Без істерик і суєти

Без істерик і суєти

Понеділок, 25 лютого 2008, 14:02 -
До рук автора цієї статті потрапив документ, про який сьогодні говорять усі, але рідко хто бачив. Мова йде про План антиінфляційних заходів на 2008 року, який підготували спеціалісти Кабінету Міністрів і Національного банку. На 16 сторінках надано перелік 53 заходів, які мають допомогти Україні, як заявила прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, "спокійно, без істерик і суєти, без зайвого піару стримувати інфляцію".

Уряд Юлії Тимошенко спільно з Нацбанком розробили План заходів, які дозволяють не просто стримати інфляцію, але й стимулювати розвиток виробництва та економічні реформи. Щоправда, документ не оприлюднюється. Через недостатню деталізацію і необхідність уточнень чи через політичні причини, які можуть перешкодити реалізації урядових планів? 

До рук автора цієї статті потрапив документ, про який сьогодні говорять усі, але рідко хто бачив. Мова йде про План антиінфляційних заходів на 2008 рік, який підготували спеціалісти Кабміну і Нацбанку. 

На 16 сторінках надано перелік 53 заходів, які мають допомогти Україні, як заявила прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, "спокійно, без істерик і суєти, без зайвого піару стримувати інфляцію".  

У цьому документі розробники поєднали механізми і ринкового, і адміністративного впливу на ціни. Причому в антиінфляційному пакеті чітко визначено відповідальних, терміни і очікувані результати кожного заходу. 

Загалом усі заходи, передбачені Планом, можна умовно розбити на п'ять важливих напрямків.  

Перший напрямок - бюджетна економія. Президент Віктор Ющенко і Постійний представник МВФ в Україні Балаж Хорват можуть радіти - їхню думку про необхідність обмеження дефіциту держбюджету уряд Тимошенко також поділяє. Зокрема, найперший пункт плану - "забезпечення збалансованості дефіциту державного бюджету та утримання його в межах 2% ВВП". 

Аби досягнути цього показника, уряд готовий і урізати неефективні бюджетні програми, і переглянути деякі податкові пільги, які ще залишаються для окремих галузей і підприємств (п.2). Раніше це вже звучало в рекомендаціях МВФ. Єдине, на що уряд Тимошенко категорично відмовляється йти (і це випливає з Плану), - це скорочення фінансування соціальних програм. 

Другий напрямок плану - це подолання інфляції за рахунок стимулювання конкуренції на внутрішньому ринку.  

По-перше, йдеться про розширення імпорту товарів за рахунок зниження ввізного мита. Передусім, на зерно (п.21) і нафтопродукти (п.46). Обидва кроки має бути здійснено в ІІ кварталі 2008 року. 

По-друге, за задумкою уряду, конкуренцію будуть стимулювати і державні гравці на цих ринках. Зокрема, для здійснення активних інтервенцій уряд планує з врожаю 2008 року закупити 1,2 млн. тонн зерна до державного продовольчого резерву (п.14).  

Аналогічно на ринку пального ринковими засобами ціни буде збивати стабілізаційний резерв нафтопродуктів (п.52). Зараз переробка нафтопродуктів для резерву та їх зберігання здійснюється на Лисичанському нафтопереробному заводі, планувалося також з цією метою активно використовувати Кременчуцький НПЗ. 

Третій антиінфляційний "фронт" - валютно-монетарний. Тут відразу скажемо, що в антиінфляційному пакеті прямо не сказано про ревальвацію гривні. Але документ передбачає "забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу гривні до долара США в межах, установлених основними засадами грошово-кредитної політики на 2008 рік". Нагадаємо, що зараз ці межі становлять 4,95-5,25 грн. за 1 долар. 

До речі, в документі немає чітких планів про скорочення грошової маси і зменшення обсягу готівки. У той же час, цей напрямок також передбачає більш жорсткий контроль за діяльністю кредитних спілок (п.33). З огляду на поставлені цілі, можуть посилитися вимоги для осіб, які беруть кредити, - з метою скоротити видачу ризикованих кредитів, що створюють додатковий інфляційний тиск на споживчому ринку. 

Що стосується банків, то для більш обережного ставлення до ризикованих кредитів може бути посилено вимоги НБУ щодо формування резервів. 

Четвертий напрямок боротьби з інфляцією - це адміністративні заходи щодо стримування цін на найбільш соціально значущі товари і послуги.  

Тут йдеться, по-перше, про стримування апетитів монополій, недопущення зростання цін на їхні послуги (пп. 24-32). Передусім, про запобігання росту тарифів на житлово-комунальні послуги. Там, де закон дозволяє центральній виконавчій владі управляти тарифами (наприклад, щодо електроенергії), їхнє зростання будуть обмежувати вручну. Там, де тарифи залежать від органів місцевого управління (наприклад, на опалення, воду), апетити місцевих чиновників планують обмежити окремим законом. 

