Нацбанк сказав про уряд все

Нацбанк сказав про уряд все

П'ятниця, 14 листопада 2008, 13:10 -
"Якщо хтось слон, то це не означає, що приватне майно - це твоя посудна лавка. Приватна власність - це чутлива річ. В темі рекапіталізації Промінвестбанку не треба поводитися як слон у посудній лавці"

Нарешті, ми дізналися, що насправді думають у Національному банку про Кабмін.

Зазвичай, керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький каже лише те, що зараз потрібно казати. Він завжди знаходить виправдання для дій свого шефа, Володимира Стельмаха.

Але в четвер, під час круглого столу, присвяченого кризі у країні, його щось збентежило. І Литвицький почав говорити. Тими фразами, які, вірогідніше за все, лунають на закритих засіданнях правління Нацбанку.

Він назвав декілька пунктів, за якими НБУ має найбільші претензії до Кабміну. Перший - безпосереднє втручання у роботу Нацбанку, особливо вплив на курсову політику. Другий - стимулювання інфляції. Третій - відсутність реальної роботи з порятунку економіки.

І, звичайно, червоною стрічкою через усі ці пункти проходила тема того, що уряд завжди складає з себе відповідальність за економічні прорахунки. І перекладає її, наприклад, на Національний банк.

"Слон у посудній лавці"

"Я хотів би, щоб нам ніхто пальчиком не вказував - за один тиждень, за місяць, чи за півроку довести до ладу питання з Промінвестбанком, інакше відбудеться націоналізація. Ви знаєте, якщо хтось слон, то це не означає, що приватне майно - це твоя посудна лавка. Приватна власність - це чутлива річ. В темі рекапіталізації Промінвестбанку не треба поводитися, як слон у посудній лавці", - невдоволено почав Литвицький.

Безумовно, радник жодного разу не сказав "уряд" чи "Тимошенко", але було зрозуміло, кого він  постійно мав на увазі. Наприклад, радник дуже жорстко розкритикував ідею часткової націоналізації Промінвестбанку і зауважив, що треба зважити, чи є взагалі привід так робити. Звичайно, це був камінець у бік уряду.

Потім Валерій Олексійович почав багато та жорстко критикувати вплив дій Кабміну на валютний ринок. Він зазначив, що нещодавнє збудження на валютному ринку на 90% було пов'язане з психологічним фактором. Ще до вересня погіршення торговельного балансу країни перекривалося фінансовим рахунком. Але все ж таки приток валюти зменшився. За словами радника, фундаментальним збуджуючим фактором є, звичайно, стан бюджету.

За його словами, якщо складається так, що в бюджеті переважає споживання, створюючи дефіцит в 20 мільярдів, то ці 20 мільярдів необхідно шукати. Але це обов'язково підвищить попит на імпорт. "А якщо буде попит на імпорт, буде попит на валюту", - підкреслив він.

Саме тому Литвицького і, мабуть, увесь Нацбанк, дратує заява прем'єра Юліі Тимошенко про те, що за Конституцією уряд не відповідає за курсову політику. Як, напевно, ще багато інших заяв голови уряду. Наприклад, про те, що "курсова політика НБУ стимулює інфляцію", і в межах подолання інфляції доведеться "боротися з політикою Нацбанку".

"Так, ви не відповідаєте, - показав Литвицький на когось у повітрі. - Але це не означає, що не впливаєте. Якщо ви приймаєте бюджети з такими пропорціями в бік споживання, такі рішення по проплаті боргів "Нафтогазу", і ця структура виходить і формує попит на мільярд доларів - ви думаєте, цей мільярд доларів ринок здатний без втручання Нацбанку забезпечити? Здатний, але за яким курсом?" - поставив він риторичне питання.

Радник навів ще один приклад. Він спитав у колишнього міністра і депутата Володимира Ланового, чи є в Україні перевиробництво зернових. Той кивнув. "Це криза перевиробництва зерна. Скажіть, а де валютні доходи від експорту зерна? Де експорт? Ну так впливайте на експорт, а ми будемо впливати на курс", - завершив етюд Литвицький.

