Компроміс між обороноздатністю і прогресом, який досі шукають військові та зв'язківці, з кожним місяцем стає все недосяжнішим.

Адже кошти, потрібні на конверсію частот під зв'язок третього покоління, щороку зростають, а мобільні оператори готові платити за їх отримання дедалі менші кошти.

Дотримання розробленого Кабміном у 2007 році порядку залучення коштів для проведення конверсії радіочастотного ресурсу, на якому наполягає Рада національної безпеки та оборони, передбачає досить серйозне відтермінування видачі ліцензій мобільним операторам на користування частотами в діапазоні 2000 МГц.

Саме на цих частотах у більшості країн світу і розгортаються мережі стандарту ІМТ-2000 (UMTS), який відносять до третього покоління.

У розпорядження "Економічної правди" потрапив план конверсії цих частот, розроблений Генеральним штабом Міністерства оборони. У ньому процес конверсії коштує 2,5 мільярда гривень і триває сім років, що Національна комісія регулювання зв'язку вважає неприпустимим.

"Ми діяли згідно з цією урядовою постановою про порядок залучення коштів, але коли побачили, що Міноборони пропонує нам семирічний термін, мусили відмовитися. Оператори просто не стануть зараз вкладати такі кошти і чекати сім років", - прокоментував "Економічній правді" наведений документ член НКРЗ Анатолій Тичинський.

Щоправда, перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Степан Гавриш бачить ситуацію геть інакше.

"У ході роботи Міжвідомчої комісії з обґрунтування обсягів витрат, пов'язаних з проведенням конверсії, Генштаб надав нові розрахунки. Згідно з ними, її тривалість мала складати 4,5 роки. Це дозволило б розпочати надання послуг мобільного зв'язку третього покоління вже через 2,5 роки після часткової модернізації", - сказав Гавриш у коментарі "Економічній правді".

Щоправда, як свідчить наведений документ, Кабмін ще у серпні 2009 року оперував семирічним терміном. Поки що це єдиний строк, закріплений в урядових документах.

До речі, проведення такої конверсії у Франції відбувалося протягом п'яти років. І лише потім оператори почали використовувати радіочастоти, зазначив Гавриш, пославшись на слова представника тамтешнього аналога НКРЗ Чарльза Лафейджа.

Так чи інакше, Україна опинилася в умовах, коли їй треба пройти шлях Західної Європи у стислий термін. Наскільки ж він стислий?

Обладнанню тісно в частотах

І вартість, і термін конверсії найперше залежать від того, як вона буде проводитися.

Так, план Міноборони передбачає повну заміну радіолокаційного і радіорелейного обладнання. Це не подобається НКРЗ: вона нарікає, що у цьому документі не розглядаються можливості переналаштування обладнання на іншу частоту або співіснування на одній частоті військового і цивільного обладнання.

Як уже писала "Економічна правда", для частини обладнання зміна робочої частоти неможлива. За оцінками НКРЗ, це стосується, перш за все, радіолокаційного обладнання, а от радіорелейні станції можуть працювати на кількох частотах.

"Необхідно переналаштувати всього кілька десятків радіорелейних станцій, по дві частоти на кожній - на прийом і передачу - і провести перепланування у локальних угрупуваннях. Якщо звільнити смугу шириною 100 МГц, то залишиться ще 11 пар частот, а цього цілком достатньо для роботи радіорелейного зв'язку у мирний час", - переконує Анатолій Тичинський.

За його оцінками, роботі РЛС мобільна мережа заважати також не буде.

"Треба просто домовитися про райони, у яких UMTS не буде впроваджуватися. 2005 року, коли робили дослідження для видачі частот "Укртелекому", ми встановили: коли відстань від вежі оператора до радіолокаційної станції більша кількох десятків кілометрів, ці системи абсолютно не заважають одна одній. Таким чином, можна буде покрити всі великі міста", - стверджує чиновник.

