Імунітету проти кризи немає навіть у ЗМІ

Імунітету проти кризи немає навіть у ЗМІ

Понеділок, 17 листопада 2008, 14:39 -
"В Україні в принципі не може бути три щоденних ділових видання, це занадто. У нас фактично нічого особливо значного не відбувається, аби присвячувати цьому стільки уваги".

Криза - кризою, а газети - за розкладом. Це актуальний девіз світової фінансової кризи, адже зараз важлива будь-яка інформація. Всі намагаються зрозуміти суть подій у вітчизняній та світовій економіці і, в першу чергу, отримати відповідь, що робити з власними грошима.

Втім, для деяких видань ця криза може стати останньою: інвестори закривають неприбуткові проекти, падає реклама, дорожчає папір. Загалом, "час пакувати валізи".

Неприбуткові проекти підуть з ринку

Серед провідних тижневиків першим на собі проблеми відчув журнал "Контракти",  де вже почали активно скорочувати працівників.

Зокрема,  за інформацією "Телекритики", через зменшення надходжень від реклами, видання почало оптимізувати витрати, і декільком журналістам запропонували написати заяви на звільнення. А тим, хто залишиться в штаті, обіцяли скоротити зарплату.

Журналісти видання запевнили в коментарях "Економічній правді", що ця інформація не повністю відповідає дійсності, і що, насправді, звільнили не більше п'яти працівників. "Інших поки тримають в очікуванні. Ніхто, навіть редактори, не знають, кого звільнять завтра, але все-одно, в першу чергу, будуть звільняти молодих", - розповів журналіст "Контрактів".

В інтерв'ю "Телекритиці" президент видавничого дому "Галицькі контракти" Володимир Чеповий не заперечував звільнення. "Зараз ведуться фінансові підрахунки, як і в інших медіа. Розглядаються абсолютно всі варіанти оптимізації в умовах кризи. Перш за все - скорочення кількості шпальт, потім решта", - відзначив він.

Згідно з офіційними даними, у виданні зменшилися надходження від реклами на 10%. У цілому "Контракти", як і більшість друкованих ЗМІ, залежить від реклами на 70% і на 30% - від передплати. Але поки що "Контракти" продовжують роботу в тих же обсягах.

"Хоча насправді те, що відбувається на ринку, - це ще не криза. Цей термін придумали самі журналісти, а те, що зараз відбувається, - це не більш ніж просто невеликий спад", - говорить керівник групи експертів Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП) Сергій Чернявський.

Справжня криза може початися вже з січня-лютого наступного року, пророкують експерти. Ці місяці завжди були важкими для медівників, через сезонне падіння рекламних надходжень.

Ще одне видання, кризою в якому лякають журналістів, - "Экономические известия". Ще в вересні їх працівникам почали зрізати зарплатню, в жовтні цей показник досяг порядку 20-35%, журналісти очікують продовження. І навіть урізану зарплатню виплачують із запізненням - за вересень працівники видання гроші отримали лише в листопаді.

В "ЭИ" вже зменшили об'єм випуску з 12 до 8 шпальт і почали скорочувати штат на таких проектах, як "Статус" та "Український бізнес". Наразі для їх підтримки залишили всього по 2-3 людини. Закриваються проекти "Статус Регіони" та "Драйвер". Ймовірно, попереду реструктуризація всього холдингу.

Зрештою, власник "Экономических известий" - корпорація ІСД - також має певні фінансові проблеми.

Щоденне видання "Газета 24" 1 жовтня перейшло з 6-ти на 5-ти денний режим виходу та, за інформацією джерела у виданні, скоротило по декілька працівників в кожному з тематичних розділів.

"Звільнили, або "допомогли" звільнитися деяким журналістам. Через це у виданні кореспондентам додали додаткових тем, якими раніше займалися звільнені колеги", - повідомляє один з журналістів видання.

Нагадаємо, у травні "Телекритика" повідомляла про намір акціонерів скоротити видатки газети, закривши регіональні редакції. У вересні журналісти видання розповідали про те що керівництво почало продавати офісне устаткування: столи, комп'ютери, крісла.