Він наводив ще багато прикладів некоректної поведінки "когось". Наприклад, завдання Нацбанку досягнути курсу 5,5 гривень за долар. "Чому не 5,6", - здивувався експерт.

Також він зауважив, що не треба розраховувати на резерви НБУ, і нічого не робити задля стабілізації економіки. Гроші МВФ, підкреслив експерт - боргові. Україна вже мала такі 1998 роre. Але тоді країна мала також девальвацію 80%, валютний коридор, заходи з валютного адміністрування.

Зараз, за словами Литвицького, на НБУ тиснуть, щоб він вдався до адміністративних заходів. Але поки що він намагається утримати ситуацію, наприклад,  без повернення обов'язкового продажу експортних надходжень валюти. Від них буде потім важко відмовитись, зауважив радник.

"Я не захищаю Національний банк. Але за курсову політику в моїй країні несе відповідальність багато структур. І багато керівників цих структур... Уряд має по темі курсової політики підставляти плече Національному банку, а не відхрещуватись від впливу на курсову політику. Так само з монетарною політикою", - таки відкрив карти Литвицький.

"Хто пропонує такі бюджети?"

А ось у провокуванні інфляції радник звинуватив уряд відкритим текстом.

Це не були пусті слова. За традицією, всі звинувачення Литвицький підтверджує статистичними даними. Він нагадав, що цього року номінально доходи громадян зросли на 43%, а минулого - на 23%. Але за січень-жовтень харчова промисловість збільшила виробництво лише на 0,4%, тоді як минулого року вона зросла на 12,2%.

Отже, зробив висновок радник, соціальні видатки бюджету напряму стимулюють купівлю імпортних товарів. А вітчизняна економіка знаходиться в занепаді.

"Скажіть, а хто приймає такі бюджети? Хто пропонує? Може, центральний банк? Де ці 9,6% інфляції при такому співвідношенні витрат на поточні і капітальні видатки? Коли була нова версія бюджету, ми їх там теж не побачили. Я не радий, бо тепер їх не побачили вже ті, хто говорить про кризу. Хоча ще місяць тому вони казали, що ми нахабні. А ми не нахабні. У нас були проблеми - до речі, не пов'язані зі світовою кризою", - обурився він.

Далі радник пояснив, що мав на увазі. В грудні 2007 року з казначейського рахунку за один лише місяць було знято 11 мільярдів гривень під славнозвісні борги "Сбєрбанку".

Саме вони спровокували інфляцію в першому кварталі цього року. "А тепер попередники винуваті, світова криза, Нацбанк з емісією. А що, емісію грошей уряд не робить?" - запитав він.

І сам же відповів, що за останній місяць Нацбанк через продаж валюти на стримане рефінансування вилучив з обігу приблизно 3 мільярди гривень. Він виходив з того, що грошей в економіці треба менше, бо нижчим став попит на гроші. Але Мінфін з вересня вже зняв з казначейського рахунку 9 мільярдів. "Це правило - якщо у людей немає на валютному ринку впевненості, купувати валюту. Тоді які повинні бути резерви, щоб цю ліквідність мобілізувати", - підкреслив експерт.

Він зауважив, що поки що Мінфін веде більш-менш грамотну політику бюджетних видатків, на відміну від грудня 2007 року. Але НБУ дійсно остерігається, щоб в грудні цього року не відбулось щось подібне.

Вкидання в економіку багатьох мільярдів водночасно він назвав "суїцидом". Збентеження НБУ є насправді сильним, тому що, за коректним висловлюванням Литвицького, рішення щодо розподілу бюджетних коштів приймаються з урахуванням багатьох обставин - не лише з міркувань недопущення інфляції.

Радник застеріг: офіційно зафіксоване падіння темпів зростання цін - це ще не перемога над інфляцією. Навпаки, зараз Україна має історичний максимум зростання цін виробників - 32%, тоді як за весь 2004 рік вона склала 24%. Залякані прогнозами майбутньої вартості газу, підприємства вже закладають нові її рівні в ціну своєї продукції.

