Кредитні спілки: краще менше, та краще

Кредитні спілки: краще менше, та краще

Четвер, 20 травня 2010, 13:22 -
У кредитній кооперації України на загальнодержавному рівні функціонує усталена шахрайська система розкрадання коштів вкладників. Руйнувати цю систему не бажає ніхто - від слідчого райвідділу міліції до Генерального прокурора України.

Кредитна кооперація має давню історію. Перші кредитні спілки з'явилися 1844 року у Британії у містечку Рочлейт за ініціативи місцевих ткачів.

Ідея була підхоплена у Німеччині, де Герман Шульце 1850 року у селищі Делич створив "позичкову асоціацію" - ще один прообраз кредитних спілок.

У 1862 році кредитний рух досяг України. Одеські ремісники створили перше ощадно-позикове товариство.

На початку 20 століття в Україні існувало більш ніж три тисячі кредитних спілок, які об'єднували понад два мільйони осіб.

Реклама:

Трагічним періодом для української кредитної кооперації були часи комуністичної диктатури, яка 1930 року розграбувала та знищила кредитну кооперацію у східній Україні, а 1939 року - у західній Україні. Лише після проголошення незалежності держави почалося відродження сектора.

23 січня 2002 року набув чинності закон про кредитні спілки. Він визначив кредитну спілку як неприбуткову організацію, засновану фізичними особами, професійними спілками та їх об'єднаннями для задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків.

Громадян у кредитній кооперації приваблюють два фактори.

По-перше - демократичність. Вона полягає у тому, що усі члени спілки мають рівні права, в тому числі - у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового внеску.

По-друге - можливість отримати вищі, ніж у банку, відсотки за депозитами та дешевші, ніж у банку, кредити за рахунок "неприбуткового статусу" спілок та відсутності податків на доходи.

Пік діяльності кредитної кооперації в Україні настав у 2008 році. На 1 жовтня загальні активи 819 кредитних спілок сягнули 6,3 мільярда гривень, а кількість їх членів - 2,7 мільйона осіб.

Світова економічна криза не лише ускладнила умови роботи галузі, але й оголила найгостріші проблеми її розвитку.

1. Негаразди, пов'язані з шахрайськими діями керівництва кредитних спілок, для яких спілка - тимчасова фінансова установа, метою створення якої є збагачення шахрайським способом вузького кола осіб.

2. Низька ефективність контролю з боку МВС та прокуратури щодо дотримання законності керівництвом кредитних спілок.

3. Низька ефективність контролю з боку вищої профільної структури - Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Ці проблеми створили жахливу ситуацію із захистом інтересів вкладників. Протягом 2002-2008 років сотні спілок було створено лише з метою залучення максимальних обсягів коштів. Далі гроші через мільйонні кредити без застави видавалися "своїм" людям, а самі спілки розвалювалися через їх неплатоспроможність.

Суми зловживань в Україні складають мільярди гривень. Після звернень ошуканих членів спілок МВС порушувало кримінальні справи лише через кілька місяців. Однак до відповідальності притягалися не самі шахраї, а кредитні спілки в цілому.

З огляду на наявність у шахраїв значних коштів, результативність розслідування цих кримінальних справ є нульовою. Наприклад, щодо колишнього головного бухгалтера кредитної спілки "Християнська злагода", а згодом голови правління львівської спілки "Надія" порушено дві кримінальні справи - у 1998 році та у 2010 році.

Втім, обидві справи безрезультатні. Не допомагають звернення вкладників ні у Львівську обласну прокуратуру, ні в Адміністрацію президента, ні у Генпрокуратуру.

Якщо громадянин у випадку неповернення йому спілкою грошей поскаржиться у Держфінпослуг, йому порадять скликати позачергові загальні збори та переобрати керівництво. Поради давати легко, але як зібрати сто тисяч членів спілки?

Якщо чисельність об'єднання менша, до півтисячі осіб, радіти теж не варто. За даними Держфінпослуг, в Україні частка членів кредитних спілок, які не є вкладниками, протягом 2005-2009 років складала 95%.

Тобто при спробі ошуканих вкладників скликати загальні збори виявиться, що понад 50% членів спілки - фіктивні особи та друзі очільників спілки, які не прийдуть на збори для переобрання шахрайського керівництва.

Якщо ж законним чином вдасться відсікти фіктивних членів і зібрати загальні збори, вони матимуть кворум і будуть правомочними, переобрання керівництва спілки все одно не допоможете налагодити нормальну роботу спілки.

По-перше, виявиться, що усі фінансові документи вилучені слідчими, і для отримання дозволу на копіювання у нового керівництва підуть місяці.

