Як руйнувалася "економіка дерибану"

Як руйнувалася "економіка дерибану"

Понеділок, 26 січня 2009, 12:06 -
З одного боку, банки увійшли в кризу вже в мобілізованому стані, тому що посилювали норми кредитування. Інша справа, що навесні і влітку це виглядало інакше. Нацбанк просто позбавив економіку грошей і обірвав її зростання.

На початку 2009 року хіба що лінивий не говорив про те, у якому важкому стані перебуває вітчизняна економіка.

І це після "феномального зростання" фондового ринку та ВВП у 2007 році.

"Економічна правда" взялася проаналізувати стан економіки України 2008 року з метою спрогнозувати можливі сценарії розвитку ситуації 2009 року.

Діагноз

На початку 2008 року в усьому світі вже говорили про настання масштабної економічної кризи.

Однак в Україні справи йшли настільки добре, що ніхто навіть не думав про проблеми. Зарплати зростали, купувалися нові бізнеси, створювалися робочі місця, стартували нові проекти.

Тому у вересні, коли криза все-таки настигла нашу економіку, для більшості вона виявився снігом, що впав на голову.

Це провал, який майже не має аналогів у світі. Він виник не на порожньому місці. Дисбаланси української економіки давно і добре відомі.

Перший - неймовірна залежність ВВП від експорту. Основний доход у країну приносили і приносять підприємства, що продають на зовнішніх ринках товари низького ступеню переділу: металурги, хіміки, почасти машинобудівники.

Другий - величезна кількість загниваючих державних монополій, який треба було реформувати ще п'ять-сім років тому. Серед них - комунальний і нафтогазовий сектори, армія, електроенергетика, залізничний транспорт і пенсійне забезпечення. В часи кризи вони повисають цеглинами на ногах потопаючої економіки.

Третій і найголовніший дисбаланс - система влади. Будь-які парламент і уряд розуміють, що при владі вони ненадовго. Тому чиновники налаштовані не на створення працюючої економіки, а на так званий "дерибан".

Саме тому вигідніше мати нереформовані обленерго, "Укрзалізницю" або "Нафтогаз України". Їхня структура незрозуміла, адекватно контролювати їх неможливо. Це те, що потрібно для вільних операцій з державними грішми. Аналогічне безладдя коїться в сфері державних закупівель.

Швидкому краху "економіки дерибану" сприяв ще один факт. До серпня цього року уряд і Національний банк проводили над Україною експерименти, що підсилили існуючі ризики.

Усе б закінчилося, як 2005 року - стагнацією виробництва і повільним відновленням. Але тут до нас дійшла світова криза, і зробила фінальний поштовх для того, щоб економіка буквально провалилася в яму.

У підсумку, існують три причини, через які 2008 року швидкий ріст економіки змінився найглибшим падінням. Перша - недоліки, які були. Друга - дії влади. Третя - безпосередньо світова криза.

Основні макроекономічні показники України 2008 року

 январьфевральмартапрельмайиюньиюльавгустсентябрьоктябрьноябрьдекабрь
Номинальный ВВП, млрд. грн.57,7118,6186,6266,6348,1419,1530,3628,1714,9800875,4 
Реальный ВВП, темпы прироста, %, к периоду предыдущего года4,95,86,56,26,46,56,57,16,95,83,62,1
Промышленное производство, темпы прироста, %, к периоду предыдущего года5,711,55,88,38,35,25,1-0,5-4,5-19,8-28,6-26,6
Индекс потребительских цен, %, к периоду предыдущего года19,420,622,524,425,826,426,426,426,225,825,522,3
Индекс цен производителей, %, к периоду предыдущего года23,325,631,837,639,443,746,346,942,737,727,423
Номинальные доходы населения, темпы роста, %, к периоду предыдущего года47,247,345,746,345,744,843,943,342,441,6  
Реальные доходы населения, темпы роста, %, к периоду предыдущего года23,422,119,217,71614,713,713,41312,4  
Экспорт товаров и услуг, млрд. дол.  17,513  41,063  68,423   
Импорт товаров и услуг, млрд. дол.  21,905  49,071  78,494   
Сальдо внешней торговли товарами и услугами, млрд. дол.  -4,392  -8,008  -10,071   
Государственный бюджет Украины            
Доходы, млрд. грн.1417,315,419,623,115,418,725,72018,820 
Расходы, млрд. грн.12,116,516,919,71819,719,320,92221,419 
Сальдо по месяцу, млрд. грн.1,90,8-1,5-0,15,1-4,3-0,64,8-2-2,61 
Профицит/дефицит (-) с начала года, млрд. грн.1,862,71,216,11,91,25,73-0,0140,6 
С начала года, % к ВВП3,222,280,640,381,750,450,220,910,4200,07 
Сводный бюджет Украины            
Доходы, млрд. грн.18,322,321,125,128,421,324,631,225,724,525 
Расходы, млрд. грн.14,320,521,225,421,926,624,423,127,728,426,5 
Сальдо по месяцу, млрд. грн.41,8-0,1-0,36,5-5,30,28,1-2-3,9-1,5 
Профицит с начала года, млрд. грн.45,85,75,411,86,56,614,411,97,45,6 
% к ВВП6,884,913,042,013,41,561,252,31,660,920,63 

