Чому автомобільний газ має подорожчати

Чому автомобільний газ має подорожчати

Понеділок, 17 березня 2008, 12:56 -
Наша країна впевнено тримає позиції світового лідера за рівнем розвитку корупційних зловживань у цьому сегменті бізнесу. Парникові умови для розквіту тіньового бізнесу створені самою владою: кілька років поспіль в Україні співіснують два аукціони з продажу скрапленого газу - комерційний і для населення, де ціни різняться в кілька разів.

Стрімке подорожчання нафтопродуктів призвело до росту ціни на газовий "бензин". Експерти прогнозують: як тільки ціна популярного А-95 сягне 6 гривень, скраплений газ на АЗС підскочить до 4 гривень. Проте не лише розрив у цінах і далі стимулюватиме український ринок газового "бензину". Провідну роль для цього сегмента, як і раніше, відіграватиме тіньова складова, що її підживлюють органи влади.

Скраплений газ як моторне паливо для машин особливо популярний у країнах із дефіцитом власних нафтових ресурсів. В Україні також сформувався альтернативний ринок газового "бензину", хоча темпи його розвитку значно відстають від провідних країн. "У розвинутих країнах частка скрапленого газу як моторного палива в загальній структурі споживання палива становить 30%. Україна ж на порядок відстає", - каже заступник голови Антимонопольного комітету Світлана Мороз.

Щоб зрозуміти, про що йдеться, невелика довідка. Скраплений газ - це суміш пропану і бутану, яку отримують із нафти та газового конденсату. Для зручності транспортування і зберігання суміш переводять у рідкий стан, а щоб ця рідина залишалася рідкою, її тримають під тиском 16 атмосфер.

Українські виробники скрапленого газу, в статутних фондах яких держава володіє контрольним пакетом акцій, повинні продавати його на аукціонах. До таких відносяться компанії "Укргазвидобуток" та "Укрнафта". Решта - нафтопереробні заводи - можуть цього не робити, тобто мають право продавати скраплений газ на свій розсуд.

Перерозподіл ресурсів відбувається таким чином: власники газу - компанії "Укрнафта" та "Укргазвидобуток" - домовляються про низьку ціну на спеціалізованому аукціоні. Дешевий газ реалізують своїм же структурам, а потім на комерційних аукціонах його продають за вдвічі вищими цінами, повідомляє джерело Мінпаливенерго.

Виступаючи на міжнародній конференції наприкінці 2007 року (коли чинний уряд ще тільки починав діяти, а минулий - уже пішов), Світлана Мороз відверто оцінила суть того, що відбувається багато років поспіль. "Створені нерівні умови діяльності на ринку. Враховуючи, що діяльність компаній "Укрнафта" та "Укргазвидобуток" контролюється одним суб'єктом - НАК "Нафтогаз України", створюються умови для непрозорого механізму ціноутворення під час реалізації газу на аукціонах. Ситуація ускладнюється ще й тим, що до складу комітету з проведення аукціонів входять представники компаній, які реалізують газ. Це вимагає внесення змін у документи, що регламентують продаж. АК неодноразово звертався в Кабінет Міністрів, Мінекономіки, Мінпаливенерго з пропозицією удосконалити конкурентні умови на цьому ринку, але ніяких зрушень не відбувається".

Самообман

Можна стверджувати, що наша країна впевнено тримає позиції світового лідера за рівнем розвитку корупційних зловживань у цьому сегменті бізнесу. Парникові умови для розквіту тіньового бізнесу створені самою владою: кілька років поспіль в Україні співіснують два аукціони з продажу скрапленого газу - комерційний і для населення, де ціни різняться в кілька разів. Для існування двох аукціонів нібито є необхідні передумови, адже, крім автомобілістів, в Україні є величезна група споживачів балонного пропан-бутану, який використовують для приготування їжі. Головні споживачі балонного газу - селяни, а вони, як правило, всі зубожілі. Саме тому держава буцімто дбає про їхній добробут, а тому виконавча влада підтримує наявність двох аукціонів, і отже - корупцію.

