Тимошенко хоче військового комунізму

Тимошенко хоче військового комунізму

П'ятниця, 24 жовтня 2008, 15:00 -
Проект закону "Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на економіку України" мали прийняти у Верховній раді 24 жовтня, але згодом вирішили долучити до нього положення з кількох альтернативних законопроектів, перенісши розгляд на наступний тиждень.

Проект закону "Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на економіку України" мали прийняти у Верховній Раді 24 жовтня, але згодом вирішили долучити до нього положення з кількох альтернативних законопроектів, перенісши розгляд на наступний тиждень.

Спробуємо розглянути детальніше деякі із запропонованих урядом заходів, що, за задумом авторів законопроекту, мають витягти Україну з системної економічної кризи.

Перша і найбільша стаття проекту присвячена банківській системі. В ній пропонується дозволити Кабінету Міністрів викупати акції додаткової емісії (паї) неплатоспроможних банків за державні облігації України чи за рахунок державних запозичень та коштів бюджету.

Причому лише в найкращому випадку такі банки отримають гроші. Ймовірніше, Національний банк розрахується державними облігаціями, які в умовах економічного колапсу будуть дешевші за папір, на якому надруковані.

Але і це не все. На загальних зборах учасників банку представник уряду (Міністерства фінансів) наділятиметься правами учасника, що володіє більшістю у три чверті голосів учасників банку. Загальні збори перетворюватимуться на фарс.

Таким чином, співвласником багатьох банків, у тому числі і деяких системних, стане держава, а чиновники у майбутньому матимуть відмінну нагоду заробити на тіньовій приватизації викуплених за державний кошт часток у статутних капіталах банків. Усе це ми вже бачили під час приватизації державних підприємств.

Створення Стабілізаційного фонду у складі Державного бюджету залишимо без коментарів. Фінансувати його планують так само за рахунок державних позик.

Крім того, законопроект допомагає Нацбанку штовхати в прірву інфляції гривню, дозволивши фінансові операції в сфері внутрішніх запозичень і операції, пов'язані із збільшенням капіталізації банків в іноземній валюті.

Поряд із цим, уряд збирається "потрусити" дивіденди з господарських товариств, у статутних фондах яких є частка держави, передбачивши відповідні зміни в низці законів, таких, як закон "Про господарські товариства", і в Господарському кодексі.

Фонди загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування переводяться урядом у ручний режим перерозподілу розмірів страхових внесків між ними.

Органам державної влади і місцевого самоврядування скорочуються видатки на 20% у порівнянні з сумами, передбаченими проектом держбюджету на 2009 рік. Отже, армія безробітних має поповнитись і колишніми державними службовцями.

Цікаво, що в початковому варіанті законопроект передбачав скорочення чисельності Збройних сил України 2009 року на 17800 осіб та на 17590 - 2010 року, але в остаточному варіанті цей пункт зник. Як правило, такі рішення ухвалюються окремими законами.

Не менш прикметним є зникнення з остаточного варіанту кваліфікаційних вимог до членів Ради Національного банку України.

За попереднім задумом, членами ради могли би бути особи, що мають практичний досвід роботи за фахом не менше 5 років, науковий ступінь у галузі економіки і фінансів та досвід наукової роботи, підтверджений науковим дослідженням з питань розвитку економіки, грошово-кредитної політики та банківського сектора України.

Відвертий підкоп під діючого голову Ради НБУ Петра Порошенка, як бачимо, не пройшов.

У другій своїй частині урядовий законопроект також передбачає суттєве збільшення повноважень уряду.

Введення в дію закону, який встановлює мінімальну заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відкладається з 1 січня 2009 року до 1 січня 2011. Отож, ще 2 роки мінімальна зарплата буде нижча за прожитковий мінімум.

Кабінет Міністрів не залишив без уваги й закон "Про систему оподаткування", надавши собі право тимчасово змінювати ставки ввізного та вивізного мита (у 2009 та 2010 роках тимчасово строком від 3 до 6 місяців). Поряд із цим, податок з власників транспортних засобів із загальнодержавних переводиться в місцеві податки.

На радість прибічників здорового способу життя ставки акцизу на спирт збільшені з 1 лютого до 30 червня 2009 року до 34 грн. за 1 літр 100% спирту. А ставки акцизного збору на пиво збільшуються з 31 до 49 коп. за літр. Збільшені акцизи і на деякі марки палива, зокрема на бензини моторні - майже вдвічі (з 60 до 110 євро/тонна).

В законі "Про плату за землю" Кабмін перебирає на себе повноваження у встановленні ставок земельного податку, хоча донедавна це робилося лише законом "Про державний бюджет". Також передбачено збільшення ренти за видобування природного газу, і встановлюється право КМУ змінювати ці ставки самостійно.

