Чи хоче президент порядку в держзакупівлях?

Чи хоче президент порядку в держзакупівлях?

Вівторок, 15 січня 2008, 10:24 -
Цього разу Cекретаріат президента вже власноруч (аби не підставляти першу особу?) розробив законопроект, який, за словами першого заступника голови СП Олександра Шлапака, є "радикально відмінним" від чинної редакції Закону про держзакупівлі.
Минулого тижня президент Віктор Ющенко вирішив відновити свій демарш проти Тендерної палати, пов'язаний із наведенням порядку в галузі держзакупівель.

Улітку 2007 року, майже відразу після ухвалення ВР нового Закону про держзакупівлі, з цією ж метою він видав спеціальний указ, що затверджував рішення РНБО в цій галузі. Тоді вказаний документ, у якому містилися цінні вказівки, як навести порядок у держзакупівлях, а також низка доручень урядові Януковича, так і залишився "мертвим" текстом на чотирьох сторінках. Оскільки містив у собі більше запитань, аніж відповідей.

Цього разу Секретаріат президента вже власноруч (аби не підставляти першу особу?) розробив законопроект, який, за словами першого заступника голови СП Олександра Шлапака, є "радикально відмінним" від чинної редакції Закону про держзакупівлі.

Головними відмінностями, які, за твердженням головного економіста СП, мають забезпечити докорінні зміни в цій галузі, є підвищення порогу для закупівель без тендеру для товарів до 30 тис. грн, а для послуг – до 200 тис. грн; позбавлення Тендерної палати невластивих їй адміністративних функцій (а саме - можливості вимагати будь-які обов’язкові публікації та призупиняти торги), а також надання приписам ТПУ винятково рекомендаційного характеру; і, нарешті, ліквідація міжвідомчої комісії.

В останньої сьогодні є дві головні функції: розгляд скарг та надання дозволів на торги з одним виконавцем. За задумом авторів законопроекту, всі ці питання мають вирішувати самі замовники торгів, вони ж і будуть відповідати перед державою за порушення в судовому порядку. Врешті-решт, для цього й існує КРУ.

До того ж, законопроект передбачає безкоштовну публікацію оголошень про закупівлі в інтернеті тощо.

Проте навіть на перший погляд проголошені авторами радикальні зміни не простежуються власне у документі. Через несистемний підхід авторів. Створене навколо системи торгів через ТПУ законодавство настільки досконале з точки зору тиску на держоргани та держпідприємства, що для розв’язання проблеми слід не латати дірки в наявному законі. На погляд ЕП, в документі чітко виконано лише дві обіцянки керівництва Секретаріату: щодо підвищення порогу для тендерів та ліквідації міжвідомчої комісії.

Підвищення цінового порогу для тендерів, з одного боку, дещо полегшить справу для замовників торгів. З іншого ж, аж ніяк не є оздоровленням власне системи, що склалася за останні роки.

Ліквідація міжвідомчої комісії також навряд чи щось змінить кардинально. Адже вона, власне, не відіграє вирішальної ролі у взаєминах замовник-ТПУ-Європейське консалтингове агентство-підрядник.

До появи комісії дозволи на проведення таких тендерів видавало Мінекономіки, що влаштовувало додаткову годівничку для чиновників згаданого відомства. Із передачею цих функцій міжвідомчій комісій стан речей не змінився, про що свідчать хоча би повідомлення самої Тендерної палати, перевірки КРУ тощо. Незважаючи на те, що комісія мала видавати безліч дозволів і погоджень на такі торги, кількість скарг та порушень не зменшилася.

Вирішення в судах суперечок щодо порушень при держзакупівлях за наявної судової системи також навряд чи буде ефективним. Адже судові процеси можуть тягнутися нескінченно.

Також незрозуміло, що саме мали в СП на увазі, коли говорили про урізання впливу Тендерної палати, зокрема про позбавлення її права призупиняти торги. Згідно з чинною редакцією закону, ТПУ може робити це через подання судового позову з оскарженням протиправних дій як учасників процесу держзакупівель, так і контролюючих органів, наприклад міжвідомчої комісії. Так, після подання позовної заяви, ТПУ надсилає до Держказначейства її копію, що має призупинити всі виплати до рішення суду.

Із нового законопроекту цю норму, принаймні в одному місці, прибрали, і таким чином начебто чиниться перепона так званому тендерному рейдерству, про яке ЕП уже неодноразово писала.

