Рейтинг надійності банківських вкладів

Рейтинг надійності банківських вкладів

Вівторок, 4 серпня 2009, 11:42 -
Частина населення несе гроші в установи, які зваблюють великими відсотками на малі терміни. Сьогодні це нагадує гру в рулетку. Можливо, осіння криза виявиться несильною, і банк виживе. Але криза буде, отже, існує ризик розлучитися з коштами назавжди.

"Економічна правда" презентує щоквартальний рейтинг надійності депозитних внесків в українських банках.

Рейтинг базується на аналізі опублікованої Національним банком та Асоціацією українських банків фінансової звітності банків та прогнозах аналітиків щодо перспектив фінансової стійкості установ.

Якщо справдяться прогнози девальвації гривні, і курс долара зросте хоча б до 9 гривень, то надійність банків знову виявиться під питанням. Вслід за цим майже неминуче буде введено новий мораторій на вилучення вкладів. А ще зросте відсоток неповернень позик, і багато банків, які вже сьогодні перебувають на межі виживання, впевнено її перетнуть.

Варто спробувати проаналізувати, чому коливання курсів так важко б'ють по банках. У 2006-2008 роках іноземні інвестори викуповували переважно ті установи, які активно працювали з населенням. Особливим шиком вважалося активне іпотечне кредитування, непогано сприймалися автокредити.

У переліку таких банків - Укрсиббанк, Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, Правекс Банк, "Форум", Сведбанк, Індекс Банк, Ерсте Банк, Альфа Банк.

Їх активно намагалися наздогнати ті, кого купити не встигли, - VAB Bank, "Хрещатик", "Надра", "Фінанси та кредит", Укрпромбанк, Кредитпромбанк. У підсумку, до початку кризи за схожою схемою працювали всі найвідоміші установи.

Ідеальним з точки зору ризику і доходів вважалося взяти валюту та видати валюту. Майже всі перераховані банки послабили залучення депозитів населення і стали залучати величезні обсяги грошей за кордоном.

В основному, вони випускали єврооблігації або отримували синдиковані (від кількох банків) кредити. Дочірні банки отримували також пряме фінансування від зарубіжних "мам". Це був легкий і швидкий шлях.

Для мінімізації валютних ризиків взяті в борг долари банки воліли видавати у вигляді валютних позик. Нікого не доводилося вмовляти - населення активно одержувало більш дешеві доларові кредити. І банки, і позичальники жили однією ідеєю - НБУ не допустить коливання курсів, як не допускав їх довгі роки.

До речі, Нацбанк хоча й говорив про шкідливість валютного кредитування, жодних заходів проти нього не вживав. Осінь 2008 року показала, що ця модель виявилася згубною. В Україні не було б такої кризи, якби не доларові позики.

До того часу валюта вже глибоко проникла в банківську систему. Депозити населення і підприємств до жовтня 2008 року становили 340 мільярдів гривень, а кредити - 566 мільярдів. Різниця у 226 мільярдів гривень покривалася закордонними кредитами та єврооблігаціями.

Ця різниця стала своєрідною міною, що вибухнула з початком кризи. Що відбувалося восени 2008 року, пам'ятають усі. Коли курс долара підскочив до 9 гривень, банки вже були під захистом мораторію. Але це не змогло їх врятувати від хвилі неповернень кредитів. Третина позичальників просто не могли обслуговувати валютні позики за таким курсом.

Переоцінка виданих у валюті кредитів призвела до ще більшого розриву у бухгалтерії банків. До початку 2009 року депозити становили 358 мільярдів гривень, тому що величезний їх обсяг був у гривні. Зате кредити у гривневому вираженні зросли з 566 до 734 мільярдів. Їх не видали більше - просто перерахували за курсом 8 гривень за долар замість 5.

Це було півбіди. Як на зло, зарубіжні кредитори терміново зажадали повернути валютні позики. Навіть "мами" відбирали гроші у своїх "дочок". У підсумку, всі банки дуже чітко усвідомили головну істину: гроші взяти ніде. "Дірки", які виникли у балансах, довелося закривати десятками мільярдів гривень рефінансування НБУ.

