Кабмін зайшов у глухий кут

Кабмін зайшов у глухий кут

Середа, 11 листопада 2009, 12:37 -
Не отримати від МВФ 3,8 мільярда доларів означає шукати інші шляхи фінансування. Компенсувати стільки коштів буде вкрай складно. "Я не знаю, що робити уряду. Він зайшов у глухий кут", - вважає Сергій Яременко.

У вівторок відбулося засідання моніторингового комітету з виконання Україною вимог МВФ. Очікувалося, що на цьому засіданні уряд буде вимагати від президента і НБУ дозволити "друкувати гроші" на виконання бюджету. Проте очікуваного шоу не вийшло.

Напередодні відбулося одразу кілька знакових подій.

Перш за все, у неділю глава МВФ Домінік Стросс-Кан заявив агентству Reuters, що фонд відновить співпрацю з Україною лише після президентських виборів.

Слідом за цим директор департаменту зовнішніх відносин МВФ Керолайн Аткінсон заявила, що Фонд може розглянути можливість виділення Україні четвертого траншу кредиту stand-by тільки після досягнення в країні широкого консенсусу з приводу виконання антикризової програми.

Це створило серйозну проблему, перш за все, для уряду. Він дуже сильно розраховував на 3,8 мільярда доларів, які передбачалося виділити в рамках четвертого траншу. Його, напевно, влаштували б навіть 2 мільярди доларів, які, за даними "Економічної правди", місія МВФ обіцяла дати Україні, коли їхала з Києва.

У будь-якому випадку, гроші були потрібні. Минулої п'ятниці на сайті президента з'явився прогноз недобору доходів до загального фонду держбюджету за підсумками 2009 року.

"Можна прогнозувати мобілізацію до загального фонду держбюджету доходів в обсязі, що на 40 мільярдів гривень будуть меншими за визначену законом суму", - йдеться у повідомленні.

3,8 мільярда доларів - це більше 30 мільярдів гривень. Компенсувати стільки коштів буде вкрай складно. "Я не знаю, що робити уряду. Він зайшов у глухий кут", - вважає екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко.

Уряд не знайшов адекватної відповіді. Віце-прем'єр Григорій Немиря зчинив галас на кшталт "МВФ не зовсім відмовився від роботи з нами, він тільки не дав грошей".

Чиновник додав, що співпраця з Фондом залежатиме від того, коли з боку уряду та Нацбанку і там, де це знадобиться, - секретаріату президента буде досягнута згода за мінімальними параметрами, які необхідні для продовження програми.

На диво, Немиря заявив, що МВФ вже зовсім не наполягає на підвищенні мінімальних тарифів на газ для населення і теплокомуненерго. Натомість, за його словами, основною складністю у переговорах є прийняття Верховною радою і підписання президентом закону про підвищення соціальних стандартів.

Нагадаємо, "ціна" цих питань зовсім різна. Низькі тарифи для населення та ЖКГ призводять до багатомільярдних збитків "Нафтогазу", які доводиться компенсувати з бюджету.

На підвищення ж соціальних стандартів до кінця 2009 року, за підрахунками президента, знадобиться лише 1,5 мільярда гривень. Втім, є тонкий момент: підвищення стандартів торкнеться і приватного сектора, а там цифри можуть бути іншими. Крім того, у 2010 році витрати на "соціалку" теж можуть значно зрости.

У вівторок також стало відомо, що фракція БЮТ подала законопроект про скасування підвищення соціальних стандартів.

Враховуючи, що документ не підтримає Партія регіонів, можна чітко стверджувати: він потрібен для агітаційної роботи. Можливо, щоб показати Фонду, як наполегливо уряд намагався скасувати підвищення соцстандартів.

Де уряд буде шукати потрібну суму, можна припустити вже сьогодні.

Перший шлях - взяти в борг в іншому місці. У понеділок на сайті Кабміну з'явилося повідомлення, що Україна почала переговори з Єврокомісією про надання кредиту в розмірі 610 мільйонів євро.

За словами Немирі, цільове призначення коштів - "для підтримки макрофінансової стабільності". Тобто, їх напевно спрямують на виплати Росії за газ або на фінансування дефіциту бюджету. За нинішнім курсом 610 мільйонів євро - це 7,3 мільярда гривень.

Друге можливе джерело грошей для фінансування дефіциту бюджету - позичити їх всередині країни у власних банків. Але за це доведеться дорого заплатити.

У кінці жовтня, на тлі падаючої ліквідності банківської системи, для залучення потрібного мільярда Мінфін був змушений різко підняти ставки. На торгах 6 жовтня обсяг розміщення склав 1,67 мільярда гривень. Щоб зацікавити покупців, довелося запропонувати покупцям прибутковість від 21,44% до 24,63%.

13 жовтня Мінфін запропонував за шестимісячними облігаціями середньозважену прибутковість 22,54%. Максимально допустима прибутковість за ними склала 26% річних.

Середньозважена дохідність за дворічними паперами склала 25,14%. За восьмимісячними і дворічними ОВДП Мінфін заплатив пристойні 23% і 25,14% річних.

На аукціоні 20 жовтня відбулося ще одне підвищення відсотків. Середньозважена прибутковість склала від 24,52% до 26,09% річних. Була також зафіксована гранична прибутковість - 30% річних.

