НКРЗ: з глухого кута під контроль Кабміну

НКРЗ: з глухого кута під контроль Кабміну

П'ятниця, 15 серпня 2008, 16:00 -
НКРЗ може перейти в безроздільну владу уряду, відрізавши канали впливу Секретаріату. Новий закон, поданий нардепами Зваричем і Коржем, був написаний членами комісії. Експерти впевнені, що цей законопроект допоміг би корупції в’їстися в ринок видачі ліцензій зв’язку. Якби не президентське вето, яке, на думку аналітиків, невідворотне.

Депутати поліпшать життя членів НКРЗ

"Все що в нашій країні не робиться, все робиться заради грошей", - це формулювання закладене в українських політиків мабуть з самої колиски. От винайшли 2004 року Національну комісію з питань регулювання зв'язку, ніби для того, щоб чесно дороздати ліцензії на зв'язок.

Але з часом, звісно, окремі члени цього органу присмокталися поближче до джерела і почали періодично грати з радіохвилями на свою користь. В кінці кінців вони догралися до розколу комісії, яку "кришували" різні політичні структури. І коридорами НКРЗ повіяв вітер стагнації.

І ось тут з'явився такий собі депутат Віталій Корж, який з чесними очима запропонував прийняти закон, аби навести порядок у застійній ситуації. Вносив він проект у Верховну Раду неодноразово, міняв співавторів, і все ніяк. Бо ще залишилися чесні політики, які не готові підтримувати законопроект, якщо з цього їм нічого не перепаде.

Отож, днями вже згаданий Віталій Корж (БЮТ), а також нардеп Роман Зварич (НУ) запропонували новий проект закону про НКРЗ. В ньому пропонується закріпити за Кабінетом міністрів право призначати членів комісії, а контрольну функцію віддати парламенту, забравши у Президента функції регулятора.

"Проект визначає чіткі межі компетенції регуляторного органу у сферах телекомунікацій, надання послуг поштового зв'язку, користування радіочастотним ресурсом України та повноваження, необхідні для реалізації покладених на НКРЗ функцій", - говориться в пояснювальній записці до законопроекту.

На відміну від авторів, членів НКРЗ та провладних структур, експерти скептично поставилися до цього проекту, наголошуючи на його недосконалості.

Водночас, у компанії "Київстар" не думають, що успішна робота НКРЗ залежить від наявності чи відсутності нового закону. "З точки зору законодавчої техніки, діяльність органів центральної виконавчої влади, як правило, регулюється не законами, а положеннями. Наявність закону не є обов'язковою вимогою успішного функціонування такого органу", - говорить прес-секретар оператора Сергій Товстенко-Забєлін.

У документі говориться, що НКРЗ повинна стати колегіальним центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, відповідати перед Верховною Радою, її діяльність повинна координуватися Кабміном, що буде призначати і звільняти голів і членів комісії.

За словами Романа Зварича, законопроект має привести діяльність НКРЗ у відповідність із Конституцією.

"Передбачається... звітування регуляторного органу перед державою та громадськістю про результати своєї роботи, оприлюднення прийнятих регуляторних рішень, їх належну аргументованість", - зазначається у пояснювальній записці.

Депутати пропонують також надати комісії право пропонувати проекти законів, розробляти нормативно-правові акти, забезпечувати контроль над дотриманням учасниками ринку законодавства. Комісія повинна визначати домінуючу позицію операторів і приймати відповідні рішення, погоджуючи їх з Антимонопольним комітетом. Зараз ці функції належать винятково АМКУ.

В одному з пунктів документа говориться, що комісія буде встановлювати порядок, терміни й організаційні умови перенесення абонентських номерів при переході від одного оператора до іншого.

Аналітик консалтингової компанії Netton CG Роман Хіміч вважає закон недосконалим кроком у правильному напрямі, хоча і зазначає, що "закон не вигідний великим компаніям, скоріше за все, малим і середнім". Саме тому, напевно, деякі положення закону в компанії "Київстар" називають "недоцільними".

"Наприклад, в новому законопроекті є недоцільні розділи, присвячені регулюванню порядку надання окремих послуг, таких, як національний роумінг та перенесення абонентського номера, хоча вони є звичайними телекомунікаційними послугами, такими ж, як текстові повідомлення, передача даних, доступ до Інтернету тощо. Також у проекті є пункти, що виглядають надто суперечливо з точки зору чинного антимонопольного регулювання", - заявляє Сергій Товстенко-Забєлін.

До того ж, проект передбачає суттєве поліпшення життя членів комісії. За новим законом, наприклад, з них знімаються вікові обмеження держслужбовця. Пояснюється це просто.

"У пана Коржа це вже "надцятий" поданий законопроект. У минулому скликанні він його подавав разом з Сівковичем, у цьому вирішив узяти соратника по коаліції. Тим паче Зварич постійно захищає НКРЗ. Власне, найбільше зацікавлені зараз є навіть не стільки гравці на ринку, скільки самі члени НКРЗ, які і пишуть його. Це член громадської ради при НКРЗ Юрій Гончарук, члени комісії Надія Костриба і Ольга Філіпова", - ділиться спостереженнями колишній член НКРЗ Олександр Скляров.