Причому тут депозити? Банки з'ясували, що вони уже не вміють працювати з населенням. Закордонне фінансування робило залучення депозитів заняттям другорядним. А коли настала криза, люди відмовилися нести гроші на вклади.

Компроміс був знайдений. Населення кладе гроші на депозити, але з трьома умовами. Перше - під високу ставку, не менше 21-25% річних у гривні. Друге - максимум на три місяці, а краще - на місяць або на тиждень з продовженням. Третє - до перших ознак продовження девальвації. З цієї причини, до речі, більшість взагалі надає перевагу депозитам під 12-15% у доларах.

Саме такий момент - продовження девальвації - може настати сьогодні. І багато банків, які почувають себе особливо погано, повинні про це подумати. Вони виставляють надвисокі відсотки за депозитами, але тепер населення боїться наступного мораторію. Можна зробити внесок навіть у безпечному доларі, але як це допоможе, якщо НБУ запровадить заборону на вилучення грошей?

У рейтингу "Економічної правди" майже всі провідні позиції займають два види банків. Перший - це держбанки, які працюють переважно на гривневому ресурсі і активно підтримуються урядом. Стійкість "Ощадного" та Укрексімбанку справді гарантується Кабміном, і вони будуть триматися до останнього.

Тільки ці два банки отримали найвищий рейтинг надійності "А". Цьому сприяла консервативна стратегія розвитку, міцна державна підтримка та низький рівень або відсутність валютного кредитування.

Другий вид - це дочірні банки великих міжнародних груп. Так, у них сьогодні проблеми з поверненням боргів. Так, у них висока частка валютних кредитів населенню. Однак їхня стійкість гарантується "материнською" групою.

Зарубіжні "мами" будуть до останнього утримувати своїх українських "дочок" на плаву. Це потрібно навіть не для захисту іміджу, хоча навряд чи BNP Paribas захоче спаплюжити своє ім'я банкрутством Укрсиббанку. Справа в іншому.

Зарубіжні групи купували вітчизняні банки на піку вартості і платили чотири-шість капіталів. Після цього вони заводили в Україну сотні мільйонів доларів. Якщо трапиться банкрутство дочірнього банку, "мамі" доведеться віднести ці гроші на збитки. А це надовго зіпсує баланс групи. Це і є гарантією виживання "іноземців".

Про це здогадуються звичайні українці, обираючи банк для відкриття депозитних рахунків. Як свідчить статистика, люди сьогодні переважно несуть гроші у дочірні установи іноземних банків, хоча там і менші відсотки за вкладами. Так народна мудрість збігається з тверезим розрахунком.

Є й інші люди. Вони несуть гроші в установи, які зваблюють великими відсотками на малі терміни. Сьогодні це нагадує гру в рулетку. Можливо, осіння криза виявиться несильною, і банк виживе. Але криза буде, отже, існує ризик розлучитися з коштами назавжди.

* * *

До рейтингу "Економічної правди" увійшли лише ті банки, обсяг чистих активів яких на 1 липня 2009 року перевищував 3 мільярди гривень.

До рейтингу не увійшли рекапіталізовані державою Укргазбанк, Родовід банк та банк "Київ", оскільки фінансова звітність цих установ за підсумками другого півріччя не зможе відобразити стан справ з урахуванням вливання державних коштів. Ці банки можуть бути включені до рейтингу наступного кварталу.

Також в рейтингу немає Каліон банку Україна, ІНГ банку Україна та "Сіті банку Україна", через те, що ці банки не приймають депозити від фізичних осіб.

У формуванні прогнозу брали участь наступні інвестиційні компанії: Astrum Investment ManagementBonum Group, Concorde CapitalPhoenix Capital, Foyil та "Арт-капітал".

