Модифікації ГМК у 2007-2008 році. Лібрето

Модифікації ГМК у 2007-2008 році. Лібрето

Вівторок, 8 січня 2008, 13:44 -
Якщо деякі компанії (як, наприклад, Evraz Group) знайдуть нові ринки збуту, то підприємствам, що не мають власних сировинних баз, буде геть невесело. Подальше зростання ціни на сировину на світових ринках та її нестача на внутрішньому ринку спонукатимуть
Є хороша традиція підводити підсумки та робити прогнози наприкінці та на початку нового року. Тож пропонуємо експертний погляд на ситуацію у вітчизняному ГМК.

Загалом у першій половині 2007 року пам’ятних подій у гірничо-металургійній галузі було досить мало, а от друга його половина запам’яталася двома "генетичними модифікаціями" активів. Експерти одностайно називають серед найважливіших подій в українському ГМК 2007 року злиття Смарт-холдингу бізнесмена Вадима Новінського і "Метінвест-холдингу" Рината Ахметова, продаж активів групи "Приват" групі Evraz, що є яскравим вираженням світових тенденцій.

На думку експертів, у наступному році також слід очікувати екстатичних мутацій вітчизняних гірничо-металургійних підприємств у транснаціональні корпорації і розростання останніх до ще більших розмірів. Аналітики також пророкують подальше зростання цін на сталь, залізну руду, коксівне вугілля на світових ринках, збільшення імпорту сировини в Україну, прискорення модернізації та зростання обсягів виробництва сталі, що стане можливим завдяки запуску нових потужностей.

Найважливіші події у ГМК

За словами начальника аналітичного відділу Департаменту з питань металургійного комплексу Держзовнішінформу В'ячеслава Попова, найважливішими подіями 2007 року стали злиття "Метінвест Холдингу" та "Смарт-груп"; завершення чергових етапів модернізації сталеплавильного виробництва Алчевського металургійного комбінату; придбання російською компанією Evraz Group (РФ) металургійних активів в Україні.

Щодо Метінвесту, то у результаті об'єднання він отримає пакети акцій Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату, Макіївського металургійного комбінату і сталепрокатного заводу Promet Steel у Болгарії.

Згідно з планами об'єднання, олігарх Ахметов отримає частину акцій Південного ГЗК і віддасть Новінському 25%+1 акцію своєї Metinvest B. V. (Нідерланди), яка управляє металургійним бізнесом СКМ. Натомість холдинг "Смарт" передасть СКМ 82,46% Інгулецького ГЗК, а після узгодження з Фондом державного майна – ще 17,3% разом із інвестиційними зобов’язаннями.

Крім того, після надання дозволів європейських антимонопольних органів він отримає 90,18% Макіївського метзаводу і 90% Promet Steel.

Новінський із Ахметовим також домовилися про передачу Метінвесту від 25% до 50% Південного ГЗК. Розмір пакету залежатиме від доброї волі АМКУ. 21 грудня він уже встиг зробити невеликий подарунок – дозвіл на концентрацію Метінвестом 90% метзаводу. Справа залишилась за європейцями. За словами генерального директора Метінвесту Ігоря Сірого, компанія вже веде розробку плану розвитку Макіївського заводу в складі вертикально інтегрованої структури.

На думку експертів, капіталізація "Метінвест Холдингу" зросте з 18 до 25 млрд доларів, а Вадим Новінський (володар "Смарт-Груп") отримує 25% "нового Метінвесту". Окрім того, Метінвест дістає контроль над майже 70% українського ринку залізорудної сировини, що може загострити сировинну проблему для інших операторів ринку, які не мають своїх залізорудних активів. "Це перша, але, найімовірніше, не остання крупна експансія російських металургів в український ГМК", - говорить Попов.