По-друге, ці заходи будуть стосуватися посередницьких торговельних структур. Так, зокрема, планується "посилення контролю за застосуванням торговельних надбавок та механізмів ціноутворення" (п.38). 

Можуть бути додатково обмежені торговельні надбавки на олію, дизельне паливо, моторні бензини, а також при сплаті за послуги в сфері освіти та соціально значущі медичні послуги. Відповідні зміни плануються до багатостраждальної Постанови Кабінету міністрів №1548 від 25 грудня 1996 року. 

По-третє, уряд хоче повернути собі право вносити зміни до Митного тарифу України (п.45), аби оперативніше реагувати на зміни у світовій кон'юнктурі. Адже парламент, особливо в теперішній ситуації, такої змоги апріорі не має. 

І, нарешті, п'ятий напрямок - це докорінні якісні зміни в економіці. Хоча запропоновані кроки пов'язані з проблемою інфляції лише опосередковано (і вони навряд чи дадуть швидкі результати), вони дозволять зменшувати інфляційні ризики в майбутньому. 

Так, наприклад, план передбачає заходи із стимулювання енергозбереження (п.53). З початку 2008 р. вже вступили в дію пільги (можливість не сплачувати ввізне мито і ПДВ) для імпорту "енергоефективного обладнання", яке не виробляється в Україні. А ті, хто створить подібне виробництво на батьківщині, зможуть протягом 5 років сплачувати податок на прибуток підприємств за ставкою лише 12,5%. 

Уряд вже в І кварталі планує подати додаткові пропозиції щодо механізмів посилення енергоефективності. Пояснення таке: чим більшим є споживання енергоносіїв, тим більшими є ризики інфляції в Україні через зростання світових цін на газ і нафту.  

Інший приклад - необхідність ухвалення закону "Про акціонерні товариства", а також законів, що стосуються цінних паперів (п.37). Зрозуміло, що основна ідея цих актів - захистити права інвестора від рейдерських атак, які стали в Україні найболючішою темою в 2006-2007 роках. 

Утім, це також створить додаткові механізми інвестування і збереження заощаджень - у тому числі для громадян. Тобто, йдеться про те, що хоча б частину коштів українці будуть перенаправляти зі споживчого ринку на інвестиції у виробництво. 

"Тверда четвірка"

Загалом документ, розроблений урядом і Нацбанком, може претендувати на тверду "четвірку" (за п'ятибальною шкалою). 

В позитиви йому можна занести, по-перше, наявність не тільки тих кроків, які дають швидкі результати, але й стратегічного бачення того, як послабити вплив інфляції на економіку в майбутньому (передусім, мається на увазі згаданий п'ятий напрямок).  

По-друге, позитив також у тому, що ринковий компонент цієї програми переважає адміністративний. І передбачені заходи щодо стимулювання конкуренції на внутрішньому ринку в стратегічному плані можуть дати не тільки гальмування росту цін, але і, що дуже важливо, зростання якості товарів і послуг, що надаються. 

По-третє, більшість запропонованих кроків є цілком адекватними ситуації, що склалася, і узгоджуються, як з рекомендаціями МВФ, так і з пропозиціями президента України. 

В негативи можна занести, по-перше, розмитість деяких формулювань. Наприклад, добре, що уряд планує розробити і затвердити Програму розвитку внутрішньої торгівлі (споживчого ринку) на період до 2012 року (п. 44). Довгострокове планування і прогнозування у тому числі в цій сфері держава, звичайно, має здійснювати. Але хотілося б почути про деталі - напрямки та ідеологію Програми.  

По-друге, є кроки, які не увійшли до Плану, але імовірно, мають на це повне право. Так, наприклад, в механізми, що стимулюють інвестиції населення, не потрапило питання про розширення участі громадян у приватизації. І, передусім, в приватизації сільськогосподарської землі. 

Також, враховуючи той факт, що в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, прискорення інфляції зараз відбувається в першу чергу за рахунок зростання цін на продовольчі товари, можливо, в Плані варто було більше уваги приділити заходам щодо гарантування відповідних обсягів цьогорічного врожаю. 

Крім того, виникає питання щодо окремих законів про скасування податкових пільг у зв'язку із вступом України до Світової організації торгівлі. Скажімо, про сплату ПДВ аграріями (законопроект №1342). На цьому наполягає СОТ, на цьому наполягає МВФ, це реально необхідно для стимулювання конкуренції навіть на цьому ринку. У той же час, в короткостроковій перспективі ці кроки можуть дещо прискорити інфляцію. І тому виникає питання щодо часу ухвалення і початку дії подібних законів.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!