг торгів акціями ММК 26 травня перевищив удесятеро показник за 25 травня, це відбувалося на тлі загального зростання ринку, а отже, несильно контрастувало з активністю за рештою цінних паперів. Тобто, можливі замовники інформаційного викиду скористалися його наслідками не дуже ефективно.

Окрім того, Подольський та Горн є відомими менеджерами, і робити відверто брехливі заяви вони б навряд чи погодилися, аби не псувати репутацію.

До того ж, імовірність цієї версії сильно знизилася після того, як було оголошено про атаку на реєстратора комбінату.

У будь-якому разі, правдивість заяв можна буде перевірити вже за кілька тижнів. Якщо цей термін мине, а документи про купівлю комбінату не будуть оприлюднені, як це обіцяли представники офшорів, тоді стане зрозуміло, що їхня заява - блеф.