Тимошенко показала всім прорив

Тимошенко показала всім прорив

Середа, 16 січня 2008, 11:11 -
Прем’єр Юлія Тимошенко, як і обіцяли тиждень тому, влаштувала громадські слухання, на яких обговорювався проект програми діяльності уряду "Український прорив: для людей, а не для політиків".

Близько десятої ранку в "Українському домі" зібрались урядовці на чолі з Юлією Володимирівною, економісти та представники громадських організацій.

На відміну від зустрічей із громадськістю та бізнесом прем’єра Тимошенко, що відбувалися два роки тому, в залі ні перед, ані під час заходу не спостерігалося особливого ажіотажу.

Якщо у 2005 році в актовому залі клубу Кабміну, на першій зустрічі Тимошенко з імпортерами, яблуку ніде було впасти і навколо тодішніх міністра фінансів Віктора Пинзеника та міністра економіки Сергія Терьохіна, крім журналістів, постійно юрбилося безліч люду (хто намагався привернути увагу посадовця до своїх проблем, хто домовитися про прийом, а хто просто хотів всунути в руки свою візитку або потиснути руку), то цього разу той же Віктор Пинзеник, що вже вдруге при Тимошенко посів крісло голови Мінфіну, вільно ходив залою та коридорами. Не було ажіотажу і навколо решти урядовців.

На початку зборів Юлія Тимошенко понад десять хвилин витратила на те, аби хоча б у словесній формі засвідчити свою прихильність до громадської думки і показати, що вже на цей раз її уряд буде "поводити себе добре".

- Ми в жодному разі не хочемо комусь зробити компліменту, - виправдовувалася прем’єрка.

- Ми зацікавлені, щоб і уряд, і нова демократична влада, борони Боже, знову не стали якимось навіть сегментарним розчаруванням, щоб цього разу у нас із вами все вдалося.

Далі пані Тимошенко запевнила, що парламентська більшість обов’язково ухвалить урядову програму, навіть незалежно від думки одного з її давніх опонентів Івана Плюща, який єдиний із коаліції утримався під час голосування за її прем’єрство.

- Я впевнена в тому, що ми ухвалимо цю програму, навіть із маленькою перевагою в парламенті в 227 осіб – у залежності від Івана Степановича (Плюща), 228, – сказала із легкою усмішкою Тимошенко і почала далі звітувати про своє виправлення. - Тому що є і робота над помилками демократичної команди, і бажання нічого не зруйнувати.

Пані Тимошенко запевнила, що парламентська більшість обов’язково ухвалить урядову програму, навіть незалежно від думки одного з її давніх опонентів Івана Плюща, котрий єдиний із Коаліції утримався під час голосування за її прем’єрство.
Проте насамкінець виступу виявилося, що щастя перебувати у її товаристві присутнім випало тільки на найближчі півтори години, адже Юлія Володимирівна поспішала до Секретаріату президента, аби обговорити урядову програму "на рівні його команди".

Далі прем’єр-міністр близько години з невеликим гаком вислуховувала виступи кількох економістів, більшість із яких хто прямо, хто непрямо натякали на неспроможність запропонованого до розгляду документа і про те, що наразі, за великим рахунком, обговорювати немає чого, через те, що в програмі більше "білих плям", аніж якихось конкретних планів.

Найточніше з цього приводу висловився заступник гендиректора Центру ім. Разумкова Валерій Чалий:

- Я не думаю, що сьогодні можна цілком обговорювати документ у нашому форматі. Швидше за все, зараз лише можна побажати уряду успіхів в його подальшій роботі.

А на думку голови Національної академії держуправління при президенті Віри Нанівської, "Український прорив", що його запропонували цього дня громадськості, дуже нагадує "радянські передові в газеті "Правда" або "Ізвєстія" на 1 травня".

- Автори програми, з одного боку не відмовляються від даних ними політичних зобов’язань, але з іншого – не пояснюють, як саме збираються їх виконати. Наприклад, із програми незрозуміло, як уряд збирається залишити після себе дієздатну державу, коли відмінять "репресивні" податки тощо. Як посилять відповідальність за корупцію, коли її взагалі не існує в українському законодавстві?

Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський теж дивувався з деяких пунктів програми.

- Уряд ставить собі завдання створювати бюро кредитних історій, що, безумовно, є дуже важливим. Але такі бюро вже створюються, і навряд чи слід повторювати те, що вже робиться. Або, наприклад, збирається розширити пропозиції цінних паперів на фондових біржах. Я, чесно кажучи, не уявляю, як саме він це буде робити: приходити на фондовий ринок і продавати якісь цінні папери?

Але зрештою, всі, виступаючи, дали Кабмінові Юлії Тимошенко свої цінні вказівки та побажали успіхів у роботі.

Нарешті близько дванадцятої години Юлія Володимирівна попрощалася з присутніми, оголосивши, що їй час до президента. При цьому вона доволі делікатно натякнула, що, звичайно, не почує найцікавішого.

- Обговорення програми зараз входить у найцікавішу стадію, адже у нас є близько 25 записок і звернень щодо обговорення програми. Весь уряд без винятку залишається, щоб ви продовжили це обговорення. Тому що кожен міністр те, що він чує, буде втілювати і в програмі, і в своїй діяльності, і в своїх перших кроках.

А далі прем’єрка дала слухачам заздалегідь нездійсненну обіцянку.

- Я зараз мушу їхати до президента, але якщо зустріч буде лаконічною, планую повернутися назад, тому що для мене також важливо чути кожне ваше слово.

Проте, мабуть, в історії президентства Віктора Ющенка знайдеться вкрай мало випадків, коли він був лаконічним, зустрічі та заходи за його участі рідко бувають стислими.

І нарешті, на другу годину дня (час закінчення за регламентом громадських слухань) прем’єр-міністр мала вже бути на обговоренні "Українського прориву" в Академії наук України.

Тож зрозуміло, що нікуди Юлія Володимирівна не повернулася. Мало того, слідком за нею із залу пішли і деякі міністри, а вже ближче до кінця обговорення зал був напівпорожнім.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!