 Джерела: Мінфін, Держкомстат, НБУ

До і після кризи

Цитата з офіційної пояснювальної записки Міністерства економіки уряду: "Можна виділити два етапи розвитку економіки України 2008 року: до липня - у цілому з позитивними тенденціями, що формувалися в умовах сприятливої зовнішньої кон'юнктури, починаючи із серпня - різка зміна тенденцій".

У перший період загальне виробництво в країні, згідно з показником ВВП, невблаганно зростало (див. таблицю 1). Перевиконувалися доходи бюджету, у який уряд знову заклав нереальні макроекономічні показники. Кабмін одержав можливість фінансувати подальше підвищення соціальних витрат.

Головною новиною лютого стала "Юліна тисяча" - так охрестили в народі повернення заощаджень, що згоріли в Ощадбанку СРСР. У бюджеті на цю мету заклали 6 мільярдів гривень. Кожному передбачалося видати не більше 1000 гривень.

З огляду на кількість бажаючих - порядку 20 мільйонів чоловік, - грошей вистачало лише першим шести мільйонам бажаючих. У підсумку, вийшло так, як і пророкували. Гроші закінчилися, а решта людей гірко пошкодували, що послухались порад уряду і не вистояли в довгих чергах.

Анатомія падіння ВВП 2008 року

 Прирост, %, декабрь 2008 к декабрю 2007Доля в ВВП, %
Сельское и лесное хозяйство17,514,1
Добывающая промышленность-2,44,3
Перерабатывающая промышленность-28,335,8
Производство и распределение электроэнергии, газа и воды-142,7
Строительствон/д5,4
Торговля, ремонт автомобилей, бытовых приборов и предметов личного использованиян/д10,5
Транспорт и связьн/д7,7
Образованиен/д2,1
Здравоохранение и соцобеспечениен/д2,1
Другие виды экономической деятельностин/д15,3
из них  
финансовая деятельностьн/д3,4
операции с недвижимостью, аренда, инжиниринг и предоставление услуг предпринимателямн/д6,6
государственное управлениен/д2,7
Всего---100

"Соціалка" уже кілька років провокувала величезну інфляцію. З 2004 населення звикло до постійного збільшення доходів. А з огляду на те, що 2009 рік - передвиборчий, зовсім резонно вважало: уряд буде давати більше грошей ще два роки.

Однак 2008 року, як визнає чимало експертів, багаторічні процеси підігріву цін наклались один на одного і дали зовсім нову якість.

Крім "соціалки", відбулося різке підвищення цін на газ і нафту, а продуктів в Україні торкнулася світова аграрна інфляція. Нарешті, із січня по липень у 1,6 разу виросли обсяги імпорту. Автомобілі, що ввозилися в країну, і побутову техніку населення з задоволенням купувало в кредит.

Інфляція почала набувати загрозливих масштабів. У березні 2008 року вона досягла максимального за 7 років значення 31,1% до відповідного місяця 2007 року. Раніше просто висока, вона стала загрозливо переростати в передвісницю галопуючої. Вже в лютому інфляція перевищила 20%, і впевнено продовжувала рухатися до 30%.

За оцінками, які робив у той час Національний банк, саме соціальна політика уряду була основним збудником цін. "Економічна політика влади, на жаль, згубна. Вдруге за останні роки влада стає головним джерелом кризи. Ми прогнозуємо високу інфляцію цієї осені", - погоджувався з ним екс-віце-прем'єр Микола Азаров.

Природно, не всі розділяли цей погляд. "Не вірте тому, що інфляція пов'язана з підвищенням зарплат", - говорила в липні Юлія Тимошенко. Під звук цих слів уряд погіршив прогноз інфляції з 9,6% до 15,3%.

