Валютне кредитування дозволять?

Валютне кредитування дозволять?

Вівторок, 18 травня 2010, 11:37 -
Регулятор своїм рішенням може влити мільярди доларів в економіку. Саме на цьому наполягає уряд. Вперше про таку можливість стало відомо у квітні. Тоді десять провідних банкірів зібралися в Андрія Клюєва.

Цієї п'ятниці, 21 травня, у віце-прем'єра Сергія Тігіпка відбудеться спільне засідання уряду і Нацбанку. Основний пункт порядку денного - поновлення валютного кредитування.

Швидше за все, за підсумками засідання банки зможуть видавати позики у доларах і євро всім без винятку підприємствам.

"Настрій такий. Враховуючи усі застереження, все-таки хочемо відновити", - розповів "Економічній правді" представник Нацбанку. Він уточнив, що заборона валютного кредитування населення збережеться. Верховна рада заборонила подібні операції ще у червні 2009 року.

Як відомо, на початку рецесії, антикризовою постановою №319 НБУ заборонив кредитувати у валюті майже усіх фізосіб і юросіб. Виняток стосувався лише підприємств, що мають доходи у валюті.

Переважно, це експортери, які набрали валютних кредитів ще до кризи. Тому досі в Україні кредитування у валюті лише скорочувалося.

Обсяги кредитів, виданих банками України, мільярди гривень

01.01.2008

01.01.2009

01.01.2010

01.05.2010

в гривне

213,798

300,132

349,765

349,559

в валюте

213,065

433,787*

367,774

348,454

Джерело: НБУ

* Різке зростання пояснюється зростанням курсу гривні до долара з 5 до 8 гривень за долар

Банки опинилися у складному становищі. Після девальвації 2008 року їм різко не вистачає гривні, щоб збалансувати активи з пасивами. Але й заробляти банки не можуть, тому що основна частина зібраних ними грошей - валюта.

Девальвація спровокувала розрив між активами та пасивами банків, мільярди гривень

01.01.2008

01.01.2009

01.01.2010

01.05.2010

Депозиты всего

280,154

357,8

327,742

349,898

в гривне

190,287

200,256

173,586

190,416

в валюте

89,867

157,544

154,156

159,482

 

 

 

 

Кредиты всего

426,863

733,919

717,539

698,013

в гривне

213,798

300,132

349,765

349,559

в валюте

213,065

433,787

367,774

348,454

 

 

 

 

Разрыв между кредитами и депозитами

146,709

376,119

389,797

348,115

Джерело: НБУ

"Кредитувати у гривні на великий термін банки не можуть. Вся гривня переважно "коротка", до року. А "довгий" ресурс є тільки у валюті. До весни обсяг надлишкової ліквідності, яку можна було б направити на кредитування, становив у банків близько 5 мільярдів доларів", - розповів заступник голови однієї із системних установ.

Він підкреслив, що всі ці гроші могли б піти в економіку, проте на їх шляху стоять бар'єри, вибудовані НБУ. Не працює, здавалося б, і найпростіша технологія: продати валюту і видати кредити населенню.

"Подібні операції пов'язані з великими курсовими ризиками, а інвестори цього не люблять. На банки це правило поширюється. Вони такі ж інвестори, як і всі", - відзначив заступник голови Фінбанку Дмитро Дребот.

Заступник голови системної установи додав, що подібні операції неможливі технічно.

По-перше, максимальний обсяг такої конвертації обмежений нормативом короткої валютної позиції банку. А це зовсім небагато - 10% регулятивного капіталу.

По-друге, навіть якщо продати валюту, назад "відкупитися" буде неможливо. НБУ заборонив банкам купувати на позицію - тільки під клієнтські заявки, розповів він.

Таким чином, сьогодні кредитування підприємств, крім експортерів, заблоковано НБУ. Відповідно, регулятор може дозволити влити мільярди доларів в економіку.

Саме на цьому наполягає уряд. Вперше про можливість зняття заборони на кредитування підприємств у валюті стало відомо у квітні. Тоді керівники десяти провідних банків і НБУ збиралися у першого віце-прем'єра Андрія Клюєва.

На цій нараді, розповів голова правління "ВТБ Банку" Вадим Пушкарьов, банкіри просили дозволити валютне кредитування. За його словами, Клюєв прямо на нараді доручив підготувати зміни до відповідних законів і підзаконних актів. Пізніше питання перейшло до сфери відповідальності віце-прем'єра Сергія Тігіпка.

Сам Тігіпко на початку тижня виявився недоступним для коментарів. Проте, найімовірніше, позиція уряду полягає у тому, щоб дозволити валютне кредитування.

Відновлення кредитування також підтримують і міжнародні фінансові організації. Як повідомило "Економічній правді" джерело в Європейському банку реконструкції та розвитку, у минулі вихідні на з'їзді ЄБРР відбулася розмова з НБУ.

"ЄБРР та IFC зацікавлені у тому, щоб українські підприємства кредитувалися у гривні, тому теоретично готові надавати "довгу" гривню банкам. Проте технічно це можливо тільки за згодою НБУ, оскільки МФО не мають юридичної особи в Україні і не можуть продавати валюту на міжбанківському ринку", - розповіло джерело "ЕП".

За його словами, у міжнародників залишаються два варіанти.

Перший - заводити гривню з-за кордону, що неможливо, тому що на міжнародних ринках немає гривні.

Другий - домовитися з НБУ про угоди своп, за якими валюта перетворюється у гривню, а через певний час конвертується назад. Втім, за словами джерела, НБУ не захотів іти назустріч МФО.

Офіційна позиція НБУ поки що негативна і щодо валютних кредитів підприємствам.

У вівторок вранці стало відомо, що регулятор запропонував вилучити з урядового законопроекту № 6337 "Про внесення змін до деяких законів (щодо оподаткування)" норму про зниження до 3% обсягу резервування за кредитами в іноземній валюті позичальникам, які не мають валютної виручки.

"Прийняття такої норми стимулюватиме кредитування в іноземній валюті. Це призведе до підвищення рівня ризику, що підтверджується наслідками фінансової кризи. Враховуючи, що економіка тільки починає відновлюватися, вважаємо неприйнятним піддавати її додатковим випробуванням, пов'язаним з валютним ризиком", - говориться у листі на адресу парламенту.

Втім, джерело "Економічної правди" в НБУ припустило, що кредитування підприємств у валюті таки дозволять.

"Швидше за все, за такими позиками будуть введені підвищені коефіцієнти резервування. Звісно, процентна ставка за ними виросте, що зробить кредитування не таким масовим", - підкреслив представник регулятора.

Крім того, в НБУ вважають, що банки після кризи стали значно ретельніше відбирати клієнтів. "Ми допускаємо, що якість нових позик буде високою", - додав чиновник.