Зміни закону "Про заставу" дозволяють банкам відчужувати заставлене майно без рішення суду (крім житла фізичних осіб).

Законопроект розширює повноваження місцевої влади з затвердження тарифів на опалення, гарячу воду підприємствам незалежно від форми власності, а також виводить за межі дії закону "Про природні монополії" питання встановлення тарифів на послуги централізованого постачання гарячої води, водопостачання та водовідведення.

Суттєвих ресурсів позбудуться Київ та інші міста у вигляді пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Уряд таким чином планує зменшити цінове навантаження на ринок житлової нерухомості. Хоча в ефективність цього кроку не віриться. Щоб змусити забудовників відмовитись від надприбутків, потрібні інші стимули.

Дісталося і автолюбителям. Передбачено збільшення акцизів на ввезення авто в 5-10 разів залежно від об'єму двигуна, а також податків з власників транспортних засобів у 3-5 разів.

На думку уряду, достатньо надлишкового нерухомого майна залишилось у Міністерства оборони, тому можливість його реалізації Кабмін також закріпив за собою.

Торкнувся уряд і питань приватизації. В цій сфері посилено роль аукціонів. Порядок продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом та на фондових біржах більше не потребує затвердження Фондом державного майна, Антимонопольний комітетом та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а тільки Кабміном.

Так само уряд вчинив і в питанні продажу необробленої деревини, теж надавши собі виключні повноваження.

У місцевих рад відібрали можливість погодження клопотань про надання в користування надр задля геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення, а також надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Отже, підіб'ємо деякі підсумки щодо наслідків прийняття урядового законопроекту:

1. Економіка України перейде в "ручне" управління Кабінетом Міністрів.

2. Банківська система України підпаде під жорсткий контроль Нацбанку і Мінфіну, з перспективою подальшої націоналізації низки банків, у тому числі - системних.

3. Соціальні програми уряду будуть згорнуті до кращих часів.

4. Україна продовжить збільшувати зовнішні запозичення, причому на невідомих до цього часу умовах.

5. Права місцевих рад будуть обмежені в частині користування надрами, а міста будуть позбавлені пайових внесків на розвиток соціальної та інженерної інфраструктури.

6. Уряд відпускає контроль за цінами/тарифами в галузі ЖКГ на розсуд місцевих адміністрацій, які не забаряться цим скористатись.

7. Ера безкоштовного житла для громадян закінчилась.

Чи підтримають депутати урядові пропозиції, стане відомо наступного тижня.

Юрій Шпак, головний консультант фракції Верховної Ради з економічних питань.

Економічна правда вирішила також дізнатися у представників фракцій Верховної Ради їхню думку щодо законопроекту. Вони всі зійшлися на тому, що законопроект у запропонованому варіанті ще більше посилить кризу...І наблизить Україну до 1917 року з основними ідеями комунізму та націоналізації економіки...

Фото "Експерт"
Дмитро Святаш, Партія регіонів

Те, що прийнято в цьому документі, зорієнтовано на ситуацію, коли в країні перевиробництво і перегріта економіка. Цей спосіб знають навіть студенти першого курсу економічних факультетів. Нові податки, нові збори та мораторії, термінове повернення дивідендів - усе це красномовно каже про непрофесійність.

Коли є криза, коли є дефіцит платіжного балансу, коли існує дефіцит валют, коли існує зниження по нулях у базових галузях, треба відміняти ряд існуючих податків, треба робити податкові канікули окремим підприємствам, які є системотворчими.

Тому те, що написано, не витримує ніякої критики. Якщо ці заходи будуть прийняті, то це буде останній цвях у труну української економіки. В цьому законопроекті немає жодної позитивної позиції. Ідеологія цього закону - це взяти та поділити.

Закон дуже близький до декретів 1917 року. Просто все виглядає, як відібрати підприємства та націоналізувати банки і землю.

Новий законопроект Януковича-Азарова - також не найкращий, але там немає великого податкового навантаження, і він хоча б керується правилом "не зашкодь".

На сьогодні весь політикум України має брати на себе відповідальність за непопулярні заходи, які врешті-решт мають вивести Україну з кризи, але жодна з цих політичних сил на це не погодиться.

Це задача в першу чергу Президента - сказати людям всю правду, що ми живемо не на безлюдному острові і не в заповіднику, а в заказнику, де дозволений відстріл.

І сьогодні треба народу доступною мовою донести те, що якщо сьогодні не знизити соціальні розтрати і не дати преференцій основним галузям: металургія, енергетика, сільське господарство - а, можливо, і фінансове влиття, то ми можемо банально втратити економіку України. Відповідно, без роботи залишаться усі.

