Незабаром українці, ймовірно, зможуть трохи збагатитися за рахунок збільшення ставок за депозитами – завдяки інфляції. Точніше, завдяки тим заходам, які вживають, щоб боротися зі зростанням цін. Але тим, хто розраховує брати кредити, слід очікувати кепських новин.

Нещодавно у хрестовий похід проти інфляції виступив Нацбанк – очевидно, зрозумівши, що уряд у справі протидії інфляційним процесам виявив звичну нестачу потенції.

Керівництво НБУ нарешті визнало зростання цін головною загрозою фінансовій стабільності та взялося до справ із притаманним українському регуляторові завзяттям. Нещодавно Національний банк прийняв досить важливу для грошово-кредитного ринку постанову "Про регулювання грошово-кредитного ринку".

В ній є надзвичайно важливе положення - включення з 20 листопада до суми обов'язкових резервів банківської системи коштів, отриманих від банків-нерезидентів та фінансових організацій-нерезидентів.

Перекладаючи із фінансової мови на людську, це означає, що у банків поменшає коштів, котрими вони можуть крутити як заманеться. Їм доведеться "переконати" тих, хто позичає їм гроші, позичати більше, частіше і на довше. Зрозуміло, що тут головним аргументом може слугувати лише відсоток. Отже, така категорія, як банківські вкладники, зможе отримати більше.

Механіка такого фінансового чуда проста. Тепер банки муситимуть резервувати на власних кореспондентських рахунках 4% коштів, одержаних на міжбанківському ринку від банків-нерезидентів, чого раніше не було. Нагадаємо: за станом на кінець червня 2007 року сума таких коштів становила понад 21 млрд дол. США. А на кінець жовтня вона була ще більшою.

Оскільки резервування коштів здійснюється у гривні, то Національний банк таким чином "вбиває кількох зайців".

По-перше, введення в дію постанови напряму зменшить обсяг надлишкової ліквідності банків, що, за нашими розрахунками, становить близько 16 млрд грн. За грубими оцінками, введення в дію постанови означатиме одночасне вилучення суми, еквівалентної мільярду доларів США, або майже третини від обсягу поточної вільної ліквідності.

По-друге, оговтавшись від шоку тимчасового стрибка вільної ліквідності, банки почнуть активніше залучати кошти.

У пошуках "довгих ресурсів" їм не обійтися без активнішого залучення депозитів, а це означатиме зростання процентних ставок на депозитному ринку.

Загалом, джерела банківських ресурсів цілком залежать від подій на світовому ресурсному ринку, де, з одного боку, ставка LIBOR має останнім часом певну тенденцію до зниження, а з іншого - відголоски ресурсної кризи ще даються взнаки: залучення коштів банками країн, що розвиваються, досить хитке та непевне. За різними оцінками, стабільність на ринку може настати не раніше весни наступного року.

По-третє, і це є найбільшою пересторогою Національному банку, зростання вартості ресурсної бази не омине зростання ставок за кредитами, як валютними, так і гривневими.

Останнім часом, похмуро споглядаючи на події на світових валютних ринках, банкіри все менше прагнуть кредитувати у доларі США, що дешевшає. Натомість пропонують кредити у гривні, за деякими програмами суттєво знизивши процентні ставки. Тепер ці ставки знову доведеться підняти, щоб втримати достатній рівень прибутковості. Зрозуміло, що привабливості це гривневим кредитам не додасть. Відтак, хитку перевагу гривневих кредитів у розрізі гривня-долар США можуть змінити на користь долара.

Таким чином, у активі такої діяльності регулятора ми отримаємо потужний антиінфляційний чинник та додатковий удар по доларизації, у пасиві – зростання відсоткових ставок та більш помірковану кредитну діяльність банків.

Не дивно, що банкіри у пресі вкрай негативно поставилися до подібного кроку регулятора – їм тепер доведеться терміново переглядати стратегію як активних, так і пасивних операцій. Виникають ризики непередбачуваних витрат, захоплені сегменти ринку можуть бути знову втрачені тощо.

Післямова: Українці звикли вирішувати проблеми винятково після того, як смажений півень клюне. І це при тому, що суттєве зростання цінового навантаження відчувалося ще з початку літа. При тому, що цього року як ніколи багато факторів впливали на інфляцію – від посухи до позачергових виборів до Верховної Ради. Навіть вересневий рівень інфляції не сприйняли серйозно. Тепер же грім грянув. Мужик нарешті перехрестився.