Вертикаль імені Азарова

Вертикаль імені Азарова

Четвер, 11 березня 2010, 22:02 -
"Вражає велика кількість незнайомих осіб. Складається враження, що якісь люди не могли самі зайняти міністерські посади і призначили підставних хлопчиків, виразників своїх інтересів. Вони витратять свій час на освоєння матчастини, а не на виведення країни з кризи".

У четвер Верховна рада затвердила новий склад уряду. За відповідне рішення проголосували 240 депутатів, в тому числі деякі представники НУНС та БЮТ.

Однак склад Кабінету міністрів свідчить, що він формувався винятково лояльними до Партії регіонів політиками. Фактично, новий уряд сформовано для виконання завдань зверху, якими б вони не були.

Історія повторюється. Кабмін Миколи Азарова сформований за принципом жорсткої вертикалі, де окремі міністри не матимуть самостійного голосу. Так було і в уряді Юлії Тимошенко, переважно складеному з безликих особистостей, які віддали свій голос в обмін на можливість тихо заробляти.

"Це згуртований перевірений апарат, який повинен повністю виконувати волю керівника. Вони ще не знають і не відчувають, куди йти. Напевно, думають, що можна буде діяти, як раніше. Хоча, як раніше, вже не буде, тому що змінилося все".

Це збірна думка майже десятка експертів, опитаних "Економічною правдою". "ЕП" попросила їх охарактеризувати людей, які увійшли до економічного блоку уряду. У підсумку, тези стали нагадувати досьє КДБ.

Новим міністрам не пощастило - вони вже давно у політиці, і дуже багато людей можуть розповісти про їхні "гріхи".

Крім того, вибиралися ці люди не привселюдно, а значить, у будь-якого мешканця країни є моральне право звинуватити новий уряд у непрозорості. Чи знає міністр, як керувати своєю галуззю і як виводити її з кризи? Чи мав він хоча би досвід роботи у цій сфері?

"Вражає велика кількість незнайомих осіб. Складається враження, що якісь люди не могли самі зайняти міністерські посади і призначили підставних хлопчиків, виразників своїх інтересів. Вони витратять свій час на освоєння матчастини, а не на виведення країни з кризи. Зараз потрібні люди, для яких робота не є новою, які здатні щось реально змінювати", - підкреслив один з експертів.

Точку зору влади у четвер озвучила заступник глави адміністрації нового президента Ганна Герман. "Призначення відповідають здібностям людей. Цей уряд буде дуже успішним. Він запустить машину реформ", - підкреслила вона.

Так було і при Тимошенко. Ті ж непрозорі призначення, ті ж невиразні особистості. Виконувач обов'язків міністра фінансів Ігор Уманський - характерний приклад людини, яка могла вижити в оточенні екс-прем'єра.

І, звичайно, не змінилося головне: уряд, як і раніше, повністю залежить від думки однієї людини. Цією людиною є прем'єр-міністр, який вважається носієм вищого одкровення.

Це загрожує двома речами. По-перше, країна знову зіткнеться з "ручним управлінням". По-друге, це управління погано скінчиться, якщо Азаров насправді не знає, що робити.

 
Головний керманич. Прем'єр-міністр Микола Азаров

Можна констатувати: Рінат Ахметов програв битву за вплив на економіку. Якщо б на посаду прем'єра були призначені Сергій Тігіпко або Арсеній Яценюк, він міг би проштовхнути реформи.

Найбагатшою людиною України рухав би не альтруїзм. Просто для роботи металургійних комбінатів потрібні великі дешеві західні гроші. А їх швидше дадуть економіці, у якій проведені хоча б базові реформи.

Азаров, у свою чергу, відомий складними стосунками з Ахметовим. Він регулярно намагається налаштувати Януковича проти Ріната Леонідовича, доводячи, що лідер "регіонів" вже є самостійною фігурою.

Призначення Азарова прем'єром обіцяє олігархові якщо не проблеми, то відсутність "зеленого світла" з багатьох питань. Їм буде складно домовитися.

Те, що Борису Колесникову віддали пост віце-прем'єра з Євро-2012, - своєрідні відступні для найбагатшого бізнесмена країни. Більш того, Ахметову довелося умовляти свого друга погодитися увійти до уряду.

Микола Азаров - єдина людина, яка визначає стратегію уряду. Якою вона буде? Цей чиновник довгі роки знаходився біля керма економічної влади країни, однак він ніколи не озвучував більш-менш виразної програми вирішення економічних проблем.

Головний креатив, який продукував Азаров, стосувався швидкого добування грошей. Коли у бюджеті не вистачало 200-300 мільйонів для зведення балансу, завжди з'являвся абсолютно одіозний законопроект про підвищення акцизів на пиво на 3 копійки, на бензин - на 5 копійок і на горілку - на 10 копійок.

Бюджетні проблеми ніколи не вирішувалися економічним шляхом, завжди застосовувався принцип "у кого б що відібрати".