Проблеми з рентабельністю має "Блік" - його вже виставили на продаж австрійські інвестори. Подібна ситуація - і у "Обзора", що входить в голландську Telegraaf Media Groep (TMG).

Загалом, холдинг TMG збирається "злити" весь український портфель видань, а це журнали Domus Design, "Panorama", "What's On", "Майстер", "Любимая", "Glance", "GourmetGuide", інтернет-сайти Obzor.ua, Emarket.ua и Whatson-kiev.com.

В TMG пояснюють такий крок бажанням звільнитися від активів, які не несуть очікуваного прибутку і не відповідають спрямованості голландської компанії.

Наприкінці жовтня було призупинено щоденний випуск видання "Газети по-українськи", яке перейшло в режим тижневика.

Комерційний директор газети Сергій Матяш звалює всі проблеми на фінансову кризу. Хоча на сьогодні з'явилася інформація, що видання знайшло джерело фінансування і готове поновити щоденний випуск.

Нагадаємо, нещодавно Інтернет-видання "Медіабізнес" повідомило, що проект нового тижневика "Країна", який збирався випускати видавець "Газети по-українськи" ТОВ "Видавнича група "Нова інформація", відкладено.

Крім того, в журналістських колах поширюється інформація, що через проблеми у російському "Комерсанті" може значно постраждати його українська дочка. Але його співробітники цю інформацію спростовують.

"У нас звільнили поки тільки одну людину, і то не через кризу. Загалом, найближчим часом змін не передбачається. Хоча вже у грудні має бути оголошено річні фінансові результати, і вже тоді стане зрозуміло, чи будуть когось звільняти, і в яких обсягах", - розповіла журналістка московської редакції.

А от працівники київського "Комерсанту" переконують, що насправді у Москві звільнення були. "Викидали зайвих людей, які нічим не займалися, окрім банального носіння паперу", - розповідає джерело ЕП у виданні.

"У нас же в Києві поки що все стабільно. Зарплати платять, але традиційного щорічного підвищення, очевидно, не передбачається. Найближчим часом будуть прикриті додатки "Комерсант Авто" і "Коммерсант Дім", - розповідає кореспондент "Комерсанту-Україна".

Про начебто відсутність проблем запевняє і головний редактор української редакції Андрій Гоголєв. "Я не скорочую ні людей, ні зарплати. Що стосується закриття додатків, то це нісенітниці. "Дім" і справді ми тимчасово випускати не будемо через відсутність рекламодавця, але ніхто його не закриває, а додаток "Авто" ми зараз готуємо на грудень", - додає Гоголєв.

Додамо, що "Комерсант-Україна" вже скоротив обсяг до 8 шпальт, але загалом у виданні пояснили, що це нормальна сезонна практика, яка не залежить від масштабів фінансування.

Але проблеми таки видніють на горизонті. Рекламні бюджети, за словами Гоголєва, продовжують знижуватись. "Практично щотижня чуємо від того чи іншого рекламодавця про відмову від замовлення або рішення його заморозити. Ціни на папір також зростають мало не щотижня", - каже керівник "Комерсанта".

Таким чином, падіння попиту на рекламу не єдина проблема, з якою останнім часом довелося стикнутися друкованим ЗМІ.

"За останній рік виросла орендна плата, послуги логістики, вартість паперу виросла майже вдвічі, а він у собівартості видання займає від 40% до 60%. В порівнянні з цим ростом падіння виручки від реклами здається незначним. І те, що сьогодні відбувається на ринку, можна назвати словом оптимізація, природний відбір після великого перегріву ринку", - вважає керівник групи експертів УАВПП Сергій Чернявський.

Зменшення об'єму випуску також відбулося і у тижневику "Дзеркало тижня", який "усох" з 24 до 16 шпальт, те саме відбулося і з журналом "Деньги".