Депутати вчать НКРЗ правильно красти

Звичайно, надіятися на спрощення роздачі цінного продукту за фіксовану "неофіційну" суму можна завжди, головне було б що роздавати.

Але, за словами Олександра Склярова, більша частина ліцензій вже давно роздана або розкрадена. "Там уже давно все схоплено, все давно робиться під механізми корупції. Скоріше за все, НКРЗ буде забирати видані ліцензії і продавати їх новим клієнтам. Не дарма ж більшість членів НКРЗ зробили на цьому невеликий бізнес", - наголошує Скляров.

На думку Романа Хіміча, після імовірного прийняття документу кожен крок НКРЗ відбуватиметься з благословення уряду. "Віднині всі видачі ліцензій будуть вирішуватися на рівні профільного віце-прем'єра, якому підконтрольні як міністерство транспорту і зв'язку, де вже стоять ставленики, так і НКРЗ, залежне від поточного уряду", - говорить він.

До того ж, закон не усуне суперечностей в питання підпорядкування комісії. "Кабмін безчинно підгрібає НКРЗ повністю під себе. Прем'єр, наприклад, буде подавати кандидатури. Але все одно юристи Ющенка мають шанси визнати постанови нелегітимними. Отож, безперечно, можливе повторення сьогоднішньої кризи, коли комісія довгий час знаходиться у стабільно непрацюючому стані", - скаржиться аналітик компанії іKS-Consultіng Микола Оліярник.

Загалом, віднині НКРЗ із відносно незалежної організації перетвориться на простий технічний орган, прогнозує Роман Хіміч: "Єдиний момент, коли комісія буде працювати незалежно - це в час класичного хаосу, пов'язаного з виборами нового уряду".

Член НКРЗ Володимир Олійник вважає, що виконавча влада взагалі не повинна призначати членів комісії. "Згідно з рекомендаціями Єврокомісії, органи державного регулювання мають бути незалежними адміністративно і фінансово. В європейських країнах подібні органи призначаються парламентами і підзвітні їм. У нас подібну незалежність має тільки Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, тому ми вимушені повністю підпорядковуватися Кабміну", - зазначає чиновник.

Пояснення ж цьому просте. "За першого голови НКРЗ Олега Гайдука комісія була незалежною, але через деякий час всі, хто вцілів після владних посягань, і ті, хто роздавав корупційні ліцензії, вирішили знайти контакт із владою", - говорить Олександр Скляров.

Але одна справа - написати проект, а інша - прийняти його і затвердити у Президента. "Більшість членів "Нашої України" не буде голосувати, і "Регіони", скоріш за все, не будуть, хоча ці закони можуть традиційно виставити на торги, але скоріше за все вони не наберуть потрібних 300 голосів, і Президент їх спокійненько заветує", - прогнозує Скляров.

Ось тому і не працює комісія вже стільки часу. Адже завжди знайдуться зацікавлені люди, з якими забули поділитися. І повноважень у таких людей завжди вистачить.

Довідка ЕП. Віталій Корж, екс-директор НПФ "Транзактор", був засновником Інтернет-провайдера Global Ukraine та видавцем журналу "Інтернет.UA". Його лобістські потуги використовують близькі йому люди - син Юрій (директор Global Ukraine, екс-замдиректора київського міського філіалу "Укртелекому") та колишні помічники Юрій Гончарук (директор Українського мережевого інформаційного центру - організації, виборює право адміністрування домену .UA) та Ольга Філіпова, яка до призначення в НКРЗ працювала помічником Коржа.

Національна комісія з питань регулювання зв'язку утворена указом Президента від 21 серпня 2004 року як центральний орган виконавчої влади. У її повноваження входить ліцензування діяльності з надання телекомунікаційних послуг, розподіл і нагляд над використанням номерного ресурсу.

Із середини серпня минулого року діяльність НКРЗ заблокована. Це викликано суперечкою навколо порядку його призначення після вступу в силу на початку 2007 року закону про Кабінет міністрів, що передбачає координацію дій НКРС урядом, тоді як закон "Про телекомунікації" - Президентом.

Президент Віктор Ющенко призупинив постанови уряду Віктора Януковича про призначення головою НКРЗ Володимира Звєрєва і звільнення членів комісії Сергія Апасова, Олександра Склярова і Петра Семерея. Для вирішення конфлікту з урядом президент звернувся до Конституційного суду, але той у грудні відмовився відкривати провадження у справі і залишив у силі рішення Кабміну.

Наприкінці грудня Кабінет міністрів Юлії Тимошенко скасував постанови попереднього складу і відновив на посаді голову комісії Олега Гайдука. Однак у комісії не було кворуму цілком легітимних її членів, таким чином, засідання і далі не проводилися.

У травні-червні 2008 аналогічний конфлікт виник уже з урядом Юлії Тимошенко.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!