Якоюсь недоречною видається ситуація, коли, крім згаданих дворівневих аукціонів, які мали би забезпечувати (але не забезпечують!) доступну ціну для найбільш зубожілих, влада ще й установлює їм дотації з державної скарбниці. Звісно, місцеві органи влади роблять усе можливе, щоб до населення дотації не потрапили, проте виділені для цього суми - вражають.

Днями секретаріат Кабінету Міністрів розповсюдив на урядовому сайті інформацію про те, що в державній скарбниці на 2008 рік передбачено майже 661 мільйон гривень для субвенцій місцевим бюджетам із метою надання пільг населенню на придбання твердого палива і скрапленого газу.

Уряд видав постанову за номером 150, якою затвердив мінімальні норми розподілу цих коштів та їх граничну кількість. Населенню мають надавати пільги і житлові субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання палива.

Мінімальна норма пільгового забезпечення скрапленим газом, що використовується для приготування їжі, для надання житлових субсидій населенню встановлена в 2 балони (42 кг) на рік на одну-дві особи, 3 балони (63 кг) - на три-чотири особи, 4 балони (84 кг) - на п'ять і понад осіб.

У разі споживання скрапленого газу від групових резервуарних установок мінімальна норма його забезпечення становить 42 кг на одну особу на рік, але не більше 210 кг.

Проте широкого розголосу ця інформація не набула. Цілком вірогідно, що зубожілі матимуть із виділених субвенцій таку ж "користь", яку вони дістали внаслідок існування дворівневої системи аукціонів. Із упевненістю можна лише прогнозувати, що лідери ринку скрапленого газу, який вони продають автомобілістам як моторне паливо, здобули додатковий - потужний - імпульс для розвитку свого бізнесу. Коштом платників податку.

Прогнози ринку

В Україні протягом останніх 2-3 років з'явилося чимало АЗС, обладнаних модулями для заправки машин скрапленим газом. Багато водіїв, особливо таксисти, усвідомили, що на ринку виникла альтернатива традиційним видам палива, та ще й за нижчою ціною. За словами одного з провідних експертів - генерального директора ЗАТ "ЛПГ" Григорія Воропая, "в Україні не існує статистики про кількість автомобілів, що працюють на скрапленому газі. Але, враховуючи ті обсяги газу, які нині витрачають у співвідношенні до бензину А-95, можна стверджувати: в загальній структурі споживання палива майже 15% автомобілів використовують газ як моторне паливо". Для нашої країни це вже рекорд.

Газовий бум в Україні почався після того, як у середині 2005 року вартість найбільш ходового А-95 здолала позначку 4 грн/л, тоді як ціна газового "бензину" на роздрібному ринку становила 1,5-1,7 грн/л. Відразу ж почала прискореними темпами зростати кількість машин, обладнаних газовими баками.

На початок березня 2008 року ціна скрапленого газу на АЗС у середньому по Україні зросла до 3,5-3,7 грн/л, тоді як бензин А-95 коштував 5 грн/л. Тобто різниця в ціні - менше 50%, а для розвитку ринку вона має перевищувати 60%. Співвідношення цін погіршилося, попит трохи спав, проте ринок продовжує набирати обертів.

На кінець 2007 року в Україні діяли 1400 газових заправок. Лідери - Київ, Донецька, Харківська, Дніпропетровська області та Крим. "Решта областей займає не більше 2% від усього обсягу газових заправок в Україні", - вважає директор ВАТ "Пропан-сервіс" Олександр Залюбовський. Водночас президент Української асоціації скрапленого газу Сергій Півень прогнозує, що 2008 року ринок і далі нарощуватиме темпи. Значно збільшиться кількість газових модулів на діючих АЗС.