Принадна модифікація Метінвесту та Evraz-мутація "Привату"

Наприкінці року зміни чекали і на співвласника Приватбанку Ігоря Коломойського – він став акціонером Evraz Group, продавши мажоритарні пакети акцій п'яти своїх підприємств. На початку грудня Evraz оголосила про підписання угоди. Згідно з угодою, Evraz отримає 99,25% акцій ГХК "Суха Балка" (виробнича потужність – 3,75 млн тонн аглоруди щороку), 95,57% Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського (потужність - 1,8 млн тонн чавуну та 1,23 млн тонн сталі); а також три коксохімічні заводи: 93,74% Баглікоксу, 98,65% Дніпрококсу і 93.83% Дніпродзержинського КХЗ (загальною потужністю 3,52 млн тонн металургійного коксу).

Покупку оплатять грошовими коштами та новими акціями. За попередніми оцінками групи, Evraz заплатить за цією угодою $2-2,2 млрд, з яких близько $1 млрд виплатять коштами.

Остаточні умови і структуру угоди рада директорів Evraz схвалить після висновків незалежної міжнародної оцінки купованих активів. Таким чином, за словами голови ради директорів і президента Evraz Олександра Фролова, компанія продовжить інтеграцію у гірничо-рудний сегмент і підвищить рівень забезпечення своїх підприємств сировиною. Куплені коксівні заводи будуть додатковим ринком збуту коксівного вугілля, видобутого шахтами Evraz, а придбання Дніпропетровського метзаводу ім. Петровського дозволить диверсифікувати виробництво і, в подальшому, знизити його собівартість.

Коломойському злиття дозволить зосередитися на нафті, феросплавах і медіа, розплатитися за купівлю австралійської Consolidated Minerals (CSM), а також вигідно інвестувати в акції Evraz.

Завершення фінансово-виробничого об’єднання структур Новінського-Ахметова і Абрамовича-Абрамова-Фролова-Боголюбова-Коломойського очікується до кінця першого кварталу 2008 року.

Експансія і самообмеження українських виробників

Окрім того, на думку Попова, подіями, які матимуть значний вплив на розвиток і функціонування ГМК, було самообмеження обсягу поставок українськими виробниками плоского х/к прокату та арматури до Російської Федерації; придбання "Метінвест Холдингом" італійської компанії Trametal та англійської Spartan UK та її приєднання до Міжнародного інституту чавуну і сталі (IISI); установлення контролю Індустріальним союзом Донбасу (ІСД) над судноверф’ю Stocznia Gdanska у Польщі, а також установлення повного контролю над ВАТ "Краматорській металургійний завод"; виграш Україною права на проведення ЄВРО-2012; проведення IPO (розміщення на Лондонській фондовій біржі) компанією Ferroex (контролює Полтавський ГЗК).

Одна з найважливіших подій минулого року - самообмеження українських виробників. Із 1 липня 2007 року до 30 червня 2010 р. українські виробники погодилися добровільно обмежити поставки холоднокатаного плоского прокату на російський ринок до рівня 200–210 тис. тонн на рік у обмін на незастосування захисних заходів з боку Росії.

Аналогічну угоду уклали стосовно експорту арматури до Російської Федерації. З 14 серпня 2007 року до 31 грудня 2010 року поставки української продукції обмежать квотами, які за цей період будуть поступово збільшуватися з 112 тис. тонн до 400 тис. тонн.

У результаті такого обмеження, за словами Попова, Україна дістає, з одного боку, гарантований доступ на російський ринок та прогнозованість торговельної політики Росії щодо українських виробників, а з іншого - поставки холоднокатаного плоского прокату та арматури на сусідній ринок, що зростає великими темпами і може прийняти значну кількість металопродукції, обмеженої рамками квот.

До того ж, у 2007 році особливо активним був "Метінвест Холдинг". Він відзначився придбанням італійської компанії Trametal та англійської Spartan UK. За попередніми даними, суму угоди оцінюють від 500 до 800 млн євро.