Сьогодні рада консолідовано вирішила об'єднати всі законопроекти, направлені на боротьбу з економічною кризою. Вже працює робоча група, напевно, це справедливо. Але потрібно вияснити, наскільки розходяться бачення різних сил на цю ситуацію.

Але якщо вже узгоджений консолідований документ не підтримає хоча б одна політична сила, то це буде такою собі підлістю, не тільки до інших сил, а й до України в принципі.

Фото "Експерт"
Михайло Волинець, БЮТ

Найближчим часом будуть значні втрати на податках, бо зупиняється вугільна галузь, металургія. І очікується, що ціна на метал залишиться на старому рівні, удвічі нижче, ніж на піку росту цін цього літа.

Непопулярні акцизи та податки ми будемо робити для забезпечення грошима бюджету, щоб можна було платити пенсії, зарплати бюджетникам і також наповнити соціальні виплати.

Наша фракція наполягає на тому, щоб усі законопроекти були узгоджені між собою. Їх треба всі вивчити, опрацювати і направити до профільного комітету. І ми просунемося далеко вперед, якщо нам вдасться здійснити це.

Коли кажуть, що почнеться період "єжових рукавиць", то я просто посміюсь. Просто зараз настав період, коли немає керованості на рівні вищих органів влади. Є ряд домінуючих центрів, що борються між собою.

В законопроекті Януковича-Азарова передбачений Стабілізаційний фонд у розмірі 40 млрд. І природно, що потрібні додаткові фіскальні заходи для його наповнення, якщо законопроект буде прийнято в такому варіанті. Наприклад, Терьохін пропонує взагалі зробити податкові канікули для покращення ситуації в економіці.

Антикризові заходи мають бути соціально наповнені, і слава Богу, що це все робиться на фоні президентських виборів і ні в кого не може піднятися рука, щоб заморозити заробітну плату.

Мінфін можна зрозуміти, але ні я, ні більшість депутатів фракції не будемо голосувати за замороження зарплатні.

Нині потрібно підтримати агросектор, а також малий та середній бізнес. Великий хай сам себе рятує, повертаючи з оффшорів виведені у пік продажів гроші. А то заладили плакати і звільняти робітників, при тому, що вони роками не оновлювали старе енергоємне обладнання, яке в рази здорожчує вартість виробництва їхніх продуктів.

Криза серйозно вдарить наступного року, і вже прораховано, що втрата ВВП може скласти 2%, і якщо залишити все, як є, то буде велика діра в бюджеті. І в той момент, коли треба стабілізувати ситуацію, треба відмінити вибори.


Ксенія Ляпіна, "Наша Україна"

Перший негатив законопроекту в тому, що ми не маємо долати економічну кризу за рахунок звичайних людей, відбираючи у них соціальні виплати.

Далі ми виступаємо проти неконтрольованого втручання в роботу банків, що прописано в законопроекті Юлії Тимошенко. В законопроекті Аржевітіна і Ткача, де чітко викладена їхня версія процедури порятунку банків, за їхнім законопроектом рейдерство не пройде.

По-третє, ми ніколи не підтримаємо натягування повноважень неконституційних на Кабмін, а особливо - на Мінфін. Врешті-решт, вони просто не будуть нести за це практичної відповідальності. І Конституційний Суд може просто відмінити такий закон, який надає їм неконституційні повноваження. Таким способом вони хочуть завалити всі намагання вийти з кризи.

І четверте, ми не підтримуємо великого податкового навантаження на економіку і на бізнес, оскільки всі країни намагаються у важких ситуаціях дати, навпаки, послаблення для того, аби бізнес сам викараскався з цього, а так виходить, що уряд банально збирається завалити підприємців, а за ними і всю економіку. Бо саме бізнес створює робочі місця і платить податки, наповнюючи бюджет.

Наші пропозиції такі: створення працюючого стабілізаційного фонду, підвищення гарантування для фізичних вкладників, врегулювання ПДВ і повне розписання регулювання допомоги виходу банків з кризи.

В законопроекті Азарова-Януковича деякою мірою правильно прописано ряд пропозицій, але сам їхній законопроект дещо неповний. Хоча там і гарно прописані положення про Стабілізаційний фонд.

На сьогодні перш за все треба розібратися з кризою в сільському господарстві, металургії та фінансовій сфері, і починати потрібно вже зараз.

А власне, прийняти консолідований законопроект про подолання кризи, про який говорилося раніше, ми могли вже вчора чи в крайньому разі сьогодні, але БЮТ, блокуючи Раду, і загалом своїми діями підриває всі намагання.