Спорудженням нових газових станцій і модулів у 2007 році серйозно зайнялися потужні нафтові оператори ринку. Володарі АЗС усвідомили, що можуть утратити частину ринку, адже багато водіїв надали перевагу дешевшому скрапленому газу. Щоби зберегти споживачів, потужні нафтові компанії стали будувати газові модулі на своїх же АЗС. Саме тому український ринок скрапленого газу продовжував зростати, хоча пік росту був 2006 року - тоді кількість газових авто збільшилася вдвічі і перевищила 300 тисяч одиниць. Зросла й чисельність заправок - на кінець 2006 діяло 600 модулів, а тепер їх, як уже згадувалося, 1400. Минулого року газові модулі стали будувати не лише в найпотужніших обласних центрах, але й у районах та селах. У такий спосіб вдається замістити альтернативним паливом майже 15% світлих нафтопродуктів (їх Україна щороку споживала 5-6 млн т).

Експортні перепони

Проте й досі за обсягами споживання газового "бензину" Україна значно відстає від європейських країн. Там розвиток ринку влада підтримувала за допомогою фіскальних інструментів, унаслідок чого ціна газу утримувалася вдвічі нижчою від вартості високооктанового бензину. Цей досвід варто перейняти й українській владі, адже потреби нашої держави можна повністю забезпечити за рахунок власного видобутку.

Хоча раніше пропан-бутанові фракції, які видобували з наших нафтогазових свердловин у складі газового конденсату, а також при переробці нафти на НПЗ, - спалювали на факелах. В останні 2-3 роки Україна нарощує власний видобуток скрапленого газу: в 2007 році видобуто 863 тис. т (у 2006 році - 700 тис. т). Більшість видобутого газу залишається в Україні - минулого року експорт скоротився до 119 тис. т, адже майже на 34% зросло споживання скрапленого газу вітчизняним автомобільним транспортом. Раніше значні обсяги газу йшли на експорт, переважно до Польщі.

Чому завжди програє "маленький українець"?

Збільшення внутрішнього споживання скрапленого газу відбувалося одночасно з активним його експортом. До 2006 року майже 60% пропан-бутану спрямовували за кордон, а внутрішній ринок - на тлі бензинових криз - відчував дефіцит. Тому ціна зростала, ринок практично не розвивався. Важелями впливу в такому разі стають експортне мито і звільнення цього палива від акцизних зборів, тоді як нафтопродукти обкладаються високим акцизом.

Але в Україні експортне мито в 2005 році становило лише 125 грн (25 дол. за 1т), тоді як у Росії цей податок був 134 дол. (у 2008 році - вже 198 дол.). Звісно, Росія вміє вдало захищати свій внутрішній ринок від дефіциту енергоносіїв, чого не скажеш про українську владу. Хоча під тиском операторів ринку ситуацію таки вдалося трохи змінити на краще - в 2006 році експортне мито збільшили до 400 грн за тонну. В результаті експорт різко впав, а пропозиція на внутрішньому ринку - зросла. За час дії високої експортної перепони оператори швидко будували нові модулі, а власники машин - установлювали газові баки. Внутрішній ринок набирав обертів, а тому в 2007 році ринок продовжував зростати, незважаючи на те, що експортне мито знову зменшили до 250 грн.

Але влада й досі нічого не зробила в плані вдосконалення системи реалізації газу на внутрішньому ринку. Продовжують діяти спеціалізовані аукціони для продажу скрапленого газу для населення і комерційні, де купують газ комерсанти для його реалізації на внутрішньому ринку, а також для експорту: звісно ж, за високими цінами.

Про деструктивний уплив чинної системи на ринку скрапленого газу відверто говорять оператори ринку, вимагаючи від влади однакових правил гри для всіх учасників ринку. Однак влада, яка так часто змінюється, впевнено утримує "здобутки" своїх попередників. Цілком очевидно, що нарощувати свої статки, уникаючи чесних правил, дуже вигідно всім без винятку чиновникам. Тільки "маленький укаїнець" програє від цього.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!