"В середині листопада ми були вимушені зменшити об'єм з 68 до 52 сторінок через скачок тарифів на друк. Довелося також зменшити масштаби співпраці з позаштатниками", - додав головний редактор "Денег" Олександр Крамаренко.

Хоча зменшення об'ємів ще не означає кризу, переконує керівник видання, адже під час кризи видання збільшило аудиторію.

"Наш журнал став краще продаватися, а на сайті відвідуваність зросла на всі 40%. Як і раніше, реклама у нас досі займає приблизно п'яту частину всіх друкованих площ", - говорить він.

На початку листопада Борис Ложкін, президент Українського медіа-холдингу, до складу якого входить журнал "Деньги", повідомив, що буде скорочувати неприбуткові проекти. Але поки що в його виданнях відбулися лиш незначні звільнення господарського та допоміжного персоналу.

У холдингу "Бліц-Інформ", до складу якого входять журнали "Бизнес" і "Натали", ситуація поки що стабільна, хоча певні проблеми таки присутні - минулого тижня, наприклад, у виданні закрили їдальню. Журнали холдингу рятує стабільна реклама. Більшість із них мають сталого читача, тому рекламодавець скорочує рекламні площі в цих виданнях в останню чергу.

В друкарнях холдингу (Бліц-Принт) друкуються ряд видань, в тому числі "Кореспондент", і у декого з них найближчим часом передбачаються активні зменшення тиражів, сповістили "Економічній правді" в друкарні "не під диктофон". Цю ж інформацію неофіційно підтверджують і в друкарні "Новий друк".

Певною мірою, хоча й не так сильно, страждають від кризи інформагентства. Хоча більшість ділових передплатників, які приносять агентствам найбільші прибутки, від їх продуктів не відмовляються: на інформації в кризу не економлять. Однак певні негаразди таки мають місце.

"Не так давно звільнились деякі кореспонденти, а працюючих журналістів змушують брати інший ринок (наприклад, журналіст який раніше писав лише про нерухомість, відтепер вимушений ще моніторити ринок автомобілебудування - ЕП)", - розповів кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна".

В "Українських новинах", за інформацією журналістів агентства, ще два тижні тому ситуація була подібною. "Люди звільняються з різних причин, але їхні вакансії не завжди заповнюються", - говорив тоді один з працівників редакції. На неофіційному рівні в агентстві запевнили, що останнім часом штат лише поповнюється.

Прибутки зменшаться навіть в лідерів

Але є й такі видання, яким криза по коліна. Одні мають стабільне фінансування, інші - налагоджену бізнес-схему, що допомагає перестрахуватися у найкритичніші моменти.

Наприклад, у найбільшого суспільно-політичного журналу "Кореспондент" ситуація не викликає особливого занепокоєння, видання почуває себе впевнено.

"У нас досить високі надходження від реклами, але ми відчуваємо, що динаміка росту витрат рекламодавців уже не та. Це значить, що наші прибутки цього року будуть нижче запланованих, але все ж таки вищими, ніж минулого", - запевнив "Економічну правду" головний редактор видання Віталій Сич.

Бадьоро тримається і журнал "Деловой", незважаючи на невелику затримку зарплатні цього місяця. "Зараз погано почувають себе основні рекламодавці, банки, інвестфонди, авторинок, але все-одно є сектори, які сьогодні готові вкладати гроші в рекламу", - відзначив в коментарі "Економічній Правді" головний редактор журналу Олена Шрамко.

У виданні нікого не звільняють і сподіваються, що до цього не дійде, бо ж ситуація нібито навіть покращується. "Вже сьогодні ми помічаємо активізацію уваги до ділової преси. Нас починають читати ті люди, яким до того ми були нецікаві. В суспільстві підвищується попит на фінансові показники, особливо ближче до кінця року", - говорить Шрамко

У газеті "Дело" про кризу навіть не згадують. Не так давно новим власником газети став олігарх Віктор Пінчук, який, придбавши видавничий дім "Економіка" (крім газети "Дело" до нього входять "Инвест-Газета", Marketing Media Review, тощо) вже знав, що бере до рук збиткове видання перед самим початком кризи.

