Банкіри проти цензурування реклами

Банкіри проти цензурування реклами

Вівторок, 31 березня 2009, 09:49 -
Однією з причин "ями ліквідності", що утворилася, став безконтрольний банківський маркетинг. Тож введення цензури оздоровить ситуацію і допоможе "природному" відбору в банківському секторі.

Парламентом гуляють ідеї щодо введення цензури у сфері банківської реклами.

Депутат Павло Климець, фактичний співвласник банку "Український Фінансовий Світ (УФС)", пропонує створити у межах НБУ підрозділ, який перевіряв би всю інформацію, за допомогою якої комерційні банки знаходять нових клієнтів.

За його словами, однією з причин "ями ліквідності", що утворилася, став безконтрольний банківський маркетинг.

"За останні два роки банки стали лідерами рекламної і піар-активності, може, і політиків переплюнули. Тимчасом, більшість населення навіть уявлення не має, що відбувається з їхніми грішми за хвилину після того, як вони залишили їх у банку нібито на депозиті. А тепер ті, хто очолювали рейтинги з маркетингової активності, очолили рейтинги введення тимчасових адміністрацій", - говорить він.

"Мені здається, що введення цензури оздоровить ситуацію і допоможе "природному" відбору у банківському секторі. Банк "УФС" виступив ініціатором виїзного засідання АУБ на цю тему. Думаю, далі пропозиція надійде і до НБУ. Якщо цього буде недостатньо, то вже у квітні я внесу законопроект про обов'язковий контроль за рекламою банків", - підкреслив він.

За словами Климця, сьогодні законопроект та пропозиції для НБУ перебувають у стадії розробки. "Думаю, що, крім самих банків, у цієї ідеї немає опонентів. Якщо банки в рекламі не збираються обманювати потенційних клієнтів, то чого їм боятися появи такої структури у складі НБУ?" - питає він.

За інформацією депутата - члена фракції Партії Регіонів, після першої хвилі інформаційної кампанії проти "ПІБу" у деякі невеликі банки збільшився потік людей. Тільки питання тепер вони ставили не про відсотки і не про приховані комісії, а про те, які конкретні гарантії стійкості може дати керівництво і власники банку.

Климець сподівається що дискредитація банківської системи в Україні найбільше вдарить по банках першої групи, надавши можливості для розвитку маленьким установам. Адже 2008 року 70% кредитів було видано банками першої групи, 12% - банками другої та третьої груп. А поряд з відтоком депозитів основною проблемою великих фінансових установ є саме безповоротні позики.

З іншого боку, банкіри відзначають, що криза довіри в однаковій мірі вдарила по всій банківській системі. Однак українці спочатку відновлять довіру до великих іноземних установ, а вже потім - до невідомих вітчизняних. Зазвичай тут спрацьовує фактор іміджу. Тобто, якщо на наш ринок прийшов європеєць, то він не "кине".

Депутат також зізнався, що досі не говорив про цей проект з жодним із депутатів. Це підтверджує його колега Василь Горбаль, якого пов'язують з "Укргазбанком". Депутат від БЮТ Юрій Полунєєв теж визнав, що вперше чує про цю пропозицію.

Климець констатував, що проект не має великих шансів на прийняття через надзвичайно сильне банківське лобі в парламенті. Полунєєв бачить ще одну причину провалу такого документа.

"Корпоративне управління в багатьох установах далеке від ідеалу. Зокрема, банки проводили великі операції з пов'язаними особами. Під час перевірок ці факти вийдуть на поверхню, і хтось буде повинен за них відповідати. Можливо, для посилення відповідальності доведеться внести зміни до закону "Про банки та банківську діяльність". Звичайно, банківське лобі сильне, але ж ці установи беруть депозити в населення", - підкреслив депутат.

На його думку, під час кризи повинна бути посилена відповідальність акціонерів банків за прозорість дій, а також за відповідність реального стану установи з висновками аудиторів. Крім того, вважає депутат, слід посилити відповідальність менеджменту за політику розподілу дивідендів.

З іншого боку, Полунєєв вважає, що цензурування реклами банків є надзвичайно жорстким механізмом.

"Його не можна включати навіть до найжорсткіших антикризових заходів. Не варто остаточно підривати довіру до банків. Мабуть, було б правильно посилити відповідальність установ за спекулятивні дії. Але робити це треба дуже обережно. Створювати спеціальний орган - це занадто. Такий крок може провокувати корупцію", - підкреслив Полунєєв.

Горбаль, навпаки, радить посилити цензуру у засобах масової інформації. "Я ще 2005 року пропонував ввести відповідальність ЗМІ за будь яку інформацію про функціонування фінансових установ. Ця ідея мала сенс. Але тоді усі сказали, що це "наїзд" на свободу слова. Слово "цензура" не є прохідним, з урахуванням відносин політиків зі ЗМІ", - підкреслив він.

За словами депутата, цензура - це дурниця. Проте, вважає Горбаль, відразу після кризи 2004 року треба було чітко обмежити недобросовісну конкуренцію. "Антимонопольний комітет не повинен займатися лише піаром у сфері комунальних платежів", - пояснив депутат.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!