За часів Кучми Азаров кілька разів критикував монетарну політику НБУ. Але розуміння проблеми йому не вистачало, і виступи перетворювалися на посміховисько.

Заради справедливості потрібно визнати: нинішній прем'єр нічим не гірший за інших. Останній натяк на економічну програму показував ще прем'єр Ющенко.

Після нього кожен наступний глава уряду діяв у ручному режимі. Десятки економічних програм, які періодично лунали в ефірі, були скоріше піар-продуктом, ніж реальним планом дій.

За відгуками експертів, при Азарові влада буде заробляти на всьому. Нікуди не зникнуть податковий терор, величезні "відкати" з ПДВ, погіршення економічного клімату, дикі преференції великій промисловості, висмоктування крові з малого бізнесу.

Такі висновки сягають корінням у минуле. Україна знаходиться у п'ятнадцятій десятці країн світу за рівнем інвестиційної привабливості. Найбільше міжнародні інвестори скаржаться на українську податкову систему.

Микола Азаров - її ідеологічний батько. Ця система - страшний сурогат адміністративного маразму і соціалістичних уявлень про роботу економіки. Ті, хто цікавиться деталями, можуть прочитати підшивку газети "Бізнес" за 1990-і роки.

Інший креатив Азарова також добре відомий. Становлення податкової служби було затьмарене нормою, за якою 30% зібраних штрафів йшли на технічне переозброєння інспекції. Через цей механізм була створена ціла система терору і тиску на бізнес.

Пізніше норму скасували, але звичка залишилася. Податківці, як і раніше, частину плану виконують не шляхом стягування податків, а через обов'язкове штрафування підприємств. І, звичайно ж, процвітають хабарі за закривання очей на певні порушення. Обидві звички викорінити, мабуть, неможливо.

Також Микола Азаров є співавтором закону "Про ПДВ", до якого за багато років було внесено кілька сотень правок. Це говорить, як мінімум, про велику опрацьованість тексту закону.

Микола Янович ніколи не намагався створити ефективну систему боротьби з корупцією. Навпаки, саме при ньому з'явилося таке поняття, як "відкат за відшкодування ПДВ". Хоча лідерство за цим показником у Азарова беззаперечно відібрала Юлія Тимошенко.

За оцінками експертів, за довгі роки перебування на важливих економічних посадах Азаров так і не зрозумів, що таке ринкова економіка, як вона працює і як нею управляти.

Навпаки, він намагався приборкати ринкові механізми і загнати їх у рамки соціалістичного колгоспу. У підсумку, навіть з'явився специфічний термін "азаровщина".

Все це були мінуси, які приписують нинішньому прем'єру. Однак потрібно обов'язково сказати і про плюси нового керівника уряду.

"У Азарова присутня мужицька здорова логіка, що все має працювати. І тому не можна зловживати приватними інтересами. Потрібно не тільки доїти, але й підгодовувати корову. Це і є його перевага перед сумбуром і каламбуром попередньої влади", - висловився один з опитаних "Економічною правдою" експертів.

"Шкоди від нього не буде", - додав другий.

"Він уміє чути і, що важливо, готовий до непопулярних заходів", - зазначив третій.

Віце-прем'єр з питань економіки Сергій Тігіпко

"Це іміджева посада", - вважає політолог Вадим Карасьов.

Абсолютно незрозуміло, що робить Тігіпко в уряді Азарова. Посада віце-прем'єра з економіки справді не вирішує нічого. Все одно реальні вказівки буде віддавати прем'єр.

"Сергій Леонідович дуже хотів стати прем'єром. Йому було неважливо, за Януковича або при Тимошенко. Коли не вийшло, ймовірно, став, ким запропонували", - сказав один з експертів.

Швидше за все, у Тігіпка є всі шанси стати фронтменом, який буде розмірковувати на високі теми.

"Його прийняли як зірку. Він заявляв, що у нього цілий ящик рецептів. От тепер і буде створювати економічні програми і яскраво їх презентувати. Хоча, чесно кажучи, якщо життєвий досвід у нього нормальний, то говорити про серйозну теоретичну підготовку та створення моделі розвитку країни - це навряд чи ", - підкреслив інший експерт.

Третій припустив, що реально Тігіпко буде мати вплив на процес держзакупівель, які проводяться через Мінекономіки.

Перший віце-прем'єр Андрій Клюєв

"Складно припустити, що може зробити людина, яка забрала у держави за фіктивні борги три електростанції. Це не чоловік, це епоха", - охарактеризував віце-прем'єра з ПЕК один з експертів.

За його словами, Клюєв-старший - це класичний бізнесмен з донецького регіону. Сьогодні він володіє нерухомістю, займається кольоровими металами, має підшипниковий бізнес. Але паливно-енергетичний сектор, жахливо непрозорий і неефективний, завжди залишався пріоритетом для "регіонала".

