Для рейдерів настав зоряний час?

Для рейдерів настав зоряний час?

П'ятниця, 4 квітня 2008, 17:49 -
Із 1 квітня Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) вже не підпорядкована президенту. Також скасовано дію Положення, яке регулювало діяльність цієї структури.

Рішення Конституційного Суду базується на тому, що, згідно з новою редакцією Конституції (від 2006 року), сфера діяльності ДКЦПФР - не в компетенції голови держави.

Положення про комісію Леонід Кучма затвердив 1997 року, базуючись на законах "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про національну депозитарну систему", "Про господарчі товариства" та інших. Тепер її діяльність тільки законами і регулюється. Але між ними та положенням є деякі відмінності. І може статися, що тепер комісія не матиме частини своїх повноважень. Мало того, деякі регуляторні функції на фондовому ринку, можливо, навіть не буде кому виконувати.

Наведене нижче - тільки поверхневий авторський аналіз можливих наслідків скасування Положення про комісію. Учасники ринку поки що відмовляються коментувати зміни в законодавстві, хочуть спочатку детальніше вивчити можливі суперечності. Але деякі моменти видаються очевидними.

Однією з найважливіших (у контексті рейдерської активності в Україні) є норма про контроль представниками комісії за реєстрацією акціонерів для участі у зборах. Вона передбачається тільки Положенням, в законі ж такої норми немає. Згадаємо, що саме представники ДКЦПФР казали вирішальне слово на останніх зборах акціонерів, скажімо, Укртатнафти або Дніпроенерго. Вони підписували протокол стосовно наявності реєстрації акціонерів або стосовно її легітимності. Без них такі питання будуть вирішувати між правлінням та реєстратором, і в разі конфліктів - оскаржувати в судах. Можливо, поки триватиме невизначеність, кілька великих підприємств устигнуть змінити своїх власників.

Інша норма, не передбачена законами, - право комісії зупиняти всі операції по банківських рахунках юридичної особи, яка не зареєструвала випущених нею цінних паперів. Законами передбачено тільки визнання емісії недійсною. Відповідно, поки це станеться, кошти з підприємства, що її здійснило, вже можуть вивести. Хоча наслідки тут - не такі масштабні, але також стосуються, перш за все, державних підприємств.

Нарешті, тільки Положенням передбачено право ДКЦПФР засновувати засоби масової інформації. Отже, може виникнути казус, коли всі чотири видання комісії, якими широко користуються спеціалісти, опиняться поза законом.

Тепер, очевидно, аналогічне Положення або інший регуляторний документ має видати Кабінет Міністрів. Але навіть якщо комісія до того часу продовжуватиме виконувати свої звичайні функції, навіть якщо для того знайдуться більш-менш обґрунтовані законодавством підстави - зацікавлені особи, знову ж таки, завжди зможуть оскаржити її дії в суді. А це в Україні, як відомо, може призвести до непередбачуваних наслідків.

Детальніше про нову ситуацію ЕП попросила розповісти керівництво ДКЦПФР. Інтерв'ю з цієї теми - найближчим часом.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!