Природно, Кабмін на заклики зупинитися не реагував. Більш того, не раз привселюдно заявляв, що саме Нацбанк винуватий у розкручуванні інфляції. Тоді фінансовий регулятор вирішив завдати удар у відповідь.

У березні він почав боротьбу з інфляцією, яку породив уряд. Для цього він удався до старої комбінації - затискування монетарних агрегатів і ревальвації гривні з 5,05 до 4,6 гривень за долар. У реальності, він спровокував реальну кризу ліквідності - банки стали затримувати платежі.

Природно, Нацбанк з усіх сил доводив, що ревальвація глибоко обґрунтована макроекономічно, а інфляція вже переборена. Усього за кілька місяців він з таким самим ентузіазмом буде виправдувати девальвацію.

Блокада тривала до літа. Ще тоді було очевидно, що це більше політичний хід, ніж економічний. Безліч експертів доводили, що жоден з методів Нацбанку не допоможе реально побороти інфляцію. Так і вийшло. До літа стало зрозуміло, що ні виймання грошей з економіки, ні ривок курсу не допомогли побороти ціни.

За підсумками року індекс споживчих цін виріс на 22,3%. У піковий місяць - у липні, - інфляція стрибала до 26,4% відносно липня 2007 року.

Ще більшим виявилося зростання цін виробників у серпні - на 46,9%. За підсумками року, за рахунок економічної кризи і високих рівнів 2007 року, він зменшився до 23%. Однак навіть цей рівень свідчить про те, що антиінфляційна політика була неефективна.

Зате Нацбанк різко порушив баланс в економіці. Банки практично припинили кредитування. За безглуздим збігом, у цей же час Мінфін став притримувати всі асигнування, крім обов'язкових платежів.

Сталося це в критичні для зростання бізнесу весняні місяці. У цей період не дати економіці грошей - це все одно, що не полити молодий саджанець.

У третьому кварталі 2008 року економіка почала сповільнюватися. Реальний ВВП, за винятком сільського господарства, виріс до третього кварталу попереднього року на 4,4%, порівняно з ростом на 6,9% у І півріччі.

Першими відсутність грошей відчули на собі будівельники і торговці автомобілями - в обох секторах упали обсяги збуту.

Відзначимо, що для падіння продажів нерухомості була набагато вагоміша причина: забудовники втратили відчуття реальності. Ціни, які вони виставляли, виявилися настільки позахмарними, що купувати її вже мало хто хотів. У той же час, пропозиція наростала величезними темпами - кожен більш-менш великий бізнесмен прагнув дістати надприбуток на девелоперському проекті.

Сьогодні можна бачити заморожені сотні будівництв багатоповерхових будинків, комерційних центрів і котеджних містечок. Нерухомість віддають уже за 50-70% вартості, але її все-одно ніхто не хоче купувати. Усі розуміють, що ціни повинні упасти ще.

Однак відсутність кредитів підкосила економіку в цілому. Багато підприємств заморозили інвестиційні проекти і почали оптимізувати витрати ще влітку. З одного боку, зараз це можна назвати великим успіхом: банки увійшли в кризу вже в мобілізованому стані, тому що останні кілька місяців вони посилювали норми кредитування.

Інша справа, що навесні і влітку це виглядало інакше. Нацбанк просто позбавив економіку грошей і обірвав її зростання.

З червня крива приросту виробництва потроху пішла вниз. У вересні промислове виробництво повернулося до рівнів, з яких починало рік, і з жовтня почало падати.

Однак жовтень - це вже четвертий квартал. А за підсумками третього, фізичне падіння обсягів виробництва було помічене тільки в будівництві (-17,1%) і фінансовій діяльності (-13,3%). Символічні мінуси - не більше 1-2% - спостерігалися в охороні здоров'я й освіті. У підсумку, фізичні обсяги ВВП за три квартали в цілому виросли на 6,9%.

"У серпні відбулася різка зміна тенденцій розвитку. Світова фінансова криза вже перетворилася на світову економічну. Основні українські експортери фактично втратили можливість реалізовувати свою продукцію на зовнішніх ринках. Або попит був відсутній, або заявлені ціни на продукцію стали істотно нижче собівартості її виготовлення", - говориться в доповідній записці Міністерства економіки.

У дослідженні компанії ASTRUM наводяться інші дані. "У вересні-листопаді 2008 року ціни на чорні метали упали більш ніж на 50%, а на хімічну продукцію - на 50%-70%. Саме падіння цін і попиту на ці експортні групи, додана вартість яких складає 9% ВВП і більше 30% промисловості, призвело до того, що зниження темпів зростання перейшло в падіння обсягів промислового виробництва в четвертому кварталі", - говориться в звіті.