Один раз Клюєв уже був віце-прем'єром з ПЕК, в уряді Януковича 2007 року. Ті часи нічим не запам'яталися. Чим він займався, невідомо, до того ж, він практично нічого не говорив. Ймовірно, він просто тихо вирішував питання.

Єдине, що не давало Клюєву-старшому отримати контроль над ПЕК країни - це постійний конфлікт з Юрієм Бойком і Віталієм Гайдуком. Ці троє просто не можуть все поділити.

Призначивши Клюєва і Бойка в один уряд, Азаров заклав під Кабмін бомбу уповільненої дії. "Бойко не дасть заробляти Клюєву, а Клюєв не дасть заробляти Бойку. Їх потрібно було розводити. Це одна з найстрашніших помилок цієї кадрової розстановки", - вважає інший експерт.

Війна на знищення може початися під час призначення нового глави "Нафтогазу України". Компромісу досягти не вдасться, вважає експерт. Незважаючи на більш низький пост - звичайного міністра - Бойко не вважає себе нижче за Клюєва за рангом.

До плюсів віце-прем'єра з ПЕК можна віднести його "окультуреність". Всі люди, які спілкувалися з віце-прем'єром, відзначали його витримку і ввічливість - дивовижні риси для вихідця з донецького регіону.

"Розумна людина. Інтелігентна і витримана. Судячи з бізнесу, цей час його чогось таки навчив", - сказав один з експертів про Андрія Клюєва.

Міністр економіки Василь Цушко

Про нового міністра економіки є два протилежні відгуки.

"А яка у нього освіта? Вона взагалі у нього є?" - запитав один з депутатів.

"Цушко був губернатором Одеської області, він прекрасний економіст", - охарактеризувала нового міністра Ганна Герман.

Освіта, як з'ясувалося, є. Цушко закінчив Ізмаїльський сільгосптехнікум, а потім - Одеський сільгоспінститут. Але найбільше він запам'ятався двома речами.

Перша - рейдерська атака на Генпрокуратуру. У травні 2007 року він дав наказ "Беркуту" штурмувати заслони Держслужби охорони, а потім наказав ДАІ не пускати в столицю підрозділи військ МВС.

Після цього був знятий з посади міністра і отримав кримінальну справу. Цього тижня справу було урочисто закрито.

Друга гучна подія - зрада лідера СПУ Олександра Мороза. Завдяки цьому кроку колишній соціаліст Василь Цушко у грудні 2006 року став міністром внутрішніх справ.

"Він буде контролювати держзакупівлі. Це єдине пояснення такого призначення. Як економіст він повний нуль. Напевно, Азаров спеціально призначив його туди, аби слухняно виконував, що скажуть. Мінекономіки остаточно перетворюється на безмовний апарат, від якого не чекають ніяких думок і змін", - такий вердикт експертів.

Хоча у такому випадку Цушку однозначно доведеться рахуватися з Тігіпком.

Міністр фінансів Федір Ярошенко

Новий глава Мінфіну має запальний характер, хорошу освіту і величезний досвід роботи. У його послужному списку - посада головного податківця і міністра фінансів. У будь-якій професійній дискусії він покаже себе гідно.

Тим не менше, Ярошенка сприймають лише як "тінь Азарова".

"Це надійна права рука Азарова. Ще одне віддзеркалення однієї з найгірших у світі податкових систем. Відданість може бути і плюсом, якщо не враховувати ризики", - вважає один з експертів.

"Його завдання - виконувати укази Азарова і стежити за порядком", - сказав другий.

"Свої хлопці, набили руку на держапараті. Нічого нового від них чекати не доводиться", - підкреслив третій.

Міністр юстиції Олександр Лавринович

Пост міністра юстиції не належить до економічного блоку уряду. Однак важко було у цьому контексті не згадати настільки одіозну особу.

З плюсів: це висококласний юрист. Цього ніхто не може заперечити.

З мінусів: Лавринович схильний до моральної слабкості. На початку століття він, недавній рухівець, був одним з молодих і перспективних політиків, на якого покладали великі надії праві політичні сили. Але жити в опозиції було складно, і депутат віддав перевагу грошам і кар'єрі.

Він очолив парламентську комісію з розслідування справи про зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Через півроку він успішно "завалив" її роботу і 2002 року отримав пост міністра юстиції при президенті Кучмі.

В результаті, Лавринович втратив повагу правих. Однак, подейкують, і в середовищі "регіоналів" до нього ставляться не кращим чином.

Як складатиметься робота міністра юстиції у нинішньому уряді, важко прогнозувати.

"Минулого разу він запам'ятався тим, що накрутив ціни на видачу папірців нотаріусами. А ще при ньому неймовірно зросли хабарі за право стати нотаріусом", - охарактеризував період Лавриновича один з експертів "Економічної правди".

Про частину уряду, що відповідає за реальний сектор економіки читайте тут.