Компанія також приєдналася до Міжнародного інституту чавуну і сталі (IISI), постійними членами якого можуть стати незалежні металургійні компанії з річним обсягом виробництва понад 1,8 млн МТ (малих тонн). Найбільша українська металургійна група, що продукує близько 10 млн тонн сталі на рік, зможе використовувати при виробленні та реалізації своєї стратегії найефективніші розробки світової металургії, а також безпосередньо враховувати тенденції глобальних ринків.

"Ці придбання допоможуть створити доволі потужного виробника товстолистового прокату, який отримає 10% європейського ринку вказаної продукції, а здобуття членства українською металургійною компанією в цій організації є визначним кроком для всієї української металургії для інтеграції у світовий економічний простір", - вважає Попов.

Вагомою подією у 2007 році також стало офіційне поповнення ІСД ще одним металургійним активом - ВАТ "Краматорський металургійний завод", він добився встановлення контролю над судноверф’ю Stocznia Gdanska у Польщі. Завдяки цьому ІСД тепер матиме не тільки перспективу диверсифікації бізнесу у рамках Європейського Союзу, але і гарантований попит на продукцію, що виробляється на її польському металургійному заводі Huta Chestohova.

А компанії Ferroex (контролює Полтавський ГЗК) минулий рік запамятається проведенням IPO (розміщення на Лондонській фондовій біржі). В результаті розміщення 25% акцій, компанії вдалося отримати 419,7 млн доларів, що визначило ринкову капіталізацію компанії у 1,67 млрд доларів. "Це перший досвід української металургійної компанії з розміщення на Лондонській фондовій біржі – провідному фондовому майданчику світу", - коментує Попов.

На які ГМ-модифікації можна чекати у 2008 році

Значний вплив на розвиток вітчизняної металургії матиме серйозне скорочення обсягів видобутку вітчизняного коксівного вугілля внаслідок низки аварій на шахті імені Засядька, яка забезпечує близько третини вітчизняного видобутку. Наразі на ній заборонено видобувати вугілля, йшлося навіть про повне закриття шахти. Отож вітчизняні коксохіми "відчуватимуть голод" і будуть змушені збільшувати імпорт сировини.

Якщо деяким компаніям (як, наприклад, Evraz Group) це дозволить знайти нові ринки збуту, то підприємствам, що не мають власних сировинних баз, буде геть невесело. Подальше зростання ціни на сировину на світових ринках та її нестача на внутрішньому ринку спонукатимуть задуматися про об'єднання і зміну власників й інших учасників гірничо-металургійного комплексу.

Експерти прогнозують подальший перерозподіл активів компаній, які не мають власної сировинної бази. На думку аналітика компанії Dragon Capital Івана Харчука, в таких операціях можуть узяти участь Запоріжсталь, Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та ІСД.

Аналітик інвестиційної компанії "Тройка Діалог Україна" Олександр Мартиненко вважає, що у 2008 році в першу чергу слід очікувати остаточних результатів переговорів щодо злиття Індустріального союзу Донбасу Віталія Гайдука Сергія Тарути і Газметалу Алішера Усманова у першому кварталі 2008 року.

"По-друге, зберігається висока ймовірність угод щодо інших компаній, позбавлених доступу до дешевої сировини (залізна руда, вугілля), таких як Маріупольський металургійний комбінат Ілліча і Запоріжсталь. Окрім того, бізнес-групи, що володіють значними запасами сировини (як, наприклад, Метінвест) чи достатніми фінансовими ресурсами (як ІСД), можуть продовжувати шукати привабливі сталепрокатні активи за кордоном для забезпечення попиту на продукцію українських заводів", – вважає Мартиненко.

Стосовно виробничої сфери, то, на думку аналітика компаніхї Dragon Capital Івана Харчука, тут слід очікувати у 2008 році зростання витрат на модернізацію обладнання, збільшення кількості інноваційних технологій, зокрема на підприємствах "Arcelor Mittal Кривий Ріг", Метінвесту та ІСД.

За словами аналітика Держзовнішінформу Попова, у рамках програми з модернізації Алчевського металургійного комбінату, в середині року введено в експлуатацію доменну піч №1 та 2-го МБЛЗ (машина безперервного лиття заготовки), а наприкінці року (листопад) - першу чергу нового киснево-конвертерного цеху. Всі роботи з модернізації проводять на промисловому майданчику, що діє, без зниження обсягів виробництва. Тільки у 2007 р. на реконструкцію спрямували 1 млрд доларів (програма модернізації розрахована до 2010 року). Останній киснево-конвертерний цех в Україні побудували 25 років тому. Експерт відзначає, що продовження модернізації, яка передбачає збільшення виробництва АМК удвічі, є орієнтиром для всієї української металургії, для котрої модернізація залишається однією з найактуальніших проблем.

На його думку, на користь металургам піде виграш Україною права на проведення ЄВРО-2012. "На перший погляд винятково спортивна подія стане одним із локомотивів росту внутрішнього металоспоживання у період підготовки української інфраструктури до ЄВРО-2012, що безпосередньо віддзеркалиться на стані підприємств металургійної галузі", - вважає Попов.

Серед питань, які не вдалося врегулювати минулого року, - висока залежність від енергоресурсів (зростання цін на газ та кокс, а також тривалий час, потрібний для модернізації та зменшення енергоємності підприємств); дисбаланс у забезпеченні залізорудною сировиною металургійних підприємств України (концентрація залізорудних ресурсів у власності одних металургійних груп та майже повна відсутність їх в інших, що призводить до цінового диктату з боку постачальників сировини на виробників металопрокату); високий ступінь зношеності основних фондів українських металургійних підприємств; слабкий внутрішній попит на металопродукцію; екологічні проблеми; обмеження доступу на ринки ключових регіонів світу; інтенсивний ріст імпорту дешевого металопрокату на внутрішній ринок України тощо.

До того ж, через неврегульованість внутрішнього законодавства невирішеними залишились, зокрема, питання амортизаційних відрахувань, низка законів, що стосуються оподаткування та соціальних питань, регулювання природних монополій (зокрема тарифної політики Укрзалізниці щодо перевезення промислових вантажів).

Натомість, у 2008 році можна очікувати продовження участі українського ГМК у процесах глобалізації металургійної галузі (нові придбання поза межами України, зміна власників деяких українських підприємств), реструктуризації системи металоторгівлі: зменшення кількості дрібних металотрейдерів (найвизначніша подія у цьому напрямку у 2007 р. - реструктуризація найбільшого металотрейдера України "Леман-Україна" у "Метінвест-СМЦ", "Метінвест Україна", "Метінвест Євразія", Metinvest International); підвищення цін на металопродукцію за рахунок зростання внутрішнього попиту та цін на енергетичні та сировинні ресурси; інтенсивного зростання імпорту дешевого металопрокату на внутрішній ринок України та можливості застосування захисних заходів проти нього у рамках чинного законодавства.

Експерти також прогнозують тимчасове ускладнення доступу на ринок ЄС для українських металургів за рахунок введення в дію нового законодавства щодо реєстрації та сертифікації в основному хімічної та інших видів продукції (в тому числі металургійної), що експортується на ринок ЄС (REACH) і поліпшення законодавства України за рахунок очікуваної стабілізації роботи Верховної Ради.

Жоден із експертів не згадав активізацію переговорів щодо добудови Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (Кіровоградська область) і недоствореного спільного підприємства за участі Української рудно-металургійної компанії (Металоінвест і "Смарт-груп"), яке мало займатися комбінатом, а також ліцензію "з технічною" помилкою, що дозволяла "Arcelor Mittal Кривий Ріг" видобувати окислені руди на Валявківському родовищі, яке належить КГЗКОР. Продовження серіалу триватиме у 2008 році.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!