Іпотека кусається все зліше

Іпотека кусається все зліше

Четвер, 19 червня 2008, 16:13 -
Лояльність до клієнтів в українській банківській практиці є досить рідкісним явищем. Штрафи навіть за невелику затримку можуть сягати 3% від суми боргу за кожен прострочений день...

Влізти в кабалу дедалі важче

Економічні негаразди в країні поряд з вимогами НБУ спонукають комерційні банки дедалі обережніше підходити до видачі іпотечних кредитів. Щомісяця "відсіюється" дедалі більше підозрілих клієнтів. І якщо якихось 2-3 роки тому позику під заставу житла міг отримати ледве не кожен, то сьогодні з 10 бажаючих відмову отримують 7-8.

Проте й це не застрахує фінустанови від ризику невиплат. Як повідомили "Економічній правді" експерти одного з банків, на сьогодні показник неповернень кредитів в цілому по Україні становить від 4 до 6%. За неофіційною ж інформацією, ця цифра може сягати 10%.

Спеціалісти й керівники комерційних банків не дуже люблять розмовляти на теми передкредитної перевірки потенційного клієнта. Але це достатньо складна структура.

Як зазначив, наприклад, один з експертів, який побажав залишитися невідомим, служби безпеки комерційних банків мають неабиякий арсенал засобів, за допомогою яких про майбутнього клієнта можна знайти практично будь-яку інформацію. У них зараз працюють особи, які мають зв'язки в МВС, БТІ та іншими структурами.

Ці органи можуть надати банкам, наприклад, особисті характеристики з місць роботи потенційного клієнта, дані про родичів та їхні заняття; стан розвитку компаній, установ, де клієнт працює, тощо. Деякі фінустанови хочуть знати про клієнта все до дрібниць і з'ясовують, наприклад, в якому році він уперше купив собі мобільний телефон.

У світовій банківській практиці оцінка платоспроможності особи, що претендує на отримання кредиту, є обов'язковою умовою його надання. Разом з тим, в законодавстві України заходи з перевірки добробуту клієнта обумовлені лише загальними нормами. У переліку необхідних документів значаться паспорт, довідка про доходи, довідка про членів родини тощо.

"Однак, на практиці комерційні банки, як ми бачимо, запроваджують й інші заходи і користуються інформацією, яка в різних органах стоїть під грифом "для службового користування". Її, згідно з постановою КМУ від 27 листопада 1998 року, можна передавати зацікавленим особам з письмового дозволу керівника державного органу. Так що про вас на законних засадах можуть "нарити" багато чого", - зазначає адвокат юридичної фірми "ЮСТ Україна" Ігор Куликов.

Іпотечні борги ніхто не дарує

Не менш прискіпливо банки спостерігають за своїми клієнтами вже після видачі грошей. Як розповіла ЕП начальник управління з роботи з проблемними активами роздрібного бізнесу "Родовід Банку" Надія Ремізовська, в їх установі діє спеціалізоване управління з вилучення простроченої заборгованості з першого дня прострочення.

"Всі боржники проходять етап верифікації, а заходи з роботи з простроченнями обираються залежно від багатьох факторів: терміну прострочення, програми кредитування, причини виникнення прострочення тощо", - зазначає банкір.

На першому етапі боржникам цього банку розсилаються sms-повідомлення про заборгованість і необхідність її погашення. Потім клієнту телефонують спеціалісти фінансової установи, надсилаються листи-вимоги. Ясна річ, якщо займальник уперше затримав платіж, усе обмежується попереджувальними діями.

Деякі банки в кредитних договорах передбачають, що, згідно із законодавством вони можуть зв'язуватися не лише з самими клієнтами, але й їхніми родичами, роботодавцями й іншими контактними особами, які можуть тим чи іншим чином вплинути на ситуацію. З такою контактною особою експерт кол-центру банку веде телефонну розмову за допомогою спеціальних анкет (які містять більше 130 питань).

Банкіри пояснюють: уявіть собі, що ви взяли в борг значну суму грошей у свого друга і не віддаєте певний час. Вам телефонує його батько і задушевно розмовляє на цю тему, вмовляючи хорошими словами повернути борг. Так приблизно виглядає й розмова з контактними особами клієнтів банку.

Якщо ж попереджувальні заходи не спрацьовують, за боржників беруться відділи з правової роботи, які вже в судовому порядку домагаються стягнення. І не лише за рахунок заставного майна боржника, а й іншого його добра.

Треба сказати, що досі банки майже не вдавалися до так званої публічної реалізації іпотеки - погашення кредиту за рахунок заставного майна. В найскладніших випадках і на будь-якій стадії виконавчого провадження фінансові установи надають можливість клієнту погасити заборгованість і максимально при цьому допомагають.

Спеціалісти фінустанов наголошують на дуже низькій культурі займальників, для яких комерційні банки - супербагататі установи, що дарують багато зухвальств. Однак, з досвіду Ігоря Куликова, лояльність комерційного банку до клієнтів в українській банківській практиці є досить рідкісним явищем.

За словами джерела ЕП, банки практично не йдуть на поступки клієнту. Існує безліч прикладів, коли фінустанови жорстоко штрафували сумлінних клієнтів, які лише один раз прострочили виплату на декілька днів. "Якщо ж ідеться про 10 діб, то тут не може бути жодного вибачення. Банки не розглядають листів кредитоотримувачів, в яких пояснюються причини прострочення. Результат один: сплата від 0,5 до 3% від суми боргу за кожен прострочений день", - стверджує експерт.

Як бачимо, суми штрафів навіть за невеликий термін можуть бути досить значними. Так що потенційні та існуючі клієнти банків не мають вибору - вони мусять робити все можливе для своєчасної виплати іпотечних кредитів.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!