Тіньова нація

Нещодавно уряд Греції зробив неймовірну як для держави ЄС заяву. Виявляється, протягом тривалого часу уряд країни значно занижував реальний дефіцит бюджету, маніпулюючи звітністю національних рахунків.

Маніпуляцією із системою національних рахунків не нехтувала і Україна протягом 2009 року, і це було однією з причин її ізоляції від зовнішніх ринків запозичень.

Якщо уряд Греції приховував дефіцит через екзотичні фінансові інструменти, то український Кабмін використовував доволі прості методи.

З квітня 2009 року Державне казначейство припинило публікувати залишки на своєму рахунку в НБУ. Україна не визнала за собою борг перед МВФ у розмірі 2 мільярдів доларів, який отримала як частину глобальної програми позик від МВФ.

Значний борг були вимушені брати на себе держбанки. У підсумку дефіцит бюджету-2009 МВФ оцінив у 9% ВВП, тоді як офіційно він становив 2,4% ВВП.

У Греції уряд кілька разів переглядав прогнозну оцінку дефіциту на 2009 рік, а також оцінку дефіциту бюджету попередніх років. У результаті прогноз дефіциту бюджету Греції на 2009 рік був переглянутий з 3,7% ВВП до 12,7% ВВП.

Отже, обидві країни мають низку відкладених проблем у бюджетній сфері, які доведеться вирішувати 2010 року. Уряд Греції оголосив про скорочення бюджетних витрат, і це скоро може трапитися і в Україні.

Здавалось би, уряд Греції має чітке пояснення своїх вимушених кроків - просто нема грошей. Проте люди паралізували життя усієї країни. Протестуючі кажуть, що замість багатіїв за кризу платять бідні люди та середній клас.

Схоже, вони мають рацію: рівень тінізації економіки Греції найвищий у єврозоні. Згідно з дослідженням відомого економіста Фрідріха Шнайдера, близько 26% економіки країни знаходиться у тіні. В Україні цей показник складає 55%.

Рівень тінізації економіки, % від офіційного ВВП

Джерело: economics-ejournal.org

Безперечно, адекватно оцінити рівень тінізації непросто. Мінекономіки говорить про 28-44%. У свою чергу, підхід Шнайдера цікавий застосуванням одного методу для 120 країн. Україна при його використанні має найбільшу "тінь" у Європі.

Високий рівень тінізації української економіки підтверджується також показником обсягу використання готівки у розрахунках. Серед східноєвропейських країн Україна посідає перше місце за обсягом готівки в обігу щодо ВВП.

Джерело: МВФ

Постає найбільш сакральне питання грошово-кредитної системи: скільки доларів у населення на руках?

За даними НБУ, сальдо купівлі готівкової іноземної валюти фізичними особами сягнуло 25,6 мільярда доларів. Це лише обсяг валюти, придбаної за гривню. Для об'єктивнішої картини слід враховувати ще й поточні трансферти заробітчан, які складають 3 мільярди доларів щорічно.

Джерело: НБУ

За неофіційною інформацією, частина цієї іноземної готівки згодом покидає країну. У зв'язку з цим офіційна статистика не дає повної оцінки кількості доларів на руках.

Імовірно, загальна сума накопичених готівкових доларів населенням перевищує обсяг валютних резервів країни, котрих залишилося близько 14 мільярдів доларів, якщо не враховувати кредит МВФ, який треба повертати у 2012-2013 роках.

До речі, і офіційна статистика може запропонувати багато цікавих цифр щодо масштабів фінансових потоків, які проходять поза бюджетом України.

Для прикладу, кіпріоти бачать найбільший потенціал економіки України, вклавши у неї 8,6 мільярда доларів. Значним стимулом для такого інвестування є досі діюча угода між Українською РСР та Кіпром від 1982 року, що регламентує уникнення подвійного оподаткування між двома країнами.

Українська економіка з вдячністю за кіпрські інвестиції теж вкладає немалі кошти у сонячний острів. Загалом - 5,8 мільярда доларів або 93% усіх зовнішніх інвестицій з України. Цікаво, що майже всі ці гроші було спрямовано в операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям.

Джерело : Держкомстат

Статистика платіжного балансу країни містить спеціальне коригування під назвою "обсяги недоотриманої виручки за експорт товарів та послуг, оплати за імпорт, що не надійшов, та платежі за фіктивними операціями з цінними паперами".

Всього з початку 2004 року фіктивних операцій набралося на 22,3 мільярда доларів. Останнім часом обсяг таких операцій пішов на спад через значне падіння об'ємів зовнішньої торгівлі та зниження прибутків українських підприємств.

Джерело: НБУ

При цьому Україна, здається, бореться на державному рівні з тінізацією всіма доступними методами. Щороку зростає кількість представників державного апарату управління. На кінець 2008 року у цьому секторі працювало 626,9 тисячі осіб, що на 10% більше, ніж у 2005 році.

Середня заплата у даному сегменті начебто невисока: 2 512 гривень, і все ж вона вища, ніж в середньому в Україні. Її ріст не поступався середньому росту номінальної зарплати в Україні за останні роки.

Джерело: Держкомстат

Українські чиновники підтримують одні із найбільш тривалих і численних процедур отримання дозволів у світі. Маючи справу з вітчизняними органами, підприємці проходять шлях героїв мультфільму "Астерікс та Обелікс: дванадцять завдань".

Там двом друзям довелося пережити важкі випробування. Після перемоги у бігу над чемпіоном, подолання найсильнішого борця, перепливання озера з чудовиськами, протистояння гіпнозу та виживання у печері з примарами перед героями постало нове завдання: взяти дозвіл номер А38 у "домі божевільних".

Це про українську систему сплати податків і дозвільну систему на будівництво. І це не просто сатирична алегорія. Існує рейтинг Світового банку "Легкість ведення бізнесу", який підраховує кількість часу на отримання дозволів. Входять у цей рейтинг 183 держави, і Україна - на 181 місці.

Джерело: doingbusiness.org

Безумовно, детінізація економіки дозволить покрити дефіцит держбюджету та дасть поштовх економічному зростанню. Спрощення дозвільних систем та модернізація державних фінансів дозволить не тільки зекономити на держапараті, але і створити стимули для розвитку бізнесу.

Детінізація фінансових потоків також дозволить залучити частину готівки в обігу на депозити та поточні рахунки, що дасть ресурси для кредитування економіки.

Новий президент і уряд почали з багатообіцяючих заяв щодо скорочення витрат на державне управління та впровадження нового податкового кодексу з 2011 року.

У програмі Віктора Януковича зустрічалися обіцянки підняти Україну в рейтингу за легкістю ведення бізнесу, оголошено про впровадження принципу мовчазної згоди.

Проте, схоже, без непопулярних заходів не обійдеться. Залишається сподіватися, що нова влада знайде засоби для якомога більшої детінізації, інакше Україна зіткнеться з активним незадоволенням населення, як це сталося у Греції.

Мар'ян Заблоцький, аналітик Ерсте Банку