Рейтинг банків за надійністю депозитних внесків

Банк

Довго-
строкова дина-
міка депо-
зитів

Відпо-
від-
ність капі-
талу акти-
вам

Лікві-
дність

Рівень підт-
римки акціо-
нерів

Ефек-
тивність діяль-
ності банку

Поточ-
на дина-
міка депо-
зитів

Важли-
вість депозит-
ного бізнесу

Рівень стро-
кових депо-
зитів

Сумар-
ний рейтинг
Прог-
ноз
Притік строкових депозитів з початку року, млн грн
Притік клієнт-
ських депозитів з початку року, млн грн
Рей-
тинг на 27.04
Ощадбанк
3
4
4
4
4
4
3
3
A
=
650,8
1426,1
B
Укрексімбанк
3
4
4
4
3
4
2
2
A
+
-346,1
1433,7
B
Правекс банк
3
4
4
3
1
4
4
2
B
=
-240,4
241,1
C
Універсал банк
4
3
4
3
1
4
2
2
B
=
-177,4
679,0
н/д
"Кліринговий Дім"
2
4
4
1
4
2
4
1
B
=
-76,7
-103,4
н/д
Індекс-Банк
3
2
4
3
3
3
2
3
B
+
-93,4
85,0
н/д
Кредобанк
2
4
4
3
1
3
4
2
B
=
-82,7
-354,2
н/д
СЕБ-Банк
4
3
3
3
1
3
2
3
B
=
164,7
378,0
н/д
Приватбанк
2
3
4
1
4
3
4
2
B
+
-3707,4
-5199,3
B
Ерсте банк
4
3
3
3
1
4
1
2
B
=
134,1
323,1
B
Донгорбанк
2
3
4
1
4
3
4
2
B
=
-55,1
-1075,3
н/д
"Південний"
2
3
4
1
3
3
4
2
B
=
-560,3
-293,2
н/д
БМ банк
2
3
4
3
2
2
2
2
B
=
60,0
-206,1
н/д
Сбєрбанк Росії
2
4
3
3
1
3
2
2
B
+
107,5
-84,2
н/д
"Кредит-Дніпро"
2
3
4
2
2
3
3
2
B
=
-17,5
-424,1
н/д
Морський Транспортний банк (МТБ)
3
3
2
3
2
2
2
3
B
=
-77,8
78,8
н/д
Укрсоцбанк
2
3
2
3
3
2
2
3
B
+
-968,9
-2437,5
B
Сведбанк
2
4
3
3
1
2
2
2
B
=
-315,1
-941,6
B
Дельта-банк
2
3
4
1
3
2
3
2
B
-
-26,3
-327,6
C
Укрсиббанк
2
3
3
3
1
3
2
3
C
+
-966,6
-1965,3
B
Промінвестбанк
2
3
3
3
1
3
3
2
C
+
0,0
-2070,6
B
"Форум"
2
3
3
3
1
4
2
2
C
+
-43,5
-255,0
B
Альфа-банк
2
3
2
3
2
3
2
2
C
=
38,6
-3117,4
C
Брокбізнесбанк
1
4
3
1
3
2
3
2
C
=
-409,7
-1866,5
C
Хрещатик
2
3
3
1
3
2
3
2
C
=
-270,3
-362,7
C
ВТБ банк
2
2
3
3
3
1
1
2
C
+
103,4
-832,8
B
VAB банк
1
3
3
3
2
2
3
2
C
-
-581,7
-1234,3
C
Імексбанк
1
4
4
1
2
1
3
2
C
-
-575,0
-1232,3
н/д
Індустріалбанк
1
3
4
1
3
1
4
2
C
=
-11,6
-840,2
н/д
Райффайзен банк Аваль
2
3
2
3
1
3
2
2
C
+
-1018,7
-431,0
B
ПУМБ
1
4
4
1
1
3
2
2
C
=
-493,0
-1819,8
B
Кредитпромбанк
2
3
3
2
1
2
3
1
C
-
-996,0
-1456,0
C
Унікредит банк
2
2
2
3
2
1
1
4
C
+
26,0
-293,6
B
Сведбанк Інвест
1
3
2
3
3
1
1
1
C
=
-95,9
-838,3
н/д
"Київська Русь"
2
2
2
2
2
2
2
2
C
=
-293,4
-318,9
н/д
ОТП банк
2
2
2
3
1
2
2
1
C
=
96,6
-4704,3
B
"Фінансова Ініціатива"
1
4
1
1
3
1
1
2
C
-
-49,8
-959,2
н/д
"Фінанси і кредит"
1
3
3
1
2
1
2
1
C
-
-2270,8
-3407,0
C
"Надра"
2
1
1
2
1
2
1
1
D
-
-978,2
-2576,8
D
Укрпромбанк
2
F
1
1
1
2
1
1
F
--
-693,1
-1634,4
D

Рівень А (4) - "надійний", B (3) - "стабільний", C (2) - "задовільний"; D (1)- "поганий", F - "катастрофічний".