Після отримання дозволу на копіювання виявиться, що база пошкоджена і її неможливо скопіювати, частина вилучених слідчими кредитних договорів на мільйонні позики безслідно зникла і за це ніхто не відповідає.

По-друге, як тільки буде налагоджене збирання коштів з позичальників, спілку всіляко блокуватиме Виконавча служба, у провадженні якої знаходяться виконавчі листи за рішеннями судів про повернення грошей вкладникам спілки.

Вкладнику може здатися, що служба робить усе для захисту його прав. Це не так.

Нове керівництво спілки збирає невелику суму коштів для сплати боргів за оренду приміщення, телефон, виплату мінімальної зарплати двом-трьом працівникам, але ці гроші відразу доводиться віддавати Виконавчій службі. В іншому випадку служба порушить кримінальну справу. Чи можливо за таких умов відновити роботу спілки?

По-третє, якщо нове керівництво спілки подасть заяву з вимогою порушити кримінальну справу на позичальника - друга шахраїв-засновників, який набрав без застави мільйонні кредити, змінив прізвище, місце проживання і не збирається повертати борг, виявиться, що міліція не має жодних підстав для реагування.

Чи можна за таких обставин сподіватися на покарання зловмисників, відновлення роботи кредитівки та повернення вкладникам їх коштів?

Закон про кредитні спілки каже, що члени об'єднання мають право одержувати інформацію про діяльність спілки, знайомитися з її річними балансами, фінансовими звітами та протоколами засідань органів управління.

Член спілки може звернутися із заявою на ім'я голів спостережної ради, ревізійної комісії та правління спілки з вимогою надати інформацію, яку суму вклали у спілку її учасники з членськими номерами від одного до п'ятдесяти. Це - засновники. Якщо вони разом внесли 2 тисячі гривень, у такій спілці тримати гроші не варто.

Може бути й гірша ситуація. Так, дуже поважний чоловік, відомий на усю Україну драматург написав та поставив драму під назвою "Християнська злагода" не з метою розміщення у спілці тимчасово вільних власних коштів, а щоб брати кредити і їх не повертати. Він же "дуже поважна і порядна особа".

Такі обіцятимуть по 35-40% річних. Це для них легко, бо все одно повертати вклади вони не збираються. Головне для них - видурити побільше грошей у вкладників.

На жаль, в афері під назвою "українська кредитна кооперація періоду 2000-2010 років" вагому негативну роль відіграла й Держфінпослуг.

Коли "хресний батько" "Християнської злагоди" призначив головою правління спілки касира кінотеатру, постала проблема диплома про вищу економічну освіту. Диплом підробили, і ксерокопію відправили з довідкою "Про зміни у складі правління". Юристи Держфінпослуг підробку виявили, але потім у відомстві про це "забули".

Наведені факти спонукають до наступного узагальнення: у кредитній кооперації України на загальнодержавному рівні функціонує усталена шахрайська система розкрадання коштів вкладників. Руйнувати цю систему не бажає ніхто - від слідчого райвідділу міліції до Генерального прокурора України.

Очевидно, слід законодавчо обмежити чисельність засновників нових спілок, що значно ускладнить шахраям акумулювання коштів вкладників для подальшого їх розкрадання. Існуючим спілкам доведеться позбавлятися фіктивних членів. Обмеження членства 250 особами матиме наступні наслідки.

1. Це унеможливить афери загальнодержавного масштабу, коли членами спілки є сотні тисяч осіб і неможливо зібрати загальні збори для переобрання керівництва.

2. Шахраї-засновники не матимуть економічного змісту тримати сотні фіктивних членів кредитівки при загальній її чисельності 250 осіб.

3. Акумулювання коштів 180-200 вкладників вистачить для кредитування 25-30 позичальників з дрібного бізнесу та 15-20 позичальників для споживчих кредитів, що і є первинною ідеєю кредитної кооперації. Так, у спілці "Надія" від 200 вкладників шахраї-засновники залучили 8,6 мільйона гривень.

4. Загальні збори спілок стануть легальними та результативними.

При необхідності отримати значні обсяги кредитних ресурсів дрібні кредитівки, згідно з профільним законом, можуть згуртуватися в Об'єднану кредитну спілку.

Тобто пропозиція про обмеження чисельності членів жодним чином не порушує права ефективних та чесних фінансових установ. Без прийняття пропонованої поправки ідея кредитної кооперації в Україні буде повністю дискредитована.

Богдан Іличок, голова спостережної ради кредитної спілки "Надія", Львів, кандидат економічних наук

Реклама: