Інфляційні граблі Януковича

Інфляційні граблі Януковича

Четвер, 24 січня 2008, 13:30 -
За дорученням прем'єра Міністерство економіки розробило і погодило із профільними відомствами проект постанови, що надає обласним державним адміністраціям право вводити граничні торговельні надбавки на дизельне паливо і моторні бензини, реалізовані через автозаправні станції.

"Відсутність державного регулювання ціни на дизельне паливо й бензини дозволяє суб'єктам підприємницької діяльності підвищувати їх без усякого економічного обґрунтування", - йдеться в пояснювальній записці до проекту постанови. За даними відомства Богдана Данилишина, інфляція в 2007 році становила16,6%, зокрема числі пально-мастильні матеріали подорожчали на 36,2% (у грудні - на 3,8%, листопаді - на 9,1% і жовтні - на 3%).

Водночас експерти не мають єдиної думки щодо цієї ініціативи уряду, а учасники нафтового ринку від офіційних коментарів відмовляються. Мало того, після появи інформації про можливу найближчу зміну глави Антимонопольного комітету України комітет взявся різко критикувати на згадану ініціативу Юлії Володимирівни. ЕП спробувала розібратися в наслідках реалізації такого рішення.

Привіт від Костусєва й нафтовиків

Нафтовики навідріз відмовляються коментувати введення граничних торговельних надбавок, побоюючись, що продовжиться полювання "на відьом", розпочате Юлією Тимошенко у часи її першого прем'єрства в 2005 році. Проте у неофіційних коментарях учасники ринку єдині в думці, що регулювання торговельних надбавок може трохи стримати апетити продавця, але об'єктивно не здатне стимулювати його знижувати витрати й вести свою діяльність ефективніше. Тому заявлений результат - стримування цін - у принципі не досяжний за такого підходу, відзначають вони.

Ба більше, нафтовики констатують, що в пояснювальній записці до проекту постанови міститься недвозначне твердження про суб'єктивний характер ціноутворення на нафтопродукти. За їхніми словами, ознайомлення з документом доводить, що серйозного аналізу ситуації, не кажучи вже про консультації з фахівцями й учасниками ринку, ніхто не здійснював.

На доказ адекватності поточного ціноутворення на нафтопродукти, учасники ринку наводять порівняння світової й української динаміки росту ціни на них в 2007 році. Так, у світі бензин А-95 подорожчав за минулий рік на 55%, а на АЗС в Україні - на 33,8,% дизпаливо - на 59%, в Україні - на 37%...

Нафтовики впевнені, що все до дрібниць  дублює сценарій 2005 року, тому не варто виключати ті самі жахливі наслідки.

Мало того, учасників ринку підтримав навіть "скривджений" новою владою глава АМК Олексій Костусєв, котрий вважає, що впровадження граничних надбавок на ціну на паливо не спричинить бажаного результату - зниження й стабілізації цін на нафтопродукти. За його словами, результатом державного регулювання стане посилення ринкових позицій вертикально інтегрованих компаній і створення умов для зловживання ними домінуючим положенням. Хотілося би відзначити, що роль вертикально інтегрованих компаній на сьогодні й без того висока та додаткового зміцнення не потребує. За це теж варто дякувати АМК.

Між тим, за оцінками Антимонопольного комітету та експертів ринку, такий крок може призвести до витіснення з паливного ринку учасників, що працюють винятково в роздрібному сегменті, і до перекручування конкуренції на оптових ринках палива. Ба більше, з метою ухилення від регулювання ціни на паливо, можуть знову широко поширитися непрозорі давальницькі схеми переробки нафти, які зумовлять штучне усунення нафтопереробних заводів із ринку.

У таких умовах, із одного боку, буде неможливо визначити ціну нафтопродуктів постачальника, з іншого - це змусить вертикально інтегровані компанії компенсувати недоодержання прибутку в роздрібній торгівлі шляхом штучного завищення витрат на видобуток нафти й виробництво нафтопродуктів.

До того ж, після введення держрегулювання при поставках в Україну нафтопродуктів і нафти відбудеться виведення частини доходу за межі країни. Причому це може виявитися у відносному рості митної вартості нафтопродуктів, оскільки саме вона лежатиме в основі розрахунку торговельної надбавки.

На НПЗ і раніше застосовували механізми оптимізації економіки за рахунок завищення вартості нафти. Та й імпортерам легше залишити прибуток за межами України в офшорній зоні. Це одна сторона медалі, що показує всі негативні наслідки обмеження надбавок.

У бочці дьогтю ложка меду

Незважаючи на всі негативні наслідки введення держрегулювання, не варто забувати, що обмеження граничної торговельної надбавки є світовим досвідом державного управління ринком, завданням якого є недопущення спекулятивного росту ціни і зниження залежності внутрішнього ринку від спекуляцій на світовому ринку.

Разом із тим, високий рівень концентрації ринку, що дозволяє монополіям підвищувати ціну на паливо, з одного боку, і практика узгодження ціни на основі формульного ціноутворення, що застосовувалася попереднім урядом, - з іншого, актуалізують розуміння процесів, які відбуваються на ринку нафтопродуктів, нинішнім урядом.

"1 копійка в завищеній роздрібній ціні на паливо обертається річними втратами України на суму майже 150 млн грн. Це гроші, котрі йдуть із країни як плата за паливо. Або інакше: 1% у завищеній ціні на паливо - це майже 750 млн грн, переплачених споживачами за рік у поточних цінах. Завтра, з урахуванням росту споживання, - мільярд!", - підкреслює директор НТЦ "Психея" (Київ) Сергій Сапегін.

Водночас у результаті держрегулювання на оптовому ринку нафтопродуктів скоротиться кількість посередників, їхня діяльність стане нерентабельною через обмеження торговельної надбавки. Що зробить ринок, безумовно, прозорішим, оскільки раніше паливо проходило в середньому через 4-5 посередницьких структур до того, як потрапляло в бак споживача, що накручувало ціну.

Сумний досвід Януковича

Ще одним фактом, що явно не на руку прем'єрці Тимошенко, є сумний досвід її попередника Віктора Януковича, котрий перемудрував із держрегулюванням. Так, минулий уряд влітку 2007 року почав у такий спосіб боротися з інфляцією.

Зокрема, він дозволив облдержадміністраціям установлювати граничні рівні рентабельності виробництва борошна, хліба й хлібобулочних виробів. Окрім того, місцева влада дістала право на введення декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби, молоко, м'ясо, сир, сметану, масло, яйця.

Однак 16,6% інфляції за підсумками 2007 року стали рекордно високим показником із 2000 року, тоді як в 2006-му споживчі ціни виросли на 11,6%.

Тимчасом уряд Юлії Володимирівни заявив про намір знизити інфляцію в 2008 році до рівня, меншого за 10%. Проте, за оцінками Нацбанку, за умови незмінності прийнятого Держбюджету-2008 інфляція цього року сягне 14,8%.

Як би там не було, хотілося би відзначити, що Юлія Володимирівна, схоже, зробила висновки з помилок минулого прем'єрства і діє менш агресивно, але, все-таки, ще не досить професійно. Безсумнівно, ринок нафтопродуктів є одним із найбільш бурхливих в Україні та вимагає пильної уваги держави. Але не слід забувати, що нормальне його функціонування не можливе без тісної роботи із профільними органами й без залучення учасників ринку.

Тож, у разі регулювання ціни, необхідно здійснювати комплекс заходів для регулювання всіх сегментів ринку нафтопродуктів - від виробництва до роздрібної реалізації, визначивши при цьому строки, на які впроваджується регулювання.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!