Прогноз "++" - абсолютно позитивний, "+" - швидше позитивний, ніж негативний, "=" - нейтральний, "-" - швидше негативний, ніж позитивний "--" - абсолютно негативний.

Підсумкові бали "Рейтингу найбільших українських банків", опублікованого "Економічної правдою" 27 квітня 2009 року, перераховані у "буквену шкалу" за наступним принципом: рівні 1-2,99 - D, 3-5,99 - C; 6-7,99 - B, 8-10 - A.

Методологія

Рейтинг привабливості банків для вкладників (далі "Рейтинг банків") - інформаційний проект, спрямований на комплексне оцінювання найбільших за обсягом активів банків України, що враховує найважливіші фактори привабливості установ для вкладників, які можливо розрахувати на основі публічної інформації.

Об'єкт рейтингу - банки, активи яких перевищують 3 мільярди гривень згідно з ранкінгом АУБ на кінець кварталу.

Предмет рейтингу - привабливість банків для вкладників, що визначається кількісно як загальна сума балів факторів привабливості (від 1 до 4), зважених на важливість кожного фактору (від 0 до 1).

Якісно привабливість банків визначається рейтинговою категорією групи банків (a, b, c чи d), що залежить від суми загального заліку. При цьому головне значення має рейтингова категорія групи банку, а не його порядковий номер у таблиці.

Періодичність рейтингування: щокварталу після опублікування Національним банком України та Асоціацією українських банків показників діяльності установ на кінець кварталу.

Джерела даних: показники квартальної звітності банків, що опубліковані на офіційних сайтах АУБ, НБУ, а також корпоративних сайтах банків, що беруть участь у рейтингу.

Для визначення  фактору "Рівень іноземної чи державної підтримки" використовується офіційна інформація НБУ про власників істотної частки банку, а також дані інформаційних агентств та інформація "Економічної правди".

Прогноз подальшої фінансової стійкості банків - це середньозважена прогнозів опитаних "Економічною правдою" експертів.

Обґрунтування вибору факторів привабливості банків для вкладників

При підготовці методики рейтингу до уваги беруться наступні фактори, що визначають привабливість банків з точки зору вкладників.

- довгостроковий приплив (відплив) депозитів,

- відповідність капіталу активам,

- ліквідність банку,

- рівень іноземної чи державної підтримки,

- ефективність діяльності банку,

- поточний приплив (відплив) депозитів,

- рівень важливості депозитного бізнесу для банкувага,

- рівень строкових депозитів.

Експертна рада "Економічної правди" визначила рівень важливості кожного з запропонованих факторів через присвоєння ваг-множників, сума яких дорівнює одиниці.

В ході колективного обговорення було наголошено на недостатності відкритої інформації, що публікується НБУ та АУБ, для точного розрахунку кожного з факторів.

Проте, за існуючого рівня прозорості банківської системи України, представлена нижче методика розрахунку факторів максимально адекватно відображає комплексну привабливість банків для вкладників.

Фактори та формули розрахунку

Розрахунок значень рейтингових факторів

ФАКТОР

ПОКАЗНИК

ФОРМУЛА *

1

Довгостроковий приплив (відплив) депозитів

Приріст депозитів з початку року

Деп. - Деп. пр

Деп. пр

2

Відповідність капіталу активам

Коефіцієнт достатності капіталу

ВК

чА

3

Ліквідність банку

Коефіцієнт ліквідності

ГК

чА

4

Рівень іноземної чи державної підтримки

Державна власність чи входження у міжнародну фінансову групу

-

5

Ефективність діяльності банку

Рентабельність власного капіталу

ФР

ВК

6

Поточний приплив (відплив) депозитів

Приріст депозитів за квартал

Деп. - Деп. пк

Деп. пк

7

Рівень важливості депозитного бізнесу для банку**

Частка депозитів у зобов'язаннях**

Деп.

