ExxonMobil і Shell мутять воду на шельфі Чорного моря?

ExxonMobil і Shell мутять воду на шельфі Чорного моря?

Середа, 16 квітня 2008, 16:31 -
В Україні фактично неможливо ефективно продавати і експортувати газ без дозволу Газпрому чи його "довірених осіб" у бізнесі або держструктурах. Новий уряд змушений боротися за реформу структури ринку - адже саме на його плечі лягло підвищення ціни на газ, закладене в суть угоди з Газпромом і РосУкрЕнерго, підписаної майже відразу після тендера з Vаnсо. Коли б той тендер виграли Shell чи ExxonMobil, то й такої газової угоди могло би не бути.

Під час доповіді на пленарному засіданні Верховної Ради прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко звернулася до депутатів із проханням про перегляд результатів першого в історії країни відкритого тендера на право освоєння Прикерченського блоку шельфу Чорного моря. Тендер відбувся ще 2006 року за часів уряду Юрія Єханурова.

Теперішній керівник уряду впевнена, що Держфінмоніторингу вдалося викрити американську компанію, яка виграла той тендер - Vanco Energy - у несумлінних діях. "Якщо сьогодні всі держави світу видають інвесторам шельф по квадратних сантиметрах і  укладають угоди на 200 сторінок, де прописані всі інтереси держави, весь регламент видобутку, то Україна все це національне надбання віддала одній компанії. При цьому, коли через Держфінмоніторинг розібралися, що це за компанія, з'ясувалося що в офшорних зонах вона зареєстрована на чотирьох студенток від 20-ти до 22 років. Непогані дружини для когось. Такі речі межують просто із глобальними злочинами, тому що Україну позбавили можливості на сотні років забезпечувати себе нафтою й газом, і я прошу, щоб парламент окремо заслухав позицію щодо цієї проблеми і прийняв відповідне рішення", - звернулася до депутатів прем'єр.

Раніше претензії до американської компанії озвучував міністр Георгій Філіпчук, на думку якого Vanco не здатна самостійно освоїти ділянку: "За договором ця компанія може передати свої права й обов'язки іншій компанії без узгодження з державою, у той же час, за законом про СРП, інвестор має таке право лише за узгодженням із державою і за наявності ресурсів і досвіду роботи на шельфі", - заявляв міністр. Він уточнив, що після укладання восени 2007 року СРП із Vanco вона передала свої права і зобов'язання новій компанії "Ванко Прикерченьска", що замість переможця тендера подала урядові Програму робіт 2008 року загальною вартістю 87,5 млн дол.

Керівник Vanco Джим Ван Дайк, що прибув до Києва відразу після заяв міністра, пояснив ЕП, що сам уряд гальмує початок робіт компанії на шельфі, хоча Vanco готова документами підтвердити свою спроможність і бажання працювати. Цього тижня, відповідаючи на заяву Тимошенко щодо "студенток-засновниць", він сказав журналістам: "Я припускаю, що це може бути наслідком слабкої поінформованості прем'єр-міністра з боку її радників". Ван Дайк додав, що уряд своєчасно отримав установчі документи компаній Vanсo Energy Company, Vanсo International Ltd., Vanco Prykerchenska Ltd. Окрім того, керівник компанії наполягає, що ні він, ні менеджери Vanco не проводили переговорів щодо переуступки проекту або його частин.

Проте саме інтереси інших компаній, які раніше претендували на Прикерченский блок, проглядаються за невдоволенням уряду й оголошеними намірами розірвати СРП. У тендері, крім Vanco, брали участь Укрнафта (не має досвіду роботи на шельфі), невеликі, але досвідчені Hunt Oil Co. of Ukraine і турецькі Alphex One Ltd. і TРАО, а також дуже великі ExxonMobil і Shell.

Напередодні тендера несподівано для багатьох гіганти об'єднали свою заявку. Це об'єднання вийшло за рамки звичайної практики конкуренції цих двох корпорацій, змусивши припустити, що в Україні вони хочуть здобути щось більше, ніж просто право освоєння одного блоку шельфу.

Що могли, але не дістали в Україні лідери світового ринку? Shell, наприклад, ще з 1999 року безуспішно прагнула дати гроші на модернізацію української газотранспортної системи, вимагаючи за це реформування структури торгівлі газом. Таких самих реформ (хоч і не дуже наполегливо) вимагав від Києва найбільший газотрейдер Німеччини і Румунії, Erdgas Gmb (це рідкісне для глобальної практики СП ExxonMobil і Shell).

Метою цих реформ був доступ великих західних корпорацій до закупівель газу на кордоні України і РФ, а не на західному і південному кордонах України, як відбувається понині. Зазначені реформи гарантували двом нафтогазовим гігантам мільярдні прибутки від економії на найдешевших у ЄС українських тарифах на транзит газу. Ці прибутки "важили" значно більше, ніж шельф. Тим паче, що йшлося, крім усього іншого, про стабілізацію постачання газу в країни ЄС.

Буквально за місяць після тендера щодо Прикерченського блоку, коли переможцем визнали саме Vanco, офіційний Київ показав своє ставлення до таких реформ: під гаслами необхідності "термінового врегулювання" чергової газової кризи уряд Єханурова віддав практично весь торгово-транспортний сектор української газової промисловості в руки Газпрому і офшорної компанії РосУкрЕнерго. У контексті цієї угоди можлива присутність впливових Shell і ExxonMobil на шельфі (і головне, на українському ринку) мала вигляд прямої загрози.

Незалежно від того, чи є на шельфі ресурси, чи ні, ці гіганти навряд чи мовчки терпіли би консервацію застарілої системи українського газотранспортно-торгового сектора. Адже в Україні фактично неможливо ефективно продавати і експортувати газ без дозволу Газпрому або його "довірених осіб" у бізнесі чи держструктурах.

Новий уряд, що почав роботу з кінця 2007 року, був змушений боротися за реформу структури ринку - адже саме на його плечі лягло підвищення ціни на газ, закладене в суть угоди з Газпромом і РосУкрЕнерго, підписаної майже відразу після тендера з Vаnсо. Коли б той тендер виграли Shell чи ExxonMobil,  то й такої газової угоди могло б не бути.

Очевидно, подібні припущення найточніше пояснюють палкий парламентський демарш Тимошенко. Якщо законодавці справді скасують угоду з американською компанією, в альянсу Shell-ExxonMobil з'явиться 99% шансів на перемогу в повторному конкурсі. Інші логічні пояснення дій уряду, крім рестарту реформ і пошуку підтримки у могутніх міжнародних гравців, знайти поки дуже тяжко. Щоправда, можна повірити, що прем'єра "налаштував" проти Vanco коопераційний альянс Нunt Oil Co. of Ukraine і ДАО "Чорноморнафтогаз", який свого часу програв боротьбу за Прикерченський блок.

Але це буде видаватися не вірогіднішим, аніж інші екзотичні пояснення. Такі, наприклад, як припущення про те, що перед звітним виступом прем'єр-міністра Тимошенко перед парламентом, за версією Джина Ван Дайка, вона була "слабко інформована радниками", до яких американець чомусь зарахував Службу фінансового моніторингу Міністерства фінансів. 


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!