Метаморфози відбулися неймовірно швидко. Ще у вересні люди вийшли з відпусток, почуваючи себе благополучно і безпечно. Уже через півмісяця почав дорожчати долар, а до початку жовтня виникли перші скандали навколо Промінвестбанку, КБ "Надра", Укрсоцбанку і "Райффайзен Банку Аваль".

А 13 жовтня Нацбанк, порадившись із групою найбільших банків, увів мораторій на дострокове зняття депозитів і кредитування.

Згодом з'явилися ще дві проблеми. Перша - курс долара до початку грудня підскочив від 5 вище 10 гривень. Цей рух супроводжувався масштабними скандалами, у центрі яких були Національний банк і особисто його голова Володимир Стельмах. Друга проблема - уже на рівні курсу 7,5 гривень за долар виникли масові неповернення кредитів.

На тлі фінансової кризи, все частіше стали виникати проблеми в компаній з реального сектора економіки. Різко упали обсяги збуту, виникли перебої з платежами, почалася оптимізація витрат і урізування бюджетів.

Для населення безробіття і безгрішшя перестали бути страшилками часів перебудови, і стали реальністю всього за пару місяців. По всій Україні, особливо східних регіонах, прокотилася хвиля звільнень і відпусток за свій рахунок. Підприємства, що працювали в три зміни, переходили на одну.

У Донбасі, Харківській, Сумській і Дніпропетровській областях багато підприємств зупинилися, тисячі людей виявилися на вулицях. Виросла злочинність.

У західних областях України своя проблема: туди з інших областей, а також із зарубіжжя, стали повертатися гастарбайтери. Позбавившись роботи, вони приїжджали додому, де роботи теж нема і не буде.

Бюджетники згадали початок 1990-х. Вже в листопаді-грудні багато державних підприємств і установ недоодержали гроші. Дитячі садки і лікарні гостріше відчули недофінансування. Військовим затримали сотні мільйонів гривень виплат.

За підсумками грудня, промислове виробництво обвалилося на 26,6%. Найбільше падіння помічене в хімії і нафтохімії (-38%), видобуванні руди й інших непаливних копалин (-42,4%), деревообробці (32,2%), машинобудуванні (37,1%).

Випуск деяких позицій упав більш, ніж наполовину. Наприклад: обробка яловичини (51,3%), виготовлення паперу і картону (-64%), пресів і ковальських машин (-88%), холодильників (-75%), сівалок (-82,6%) і тракторів (-87,1%).

Виробництво чавуну, сталі й інших затребуваних на зовнішніх ринках металовиробів знизився від -32,4% до -53,6%. Кокс і напівкокс - падіння на 37,3%, і далі в тому ж дусі.

Укрупнено, анатомію падіння ВВП наведено в таблиці 2. У відносно непоганому становищі - тільки сільське господарство. Зате промисловість стала головним якорем, який тягне на дно всю економіку.

У будь-якій цивілізованій країні подібний обвал показників уже призвів би до відставки уряду і керівництва центрального банку. Але українські Кабмін і Нацбанк, на щастя, завжди відрізнялися міцністю нервів. Вони залишаться з нами й 2009 року.

На диво, єдиним рятівником нашої країни у важкій ситуації виявився Міжнародний валютний фонд. У жовтні він вислав до України місію, і 6 листопада погодив виділення стабкредиту в розмірі 16,4 мільярди доларів.

Поки що уряд і Нацбанк одержали 4,5 мільярди. Зате в обмін вони пообіцяли додержуватись цілого ряду жорстких параметрів, включаючи змінний курс, рекапіталізацію банків і тверду монетарну політику.

Гарний це план чи поганий, але іншого немає. Поки що МВФ - єдиний, хто запропонував хоч щось практичне. Утім, на тлі бездіяльності уряду і парламенту, він легко може відмовитися від нав'язування допомоги Україні, яка нічого не хоче робити.

Прогнози

2009 року на Україну не чекає нічого хорошого. Запропоновані урядом показники (ріст ВВП на 0,4%, інфляція 9,5%) глибоко нереальні. Вони запропоновані для того, щоб роздути дохідну частину бюджету за рахунок заниженого зростання цін. Реально інфляція виявиться більшою, а разом з нею - і надходження податків.