Правда, потім Мінфін вирішив погратися у жертву. В. о. глави відомства Ігор Уманський звинуватив у підвищенні ставок якихось спекулянтів і пообіцяв знизити ставки запозичення.

30 жовтня Мінфін встановив за ОВДП доходність 18% річних і не зміг зібрати ні копійки. 3 листопада відомство підняло прибутковість до 19-20%, залишивши максимальний показник на рівні 27-30% річних. Підсумок виявився передбачуваним: всього 2,7 мільйона гривень.

Експерти фінансового ринку стверджують, що дешевше 27-28% річних купувати держпапери ніхто не буде. Директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Василь Юрчишин також не вірить в обіцянку Кабміну зменшити прибутковість за ОВДП.

"Прецедент вже створений. З меншою прибутковістю навряд чи держоблігації будуть добровільно купувати", - вважає експерт.

Найбільший системний ризик він бачить у побудові урядом піраміди держборгу. "По суті, залишилося єдине джерело фінансування - друкувати гроші через випуск ОВДП", - зазначив він.

Але навіть якщо підвищити ставки за ОВДП, ємність банківської системи не дозволить зібрати потрібні 30-40 мільярдів гривень. Щоб наповнити банки грошима, їх потрібно отримати від НБУ. А той упродовж останніх двох місяців усіляко вилучає гривню з обігу.

Третій спосіб фінансування бюджетного дефіциту - використання залишка від 1,309 мільярда SDR (універсальна валюта МВФ, еквівалент 2,04 мільярда доларів), отриманих Україною у рамках розподілу квот Фонду.

Нагадаємо, наприкінці минулого тижня Кабмін ухвалив рішення конвертувати 300 мільйонів SDR у 480 мільйонів доларів, щоб заплатити за імпортований у жовтні газ. Кошти, що залишилися при конвертації, дадуть близько 12,6 мільярда гривень.

"Розпорядником цих грошей є країна, а всередині країни - фіскальний агент. В Україні це Мінфін. За існуючими правилами, МВФ повинен конвертувати пред'явлені йому SDR на першу вимогу. Найімовірніше, ці кошти будуть використані на фінансування поточних витрат у повному обсязі", - відзначило джерело "Економічної правди" у Нацбанку.

Наступна конвертація повинна відбутися вже на цьому тижні, тому четверте і головне джерело коштів залишилося незмінним.

У самому Нацбанку вже прогнозують посилення тиску на них з боку уряду і готові тримати оборону. Зокрема, регулятор, як і раніше, не має наміру монетизувати ОВДП на 18,6 мільярда гривень, внесені урядом до статутного капіталу "Нафтогазу".

"Фінансування бюджету має бути неемісійним. У нас є прибуток 2009 року у розмірі 600 мільйонів гривень. Рада Нацбанку скаже перерахувати до бюджету - ми перерахуємо, хоча таких прецедентів у світі немає. Однак емісії ми не допустимо, які б закони не ухвалювалися", - зазначило джерело "Економічної правди" в НБУ, маючи на увазі закони про фінансування "Євро-2012", який передбачає "друкування" 9,8 мільярда гривень, і про боротьбу з епідемією - 1 мільярд гривень.

У понеділок на сайті уряду з'явився гучний анонс. У вівторок Кабмін вирішив провести засідання Моніторингового комітету з виконання домовленостей з МВФ. У його роботі обіцяла взяти участь прем'єр Юлія Тимошенко, запросили й представників Секретаріату президента та НБУ.

"Ми закликаємо президента і Нацбанк працювати конструктивно і утриматися від публічних нападок та пропаганди, тому що це не те, що зараз потрібно Україні. Я сподіваюся, що завтра ми зможемо зробити такий крок", - натякнув напередодні Немиря.

Увечері того ж дня у телеефірі він оприлюднив цікавий факт. Виявляється, уряд прорахував можливості виплати Україною зовнішніх боргів лише на перші два місяці 2010 року. Таким чином, як повертати близько 30 мільярдів доларів, не думав ще ніхто. НБУ також не публікував своїх пропозицій щодо виходу із ситуації.

"Український уряд думав, що може і далі отримувати кредити МВФ, з їх допомогою триматися на плаву до виборчої кампанії, а потім, після виборів, - хоч потоп", - прокоментував цю ситуацію один з кандидатів у президенти.

Втім, прем'єр на засіданні Моніторингової ради не з'явилася. Скандалу не вийшло. Замість Тимошенко захід вів Немиря.

"Був звичайний піар. Уряд переконав Європу, що президент і Нацбанк заважають йому працювати. Подзвонив президент Єврокомісії Жозе Баррозу і довго говорив: що ж ви так, уряд такий хороший, старається, а ви нічого робити не хочете", - розповіло джерело в НБУ за підсумками засідання.

Чиновник Нацбанку здивувався заяві Баррозу. "Критерії ефективності із співпраці з МВФ Нацбанк виконує. А уряд взагалі нічого не робить і тільки вимагає скасувати соцстандарти", - обурився він.

Таким чином, публічний тиск на Нацбанк не відбувся. Втім, вважають експерти, це не означає, що його не буде.

"Відсутність фінансування бюджету з боку МВФ у 2009 році змусить уряд посилити тиск на НБУ та інших економічних агентів з метою збору коштів", - відзначив економіст компанії Astrum Investment Management Олексій Блінов.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!