Більше того, через нестачу працівників газета продовжує шукати фахових журналістів. "Навіть обсяги реклами у нашому виданні не зменшилися", - додає заступник головного редактора Микола Бабич.

Такі ЗМІ, як газета "Сегодня", що належить Ринату Ахметову, чи мережа місцевих видань "Газети по Киевски", що фінансується групою "Приват", за словами експертів, перебувають у вигідному стані через свою значну популярність.

Хоча в деяких номерах "Газеты по-киевски" зменшено кількість сторінок і скасовано додаткову програму, яка виходила по четвергах. Розклад телепередач на наступний тиждень знову, як і 2 роки тому, друкується на шпальтах щоденного випуску газети.

У виданні "Деловая столица" особливих зрушень найближчим часом не чекають. Оптимістично уявляють своє подальше існування і в муніципальному Київському медіа-холдингу.

"Незважаючи на борги Київської адміністрації, видання поки закривати і, тим більше, продавати під час кризи, ніхто не збирається. Працівників у нас не звільняють, а затримки зарплатні у виданні були завжди, тому ми цьому не дивуємося", - відзначив журналіст "Вечірнього Києва".

Зникає жир, з якого бісилися

Раніше ринок був перегрітий, вважає головний редактор журналу "Деньги" Олександр Крамаренко. "Виходило безліч проектів не стільки для заробляння грошей, скільки для власного задоволення якогось поважного добродія чи задля іміджу. А нині ринок просто повертається до нормального стану", - каже він.

"Є видання прибуткові, а є такі, що живуть на дотаціях. Так, наприклад, існує видання "Экономические известия", або той самий тижневик "Експерт", в якому я взагалі не бачу сенсу для існування. В Україні в принципі не може бути три щоденних ділових видання ("Дело", "ЭИ", "КоммерсантЪ" - ред.), це занадто. У нас фактично нічого особливо значного не відбувається, аби присвячувати цьому стільки уваги", - зазначає один із його колег.

Затягнути паски доведеться і лідерам ринку. Головний редактор журнала "Кореспондент" Віталій Сич  зізнається, що їм доведеться дещо зменшити обсяги витрат. "Наприклад, ми більше не будемо замовляти піцу у вівторок і середу ввечері за рахунок компанії. Вона мені і так видавалася надто жирною, так що це навіть плюс", - жартує редактор.

У складній ситуації перебувають також видання, які не співвідносили свої доходи з витратами і роками борсалися на межі виживання, вважає Віталій Сич.

"Також у важкому стані повинні опинитися ті, хто запускав проекти з урахуванням певної динаміки зростання рекламного ринку. А вона змінилася цього року. Виживуть видання, які вже давно на ринку або мають міцний бренд", - каже головний редактор "Кореспондента".

Загалом більшість редакторів наголошують на тому, що найважчий період ще попереду, то поки що рано казати, хто переживе кризу, а хто - ні.

"Але і за найгіршого сценарію, професійні журналісти без роботи не залишаться. Тут як у футболі: після пониження команди у класі, сильні гравці розходяться по командах вищої ліги, а слабкі гравці опускаються, або ідуть назавжди з футболу", - порівнює Сергій Чернявський.

Менш успішним журналістам доведеться заводити професійні блоги, вважає він, а також присвячувати більше часу, наприклад, журналістським розслідуванням, які поки що в нас не поширені. Раніше на них просто не вистачало часу.

Менш конкурентоспроможні видання можуть бути поглинені великим медіа-холдингами. "З'явиться багато якісних видань "бізнес для бізнесу", спеціалізовані видання, сконцентровані на певну галузь, наприклад, бухгалтерію, менеджмент, викладацьку справу тощо", - додає Чернявський.

Зміни, що відбудуться вже найближчим часом в українській журналістиці, для декого будуть мати надто болючі наслідки. Хоча комусь принесуть додаткові лаври. Загалом найближчим часом має відбутися таке собі оздоровлення, що допоможе підняти українську журналістику на значно вищий професійний рівень.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!