Так уже було в усі попередні роки. 2008 року від початку прогнозувалося зростання ВВП на рівні 6,8% при інфляції 9,5%. Лише наприкінці грудня ці показники було переписано на більш реальні: інфляція 21%, зростання ВВП 3,5-4%.

Незалежні прогнози показують іншу оцінку майбутнього ВВП України. За прогнозами МВФ, 2009 року показник упаде на 5%, а за прогнозами деяких вітчизняних інвестиційних компаній - на 7,4%.

Також, за його словами, скорочення кредитування і падіння експорту призведуть до спаду промислового виробництва на 16,9%.

"2009 року спаду зазнають усі сектори економіки, хоча сконцентрується він у промисловості. Ми очікуємо продовження зниження в будівництві, що повинне скласти 17,2%. Спад у промисловості відіб'ється на торгівлі і транспорті, що 2009 р. повинні показати падіння на 10% і 5%. Сільське господарство не зможе підтримати ріст економіки - обсяги виробництва в ньому повинні упасти на 10% на тлі скорочення врожаю порівняно з 2008 роком.

Позитивний вплив підготовки до "Євро-2012" буде обмежений падінням доходів держбюджету, і не зможе компенсувати скорочення інвестицій у приватному секторі. Обсяг інвестицій в основний капітал 2009 року повинен упасти на 8%", - вважає експерт.

Також, за оцінками Федоришина, 2009 року імпорт скоротиться на 31% завдяки девальвації гривні, а експорт упаде на 20% через поганий стан зовнішніх ринків. Дефіцит поточного рахунку після досягнення 2008 р. рекордного негативного значення в 12,4 мільярдів доларів, 2009 року скоротиться до 1,6 мільярду.

Фінансовий рахунок через скорочення припливу капіталу буде зведено з негативним сальдо в 4,1 мільярди доларів 2008 року, а 2009 року воно збільшиться до 11 мільярдів.

Уцілому, 2009 р. дефіцит платіжного балансу складе 12,6 мільярдів доларів і буде профінансований за рахунок кредиту МВФ (12 мільярдів) і власних резервів НБУ (0,6 мільярда).

"Наш базовий сценарій припускає зниження ВВП 2009 року на 4,5%. Раніше такий прогноз відповідав нашому найбільш несприятливому сценарію, але напружені газові переговори, нестабільна політична ситуація і відсутність жодних ознак можливого відновлення в основних секторах економіки в середньостроковій перспективі змусили нас погіршити наш базовий сценарій", - відзначив начальник відділу аналізу фінансових ринків ING Wholesale Banking Україна Олександр Печерицин.

Він відзначив, що "Нафтогаз України" уже перевів українську економіку в режим економії газу. Це зменшило постачання газу промисловим виробникам, що великою мірою залежать від газу у своїх виробничих процесах (хімічна, сталеливарна промисловість і машинобудування), і складають значну частку промислового виробництва.

Більшість виробників азотних добрив уже заявили про повне призупинення виробництва у зв'язку зі скороченням газових поставок на 50% і більше.

Найімовірніше, нова ціна буде складати не менше 250 дол. за тис. куб. м, що на 40% вище торішньої ціни. З огляду на падіння світових товарних цін, ця ціна підведе українських хімічних виробників практично до точки збитковості і зменшить стимули їхньої роботи.

Інфляція виявиться майже удвічі вище, ніж написав уряд. За неофіційними оцінками Нацбанку - порядку 15%, хоча учасники експертного опитування НБУ дають коридор значень 13-18%.

Федоришин відзначає, що до кінця 2009 року інфляція повинна скласти порядку 20%. Головними факторами росту споживчих цін мають стати подальше підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги і різке подорожчання імпорту, викликане девальвацією. Курс, за оцінками ASTRUM, 2009 року зміцниться в середньому до 7,5 гривень за долар.

Індекс цін виробників наступного року може знизитися до 15,8%. У той же час, девальвація гривні буде протидіяти різкішому зниженню інфляції цін виробників, відзначає Федоришин.

Утім, ще в листопаді уряд для внутрішньої роботи враховував інші, більш реальні прогнози. Він припускав падіння реального ВВП на 2% при роздрібній інфляції 15,8% і оптовій 12,3%. Падіння промислового виробництва, за оцінками уряду, в цьому випадку складе 3,5%. І ще багато параметрів, на зразок падіння зарплат і зростання безробіття.

Це, безумовно, позитивний сигнал. Він свідчить, що уряд хоча б за закритими дверима визнає реальність. З іншого боку, реальні прогнози ще не означають реальні дії.

 "Економіка дерибану" продовжує діяти.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!