"Величезний інфляційний навіс створений. І навіть два місяці інфляції - вересень і жовтень - скоріше означають охолодження промисловості, ніж розворот тренду на стабілізацію динаміки цін виробників", - підкреслив він.

"Треба ще подивитись, що це за пакет"

Кажучи про прогнози ціни на газ, Литвицький мав на увазі все той же уряд. "Є у нас такий імпорт, який ми можемо скоротити? Є, це імпорт газу. Хочемо, але не можемо. Якщо розмови про енергозаощадження не йдуть далі розмов, то вони будуть формувати на ринку попит на валюту для фінансування цього критичного імпорту. Але якщо ви не впливаєте на обмінний курс, впливайте на енергозаощадження. І не збуджуйте ринки прогнозами, якою буде ціна на газ. Бо ще ніхто не знає, яка буде ціна, а вже дисконтують цю ціну в свої оптові ціни", - пояснив він.

На думку радника, уряд дуже мало опікується станом справ в економіці. За його словами, навесні був період, коли макроризики виглядали асиметрично. Ризик інфляції був вищий, ніж ризик спаду.

"Зараз, судячи з того, що ми отримали по промисловості, ризик спаду не менший, ніж ризик інфляції... Скільки металургія переживає спад, хто пам'ятає? Вже півроку, з червня. Заходи вживаються сьогодні, і це правильно. Але яка ефективність цих заходів? І треба ще подивитись, що це за пакет", - іронізував Литвицький.

Уряд "отримав на горіхи" також за слабке регулювання ринку нафтопродуктів.

Литвицький зауважив, що ціни на нафту давно падають. Вже давно це можна було якось використати, щоб скоротити попит на валюту і дати економіці антиінфляційний сигнал.

"Можна це було використати? Може, і можна. Тільки я цієї еластичності не бачу. Меморандуми з нафтотрейдерами - це класно. Але треба так меморандуми підписувати, щоб економіка відчула понижувальний тиск на ціни і в сфері валютних операцій", - запевнив він.

Далі Литвицький знову навів "шокуючу" статистику. За його оцінкою, ще минулого місяця можна було казати, що економіка однією п'ятою корпусу зазирнула в кризу. Рецесія була в секторі будівництва, яке створює приблизно 5%. Також проблемними були освіта і охорона здоров'я. Разом вони створюють приблизно 7% ВВП.

Але за підсумками жовтня пролунали перші тривожні дзвінки. Вперше за багато років було зафіксовано спад промислового виробництва у відношенні до вересня. Зниження було не тільки місяць до місяця, а й відносно жовтня минулого року.

"Такого ніколи не було. Якщо так далі справа піде, то технічна рецесія у виробництві в грудні-січні може перетворитися в справжню. Якщо до будівництва, охорони здоров'я і освіти позавчора приєдналася промисловість, то це вже галузі, які створюють 30% ВВП. Треба терміново вжити заходів з оздоровлення тих секторів", - зауважив радник голови НБУ.

Він підкреслив, що труднощі в економіці Украіни викликані бездіяльністю уряду.

"Вони викликані не стільки світовою кризою, скільки тим, що ми не зреагували вчасно на проблеми першого кварталу. В першому кварталі НБУ попереджав, що в березні в промисловості зародилися такі тренди, яких ми не очікували. Інфляція вгору, а зростання у промисловості - вниз. Ми сказали, що зароджуються перші дзвіночки стагфляції. Було величезне незадоволення Нацбанком за те, що він публічно зробив. Потім побачили, що ми праві. Бо в жовтні вперше в історії нашої промисловості, яка почала зростати ще 1999 року, відбулась технічна рецесія", - поставив діагноз Литвицький.

За словами радника, це ще не криза, і не передумова кризи. "Але ці речі вже вагітні кризовими явищами. Але це не тому, що в банківській системі проблеми. Там вони більш-менш взяті під контроль. А не взяті під контроль у промисловості. Легка промисловість у "мінусі", харчова - 0,2%. Це практично стагнація", - забив він останнього цвяха в труну репутації уряду.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!