У той же час, Степан Гавриш нагадує, що розпорядження Кабміну від 11 листопада 2009 року, згідно з яким було оголошено призупинений президентом конкурс на частоти під UMTS, зобов'язувало Міноборони провести конверсію просто шляхом зміни частотних присвоєнь радіоелектронних засобів.

"Тобто, не передбачалося можливості подальшого використання частини цих радіочастот радіолокаційними станціями на всій території України чи у певних регіонах, де вони несуть бойове чергування", - запевнив представник РНБО.

Він нагадав, що частина РЛС, які працюють у конверсійних смугах радіочастот, є пересувними, і, залежно від ситуації, можуть застосовуватися на всій території України. Тоді мережі 3G можуть бути виведені з ладу надпотужними імпульсами радарів.

За словами Гавриша, наразі не розроблено норм, які би дозволили відокремити на різних ділянках території України використання частот цивільною і військовою апаратурою. Хоча Тичинський запевняв, що такі норми можна було б розробити протягом трьох місяців: від моменту отримання ліцензії до початку розгортання обладнання операторами.

Представник НКРЗ нагадав, що сама по собі видача ліцензії не зашкодить обороноздатності, оскільки реальне використання частот ліцензіатом може початися тільки після санкції "Укрчастотнагляду". А ця установа видає дозвіл лише після повноцінного узгодження встановленого обладнання з операторами систем, що вже працюють на цих частотах.

Проте, Гавриш нагадав, що, згідно з законодавством, на конкурс можуть виноситися лише вільні смуги радіочастот, тому видача ліцензій НКРЗ без вивільнення смуг радіочастот буде незаконною. Отже, узгоджувати конверсію слід було ще перед початком конкурсу.

Однак у законодавстві немає чіткого визначення поняття "вільні радіочастоти". І якщо Генштаб не вважає вільними смуги, які він використовує в окремих регіонах, то НКРЗ, схоже, вважає такі смуги на певних територіях вільними.

Отже, складається враження, що проведення конверсії було недостатньо узгоджене, причому обидві сторони однаковою мірою не хотіли іти на поступки: Кабмін не бажав втрачати час на розробку норм спільного використання частот, а військові надто наполягали на заміні свого обладнання.

Насувається 4G

Тим часом окремі оператори вже замислюються над альтернативами конфліктним смугам частот.

За даними експертів, у деяких країнах оператори починають впроваджувати технологію 3G на частотах близько 1800 МГц, які зараз використовуються для GSM-стандарту. Це можна було б зробити і в Україні: виявляється, держава має досить багатий ресурс вільних частот у цій частині спектра.

"Справді, можна піти і таким шляхом. Однак для цього потрібно здійснити додаткове ліцензування існуючих гравців ринку та впровадити принцип "технологічної нейтральності". Тобто, коли оператор сам визначає, під яку технологію він використовує свої частоти", - розповів "Економічній правді" менеджер із зв'язків із пресою компанії "Київстар" Сергій Товстенко-Забєлін.

За його словами, для цього потрібно змінити закони про телекомунікації та про радіочастотний ресурс, а також низку підзаконних актів. Однак до того часу формат UMTS може втратити актуальність: до України "докотиться" стандарт "четвертого покоління" - LTE, який зараз тільки починає розгортатися у Європі.

"За півтора-два роки в Україні стане актуальним четверте покоління зв'язку. Українські споживачі вже матимуть відповідні термінали і будуть готові використовувати послуги на базі технології LTE", - зазначає Товстенко-Забєлін.

Цей формат може працювати, наприклад, на частотах діапазону 700 МГц, звільнених після переходу України з аналогового телебачення на цифрове у межах проекту впровадження цифрового телебачення в Україні.

Звісно, це не означатиме автоматичної смерті технологій 3G, так само, як зараз звичайний 2G-зв'язок формату GSM продовжує бути актуальним у більшості країн світу. І оператори врешті-решт придбають ліцензії на частоти для третього покоління, коли справа дійде, нарешті, до їх продажу.

Однак кошти за них можна буде виручити, очевидно, суттєво менші, ніж зараз.