Глава "Укртелекому": поза зоною досяжності?

Глава "Укртелекому": поза зоною досяжності?

Вівторок, 23 лютого 2010, 12:31 -
Дзекон - досвідчений апаратник, тому звільнити його непросто. Ще 2009 року ГоловКРУ запропонувало розглянути питання про його відповідність займаній посаді. За день до того на факс Держадміністрації зв'язку надійшов документ, що забороняв наглядовій раді виконувати свої функції.

У понеділок розпочалася, ймовірно, одна з останніх кадрових ротацій Кабінету міністрів Юлії Тимошенко.

Державна адміністрація зв'язку зробила спробу змістити з посади одного з найбільш "довгограючих" державних менеджерів - голову правління "Укртелекому" Георгія Дзекона. Замість нього наглядова рада призначила виконувачем обов'язків Олега Копійку.

Ініціював звільнення Дзекона голова Держадміністрації зв'язку Микола Гончар. Його пов'язують з відомим лоббістом галузі народним депутатом від блоку "Наша Україна - Народна Самооборона" Станіславом Довгим.

Підстава для звільнення Дзекона нагодилася вчасно: 21 лютого закінчилася дія його трудового контракту. За те, щоб угоду з ним не продовжувати, проголосували п'ятеро з восьми членів ради. Принаймні, такою була первинна інформація.

Відомо, що менеджери державних компаній рідко бувають ефективними менеджерами. За даними ГоловКРУ, "Укртелеком" накопичив чимало боргів.

Досі в офіційних джерелах оприлюднювалася цифра 3,6 мільярда гривень, яка не перевищує 4,7 мільярда гривень статутного капіталу. Однак, за даними державного аудитора, реальна заборгованість складає 4,8 мільярда гривень.

За словами голови Держадміністрації зв'язку Миколи Гончара, це свідчить про фактичне банкрутство оператора. До того ж, частина кредитів залучалася без схвалення цього рішення наглядовою радою або зборами акціонерів, що, за словами чиновника, і призвело до такого рівня заборгованості.

Ця Інформація виявилася переконливою для фондового ринку: 22 лютого акції "Укртелекому" впали на 0,3% до 0,453 гривні, ставши лідерами падіння цього дня. За оцінками аналітиків Astrum Investment Management, зниження спричинили саме погані новини щодо платоспроможності компанії.

Також Гончар поскаржився, що підприємство втратило ключові позиції на всіх ринках зв'язку, окрім місцевого, дозволило набудувати альтернативних кабельних мереж, "завалило" участь у міжнародному проекті з будівництва євразійського телекомунікаційного коридору, а також тримало невиправдано високі тарифи на дзвінки на мобільні номери, що витіснило державного оператора з цього ринку.

"З 2004 року, коли Дзекон зайняв цю посаду, доходи компанії почали скорочуватися. Якщо мати унікальну ліцензію на 3G, якщо мати таку абонентську базу з широкосмугового доступу, то як можна бути збитковим?" - питає Гончар.

Крім того, застави за позиками, каже чиновник, непропорційно великі. "Умовно кажучи, на кредит у 200 мільйонів гривень заставою іде все майно "Утелу". Це свідчить про бажання навмисно довести компанію до банкрутства", - зазначає голова Держадміністрації зв'язку.

До "Економічної правди" потрапило листування Дзекона з Держадміністрацією зв'язку, що демонструє всю серйозність кредитної ситуації.

Як свідчать документи, "Укртелеком", навчений на помилках "Укрзалізниці", заздалегідь подбав про переговори щодо відстрочення кредиту. Компанія просить відстрочки з виплати майже 42 мільйонів доларів у банків Credit Suisse та Deutsche Bank, які уже були змушені погодитися на реструктурування боргів НАК "Нафтогаз України".

Чи погодяться ці установи чекати щонайменше три місяці, буде видно 25 лютого. Цей день може стати датою чергового технічного дефолту чергової державної компанії.

 
 
 

Однак Дзекон - досвідчений апаратник, тому звільнити його непросто. Ще 2009 року ГоловКРУ після перевірки монополіста запропонувало розглянути питання про відповідність керівника "Укртелекому" займаній посаді.

Спостережна рада компанії намагалася заслухати звіт Дзекона, однак за день до її проведення на факс Держадміністрації зв'язку надійшла копія постанови Господарського суду Києва. Документ заборонив спостережній раді компанії виконувати свої функції.

Кулуарний хист Дзекона очевидний. Досі він залишався "своїм" для кількох складів уряду. 2008 року його намагався звільнити тодішній міністр транспорту та зв'язку Йосип Вінський, але проти виступила глава ФДМ Валентина Семенюк.

Зараз "Укртелеком" підпорядкований Мінтрансзв'язку, але воно, як і члени наглядової ради від Фонду держмайна, ДКЦПФР та Держкомінформатизації, заперечують свою причетність до звільнення. Таким чином, питання статусу Дзекона залишається незрозумілим.

"Економічній правді" не вдалося дізнатися, чи були насправді поставлені підписи представників цих відомств під документом про звільнення чиновника, оскільки заяви сторін суперечать одна одній.

Завищене боргове навантаження Дзекон визнає, але переконує, що дії Гончара шкодять стосункам з кредиторами. При цьому припускає залучення додаткових кредитів. "У нас зараз за показниками ліквідності "Укртелеком" недокредитований, и ми могли би ще взяти кредити", - зазначив екс-керівник "Укртелекому".

Війна за посаду однієї з найпривабливіших для інвесторів державних компаній триває. За інформацією "Економічної правди", далі події будуть розгортатися у судах.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!