Проте в розділі, де описується порядок судового оскарження дій замовників торгів, цей механізм залишився майже у первинному вигляді. Згідно з цими правилами, у ТПУ залишається можливість призупинити будь-який тендер. Аналогічну можливість, згідно з новим законопроектом, має також будь-який дійсний або потенційний (!) учасник торгів (тобто організація, яка могла би брати участь в тендері). Саме серед таких позивачів, зазвичай, і знаходилося чимало тих, що промишляли таким чином на ниві тендерного рейдерства.

Те ж саме стосується і права Тендерної палати вимагати від учасників та замовників торгів наявності будь-яких публікацій оголошень. Наприклад, законопроект анулює норми, відповідно до яких у окремих видах торгів могли брати участь лише ті виконавці, що регулярно публікуються в каталозі учасників торгів, котрий веде ТПУ.

На перший погляд, це нововведення покликане виправити ситуацію, за якої супровід держзакупівель став доволі прибутковим бізнесом для структур, наближених до ТПУ. Адже, наприклад, за задоволення бути занесеним до згаданого каталогу учасники торгів мали платити чималенькі гроші: одноразово від 1,5 тис. грн до 5 тис. грн і кожного місяця по 700 грн, а також по 500 грн за кожну виписку, що необхідна для участі в будь-яких торгах.

Проте існування самого реєстру не скасовується, також не зазначено, на якій саме основі (платній, безоплатній), чи в обов’язковому порядку туди мають заносити відомості про учасників. Тому шанс і надалі викачувати з учасників торгів зайві кошти (а отже, здорожувати закупівлі за державний кошт) у зацікавлених сторін таки залишається.

Також неоднозначною є норма щодо надання висновкам ТПУ винятково рекомендаційного характеру. Справа в тому, що ці висновки і зараз мають рекомендаційний характер, як і у будь-якої іншої громадської організації. Проте право робити висновки стосовно держзакупівель має тільки ТПУ, і виходить так, що вона автоматично стає монополістом у цьому питанні.

Іншою нерозв’язаною проблемою залишається монополія на оприлюднення оголошень про торги в інтернеті. Є потреба усунути монопольну ситуацію в цій сфері, адже сьогодні такі оголошення можуть публікуватися тільки на одному сайті, що належить славнозвісному Європейському консалтинговому агентству (ЄКА).

Аби усунути це непорозуміння, проект установлює, що публікація оголошень в інтернеті має бути безкоштовною і на державних або приватних сайтах. При цьому всі вони повинні мати сертифікати про відповідність системі безпеки тощо. В Секретаріаті вважають, що така норма дозволить органам влади створити свої сайти, альтернатині до нинішнього.

Але тут наштовхуємося на торішню проблему, коли Антимонопольний комітет за дорученням уряду вже намагався створити відповідний інтернет-сайт. Однак АМКУ так і не вдалося навіть оголосити конкурс, оскільки саме ЄКА відмовилося публікувати оголошення про такий тендер, мотивуючи тим, що це порушує його права.

Адже вказане агентство цілком законним способом запатентувало порядок публікації оголошень, форми тендерної документації, порядок здійснення державних закупівель тощо. Тобто все, що замовник наразі змушений закуповувати в ЄКА. І тепер також цілком законно вимагає, щоб ніхто не зазіхав на його приватну власність, а саме механізми публікації оголошень про торги в інтернеті тощо. Тож або Секретаріат президента не спроможний розв’язати цю проблему, або й досі про це не проінформований.

Наразі голова правління ТПУ Володимир Лаба вважає, що очолювана ним організація "не може погодитися з цим законопроектом, спрямованим майже на її ліквідацію через суттєве обмеження повноважень", і вказує на те, що Тендерна палата є органом, який, на відміну від інших, може здійснювати оперативний контроль, а не наступний (тобто за період в останні кілька років), що насправді так і є.

Між іншим, у ВР, окрім президентського, на сьогодні лежить ще понад десяток законопроектів із тендерної тематики. Крім того, в Коаліції (зокрема в її найбільшій фракції БЮТ) у ТПУ є своє лобі (щонайменше в особі депутата Яценка). І нарешті. Як бачимо, сам президентський проект не може остаточно розставити всі крапки над "і". Тому не виключено, що до свого ухвалення новий закон про держзакупівлі ще зазнає найнеймовірніших змін, які у той чи той спосіб задовольнять усі "зацікавлені" політичні сторони.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!