Зоб.

8

Рівень строкових депозитів

Частка строкових депозитів у депозитах

Строк. Деп.

Деп.

 

ЗАГАЛЬНИЙ ЗАЛІК

Сума балів факторів, зважених на відповідні ваги

ЗЗ

* -  умовні позначення, використані у формулах, означають:

Деп. - депозити

Строк. Деп. - строкові депозити

Деп. пр - депозити на початок року

Деп. пк - депозити на початок кварталу

ВК - власний капітал

чА - чисті активи - активи банку, зменшені на суму резервів за активними операціями

ГК - грошові кошти - кошти в НБУ та готівкові кошти банку

ФР - фінансовий результат - прибуток або збиток

Зоб. - зобов'язання

** - бал за фактором "Рівень важливості депозитного бізнесу для банку" не повинен перевищувати бал, отриманий банком за ліквідність, оскільки за високої частки депозитів і низької ліквідності існує високий ризик банківської паніки.

У такому випадку сконцентрованість банку на депозитних ресурсах є негативним чинником, що враховується у рейтингу.

Кожному фактору, перед тим, як зважити на його важливість, присвоюється бал від 1 до 4. Бали залежать від діапазону, у який потрапляє значення показника, що відображає кількісний зміст фактора.

Наприклад, якщо фактор "довгостроковий приплив депозитів у банку", виражений показником "приріст депозитів з початку року", більший 15%, то такому банку присвоюється найбільша сума балів - 4.

Якщо ж він менший 15%, але більший нуля - 3 бали. Якщо значення показника знаходиться у діапазоні від нуля до мінус 15% - 2. Якщо падіння депозитів склало понад 15%, банк отримує найменший бал - 1.

Пізніше отриманий бал множиться на вагу фактора.

Сума загального заліку для кожного банку розраховується шляхом додавання чисел, отриманих від множення балів на вагу кожного фактору. Чим більше значення загального заліку, тим привабливішим є банк для вкладників.

Визначення рейтингової категорії

Рейтингова таблиця будується шляхом ранжування банків, що беруть участь e рейтингу, в порядку зниження суми їх загального заліку (ЗЗ).

Після цього, в залежності від діапазону, у який потрапляє кожен банк, виділяються чотири рейтингові групи банків. Групам присвоюється категорія у вигляді латинських літер a, b, c чи d.

Критерії присвоєння рейтингових категорій

Значення суми
загального заліку (ЗЗ)

Рейтингова
категорія

Зміст категорії

3,334 і більше

a

Високий рівень привабливості для вкладників

від 2,5 до 3,333

b

Середній рівень привабливості для вкладників

від 1,67 до 2,5

c

Задовільний рівень привабливості для вкладників

від 1,00 до 1,66

d

Низький рівень привабливості для вкладників

Зміни і доповнення

Методика рейтингу банків може бути частково змінена у розрахунковій частині чи доповнена новими факторами з огляду на динаміку показників діяльності банківської системи, а також внаслідок підвищення рівня розкриття фінансової інформації банками України.

Відтак, кожен новий рейтинг буде супроводжуватись критичним переглядом методики рейтингування, яка в разі виявлення невідповідностей новим реаліям, буде адекватно коригуватися.

УВАГА!

Головне значення має рейтингова категорія групи банку (a, b, c чи d), а не його порядковий номер у таблиці.

Рейтинг має винятково інформативний характер. Він виражає лише думку редакції щодо рівня захищеності банківських вкладів.

Рейтинг не можна розглядати як рекомендацію для вибору банківських депозитних програм. "Економічна правда" та автори рейтингу не відповідають за рішення третіх осіб, прийняті винятково на основі цього рейтингу.

Детальні розрахунки та ваги факторів банки можуть отримати, звернувшись до редакції.

Методика та розрахунки: Роман Корнилюк, Євген Шпитко