Аграрії залишили кризі три місяці. А криза аграріям?

Аграрії залишили кризі три місяці. А криза аграріям?

П'ятниця, 31 жовтня 2008, 10:00 -
Криза в агросекторі триватиме лише один квартал, впевнені селяни-оптимісти. І хай поки що падають акції продовольчих компаній, згортаються інвестиційні програми, виставляються на продаж підприємства. Однак завмерли не всі поточні проекти.

Рекордний за роки незалежності врожай не може приховати факту: світова економічна криза дісталася й до АПК.

У першу чергу, про це свідчать ціни на зерно: тонна фуражної пшениці на внутрішньому ринку за два останні місяці подешевшала вдвічі - до 450 грн.

І справа, кажуть експерти, не лише у неймовірно великому врожаї - потенційні іноземні покупці нашого збіжжя знизили обсяг імпорту хліба через відсутність коштів.

Злий жарт з українськими селянами зіграло різке падіння нафтових котирувань за останній рік - зі 147 до 61 дол./бар. Поки одні аграрії потирали руки у передчутті зниження витрат на осінні та весняні польові роботи, інші зіткнулися з проблемою збуту зібраного врожаю.

"Одним з головних імпортерів українського зерна є країни, що видобувають нафту. Наприклад, Лівія закладала у свій бюджет розрахункову ціну на вуглеводні на рівні 95 дол./бар. Зараз вона на 30 дол. нижча. Це означає, що країна не має чим платити за наше зерно", - каже в коментарі для ЕП начальник аналітичного відділу консалтингового агентства "ААА" Марія Колесник.

Відтак, то ще велике питання, чи вдасться українцям поточного маркетингового року продати за кордон планові 26 млн. тонн зерна, заявлені Мінагрополітики, і головне - за якими цінами.

"Скорочення експорту вдарить по прибутках АПК, бо ціни продовжать падати. Зрозуміло, селяни "влетіли", - додає експерт.

Раніше брак обігових коштів долався просто - за рахунок кредитування. Ще зовсім недавно головне аграрне відомство хизувалося: цього року селяни залучили позик на суму понад 14 млрд. грн., що на 35% більше, ніж 2007-го. Тепер усе інакше.

Особливо кредитна криза позначилася на фірмах, які забезпечували село "витратними матеріалами" - імпортними засобами захисту рослин та запчастинами.

"Компанії брали кредити, завозили індійські матеріали, і в цю пору, в час осінніх робіт, все це вже було в Україні. Зараз - тиша", - говорить Колесник.

Пропозицію деяких гарячих голів змусити банки фінансувати бізнес силоміць вона вважає недалекоглядною. Ринку та іноземним інвесторам необхідні позитивні сигнали, і таким сигналом може стати надання Києву довгоочікуваного кредиту МВФ.

Буде ця позика - до нас потягнуться й приватні інвестори, упевнена аналітик.

А тим часом компаніям доводиться готуватися до подальшого скорочення кредитування та росту відсоткових ставок.

Втім, грошовий потічок, швидше за все, остаточно не пересохне: без фінансування не залишаться інтегровані структури, які володіють виробничими ланцюжками - від заготівлі сировини і до експорту готової продукції.

Однак виживуть не всі. Зафіксоване у жовтні падіння акцій продовольчих компаній - провісник потенційного перерозподілу власності в аграрному секторі.

За даними інформагентств, цінні папери цукрового холдингу "Астарта", що котируються на Варшавській біржі, впали в ціні більш ніж на 5%, акції одного з найбільших виробників та експортерів олії компанії "Кернел" подешевшали майже на 19%. До впливу фінансової кризи додалася ще й політична нестабільність в Україні.

Деякі інвестори уже почали позбуватися профільних активів. Днями стало відомо про продаж луцької продуктової мережі "Наш край", яка об'єднує 60 магазинів у 19 областях.

Власники поспішають продати її за 60 мільйонів доларів, поки не подешевшала. Почав розпродаж "Київхліб": під будівництво офісного центру пішов з молотка один з колишніх виробничих майданчиків компанії - хлібзавод №4 на Лук'янівці.

Згорнула свою діяльність в Україні і перенесла виробництво у Росію іспанська компанія PASA, власник бренду Gallina Blanca. Дочірнє підприємство фірми в Україні Europe Foods GB працювало у Броварах з 1995 року. Зараз завод виставлено на продаж.

Заявив про намір залишити український ринок і великий австрійський виробник молочної продукції компанія NOEM. Минулого року фірма за 25 мільйонів доларів придбала невеликий молокозавод у Київській області і планувала вкласти у його розвиток ще 20 мільйонів євро.

У зв'язку зі світовою фінансовою кризою проект заморожено.

Скорочують свої витрати не лише великі компанії, а й "малі" українці: дорога їжа все важче знаходить свого покупця. Не виключено, що й через це зокрема деякі торгівельні мережі, зокрема, "Метро" та "Сільпо", почали знижувати ціни - до 10%.

За версією компаній, вони роблять це заради підтримки своїх клієнтів. "Не тільки тому. Їм потрібні обігові кошти, бо на них тиснуть непогашені кредити", - каже Колесник.

Можна якщо не здолати кризу, то, принаймні, мінімізувати її вплив на агросектор, упевнена вона. Для цього влада повинна зняти перешкоди для бізнесу.

Зокрема, знизити податки та акцизи (а не підвищувати їх, як днями пропонував уряд), а також стимулювати виробництво та внутрішнє споживання.

"Слід починати реалізацію великих проектів, скажімо, будівництво доріг. Це лише на перший погляд не має стосунку до АПК. Попит в одному секторі економіки ланцюжком потягне за собою попит в іншому", - говорить експерт.

Так вважають не всі. Для подолання кризи не потрібні спеціальні заходи, переконані на "Бандурському елеваторі" - підприємстві, що входить до групи компаній "Кернел" (Миколаївська обл.).

"Не треба метушитися. Криза триватиме місяць, максимум - три місяці", - прокоментував ЕП керівник компанії Борис Ферштман.

Він згоден: нові проекти зараз починати було б непросто, а от на реалізацію старих криза не вплинула.

Сам він, мовляв, не зіткнувся з жодними труднощами при управлінні елеватором та будівництві олійно-естракційного заводу: і банки надають планові позики, і іноземні постачальники не підводять.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!